Батл 530 "Патріотичне"

Сприймай вітчизна виклик – зажерливого хама.
Вкраїну понивіченно – прокинься в путах – мамо.
Орди, Московський виблядок – звір, огида світу,
Святе паплюжить і заб’є в руці і серці квітку.
Війна – смертельне збочення –
Заглянь в дитячі очі,
Там меч й тризуб заточений
За світло проти ночі,
Й троянди міроточення
Прийди нам Русью – Отче.
Братерство не підйомне з Росією на прощі,
Донбас і Крим в оковах – привід давній – холокосту.
І козаки постануть – прості трудящі хлопці
На захист України, фейк здолати і коросту.
Приспів.
26. 08. 14.

Як я на бій збирався навесні
З підступними і злими ворогами,
Рушник кохана вишила мені
Блакитними і жовтими,
Блакитними і жовтими нитками

Пр.
Два кольори мої, два кольори,
Рідніше їх нема й не буде на землі.
Два кольори мої, два кольори,
Блакитний - небеса, а жовтий - зріє хліб

Терпіти біль і холод швидко звик,
Шляхи сліпої кулі оминати.
Беріг мене коханої рушник.
І знав, що повернуся я,
І знав,що повернуся я до хати.

В боях за наше світле майбуття
Сплелись гіркі поразки й перемоги.
Два кольори спокійного життя -
Блакитного і жовтого,
Блакитного і жовтого дороги.

Коли бої вщухали хоч на мить,
Дивився я в, здавалось, мирне небо.
Над жовтим полем вічная блакить.
Я знав, що інших кольорів,
Я знав, що інших кольорів не треба.

Рушник зі мною був, як оберіг.
Триматися я міг лише при ньому.
Хоч він протерся, я його зберіг,
І з ним я повертаюся,
І з ним я повертаюся додому.