UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Тесленко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2023-07-28 19:46:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Хожу по улицам
Хожу по улицам и тропам
Звенящей холодом глуши...
Тащу оборванные стропы
Разбитой вдребезги души.
И вечером, и спозаранку,
Куда б не шёл, с работы - на...
Меня, как робу наизнанку,
Коробит эта тишина.
Здесь было всё . В той круговерти
Нас всех держала жизни ось...
И вот, хоть верьте, хоть не верьте,
Всё это вдруг оборвалось.
Качели детские до хрипа
Раскачивает ветерок.
Вся эта дружба ваша - липа,
Для нас же горестный урок.
А я не верил... Я не верил
И бил себя руками в грудь,
Мол, никуда нам без Россеи,
Не выдохнуть и не вдохнуть.
Нет, я не верил. Боже правый,
Каким же был я дураком,
Когда поили нас отравой,
Приглаживая кулаком.
Хожу по улицам, по тропам,
Где болью черной порошит...
И душат порванные стропы
Разбитой вдребезги души.
История cоздания стихотворения:
5
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 138
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 10.
Очень красивые обороты, чёткие рифмы. Хорошо читается. Содержание правдивое. Коротко и "метко". Просто и ясно. С уважением, Ю.Л.
2023-08-02 20:17:47
Юрий, благодарю за полноту рецензии. Сейчас это редкость, на самом деле. С уважением! 
2023-08-03 23:43:14
а скільки ще таких "єнко", "уків", "юків", що живуть, як заручники у московському царстві. незважаючи на кричущі закінчення прізвищ, вони перебувають під владою п'яного сну, зреклися українського коріння і вважають, що "спецоперація" для українського народу це благо. вірш сподобався. добре, що у стихирі він теж є, нехай читають і знають, що немає більше одного народу.
2023-08-02 12:46:28
Так, заходжу до вас на стихирі періодично, але не думав зустріти тут. Із вдячністю
2023-08-02 18:15:59
Гірка правда життя відкриває очі на все, але часом занадто пізно.
Мігель Сервантес.
Мігель Сервантес.
2023-08-01 03:02:03
Свернулись стропы, не порвались
сметут... закрасят... уберут...
всё то, что собственно осталось,
коль не раскрылся парашют
Достойное откровение... очень многие "разбились" в своих взглядах и отношениях о реалии...
сметут... закрасят... уберут...
всё то, что собственно осталось,
коль не раскрылся парашют
Достойное откровение... очень многие "разбились" в своих взглядах и отношениях о реалии...
2023-07-30 22:34:53
Как же хорошо, что сейчас думаете иначе! Жалко только, что такой страшний ценой прийшло такое понимание. Хорошее стихотворение.
2023-07-30 18:06:35
К большому сожалению прозрение не всегда приходит вовремя и что самое страшное, не всегда приходит. Благодарю за отзыв
2023-07-30 21:50:20
Иду по строкам, как по тропам,
И болью черной порошит...
И душат, душат, душат строки
С разбитой вдребезги души.
+!
И болью черной порошит...
И душат, душат, душат строки
С разбитой вдребезги души.
+!
2023-07-30 13:16:45
Аня, спасибо вам огромное! Можно было бы сказать, что не стоило этого делать и т. д., но всё это было бы неправдой, на самом деле для меня это настоящий подарок! 
2023-07-30 21:39:17
Як прийде, то закопайте….
Як прийде, то закопайте
Поглибше у землю
Ненависного кац@па
І все його плем’я!
Щоб ніколи більш не чули
Діти і онуки,
Як летять вночі ракети
Під тривожні звуки.
Щоби мати не горнула
До грудей кровину,
Умиваючи сльозами
Її домовину…
Щоби батько стрічав сина
Не з війни, а з поля,
І щоб кожному вкраїнцю
Усміхнулась доля!
… Як не стане в Україні
І сліду від ката,
Як згниє в землі священній
Вся нечисть проклята,
Отоді на повні груди
Вдихнеться свобода,
І прозріє правди сила
Для всього народу!
Отоді я вже спочину
На кручах Дніпрових…
А допоки поруч з вами
Невмирущим словом
Боронитиму цю землю
Від лихої сили,
Щоб ніколи нога вража
Сюди не ступила…
… І як прийде перемога
У нашу Вкраїну,
І обіймуть батько й мати
І доньку, і сина,
Як до сонця посміхнуться
І ліси, і гори -
Пом’яніть свого Тараса
Незлим тихим словом…
08.05.2023р.
Людмила Лубинець
Як прийде, то закопайте
Поглибше у землю
Ненависного кац@па
І все його плем’я!
Щоб ніколи більш не чули
Діти і онуки,
Як летять вночі ракети
Під тривожні звуки.
Щоби мати не горнула
До грудей кровину,
Умиваючи сльозами
Її домовину…
Щоби батько стрічав сина
Не з війни, а з поля,
І щоб кожному вкраїнцю
Усміхнулась доля!
… Як не стане в Україні
І сліду від ката,
Як згниє в землі священній
Вся нечисть проклята,
Отоді на повні груди
Вдихнеться свобода,
І прозріє правди сила
Для всього народу!
Отоді я вже спочину
На кручах Дніпрових…
А допоки поруч з вами
Невмирущим словом
Боронитиму цю землю
Від лихої сили,
Щоб ніколи нога вража
Сюди не ступила…
… І як прийде перемога
У нашу Вкраїну,
І обіймуть батько й мати
І доньку, і сина,
Як до сонця посміхнуться
І ліси, і гори -
Пом’яніть свого Тараса
Незлим тихим словом…
08.05.2023р.
Людмила Лубинець
2023-08-02 11:48:11
В прямом эфире
| Шаманы? Бог? Он им не верит и просто ищет оправдания своим грехам. Злодей и хам! |
| Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-29 18:03:41 |
| Согласен на все 100, ибо я тоже фаталист и знаю, что с судьбой не стоит спорить. |
| Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-29 17:57:23 |
| Ну, почему же - зла? Любовь она и есть любовь))) |
| Рецензия от: Алина Ким 2024-04-29 17:32:13 |
На форуме обсуждают
| Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
| Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.