Автор: Алла Середина
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2008-12-10 11:05:17

Любов

Заполонила душу тиха повінь

Високого людського почуття.

І вже не йду, біжу до тебе, мов на сповідь,

Вже не з початку, а з середини життя.



Що порівнятись може із коханням?

Напевне, лиш сама свята земля

Із солов׳ями, що співають аж до рання,

Із шелестом трави, рясним гіллям.



Із колосками, що народять жито,

З піснями, що лунають з краю в край.

З бажанням не вмирать, а вічно жити,

Даруючи земний безсмертний рай.



Що може бути кращим за кохання?

З його безсонням і безмежжям мрій.

Коли вертаєшся додому на світанні

І все вирує у душі твоїй.



Коли биття сердець почути можна

Крізь грози і шаленії вітри,

Коли без крил злетіти в небо можеш

І запалити вогник без іскри.



Оце усе -  і є велика сила,

Що в світі називається Любов...

І вже не йду, біжу до тебе, милий

До тебе повертаюсь знов і знов.

История cоздания стихотворения: