Батл 2633 "Не прийду"

Повертається все до життя
у земній круговерті.
Небо в зернах зірок
вабить сяйвом безмежність душі.
Я назавжди піду, світ за очі,
у джинсах потертих,
та залишу на згадку свій зошит
ліричних віршів.
Буде все, як завжди,
і хурделиці в срібних лелітках,
приховають замети сліди
перехожих під сніг.
Невгамовна журба буде краяти
серце лебідки:
заблукає самотня в пітьмі
перехрестя доріг.
Будуть знову дзвеніти весняні
струмки на відлигу.
Кольорова веселка до неба
розкине місток,
і розтане остання під сонячним
променем крига,
на лозі виноградній від паростка
зійде листок.
Будуть грони медові в теплі
наливатися соком.
Липень вишиє барвами літа
прозору канву.
Стигле яблуко серпня солодке,
з карміновим боком,
упаде ароматом п'янким
у духмяну траву.
Буде все, як завжди,
журавлі, сиві хмари і просинь,
в їх тужливому крику заплачу,
немов на біду.
Скине листя пожухле на стежку
бурштинова осінь,
тільки я вже до тебе ніколи
по ній не прийду...

К тебе я больше не приду.
Ты для меня разочарованье.
Одну оставил. Как в бреду
Я все ждала твоих признаний.

Теперь ты как страница в книге
И я могу дышать свободно.
Ты number one плести интриги.
Лови теперь кого-угодно!