UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Батл 2974 "Легенда"
|
|
|
|
Призовой фонд: 20 баллов
ДО КОНЦА БАТЛА ОСТАЛОСЬ:
0 день 0 ч 0 мин 0 сек
Призовой фонд пополнили: Тетяна Лавинюкова - 10 баллов; артемия - 10 баллов;
ЛЕГЕНДА ПРО ВЕДМІДЬ-ГОРУ (За мотивами кримської легенди)
Легенду цю розповідають досі,
Від найдавніших літ до майбуття:
Зростало у ведмежому барлозі
Прекрасне диво з див – людськѐ дитя.
Коли на морі щойно вщухла буря,
Знайшов серед уламків корабля
Місцевий старожил, ведмедик бурий,
На березі беззахисне маля.
Велось дівчатку добре у ведмедя
Посеред моря та небесних зір.
Мишко вертався в лігво з диким медом,
Приносив то малину, то інжир.
Тож розцвіла красуня, наче квітка,
Та все чогось до моря йшла сумна.
Кого чекає, виглядає звідки?
Того й сама не відала вона.
Якогось дня побачила вітрило –
І стрепенулось серденько, як птах:
До берега летів, немов на крилах,
Юнак, якого бачила у снах.
Було їм не до слів у ту хвилину,
Усе сказали мовою очей.
На руки підхопив, немов пір’їну,
Вона йому схилилась на плече.
Збентежені, щасливі, наче діти,
В нове життя пливли – вона і він.
Та вже від розпачу несамовитий,
Кошлатий мчав щодуху навздогін.
Невже втрачає він єдину втіху?
Звір ладен море випити до дна!
А дівчина співала пісню стиха
Про те, що не повернеться вона.
Вітрильник не спинявся, плинув хутко,
Все тихше голос лагідний бринів,
Старий ведмідь завмер в німому смутку,
Від відчаю та горя скам’янів.
Не зупинити молодого серця,
Коли кохання надійшла пора!
Старий ведмедю, зрозумій, не сердься!
Мовчить, ні пари з вуст Ведмідь-гора…
Від найдавніших літ до майбуття:
Зростало у ведмежому барлозі
Прекрасне диво з див – людськѐ дитя.
Коли на морі щойно вщухла буря,
Знайшов серед уламків корабля
Місцевий старожил, ведмедик бурий,
На березі беззахисне маля.
Велось дівчатку добре у ведмедя
Посеред моря та небесних зір.
Мишко вертався в лігво з диким медом,
Приносив то малину, то інжир.
Тож розцвіла красуня, наче квітка,
Та все чогось до моря йшла сумна.
Кого чекає, виглядає звідки?
Того й сама не відала вона.
Якогось дня побачила вітрило –
І стрепенулось серденько, як птах:
До берега летів, немов на крилах,
Юнак, якого бачила у снах.
Було їм не до слів у ту хвилину,
Усе сказали мовою очей.
На руки підхопив, немов пір’їну,
Вона йому схилилась на плече.
Збентежені, щасливі, наче діти,
В нове життя пливли – вона і він.
Та вже від розпачу несамовитий,
Кошлатий мчав щодуху навздогін.
Невже втрачає він єдину втіху?
Звір ладен море випити до дна!
А дівчина співала пісню стиха
Про те, що не повернеться вона.
Вітрильник не спинявся, плинув хутко,
Все тихше голос лагідний бринів,
Старий ведмідь завмер в німому смутку,
Від відчаю та горя скам’янів.
Не зупинити молодого серця,
Коли кохання надійшла пора!
Старий ведмедю, зрозумій, не сердься!
Мовчить, ні пари з вуст Ведмідь-гора…
Елена Троянская
Когда мужчины, развлекаясь,
Вовлечь в игру желают смерть,
Чело и сердце закрывают.
В надежде выжить, уцелеть,
Своё достоинство теряют.
И остаются в горьком плаче
Их жёны, сумрачно бледны,
Надеясь на исход удачный.
Пусть милый избежит беды!
Такая сложная задача.
Спартанцы для войны открыли
Милейший повод – возвратить
Елену. Ведь смогли чужие
Её отправить в Трою жить.
И скарб немалый захватили.
Париса сердце задрожало,
И он влюбился. Сложно всё.
В Елене замолчала жалость.
Любовь, любовь – она зовёт.
Страстей любовных колет жало.
Елене покорилась Троя.
Её спокойной красотой
Увенчана душа героя.
Для горожан была мечтой.
Но время уж могилы роет…
Война идёт и горе множит.
На длинных лезвиях мечей
Сверкает в сумраке тревожном
Кровь, ставшая теперь ничьей,
А Троя в саване острожном.
Любовь – не волшебство, проходит,
Слабея с каждым новым днём.
А женщине дано природой
О чаде маяться своём,
О родине, и о свободе.
Предаст того, кто опостылел,
Взамен возврата в отчий дом.
Надежда подарила крылья –
Войну остановить. Потом –
Морских скитаний сотни милей.
Течёт любовь по горлу амфор,
Чудесно молода, легка.
Елена воплотится в мрамор
Скульптур. Переживёт века.
В ней ход времён как будто замер.
Вовлечь в игру желают смерть,
Чело и сердце закрывают.
В надежде выжить, уцелеть,
Своё достоинство теряют.
И остаются в горьком плаче
Их жёны, сумрачно бледны,
Надеясь на исход удачный.
Пусть милый избежит беды!
Такая сложная задача.
Спартанцы для войны открыли
Милейший повод – возвратить
Елену. Ведь смогли чужие
Её отправить в Трою жить.
И скарб немалый захватили.
Париса сердце задрожало,
И он влюбился. Сложно всё.
В Елене замолчала жалость.
Любовь, любовь – она зовёт.
Страстей любовных колет жало.
Елене покорилась Троя.
Её спокойной красотой
Увенчана душа героя.
Для горожан была мечтой.
Но время уж могилы роет…
Война идёт и горе множит.
На длинных лезвиях мечей
Сверкает в сумраке тревожном
Кровь, ставшая теперь ничьей,
А Троя в саване острожном.
Любовь – не волшебство, проходит,
Слабея с каждым новым днём.
А женщине дано природой
О чаде маяться своём,
О родине, и о свободе.
Предаст того, кто опостылел,
Взамен возврата в отчий дом.
Надежда подарила крылья –
Войну остановить. Потом –
Морских скитаний сотни милей.
Течёт любовь по горлу амфор,
Чудесно молода, легка.
Елена воплотится в мрамор
Скульптур. Переживёт века.
В ней ход времён как будто замер.
ВСЕГО ГОЛОСОВ: 0
Приглашайте друзей принять участие в батле:
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 1.
Дякую, Наталочко! 
Мені сподобався твій варіант історії Троянської війни. Написано оригінально за формою, кожне слово виважене. Тому і вдалося так багато вкласти змісту і почуття в невеликий формат вірша. Це дуже серйозна і глибока робота. Моє щире шанування! 
Мені сподобався твій варіант історії Троянської війни. Написано оригінально за формою, кожне слово виважене. Тому і вдалося так багато вкласти змісту і почуття в невеликий формат вірша. Це дуже серйозна і глибока робота. Моє щире шанування! 2020-01-28 10:05:08
Можливо, цей вірш Мандельштама, є моїм найулюбленішим з усієї поезії, яку я знаю:
Осип Мандельштам
* * *
Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.
Как журавлиный клин в чужие рубежи,-
На головах царей божественная пена,-
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?
И море, и Гомер - всё движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.
1915
Осип Мандельштам
* * *
Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.
Как журавлиный клин в чужие рубежи,-
На головах царей божественная пена,-
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?
И море, и Гомер - всё движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.
1915
2020-01-28 10:09:23
Танечка, я читала это стихо, оно меня и подвигло на развёрнутый вариант с женским нотками. Спасибо за отзыв. Хай щастить!
2020-01-28 11:48:44
В прямом эфире
| Это такой прикол или
недоразумение: "чтя,
следя, шутя, льстя,
пыхтя, обратя, паря,
цветя, гудя"? Стихосложенье рьяно чтя, за пузырями слов следя, пишу серьёзно, не шутя, по Хайфе, льстя, хожу пыхтя, на всё вниманье обратя, смотрю, над городом паря, как он хорош, всегда цветя, и как пчелиный рой гудя. |
| Рецензия от: Владимир Роберта 2024-04-25 22:50:21 |
| +1. Хорошая снежная книжка получилась ! Успехов Вам, мира, Инна! |
| Рецензия от: Людмила Варавко 2024-04-25 22:45:09 |
| Чудова пісня! Неймовірно щирий вірш, музика та чоловіче виконання - все у гармонії. Дякую пані Ніні та групі "Злива" за ще один діамант! |
| Рецензия от: Артур Дмитрович Курдіновський 2024-04-25 22:28:49 |
На форуме обсуждают
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.