Автор: РоБа
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2011-05-05 19:08:54

Дитина

Я дитина похилого віку,я втрачаю свідомість
одразу,коли чую
про внутрішню втіху,від людей що небачив ні
разу.

Я дитина із сивим волоссям,я здобутків немав
і немаю,віддаю я
усе що непросять,забираю все те,що
тримають.

Мені ніколи більше радіти,я страждаю на
дивну
хворобу,намагаюся бути як діти але схожий я
більш на худобу.

В мене гумова з пірьями шляпа,макінтош
чорно-білий
смугастий,хтось нудний до життя мене
квапив,а я дурень волів
як би впасти.

Я у русі,завжди я у русі,то на право,на ліво
звертаю,я сьогодні
у вишиті блузі я прямої дороги шукаю.

В мене дзвоник на шиї танцює,я від дзвонів
його кружу
сальсу,а можливо що я тут гарцюю
називається віденським
вальсом.

В самотині звертаюсь до себе і у себе питаю
поради,може
бути,що небо це небо,а земля це остання
завада?

Під питанням мої всі питання їх ні глузд,а ні
зміст нетримає,я
полишив усі сподівання і піду де мене ще
немає.
5.05.11г.

История cоздания стихотворения: