Батл 3232 "Осінній настрій"

Сумує з ранку небо за минулим,
розплакалось осінніми дощами.
Яскраве літо зникнуло, не з нами,
барвисті квіти начебто поснули.

Зеленій колір виїло іржею,
промокле листя тулиться докупи.
Настане час нестерпної спокути
за літнє сонце, згадане душею.

Сумує небо, зовсім потьмяніле.
Вмикайте світло, темряві навмисне.
Похмурий день хай настроєм не тисне
та зиму не пускає зголоднілу.

Купа листя на траві зеленій –
Це спадає сум з пожовклих кленів.
Жовтень на прощання їх цілує,
Бо вже на останнє козакує.

Вітер розгулявся, трощить хмари.
Чи то день хмурний, чи то примара?
Небо на дахах лежить свинцеве,
Щадно огинаючи дерева.

Вітер не злякає горобину,
Що пливе, як справжня бригантина.
Сонця жар в багряному вітрилі,
Заморозки перші тут безсилі.

Там, де влітку ластівки гніздяться,
Винайшли синиці своє щастя –
Зиму в тих гніздечках пережити,
Що птахами у любові звиті.

Жовте листя на траві зеленій –
Фарбами чаклує жовтень-геній.