Батл 2873 "Спогади про дитинство"

Коли я була маленька
й рушала назад додому
із далеку в рідну «неньку»,
крізь сотні доріг і втому,

гойдали мене-малятко
залізні міцні «колиски»,
проносились швидко хатки
й високих парканів риски.

Хоч серце мені ятрили
останні сторінки літа
та складені вже вітрила
пригод-кораблів зігрітих,

мою зігрівали душу,
луною пливли під стуки,
в мені розпускали ружу
рідненької мови звуки.

Неначе чарівна пісня
вертала мене додому,
де все — від дверей до кисню —
моє, все таке знайоме!

Забытые, непризнанные вами,
Две мальвы появились, оживляя
Сны детского загадочного рая,
Когда их вызывает чья-то память.

Двор мальвами украшен повсеместно,
Кулёчками цветы и середина,
Высокими, я им – до половины,
В них прятаться ужасно интересно.

Царапаются листьями - сердцами.
На цыпочки поднимемся повыше,
Разглядывая цветики, колышем
Стволы, перемешав с колоколами.

Как славно было делать украшенья
Из красных лепестков и розоватых.
Мы тягою взросления объяты,
Хоть ели хлеб, намазанный вареньем.

Дизайнерскою строгою рукою
Им выдана судьбина - на задворки,
Прикрыть не прикрываемое шторкой.
Я мальвы ностальгиею укрою.