Автор: РоБа
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2008-07-16 22:38:57

Там,за обрієм...

Там за обрієм сивина полів,молоденький
ранок у блакитні смузі
Поперек доріг жовтий небосхил одягає землю
у осінню блузу
За дванадцять спокій,за годину тиша,мила
оденока пісня дивовижна
Вітерець легенький понесе гойдая,лисття
жовтооке до чужого краю
А над вечір ранній перша прохолода
доторкнеться ніжно до твоєї вроди
Відчуваєш, люба?-це твоє
кохання,надихнуло серце і моє зізнання
У тобі тревога у тобі і спокій,лагідна,кохана,
осінь жовтоока
Ти в мені сумуєш і в мені радієш по далеких
далях ти зі мною мрієш
Ти моя дружина і родина моя,лише раз на рік
ми спимо у двоє
Лише раз на рік тебе я обіймаю і у перший
сніг від себе відпускаю

История cоздания стихотворения: