Батл 3452 "Краса і велич безмежного Всесвіту і Любові"

1.

Нам замало сонця,
Нам замало неба,
Всесвіт у долоньці,
Сонечко, для тебе!

Підіймають крила,
Мов нема тяжіння,
І несуть вітрила,
Як у сновидіннях.

Линемо у безвість
Та її магічність,
Там чекає Всесвіт
І шляхетна вічність.

Приспів:

Залишився тільки крок
Доторкнутись до зірок
І лише один ковток
Свіжого повітря.

Нам розкаже майбуття
Про коловорот життя,
Про таємний сенс буття
Та старі повір’я.

2.

Оживають мрії,
Як морські прибої, -
Зоряні завії,
Спалах наднової.

Часоплин, як блескіт
Зорних водограїв,
Нам дарує Всесвіт
Аж до небокраїв.

Хто за нами стежить
З ночі до світання
У світах безмежних,
У світах незнаних?

Приспів

3.

Мов над срібним гаєм
Зоряних сузір’їв,
Пролетіла зграя
Дивовижних звірів.

Плескіт срібних весел
Золотого човна
На мільярди весен
Потривожив Овна.

Хвилями вірує
Крижана негода,
Начебто вальсує
На дзеркальних сходах.

Приспів

4.

Нам замало сонця,
Нам замало неба,
Обрій у долоньці,
Сонечко, для тебе!

Там нечутний легіт
У зеленім майві,
І небесний блескіт
В сонячному сяйві.

Соняшник у цвіті
Мов осіннє сяйво,
І барвисті квіти
Наче зорне майво…

1
Ніжна юна роса прокидається вранці
І танцює на сцені рожевих троянд.
Солов’я схвилювали ці сонячні танці,
І настроїли серце на радісний лад.

Він дарує коханій мелодії вітру.
Він дарує їй шелест зелених гаїв.
Солов’їна любов із весною розквітне,
Бо співають коханій в ночі солов’ї.

Приспів:
Солов’їне кохання безмежне,
То відверте, а то обережне.
Солов’їне кохання прекрасне –
Талісман нам з тобою на щастя.


2
І заслухався вітер і стих у верхівках,
І на вушко шепоче деревам вірші.
Ти до серця мене пригорнув, як стеблинку,
Так відкрий свою душу, коханий, мерщій.

Подаруй мені, милий, мелодії вітру,
Подаруй ясний шелест зелений гаїв.
Хай і наше кохання весною розквітне
У гаю, де кохаються так солов’ї.