Батл 2745 "Справжня чоловіча справа"

Оттака вона забава,
Справжня чоловіча справа,
Перти мамонта додому,
Не жалітися нікому,
Що воно тяжке, брудне,
І страшне від нього тхне…

Дуже довго ти стрався,
Напрягався, упирався,
День і ніч не їв, не спав,
За комп’ютером втикав.
Підписав контрактів купу,
Стер резину до нуля,
Десь натер мозоль на дупі,
Пересіяв всі поля…
Порося відгодував,
Хату й хлів побудував,
Всі ремонти поробив,
Шубу норкову купив…
Був у Польщі, у Канаді,
На морях і на землі,
Довгі заробляв рублі…
За роботу всяку брався,
В справу будь яку впрягався,
Інститути покінчав,
Навіть ступінь захищав.
Мови різної навчився,
Рибу сейнером ловив,
Виноград в Бордо давив,
І дамаську сталь варив…
Будував завод китайцям,
Холодильники паяв,
Математику на Сході по французьки викладав…
Працював ти інженером, зварювальником, комбайнером…
Гроші «наліком» возив,
І завчасно посивів.

А тепер оттой «шматок»
Маєш дотягти, щоб в прок,
Всіх своїх прогодувати,
Ще й запаси наскладати.

Сподіватись на подяку,
Це як цілувати себе в …
Байдуже що ти припер,
І що сам ледве не вмер.
А іще в своїй землі,
Гірші ми ніж ті раби.
Всяко, всюди винуваті,
Ще й живем в матріархаті.

P.S.
Як тепер не поліниться,
Бо дійшов вже до кінця.
Може й зглянеться цариця,
Зварить красного борща.

Упал – отжался –
Нас жизнь пружинит,
Кто не спасался,
В том нет и силы.

Опять колодой
Под ноги – «НУ-ка?!»,
Кто не шатался –
Не встретил друга.

Обвитый цепью,
(Читай – любовью)
Дубы все спилишь
У лукоморья
И снимешь с веток
Свою русалку,
Потом узнаешь,
Как дуб тот жалко!

Затем бронёю
Закроешь душу -
"Кто не боялся,
Пред тем не струшу…"

Ну, вот такая
Висит картина
Поправь – не бойся,
Я сохранила…