Автор: Черная Симфония
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2010-05-01 15:56:12

Терновий янгол

І от ти чіпляєш ту дурість собі на гачок,
Сидиш на даху і тихенько балакаєш з ніччю,
І тисне, і тисне щось у правому передпліччі...
Вітер слова нецензурні викрикує в самую пику,
І небо стає наче всесвіт - безкрає і дике,
А ти його ловиш і ловиш в дірявий сачок...

І все до сьогодні вкладалось в потік мікросхем,
І грілось в долонях, і поруч тихенько сопіло
І падало в сутінках місячним крошевом білим...
Нині всі армії світу стволами затиснули душу
Тепер в передпліччі щось жме і навпомацки душить...
А ти про це знаєш і киснеш беззахисним пнем...

Навряд чи ти зможеш втекти, чи змінити пароль...
Лети вже, дурна, бо попалась і крила сховати
Тобі вже не вдасться... А в їхні колючії грати
І тернові сітки тебе не зловить. Ти ж терновий янгол
А янголи можуть стрибати в відкриті фіранки
І бути примарним коханням з тих впертих таро...

Вони не долюблюють янголів, кішок і сни,
І судячи з цього тебе не запросять у гості...
Їх леза, що ріжуть "несправжнє" нестерпні і гострі -
Бачиш, ведуть в небуття тебе, в темряву, в голод, і в морок
Не стій на шляху їхніх лопастей хижих і мокрих
Бо ти захлинешся у болі і смраді вини...

Облиш, напиши їм про небо на білих листах,
Нехай вони ловлять краплини всесильної зливи,
І вогники в місячнім сяйві легкі й мерехтливі...
Нехай запускають в спустошене, дике і темне ніде,
І нехай заторочують в комір байдужий свій день,
Читають анонси і плачуть, бо їм не літать.

badly_unequal aka Blacksymphony rewind

История cоздания стихотворения: