Объявление. Основа-Кафедра. Анализ
Мем 4 - "ЗА ВЗЯТИЕ УНИТАЗОВ"
Сейчас на сайте 2220 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Скажи что-нибудь, чтобы я тебя увидел ( Сократ)
Автор: Зрадонька
Опубликовано: 2019-10-02 07:32:46

Зради та перемоги:: Часть - 3

Попри усі негаразди, війну та всілякі вибори, ми живемо. Ми
пишемо вірші, кохаємо, сперечаємось, перемагаємо. Бо це життя.
І в кожного з нас своя думка на ту чи іншу подію. І кожен має
право висловлювати свої думки. Бо ми, поки що, живемо в
демократичній країні.
Запрошую на сторінку однодумців та адекватних опонентів.
Пишіть про наші здобутки та перемоги, про зради та поразки,
висловлюйте свої думки. Спробуємо зрозуміти одне одного.
Хамству, наглості та марнослівству вхід заборонено!

Количество читателей: 1445

Всего рецензий на эту публикацию: 200. Читать все рецензии >>>
Последние 15 рецензий (последнее сверху):
Деды отмечали…

Про деревню Хатынь знает, наверное, весь мир. Она стала символом страшных мучений белорусов во время Второй мировой войны. Про деревню Валежник почти никому не известно. Хотя ее тоже сожгли, а все ее население убили. Включая детей и женщин. Валежники были уничтожены в день праздника Советской Армии. 23-го февраля 1945-го года.

Сегодня на месте деревни Валежники стоит невысокий каменный крест, а рядом -часовня. На кресте написано по-белорусски: “Жителям деревни Валежник, погибшим во время боевых действий 23 февраля 1945 года”.

Какие же боевые действия велись в Белоруссии, когда фронт давно был в Германии? Ответ дает польская надпись на втором памятнике, на часовне: “На этом месте была деревня Валежник. В ночь на 23 февраля 1945 года была усмирена войсками НКВД. Были убиты все жители, а также отдел самообороны Армии Крайовой”.
2019-10-22 10:42:59 |
Елена Подгорная
О том, что клоун, пардон, комик, Сивохо стал советником секретаря СНБО по вопросам реинтеграции и восстановления Донбасса было известно давно. Ещё с тех времён, когда ветераны в офис к преЗеденту ходили.
Но тогда это немножко прошло мимо, потому что:
- Не, ну они ж не могут быть настолько долбоёбами там в офисе?!
И потому, что был другой информационный повод. Зрады ведро. Не, два ведра. И ещё бочечка...
Визуальная картинка лучше воспринимается, чем текст и слова.
Поэтому сегодня лента вспенилась удивлением. Пан Сивохо выложил в сеть фото своего удостоверения и рассыпался в обещаниях не подвести.

И вот теперь уже нет сомнений.
Да, они там в офисе могут быть долбоёбами и даже не настолько. Даже хуже.
Больше не сомневайтесь.
Жаль, что Куклачев не наш гражданин. Мог бы быть вицеспикером.
2019-10-22 09:53:22 |
Сьогодні, 21 жовтня, під стінами Генерального консульства РФ у Львові відбулася акція, присвячена вбивству Миколою Лемиком радянського консула у Львові у 1933 р. як помста за Голодомор.
Про це повідомляє журналіст ІП «Діло».
У цей день 21 жовтня 1933 року 18-річний Микола Лемик зайшов у консульство СРСР у Львові і застрелив його працівника, професійного чекіста-розвідника Андрєя Майлова. Основним мотивом вбивства Лемик на суді вважав публічну форму протесту проти дій більшовицької влади, яка "...силою загарбала українську державу, нищить українську культуру і терором та голодом нищить українську націю".
Показово, що хлопець одразу поклав пістолет і здався польській поліції -- це був акт звернення уваги світової спільноти на голодомор в Україні, внаслідок якого загинули мільйони людей. Миколу тоді не стратили - він був неповнолітній. Розстріляли його в жовтні 1941 року як провідника ОУН німецькі нацисти. Послідовники Лемника у Львові й сьогодня дієво пам'ятають про мужнього борця за незалежність України!")
Два десятки націоналістів під стінами російського консульства у Львові прийшли нагадати історію.

Таким чином активісти хочуть нагадати про те, що львів’яни не бояться радикальних дій для захисту інтересів своєї держави. Також нагадування про те, що завдяки вчинку Миколи Лемика світ більше дізнався про страшні події, які мали місце в Україні у 1932-1933 роках.

Молоді люди розгорнули великий плакат із зображенням Миколи Лемика і підписали його: «I’ll be back (я повернуся)». Крім цього, тримали у руках написи: «Московські свині вимітайтеся зі Львова», «Лемик у кожному з нас».

У кінці акції відбулося фаєршоу, через яке все подвір’я консульства огорнув дим.
2019-10-21 22:59:33 |
Назар Розлуцький
Поки в усіх підгорає від учорашнього пробивання дна "заслуженими" і "національними", титулованими і обцілованими, я хочу нагадати вам, що цьогоріч виповнилося 100 років з моменту заснування воістину легендарного хорового ансамблю, знаного на різних країнах і континентах - Української Республіканської Капелі.

Створена під час бурхливих подій 1919 року у рекордно короткий термін (протягом трьох тижнів) з наказу Симона Петлюри, вона мала співом представляти Україну за кордоном. Її керівником був Олександр Кошиць. Капеля існувала аж до 1926 року, за цей час дала більше тисячі концертів. Географія її гастрольного турне вражає навіть сьогодні: Польща, Чехословаччина, Австрія, Німеччина, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Франція, Англія, Іспанія, Канада, США, Мексика, Куба, Бразилія, Аргентина, Уругвай і, навіть, Трінідад! Дуже часто капеля збирала аншлаги, одного разу в Мехіко на концерті у "Пляца де Торес" її прийшло слухати одночасно 32 тисячі осіб! "Українці прийшли і підкорили" - так писав про них чеський критик Ярослав Кржіка.

Капеля виконувала "Щедрика" та інші пісні Леонтовича (до речі, саме вона зробила цей твір популярним у США), твори Лисенка, Стеценка та інших відомих композиторів. Вона продовжувала діяти навіть тоді, коли УНР впала під ударами червонопузих, уряд Петлюри став виключно емігрантською інституцією, а про самостійну державу доводилося, хіба що, мріяти. Без жодної підтримки з боку держави! І лише в 1926 році творчий колектив ухвалив рішення про саморозпуск.

Детально про Українську Республіканську Капелю знає Tina Peresunko. Її праця "Світовий тріумф "Щедрика" - 100 років культурної дипломатії України" є унікальним виданням, у якому простежується увесь творчий шлях Капелі, а також у ній вміщено численні фото, афіші, відгуки критиків, цитати з газет і витяги з документів! Якщо її ще можна роздобути, звертайтеся до Тіни - точно не пошкодуєте!

Нам є ким пишатися!
2019-10-21 21:16:20 |
🇺🇦💪🥇🥈🥉 Слава Україні!!! 18 медалей і два рекорди світу!!!
Українські паралімпійці блискуче виступили на чемпіонаті світу з кульової стрільби в австралійському Сіднеї! Молодці!!!
Дев’ять золотих, сім срібних та дві бронзові нагороди – серед 55 країн-конкурентів, а це 300 учасників, наша команда посіла перше місце.
Найкраще від команди виступили Ірина Ляху – чотири "золота" і одна "бронза", та Олексій Денисюк – три "золота", "срібло", "бронза".

Серед історичних виступів – результат 20-річної Ірини Щетник. Вона – наймолодша в збірній і уже рекордсмен світу у стрільбі з пневматичної гвинтівки на 10 м.

І це ще не все! На сьогодні команда вже має сім ліцензій на участь у Паралімпійських іграх 2020. У планах – здобути ще дві, аби в Токіо повним складом тріумфально представити Україну
#оpendata #суспільнеоко #добрановина #паралімпійці #стрільба #рекорд
2019-10-21 18:57:12 |
Героям Слава!
2019-10-21 20:59:48
Игорь Фельдман
Квартал с каждый новым номером демонстрирует, что ОРДЛО - это явление не географическое. Оно в головах. и Квартал уже вполне может получать звание народный артист ДНР.

Стебаться над Майданом, стебаться над украинской армией, сравнивать страну с порноактрисой - это проявление сепаратизма, просто в другой форме.

Когда ты ощущаешь связь с предметом шуток, понимая, что это что-то родное и близкое, ты не будешь получать удовольствие от стеба. Ты не будешь стебаться над своей мамой или своими детьми. Но чем дальше от тебя предмет твоих шуток и чем хуже ты к нему относишься, тем злее шутки. Нельзя стебаться над болью. Потому что боль - это не смешно. Боль - это страшно. Но если это боль твоего врага, тогда да, достаешь грязную ветку и ковыряешься в его ранке. Они ковыряются в ранах Украины так, как близкие и родные никогда бы не поступили.

И да, в стране слишком много людей, которые не испытывают с Украиной родственных связей и им ее боль не болит, а доставляет радость. Они потирают руки в предвкушении ее провалов и неудач. Просто Квартал пишет свои шутки именно для таких людей. Он их культурный лидер. А хор Веревки, это демонстрация того, что патриотизм и вышиванка - не одно и то же.
2019-10-21 16:08:57 |
Богдан Томенчук

НЕ ВВАЖАЮ ЦЕ ВІРШАМИ, АЛЕ...



Горять боги... Згоріла би й богема..

І вся любов - вишиваний декор...

Пішли дівчата з хору до гарему.

А там послали євнухи... на хор.

Глевкий то хліб, коли на рОзпал - пісня.

Купили душі - нате ще й тілА.

Згоріла сОсна... Зайнялася вишня,

Та, що в садку Тарасовім цвіла...

Від того стала осінь аж іржава,

Ну, обспівайте ще й Голодомор

Або тисину... Курвиться держава...

І цнота, й нота... Й на три букви... хор...
2019-10-21 16:10:31
Дмитрий Чекалкин
С - символизм.
Григорий Веревка умер 21 октября 1964 года.

Игорь Бигдан:
Хору имени Верёвки досрочно присуждено звание имени Александрова...

Sergey Pl'usnin:
Якщо суспільство не здатне зрозуміти, що для нього зробила Гонтарєва, а що Кломойський, то яка вже різниця хто там що "пашутіл".
Хор ім. Верьовкі не має такого впливу, як хор недорогєньких журналістів, блогєрів та експертів, що годуються з рук бандюків. Любий реформатор, який буде заважати олігархам, буде в першу чергу атакований медійно.
Супрун - "доктор смерть", Гонтарєва -" алкоголічка", Порошенко - "мародер" і тд. Українці наразі як ті племена, що віддавали колонізаторам алмази за скляні побрякушки з Алі-експрес.
Допоки в голові нє з'явиться, срка буде боліти.

Юрий Бирюков пишет:
"Все пишут про номер 95-го квартала... ага.
Как забавно понимать, что я все это писал в далеком уже 2016 году."

Мне "забавно понимать", что я об этом говорил ещё в 2005:
"Серпом по Яйцам"
Ты помнишь как всё начиналось?
В 2005 году на телеканале «Интер», накануне выборов в ВР, стартует телешоу «Вечерний квартал».
Основные месседжи соответствуют программе хозяев телеканала - создателей блока "НеТАК":
- Майдан 2004 - проплаченная Западом провокация,
- НАТО - угроза для Украины,
- Русскоязычное население ущемляется,
- Украина нужна Западу как бесплатная свалка ядерных отходов,
- Есть три сорта украинцев
- Россия - наш старший брат и т.д...

Эти же месседжи активно продвигаются и на созданном Медведчуком, при участии авторов Квартала, юмористическом сайте "Серпом по Яйцам". Название явно не случайное... Моему проекту "Веселі Яйця" как раз исполнился годик...

Видеофакт по ссылке: https://www.facebook.com/Dmitriy.Chekalkin/posts/3174051032621128/
2019-10-21 16:05:20 |
🔴🔴🔴 "Влада використала хор імені Григорія Верьовки як адміністративний ресурс і має понести за це відповідальність.



Таку думку в ефірі "Прямого" висловив політолог Віктор Уколов.



"Оскільки хор залежний від державного фінансування, інакше ніж використанням адміністративного ресурсу це назвати не можна, - пояснив він."
2019-10-21 16:07:17
Сергій Місюра

Найстрашніше і найцинічніше виглядає не те, що Коломойський з Зеленським випустили цей номер саме в день народження Гонтарєвої.



Вони просто офігєвші від наданої їм влади і можуть творити що завгодно. При цьому ще вказати, що то не остання хата...



Вже проходили фразу «еще нарожают», а зараз проходимо, «є ще хати, тому можна палити». Як же гидко на цю всю владу дивитись...
2019-10-21 16:54:51
Анатолій Матвійчук
Є речі, які важко коментувати.
Як важко коментувати психічні збочення. Що там відбувається в голові психічно хворої людини - невідомо. Там суцільний морок...

Але якщо це збочення набуває соціального характеру та ще й транслюється на весь світ одним із найрейтинговіших каналів - це вже діагноз для суспільства. Скоріше всього, невиліковний.

Страшна хвороба, якою вражене наше суспільство має назву "кварталізм". І про це трохи докладніше.

Коли почали сміятися над першими особами держави, це здавалося зухвалим і сміливим, але поступово закрався сумнів, що ця зухвалість має якийсь нездоровий характер, щось на зразок соціального мазохізму.

Потім, згідно Вікон Овертону, коли неможливе переводиться в розряд можливого, почали сміятися над тим, чого не допускає загальнолюдська мораль - над фізичними вадами людей, над дефектами їх мовлення, особливостями їх поведінки...

Але й цього згодом здалося мало - і ось уже в епіцентрі нещадного висміювання опинилася культура цілого народу, його національний характер, одяг, мова...

Мені весь час здавалося, що це просто певна провокація купки зухвалих людей з метою дізнатися межу нашого терпіння - коли ж нарешті ми зрозуміємо, що давно перейдено всілякі межі і поставимо циз блазнів на місце.

Але, схоже, що все відбувалося за класичними канонами психіатрії - коли божевільний не здатний визнати, що він божевільний, а навпаки - це весь світ довкола нього зійшов з розуму...

Отож, я стверджую, що наше суспільство психічно хворе. Хворе до такої міри, що ніколи не зможе цього усвідомити і визнати. І найулюбленіші розваги цього суспільства - є мерзенними збоченнями з точки зору здорової психіки.

І ось останній факт, який є апофеозом цього жахливого анамнезу нашої психічного нездоров"я.

Ми досі ще не сміялися над людьми, які зазнали лиха - захворіли на онкологію, втратили рідних чи близьких або залишилися без даху над головою? То чому б не посміятись!?

Гумористичний "шедевр" кварталівців на сцені НПМ "Україна" - "Горіла хата" - це яскраве підтвердження психічного збочення тих, хто придумав цей номер, і тих, хто реготав у залі...

І не треба тут говорити про сатиру у бік можновладної особи з команди колишнього Президента. Сатира - це жанр МИСТЕЦТВА, побудований на певних естетичних і моральних засадах.

Те, що подавалося зі сцени, було демонстрацією якогось гидкого і пафосного перфомансу: якби, приміром, якийсь божевільний на сцені привселюдно спорожнявся, а потім поїдав своє лайно, пригощаючи ним глядачів....

Приблизно, таку огиду викликає цей жахливий номер.
Але найганебніше те, що для цього сеансу копрофагії вивели на сцену артистів Національного Академічного Народного Хору Вірьовки - уславленого колективу зі світовою славою, який є гордістю і втіхою України. І ці, немовірно красиві українські жінки і дівчата в національному вбранні, згодилися взяти участь у цьому ритуальному публічному знеславленні української пісні.

І заради чого?! Заради кількох хвилин у жахливому акті людського морального падіння?!

Невже така слава і такі ефіри потрібні українському мистецтву? Невже заради однієї миті такої слави варто було втрачати свою честь і гідність, віддаючи її на поталу брудним політикам, які в боротьбі за владу в нашій країні давно переступили будь-які межі закону, моралі, а тепер уже і психічної норми...

Отож, ми, всі разом, подолали ще одну відмітку падіння в безодню. І не помітили цього. Біс із нею, з цією копрофагією. Що нас чекає далі в кварталі? Інцест? Зоофілія? Некрофілія?
Сміятись, так сміятись!
2019-10-21 13:04:39 |
Дмитро "Калинчук" Вовнянко

5 год ·

ПОТВОРНЕ РИЛО СПІВВІТЧИЗНИКА



Нарешті я дозрів до того, аби щиро подякувати президенту Зеленському. За що? За те що в своєму житті я ще не зазнавав такої ударної терапії з позбавлення ілюзій. Скажу більше, якби президента Зеленського не існувало – його треба було б придумати. Як клізму для прочистки шлунку.



Дякую вам, Володимире Олександровичу.



Більшу частину свого життя чинний президент займався не створенням високотехнологічного обладнання. Не випуском навіть цукерок, з захопленням ринків Європи та суміжних країн. Президент Зеленський годував населення жартами «нижче поясу». Особисто мені його примітивний гумор завжди видавався аж занадто дебелим і вульгарним. Такого самого фольклору (набагато дотепнішого), як на мене, можна набрати в будь-якій заводській курилці, або біля будь-якої дискотеки. Проте. В той самий час програми Зеленського били всі рейтинги.



Наші високоінтелектуальні мудрили написали кілометри висновків про проблеми української нації (головна – от ніяк нам не щастить з керівництвом наших мрій), і при цьому вперто не звертали увагу на те, що пересічний громадянин слухав не їхні поради і побажання. Він слухав «ги-ги-ги» від Зеленського. Чому? Бо саме це йому (народу) ближче і зрозуміліше. Я знаю. Я бачив. Зеленський не причина – він лише індикатор того серед якого народу ми живемо насправді. Правдивий, мов бездушна комп’ютерна програма.



Мені на незнання своїх співвітчизників – гріх скаржитися. Я їх бачив от просто «в полі», тобто на робочих місцях. Я в нашого народу вчився крутити гайки на заводі АвтоЗАЗ у 15 років. Я з ним опановував професію столяра, паралельно з навчанням в інституті. Я ним керував на заводі та на виробничих фірмах у шкірі майстра, технолога, конструктора. Я з ним спав в одному кубрику і жер з одного казана на фронті. Я знаю наш народ ду-у-у-уже добре і відтак давно не вірю в байки про «сонечок» і «європейську націю». Я дуже гарно знаю, що таке бути в колективі нашого народу старанним працівником, а серед наших інженерів – тим хто дає результат. «Хто везе – того поганяють» - так говорить наш народ на виробництвах, а не те що ви там собі надумали в редакціях та фондах.



І от Володимиру Олександровичу вдалося зробити так, аби цю картину реальності я остаточно вдосконалив. Все життя мені наш народ подавали у вигляді пасторалі – садок там, вишневий, донька вечерю подає, працьовиті дядьки, охайні господині… Проте прийшов президент Зеленський і легким рухом руки показав мені моїх співгромадян ніби списаних з картин Боскха і Шульженка. І знаєте – я ніколи вже не забуду тих потворних рил, що полізли з усіх боків. Я не забуду тепер, що українці – це нація, яка власноруч відштовхнула президента-реформатора і обрала замість нього коміка. Дилетанта, який ніколи не займався політикою. Я не забуду, як українці ревіли «ФОПів тиснуть? Дави їх – і так жирують!». Ці самі люди підуть на жалоби по Голодомору, про всяк випадок. Я ніколи не забуду, як українці горлали: «Посадити «свинарчука»! Мародер!», навіть не намагаючись розібратися – а чи винний він взагалі? Їх не цікавить, що не можна людину по факту, викрадати, без підозри і підстав…



І вже точно я не забуду як українці, розбризкуючи слину, реготали з номеру «Кварталу-95» де висміювали спалення будинку у екс-голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, в день її народження! Зірвати маску благопристойності не з політика, а з цілого народу – вищій пілотаж для блазня.



І не треба мені розповідати про «нещасних і обкрадених» - я їх таких надивився вдосталь. Це не регіт з біди Гонтаревої – наслідок «обкрадання». Це бидляча натура, для якої норма реготати з чужого горя – причина нездатності облаштувати своє життя. Намагання виправдати свою неспроможність «обкраданням» - також наслідок. Бо на більше – фантазії нема. Усе решта – на користь бідних.



Я ніколи цього тепер не забуду. Я це бачив. Дякую вам Володимире Олександровичу. Дякую за показ ЦІЄЇ гіркої правди.
2019-10-21 13:46:47
Ангелина Шостак
30 тисяч грн - як 30 срібняків.

Гендиректор і художній керівник хору імені Верьовки Зеновій Корінець в екслюзивному коментарі 24 каналу прокоментував скандальний номер студії "Кварталу 95" про підпал будинку ексглави НБУ Валерії Гонтаревої.

За словами Корінця, ідея номеру належала режисерам "Кварталу". Він додав, що в якійсь мірі піддався на вмовляння і погодився на участь хору імені Верьовки у скандальному номері.

⏸Нас запевнили, що це такий стьоб. Вони ж з усіх стібаються. З президента, політиків. Нас попросили заспівати разом з Кварталом⏸,
– наголосив Корінець.

Він також зазначив, що хор часто працює за контрактами. За його словами, цього разу "Квартал" заплатив їм 30 тисяч гривень за виступ у номері.

Водночас, керівник хору підкреслив, що ніколи і в думках не мав наміру говорити про щось антиукраїнське.

На уточнююче питання журналістки, чи не боїться він якихось мітингів на концертах з приводу цього, він відповів: "так, можливо, на жаль".
2019-10-21 11:23:38 |
Юрій Гудименко

Интересно, если у Евгения Кошевого совершенно случайно сгорит двухэтажный особняк по адресу: Киевская область, Васильковский район, с. Иванковичи, ЖК «Маєток. Перлина Італії», то он потом же запишет весёлую песню, верно?..
2019-10-21 11:25:36
Ірина Геращенко
Раніше хор Верьовки відкривав Гімном сесії ВР. Але ж тепер ВР - філія 95,білєти можна купити прям в ложі бенуар. Тому хор тепер виступає і на подпевках в кварталу . Огидно. Так втрачається репутація і ім‘я, напрацьоване роками. Бренд розчиняється в тупій пошлості.
Р.S. Якщо з Голодомору ржали, то спалена хата - то вже таке, по мєлочі. Мені все зрозуміло з виконавцями, але от що це смішно мудрому українському наріду..., вселяє великий песимізм.
РР. SS. Я тепер категорично проти того, щоб хор Верьовки закривав нинішню сесію ВР і відкривав наступну. Цей колектив цієї каденції і за цього керівництва втратили на це моральне право. Нехай і далі тепер підспівують кварталу .
2019-10-21 10:39:45 |
Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський попросив вибачення у Валерії Гонтаревої за номер "Кварталу 95" та хору імені Григорія Верьовки.
2019-10-21 10:12:53 |
Алексей Петров
Безусловно же «блистательный» номер Квартала уклонистов, про сгоревший дом Валерии Гонтаревой, это не пробитие дна. Дело в том, что там пробивать уже нечего. Своё дно они пробили раньше. Гораздо раньше. Пробили кстати вместе с тем, кто сейчас корчит из себя самого украинского украинца патриотической наружности. Ведь был уже «синьор голодомор» и границу они тоже отодвигали. Тогда. В 2014 году вытирали ноги об украинскую армию, когда к солдатам в железных касках было приковано внимание всех без исключения. Когда люди в Запорожской, Херсонской, Николаевской и других областях просыпались в ужасе от гула любого самолёта. Наши? Или уже российские?

А через два года, они же, уклонисты квартальные пошли дальше. Выставили в Юрмале посмешищем уже всю Украину. Целиком. Публика смеялась. Всем понравилось. А что Украина? Да ничего. Кто из них тогда думал о том, что страна третий год уже дерётся с российскими оккупантами и умывается кровью...

У артистов и спортсменов есть своя граница ответственности перед самим собой. Кто-то с радостью едет играть в питерский «Зенит». А кто-то жертвует карьерой, но не прогибается под реалии. Вполне допускаю, что в США нашлись бы такие себе комики, которые бы высмеяли трагедию башен-близнецов. Ну, а что? Смешно же. Самолёт «бааааах». Взрыв «бабааааааах». Люди падают «аааааааа». Копы и пажарные бегают «вииуууу, вииииуууу». Обхахаочешься. И наверное нашлось бы сотни три зрителей, которым бы стало смешно. Вот только бы этот номер был последним в репертуаре труппы. Медийное сообщество стёрло бы их в порошок. Чтобы другим неповадно было.

Мы только учимся жить. Учимся быть нацией. И вчерашний ублюдочный номер квартала вместе с хором «Бенины шнурки», проверка на вшивость нашего общества. Проглотим или нет?

Нет. Это не дно. Там всё уже давным давно пробито.

P.S. Право дело, но не шутить же про Монику Зелински. Это святое, для каждого квартальца. Вернее она. Или оно...
2019-10-21 08:29:54 |
Як так сталось,що за 5 років Пороха ,з війною та анексією Криму в Україні побудовано 219 нових заводів,а за 2 місяці Зеленського з України йдуть міжнародні системні бюджетоутворюючі підприємства



Ante Gotovina
2019-10-21 08:32:56
СССР. Октябрь 1947 г.
Самая большая депортация населения из Западной Украины состоялась 21 октября 1947 года. Она вошла в историю под кодовым названием операция “Запад”.



Операция началась во Львове в 2 часа ночи: в дома горожан врывались военные и после непродолжительного обыска разрешали впопыхах собрать личные вещи. После этого целые семьи в грузовиках доставлялись на железную дорогу.

С 2-х до 4-х часов ночи та же участь пост мнеигла жителей Рава-Русской, Жолквы, Буска, Городка, Яворово. На Буковине, Волыни, Ивано-Франковщине, Ривненщине, Тернопольщине всё началось в 6 часов утра.

Выселение разрабатывалось сотрудниками МГБ по всем канонам военной операции. Командовал ею заместитель министра внутренних дел УССР Дятлов. О ходе операции каждые шесть часов докладывали министру госбезопасности генералу Савченко и министру внутренних дел УССР генералу Строкачу. Имущество выселенцев было конфисковано и передано в государственную собственность.

Всех депортированных ждали каторжные работы на шахтах и в колхозах Сибири. Операция “Запад” стала одной из наиболее массовых и краткосрочных депортаций западных украинцев. Однако, она была не первой и не последней. В общей сложности с 1944 по 1953 год в Западной Украине было репрессировано свыше 500 тыс. человек, арестовано около 134 тыс., убито 150 тыс., выселено за пределы Украины на пожизненный срок свыше 200 тысяч людей.

#гетьвідмоскви #ніколизнову
2019-10-21 08:26:44 |
Росія масово заселяє Крим "зручними" громадянами. Після анексії туди переселили 140 тисяч росіян. "Незручних" витісняють:
2019-10-21 08:28:00
Олександр Палій
Українські походи на Царгород, в Молдову, під Хотин, на Волощину, на Південь Чорного моря, у Крим і в Бесарабію у 16 - першій половині 17 століть сформували в українців серйозний імідж серед войовничих турків, завдяки чому Османська імперія під час Хмельниччини зберігала щодо України політику позитивного нейтралітету:

"І до цього дня треба остерігатися несправедливостей з їхнього боку, тому що це стійкий, завзятий і сердитий народ.
Про характер бунтівних козаків, або ж бритоголового народу. Хай помилує нас Аллах! Ті, які не бачили цього народу, навіть великі тлумачі релігії не можуть знати, яка душа цих ворогів нашої громади і інших народів. Вступивши в їхню країну в середині місяця мухаррема (кінець жовтня 1657) року, ми проїжджали по ній з молитвами; «О господи, спаси нас від їхньої злоби! Амінь!» Тому що одного разу, під час війни за фортецю Азов, я, нікчемний, схопив горя від цих лиходіїв і бачив, як вони воюють і б'ються".

(Евлія Челебі, "Книга мандрів", 1657 р.)
2019-10-20 19:39:05 |
Джон Смит
Договір між турецьким цісарем і військом Запорозьким та народом руським про торгівлю на Чорному морі.

1. Цісар його милість турецький дозволяє козацькому війську та його державі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів, міст і островів, по Білому морю (Мармурове) до всіх своїх держав, островів та інших портів і до портів чужоземних володарів і християнських держав, а також по всіх ріках та містах, з якими мають вести торгівлю, товари, що їх захочуть продавати, купувати і міняти за своєю волею, зупинятись у портах, в’їжджати в них, коли захочуть, без жодної затримки, перешкоди і труднощів.

Всього там 13 пунктів. Тут можна прочитати інші пукнти: http://litopys.org.ua/suspil/sus84.htm

П'ятий пункт передбачав заснування "кілька портових міст нижче порогів, аж до злиття ріки Бугу з Дніпром, звідки і торгівля має іти".
Тобто там, де нині Херсон, Миколаїв, Очаків.

Це договір 1650 року. Він був укладений і погоджений турками, але не був ратифікований українською стороною.

Чорне море з 15 століття це виключно внутрішнє озеро Османської імперії. Жодна країна не мала можливості там плавати. І ось такі ексклюзивні умови. Турецький флот в той час найсильніший в світі. В той період лише один чи два рази противники перемагали його. Але виключно збираючись в коаліції держав.

Українці пробили вихід до свого чорноморського узбережжя самотужки. За 140 років до Суворова і Потьомкіна. Всього за якихось 75 років 16-17 століть. В найбільшій битві під Кара-Харманом 1626 року 300-350 козацьких чайок мало не знищили весь турецький флот. На думку всіх сучасників і очевидців лише раптова зміна погода допомогла ворогу уникнути повного розгрому (козаки вже захопили адміральску галеру). Османський історик Мустафа Наїма писав: "Тільки чайки не тонули, оскільки на їхньому фальшборті було примотано оберемки зв’язаного шкірою очерету, тож хоча їх і затопило, проклятці вели бій, занурені у воду по саму шию. Ще не бачено народу, який би зрівнявся з козацьким племенем такою собачою впертістю. Ті, хто в морських справах віддавав накази життя-смерті та бачив інші бої, казали, що ця битва з козацьким народом перевершила всі інші."
2019-10-20 19:36:22 |

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.



Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
С Днем рождения!
Пусть солнце светит круглый год,
Мешок со счастьем - у ворот,
И пусть года помчатся вспять,
И снова будет сорок пять.



Оценки по стихотворению:
Ритм: 0
Размер: 0
Рифма: 0
Метафоричность и целостность образов: 0
Эмоциональное воздействие: 1
Глубина мысли и точность логики: 0
Рецензия от: СОЛ
2019-12-08 01:30:14
Здравствуйте, Толя! С опозданием, простите меня, хочу пожелать вам здоровья и сил, радости и светлых дум, любви и внимания близких и дорогих людей! С днем рождения! Позитива. вдохновения, счастья! Обнимаю!

Триолет удался на славу! Мне понравилось, спасибо!
Рецензия от: Жанетта Акимова
2019-12-08 01:06:35
Большое спасибо. Прониклась и, поскольку мыслю в том же русле, не могу не отозваться:
Пиит творит...
Давным-давно ведро помойное
всё переполнено,
кругом амбре,
как в том ведре;
входную дверь малец откроет -
зависла на одной петле -
тать на отмычках сэкономит;
вокруг темно от тараканов,
один (наверно, главный самый)
на мышке ноута сидит:
"Когда кормить, хозяин, станешь?", -
наглец усатый говорит.
Ох, как же нелегка судьбина
быть у пиита половиной!
Хоть будем объективны всё же -
жена-пиитка - горе тоже,
признаемся: и мы порой
добавить можем геморрой!
Тема - благодатна и неисчерпаема. Дальнейших Вам творческих удач.
Рецензия от: Чухнина Мария
2019-12-08 01:05:58
На форуме обсуждают
Mason Lemberg
Давайте відверто, без істерик і маніпуляцій.

Ті речі, які вчора озвучив презЕдент (щодо виборів, кордону, переговорів з представник(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-12-07 23:02:58
Год назад написал, но как видно эти слова актуальны и сегодня:

Керченская постановка

1. Чтобы управлять обществом, так как это видят в Кремле, е(...)
Рецензия от: Ученик
2019-12-07 22:11:31
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.