Автор: Мария21
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-11-17 12:32:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не останнє

Попри все ти її кохаєш,
Попри зради,образи і біль,
Пробачаєш усе, чекаєш.
"Чи не мало моїх зусиль"-

Розмірковуєш наодинці,
Прислухаючися до тиші.
Все б хотів ти віддати жінці,
Що ось ось і тебе залишить.

Що ось ось і тебе забуде,
Що не хоче і їй не треба.
Ти шукаєш її усюди,
Ти питаєш порад у неба.

Тільки Всесвіт тебе не чує,
Або чує, але навчає.
Може, він тебе загартує,
Може, він щось в тобі зламає,

Загострить твої серце й розум,
Дасть натхнення тобі творити,
Час лікує, осушить  сльози,
Зможеш зрештою відпустити.

Зможеш зрештою, але зараз
Б'єшся  з відчаєм за кохання.
Як не бийся, воно не склалось,
Та в житті воно не останнє.

История cоздания стихотворения: