Автор: Олександр Гладкий
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2018-08-11 11:06:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Сон
Глубокой ночью шла лесной тропой,
залитой лунной ртутью голубой,
лицо и стан укутав в черный плат,
одна из праздных ветрениц – наяд.
А я шагал за нею по пятам,
забыв про все, зачем не зная сам.
Она – быстрей, и я почти бегу.
Немного, и настичь ее смогу.
Ну, вот, догнал – в руках моих она!
Покорна и желания полна.
Откинул плат, гляжу в ее черты
и вижу, что наяда эта – ты!..
Ух, повезло! Любимая, опять
не нужно мне оправдываться, лгать.
1988
История cоздания стихотворения:
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Людо, привіт. Як ви? У мене добра звістка, чомусь дуже захотів поділитись з вами. Мене надрукували у Вінницькому Краю.) |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-03-28 15:46:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |