ЩО Ж МИ ЗА НАРОД ТАКИй?
/ АП Текущий момент /
Страница Абсурдыня (для поэтесс)
/ Конкурс Абсурдов /
страница Абсурд (для поэтов)
/ Конкурс Абсурдов /
Сейчас на сайте 1940 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Скажи що небудь, щоб я тебе побачив ( Сократ)
Автор: Радонька
Опубликовано: 2020-01-10 15:07:59

Чужому навчайтесь та свого не цурайтесь(с)

Чому в Україні чимало люду не розмовляють українською?

Чому на українському порталі поезії поети майже не
спілкуються українською?

Чому в країні Україна такий резонанс викликає закон про мову?

Багато «чому»? А є відповідь?

А може ми просто не вміємо? Не знаємо?

То давайте вчитися. Всі разом.
***
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!

Т.Г.Шевченко «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ
ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ
ПОСЛАНІЄ»

Количество читателей: 1397

Всего рецензий на эту публикацию: 200. Читать все рецензии >>>
Последние 15 рецензий (последнее сверху):
Заходжу в українську Вікіпедію, читаю:
АНДРІЙ ТАРКОВСЬКИЙ
російський радянський актор, кінорежисер і сценарист.
Онук українського письменника Олександра Тарковського.
Увага, всесвітньо відомий режисер таких шедеврів як: "Соляріс" 1972, "Сталкер" 1979, і "Андрій Рубльов" 1971 року; повторюю, в українській енциклопедії вказаний як російський.

Нагадаю, що дід режисера Андрія Тарковського,
Олександр Карлович Тарковський 1862-1924
український прозаїк, поет, перекладач і громадський діяч.

З восьми років жив і виховувався в сім'ї рідної сестри, української актриси Надії Карлівни Тарковської та її чоловіка, драматурга і корифея українського театру Івана Карпенка-Карого, які після смерті батьків з 1870 року були його офіційними опікунами ..

Згодом був заарештований разом із сестрою Надією, тобто дружиною Карпенка-Карого, за те, що в 1880 році звернулися з листом на підтримку української мови (!) до історика Миколи Костомарова: "Батьку ! За Вами все: і давня слава, і дотепність, і розум, і наука, поговоріть же там тепер з московськими письменниками… що пора знять з нас покуту мовчки кусать пальці, що ми люди, а не мужики тілько, що пора нам мати своє друковане слово без заборону, що й освіту в народних школах слід дозволити на народній мові…"

Заслання відбував з доктором Опанасом Михале'вичем, засланим, за свідченням Арсенія Тарковського, "за справою українських соціалістів".

Тож, всім відомий режисер Андрій Тарковський, нащадок українського націоналіста, який виборював право розмовляти українською мовою.

В сім'ї діда, Олександра Тарковського, існував культ української літератури й театру, а її члени писали вірші та п'єси. Але, Російська імперія, через коліно зламала мотивацію у нащадків націоналістів бути українцями.

А ми сьогодні дискутуємо про толерантність.
#пізнайУкраїну
Читайте оновлення на моїй сторінці Мішель Іщенко.
2020-05-03 07:49:12 |
Ґанок❤🌷🌞
Сьогодні, 1 травня, святкує день народження Василь Зінкевич, український естрадний виконавець. Зичимо міцного здоров`я, бажання та наснаги жити.
А у вас є улюблена пісня у виконанні Василя Зінкевича? Нам подобається композиція «На березі життя» (слова Степана Галябарди, музика Олександра Злотника).

Пливе моє життя у вічне синє море
З малого джерела батьківської землі.
Пливуть по нім човни і з радості, і горя,
Летять над ним роки, як сиві журавлі.
Багато, що було, що нині не сказати:
Для тебе я плекав високі почуття,
Та їх зуміла ти безжально розтоптати
Й лишилася сама на березі життя.

На березі життя і зорі, і світи,
На березі життя і зустрічі й прощання,
На березі життя стоїш, незгасла ти,
Як наше молоде кохання.

Ти інколи в мені засвітишся, мов осінь,
І руку покладеш на стомлене плече,
Але твої вуста прощення все не просять,
І я його не дам, хоч серце запече.
Я сам собі суддя і сам собі підсудний,
І твій колишній крок не мaє забуття.
Пливе моя ріка і все в житті ще буде:
Лиш ти стоїш, мов тінь на березі життя.
2020-05-01 18:54:00 |
Я дуже люблю пісні у виконанні Василя Зінкевича. Мені подобаються всі, але найбільше я люблю пісню "Заметіль".

Нехай доля пошле йому здоров'я, щастя.
2020-05-01 19:05:30
З ЮВІЛЕЄМ МЕТРЕ!♥💐

1 травня святкує свій 75 день народження - легенда української естради, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Герой України – ВАСИЛЬ ЗІНКЕВИЧ.

ЙОГО ПІСНЯ ОБІЙМАЄ СВІТ

Василь Зінкевич - це визначна постать в історії української музики. Разом з ним прийшли до нас і глибоко запали в душу на все життя: «Мамина світлиця», «Шлях до Тараса», «Музика», «День новий над Україною» та багато інших пісенних шедеврів. У цих піснях — доля України, співака і кожного з нас. Його пісні запалюють у наших серцях гордість за націю і усвідомлення того, що ми — українці. Своїми піснями артист утверджує рідну мову. Ту, яка, на радість Богу, дісталася нам від діда-прадіда. І яку ми маємо зберегти для наших дітей і онуків.

- Ми є сила, хоча б тому, що маємо таку пісню, де три хвилини не просто забави, а нашої суті – вважає Василь Іванович. - Українська пісня справді обіймає своїми крилами світ. Доводилось бувати в багатьох країнах. І без перекладу, не розуміючи ані слова, публіка встає. Я кажу: ви ж не розумієте, про що я співав. А вони відповідають: в українських піснях є щось таке, що лікує. Ми не можемо без пісні, вона наша душа. Взагалі, треба частіше заглядати в дзеркало своєї душі, щоб впізнавати себе. Непростий тепер час, але ми ніколи не втратимо своєї неповторності. Бо ми — українці».

ДОЛЕНОСНА ЗУСТРІЧ

Журналістам, яким коли-небудь випадало спілкуватися з ювіляром, співак відкривався як різнобічно обдарована людина, якій притаманна культура спілкування з людьми, смак і вишуканість у всьому. У нього завжди була стильна зачіска, елегантний одяг і відчувалася впертість і наполегливість у досягненні мети, що було помітно в його характері вже з перших кроків на самодіяльній сцені. В усьому за що Зінкевич брався, він намагався бути першим, якщо не єдиним. Але хто знає, чи став би він колись співаком, якби не доленосна зустріч із Левком Дутковським, який запросив його випускника училища декоративно-прикладного мистецтва першим чоловіком-солістом до жіночого вокально-інструментального ансамблю «Смерічка»? Адже Бог наділив Зінкевича ще й неабияким талантом танцюриста та художника-модельєра. Перші сценічні костюми для Софії Ротару, «Смерічки», пізніше «Світязя», «Червоної рути», а також для ансамблю пісні і танцю ім. Павла Вірського, Київського мюзик-холу, Буковинського ансамблю пісні і танцю розроблялися саме за ескізами Василя Зінкевича.

Спочатку, виконуючи пісні, молодий співак Василь Зінкевич особливим голосом не вирізнявся і все більше танцював, аніж співав. А друзів запевняв: «Чекайте, я ще заспіваю». Але саме музичне чуття і педагогічний талант Л. Дутковського, допомогли Зінкевичу обрати саме пісенний шлях у житті. І він справді чудово заспівав. Про свою співочу долю сам Василь Іванович говорить, що як співак він народився у новорічну ніч 1969 року, коли на Чернівецькому телебаченні у святковій програмі прозвучав запис пісні Левка Дутковського «Сніжинки падають» у його виконанні. У моїй пам’яті залишилася досить незвичайна історія цього запису. Пам’ятаю, спочатку справа зовсім не клеїлася: зробили кілька дублів, а досягти бажаного ефекту звукорежисеру Василю Стріховичу ніяк не вдавалося. Тоді він вирішив запросити Володимира Івасюка, який охоче відгукнувся і, маючи певний досвід, записав пісню з кількох дублів. Проте, наполегливий і впертий Василь запропонував зробити ще одну спробу. І заспівав так, що в ефір пішов саме цей його запис. І широкому загалу запав в душу його голос – ніжний, сильний і дзвінкий – унікальний голос, який полонив серця не тільки українців, а й слухачів далеко за межами України. Його кожен виступ і сьогодні вражає, адже кожну пісню, її сенс він пропускає через себе і видає…людям.

ВИТОКИ

У кожного митця є знакові місце, звідки беруть свій початок його людські витоки, які вплинули на його формування як особистості. Трикутник його долі – Поділля, Буковина, Волинь…

Поділля с. Васьківці, де народився і був залюблений змалечку, де залишився спалахом дитячий спомин, коли на Святвечір батько заносив з морозної хурделиці дідуха у світлицю. Можливо, тому куди б не приводила його доля, він завжди з гордістю казав: «Я щасливий, що народився в селі, ніколи не забуду тієї стежини, що пробігала поміж житами, а над нею — високі безмежні небеса. Українське село — це своєрідна академія високої моралі. Тут бережуть рідне слово, тут бережуть рідну пісню, тут кожному кажуть: «Добрий день!» Де б не бував, в яких далеких краях не виступав би, завжди із гордістю кажу, що я народився в селі, навчався в сільській консерваторії, де моїм високим професором був мій український народ. Направду, народе мій, ти не просто великий, ти — океан. І я щасливий, що з твого колоска рожденний».

Буковина, тут Зінкевич навчався у Вижницькому училищі декоративно-прикладного мистецтва та почав свій злет як співак разом з братом своїм духовним, Назарієм Яремчуком, у легендарній «Смерічці». У Розтоках Василь Зінкевич, разом з Володимиром Івасюком, успішно знявся в танцювальних сценах в художньому фільмі «Білий птах з чорною міткою».

Волинь до Луцька Василь Зінкевич переїхав 1975 році, де невдовзі став солістом ВІА «Світязь», а відтак і художнім керівником колективу.

СВОЇМИ УСПІХАМИ Я ЗАВДЯЧУЮ ВОЛОДІ ІВАСЮКУ

З 1993 року, коли почали занепадати українські естрадні гурти, співак гастролює із сольними програмами. Вимогливий, насамперед, до себе, він у кожній справі вимагав і від інших найвищої майстерності, досконалості, а то й філігранності. У його репертуарі немає випадкових пісень. Можливо, тому не так багато останнім часом з’являється нових пісень у його виконанні. Але практично кожна пісня, яку співає Василь Зінкевич, увійшла до золотого фонду української естради. Його творчість принесла вітчизняній естраді багато пісень-шлягерів у 70 – 80-ті роки XX століття, які й зараз молоді та популярні. А «Червона рута» його творчого побратима і друга Володимира Івасюка й досі не сходить зі сцени...

— Господь Бог обдарував Володю Івасюка великим талантом, і він зміг висловитися від імені усіх нас, українців. Мав щастя у багатьох країнах світу співати «Червону руту». Вона розкриває нашу правду, сутність, розповідає іноземцям про те, хто ми є. І хоча вона зовсім не патетична, а лірична, її вважають своєрідним гімном нашої країни. Володя Івасюк чесно вірив у мене. Навіть коли я сумнівався, він – вірив! Своїми успіхами я завдячую Володі Івасюку. Володя завжди казав, що замало співати ноти. Треба співати серцем і своєю душею.

ЗІНКЕВИЧ - ЦІЛА ЕПОХА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Своєю працею Василь Зінкевич добився належного визнання. Він удостоєний всіх найвищих відзнак, можливих у нас для митця, - звання народного артиста України, Національної премії імені Тараса Шевченка, Герой України. У 2000 році, поряд з іншими іменами відомих діячів мистецтв, які народилися або працювали на Буковині та в Чернівцях на «Алеї Зірок» з’явилося і його ім’я. У 2002 році в Києві перед Міжнародним центром культури та мистецтв відкрилась «Алея зірок», на якій одним із перших власників «Зірки» (Зірка України. Орден № 1) став народний артист України Василь Зінкевич.

Останнім часом Василь Зінкевич не частий гість на українських телеекранах, практично не дає інтерв’ю. Зрештою – це його вибір і його право. Як писав відомий тернопільський музичний літописець і його добрий друг Михайло Маслій, «він залишився старомодним і, мабуть, таким буде завжди. І хай собі, ми його любимо, незалежно від стану модності чи не модності». Василь Зінкевич і сьогодні уособлює найкраще, що є в українській естраді. Він працелюб до фанатизму і так само відданий мистецтву пісні. Він і зараз багато працює, але уже менше має нового репертуару. Більше гастролює за кордоном, записує диски. А кожен його виступ, кожен концерт — це зустріч з українською піснею, що залишає глибокий слід у людських серцях. Василь Зінкевич і нині понад три десятиріччя живе у Луцьку, де сам зростив, поставив на крило двох соколів - синів. Василя і Богдана в він один з небагатьох, хто так і не поміняв затишок і душевність «периферії» на столичну метушню. Зінкевич – ціла епоха в історії української культури». І до цього складно щось додати. Хіба що, головне - він має ІМ’Я, здобуте благородно і правдиво, істинну любов народу.

Сподіваємося, що Василь Зінкевич ще довго радуватиме нас справжньою українською піснею, і побажаємо йому ще довгих років життя і творчого натхнення!

МАРІЯ ВИШНЕВСЬКА
2020-05-01 18:53:30 |
🏵🌼
У Добропарк під Києвом, у селі Копилів, зацвіла рекордна кількість 🌷🌷🌷 тюльпанів – 1 млн 270 тисяч!!! Загалом тут зростають 97 сортів весняних квітів, які зачаровують багатьма кольорами.

Квіти висадили восени. Більшість цибулин привезли з Голландії. Більшість висадили за прикладом іноземних колег — кольоровими доріжками. Деякі композиції нагадують українське намисто чи скіфську пектораль.

Помилуватися квітами можна тут https://www.facebook.com/101635387886288/videos/878163942656601/

У дендропарку розраховували на масштабне відкриття у квітні, однак карантин вніс свої корективи. Тож, працівники парку з радістю діляться світлинами тюльпанів та чекають на відкриття і запевняють, що вже за три роки у парку зростатимуть 3 млн тюльпанів.
#Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Київ #Добропарк #тюльпан #рекорд
2020-04-30 19:21:40 |
яка дивна краса!

пишаймося рідною землею!

не віддамо її нікому!
2020-05-01 07:50:15
Знаєте, що поєднує Будинок вчених у Львові та оперний театр в Одесі? Ці дві неймовірно розкішні будівлі звели відомі європейські архітектори Фердинант Фельнер і Герман Гельмер. Цей творчий дует спроєктував театри в Угорщині, Румунії, Німеччині, Хорватії, Австрії, Словаччині…

У Львові власники кінних заводів запропонували відомим архітекторам побудувати казино, але таке, щоби будівля зачаровувала погляди.
Так і вийшло. Це була двоповерхова будівля з високим мансардовим дахом, просторою лоджією, балкони якої спиралися на монументальні фігури атлантів.

Окрасою приміщення став парадний атріум. Так раніше називали будівлі з отвором у стелі і вогнищем по центру. У такий спосіб приміщення добре освітлювалося вдень.

Розкішні дерев’яні сходи виконали за проєктом відомого угорського скульптора Шандора фон Яраї. Саме цими сходам спускалася Міледі з кінофільму "Д’Артаньян і три мушкетери"…

На другому поверсі розмістили вісім зал, серед яких – велика на 200 місць. Звели балконну галерею і навіть сад… Балкончик для музикантів оздобили позолоченою решіткою, а бальні зали прикрасили вишуканими шпалерами, витонченою ліпниною…

Як шляхетське казино приміщення функціонувало з 1918 до 1939 року. Із 1948-го тут почав діяти Львівський Будинок вчених. У 1999 році працював прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи. У 2008-му його внесли до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Нині це місце – улюблена локація для фотосесій молодят.

Будете у Львові, знайдіть час, завітайте сюди! Вам сподобається!
#Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Львів #будинокВчених #архітектура
2020-04-29 20:43:55 |
Наша втрачена Атлантида, але не міфічна, а справжня - Закерзоння.

Цього дня 1947 р. почалася операція "ВІСЛА", яка назавжди відрізала від українських земель самобутню Лемківщину, Холмщину, Надсяння й Підляшшя. Інструментом етнічної чистки було примусове виселення 140 тисяч українців до північно-західних земель Польщі з метою асиміляція та припинення визвольного руху українців.

Комуністичний польський режим, що прийшов, не без допомоги Москви, на звільнені від нацистів терени, таким чином вичищав свідомий український елемент, який віками на терені сучасної Східної Польщі творив свою історію, культуру, боронив 40-х рр. землю та власні оселі, вступаючи до підпілля ОУН та у лави УПА. Багато української молоді у тому часі потрапило до польських тюрем: отримали, хто найвищу міру покарання - розстріл, а хто - роки ув'язнення.

Загалом у період 1944–1951 років комуністичним режимом СРСР та її сателітом Польською Народною Республікою було переселено або депортовано понад 700 тисяч українців!

На фото вище - підпільники ОУН (6-та справа Ірина Тимочко «Христя») у тому часі, коли українські села ще були на Закерзонні, коли ще чинили спротив. Нижче - світлина з проведення операції «Вісла».

"Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась".

Авторка Maryna Mirzaeva
https://www.facebook.com/562671194077592/posts/1180456748965697/
2020-04-29 20:43:00 |
Strichka.UA

"Там на горі, на Маківці,

Там ся били січовії стрільці."



Сьогодні річниця з початку кровопролитних боїв на Східному фронті Першої світової війни за гору Маківка. Вони точилися з 29 квітня по 4 травня 1915 року.



У цій битві особливої уваги заслуговують саме Українські Січові Стрільці. Вони до останнього боронили свої позиції та затримали російський наступ.



Через тиждень вороги почали відступати через втрати, що були завдані стрільцями.



Пам'ять про українську звитягу не згасне, як не згасне полум'я нашої боротьби!
2020-04-29 20:55:18
Ґанок🌿🌼
Карантин, віруси та інші негаразди не стають на заваді весні.💚
Весна впевнено крокує по землі і розмальовує все навколо веселими, життєрадісними, різнокольоровими фарбами.🌈А якими синонімами можна замінити прикметник /різнокольоровий/?
Різнокольоровий — це
💙 Різнобарвний
💛 Барвистий
💙 Строкатий
💛 Кольористий
💙 Ряснобарвний
💛 Пишнобарвний
💙 Квітчастий
💛 Веселковий
💙 Рябий
Урізноманітнюймо свою українську та любімо Україну!💙💛
2020-04-29 12:02:57 |
Ґанок💐🌿
Поділимося з вами прикладами суржику, які нам траплялися минулого тижня. І розповімо, як говорити правильно. Тож…

💙 Власний (приватний) будинок (а НЕ «особняк»).
💛 Зробити висновок (а НЕ «винести висновок»).
💙 Чинити опір (а НЕ «проявити опір»).
💛 Намет (а НЕ «палатка»).
💙 Пелюшка дитяча (а НЕ «пеленка дитяча»).
💛 Робити позначки (а НЕ «робити помітки»).
💙 Вимикати світло (а НЕ «виключати світло»).
💛 Зціпити зуби (а НЕ «зжати зуби»).
💙 Короткозорість (а НЕ «близорукість»).

Говорімо українською🇺🇦 та любімо Україну!💙💛
2020-04-28 10:09:45 |
В Україні знову почали знімати в головних ролях акторів із Росії: в кіноіндустрії зараз може статися відкат назад, - актриса Жураківська



"Печально, але це наша дійсність", - сказала вона.



На переконання акторки, український кінематограф зробив останніми роками великий крок вперед - з’явилося реально якісне кіно.



"Мені дуже сподобалися фільм "Додому", "Мої думки тихі", наші "Перші ластівки", я вважаю, теж прекрасне кіно. А серіал "Спіймати Кайдаша" який чудовий! Тобто за цей час з’явилася маса гарних речей, але зараз, зважаючи на сумні тенденції, може бути відкат назад…" - підкреслила Жураківська.



Вона додала, що її досі часто кличуть зніматися в Росії, але вона не може цього робити.



"Дуже сильний внутрішній супротив. Не хочу. А от в Україні зараз все повертається на круги своя – у нас знову почали знімати в головних ролях акторів з Росії, печально, але це наша дійсність", - розповіла вона.



Цензор . нет
2020-04-29 07:54:05
🌺🏵️
Щоби побачити цвітіння сакури, необов'язково їхати в Японію. Помилуватися ніжним 🌸🌸🌸 квітом можна у Києві на Лісовому масиві.

Між станціями метро "Чернігівська" та "Лісова" розташований Kyoto Park. Вздовж пішохідних доріжок тут зростає найдовша алея сакур столиці. Її довжина – 987 м. Загалом тут висаджено 360 дерев.

Алею заклали на честь встановлення братніх відносин між Києвом і його японським містом-побратимом – Кіото. У 2012 році її занесли до Книги рекордів Гіннеса.

Окрім парку "Кіото", сакурами можна побачити на вулиці Липській, де висаджено 60 дерев, на бульварі Верховної Ради (95 дерев висадили у 2018-му), у парку імені Островського (14 сакур).
#Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #сакура #Київ
2020-04-28 07:56:03 |
Рік тому українська диригентка ОКСАНА ЛИНІВ - перша жінка-головний диригент Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац (Австрія) отримала нагороду «Жінка України 2019» в номінації «Культура».

Одна з найвідомішіх наших сучасниць за кордоном також є арт-директоркою і диригенткою Молодіжного симфонічного оркестру України, співзасновницею та арт-директоркою фестивалю LVIVMOZART.

Оксана Линів - дочка музикантів і онука учителя музики, регента церковного хору, - не могла не вивчати музику. Однак, музичною школою Оксана не обмежилася і вирішила присвятити своє життя музиці. Вона навчалася у Дрогобицькому музучилищі імені Василя Барвінського та Львівському музучилищі імені Станіслава Людкевича, а також у Львівській державній музичній академії імені Миколи Лисенка у класі оперно-симфонічного диригування.

Вже під час навчання її талант помітили, і в 2004 р. вона взяла участь у першому конкурсі диригентів імені Густава Малера в Бамберзькій філармонії, і асистенткою диригента цієї філармонії. А наступного року вступила до аспірантури у Вищій школі музики імені Карла Марії фон Вебера у Дрездені. Потім були престижні стипендії обмінів, робота в Німеччині, зокрема вона керувала звукозаписами з баварськими симфонічними музикантами в 2007 р.

У 2008 - 2013 рр. Оксана Линів працювала диригентом в Одеському національному театрі опери і балету, поставила кілька опер. У 2013—2014 рр. була музичним асистентом генерального музичного директора Кирила Петренка та диригента у Баварській державній опері. У 2015 році її визнали найкращим диригентом Баварської державної опери у номінації «Класична музика». З 2017 року Оксана Линів - головна диригентка Опери Граца та філармонічного оркестру Граца. Із заснуванням міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt стала його арт-директором.

Прикметно, що у всіх програмах Оксани Линів є твори українських композиторів. "Дуже щаслива, що бренд української музики в світі вже так міцно зачепився до мене, - сказала Оксана Линів в одному з інтерв'ю, - оркестри знають, що пропоную таке, що ніхто не чув, українське".
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=854472958391982&id=516524395520175

#УД_Австрія #УД_Оксана_Линів #УД_музика
2020-04-27 09:59:06 |
Цей день в історії🌿

27 квітня 1113 року переяславський князь Володимир Всеволодович, прийнявши пропозицію місцевої знаті посісти київський престол, прибув до міста, де його урочисто зустріла делегація на чолі з митрополитом Никифором.

Завдяки здібностям дипломата та полководця і за допомогою численних шлюбів своїх синів, дочок та онук, за правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, Русь пережила останній у своїй історії період єдності.
2020-04-27 10:29:01
Український композитор, автор пісні "Червона рута" 30-річний Володимир Івасюк зник 24 квітня 1979 року. Того дня композитор пішов до консерваторії на заняття, пообіцявши батькам бути о 13:00, але додому більше не повернувся. Батьки подали заяву до міліції, але пошуки розпочали лише за три дні. Тривали до 11 травня, пише Gazeta.ua
Тіло Володимира знайшов солдат у військовій зоні Брюховицького лісу недалеко від Львова 18 травня. Слідство висунуло єдину версію: самогубство внаслідок тривалого психічного розладу. Прокуратура Шевченківського району міста закрила справу за відсутністю складу злочину через два місяці. Рідні та друзі Івасюка в самогубство не вірили. Стверджували: його вбили. Справу поновлювали двічі, але щоразу закривали через "відсутність складу злочину".
У червні торік експертиза, яку проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз на замовлення прокуратури Львівської області, довела: Івасюк не міг сам повіситися.
Слідчий експеримент проводили за трьома напрямками.
З'ясовували: композитор повісився, йому хтось допоміг чи самогубство інсценували.
За статиста взяли чоловіка такого ж віку, ваги, зросту, як Івасюк.
Експерти врахували всі деталі — пору року, особливості дерева, висоту гілки, на якій знайшли музиканта.
"Він не міг повіситися сам.
Навіть натренована фізично людина, яку ми залучали, не змогла зав'язати пояс на гілці висотою 1,7 метра і залізти в петлю.
Драбини чи підставки біля Івасюка слідчі тоді не знайшли.
Навіть, якби їх використовував, то зачепитися за гілку без сторонньої допомоги він не міг.
Щонайменше, там було ще двоє людей.  
Також ми дослідили одяг і взуття Володимира за фотографіями в матеріалах справи, описом речей, протоколами огляду.
Аби він залазив на дерево, мали б залишитися відповідні сліди на підошвах чи одязі. У протоколах зазначено, що їх не було.
За сукупністю цих факторів можу сказати — це не самогубство", - розповідав тоді Олександр Рувін з Інституту судових експертиз.

Замовники убивства досі живі.
Але навряд будуть покарані, вважає товариш родини Михайло Маслій. Батьки Володимира Івасюка в могилу пішли, правди не добилися.
Тому ця експертиза — логічне завершення слідства, що тягнулося роками.

107 пісень і 53 інструментальних твори написав Володимир Івасюк. Найвідоміші — "Червона рута", "Я піду в далекі гори", "Водограй", "Балада про мальви", "Лиш раз цвіте любов". Був одним із основоположників української поп-музики.
Професійний медик, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, займався живописом.
Був найстарший у родині українського письменника й дослідника історії буковинського краю Михайла Івасюка та вчительки Софії Карякіної.
У нього залишилися двоє молодших сестер — Галина й Оксана.

http://forpost.lviv.ua/novyny/27814-41-rik-tomu-bezvisty-znyk-kompozytor-volodymyr-ivasiuk

2020-04-25 15:50:41 |
Пам*яті Івасюка



В Брюховецькому лісі, притаманний смуток

Моїх щирих бажань: "Івасюк відгукнись!"

«Ой, смереко!» - миттєве… судьбіна… здобуток…

Суперечить Лубянці – лелекою скрізь.

Приспів;

Голосніше… кобзарі,

Гімн… «Червону Руту!».

Познущались москалі –

«лицарі!»... ще й в Крутах.

«Яворину» – щем душі…

Те пророцтво крає...

Зоряний тремтить рушник

Понад рідним краєм.



Навертай «Водограй!» у обійстя планиди,

Де трембіти дозором закоханих ждуть.

Рідний край голубити, Різдвяне кропити

Потаємним… що в серці, невтримне, мов ртуть.

Приспів;

Це наш дім – Україна, теренами – хуга,

Ще не щезла поспіль, плін життя, жертовне.

Твої пісні знайдуть Володимере – друга,

Хто «живий» як Ілліч, той отримав баг(н)ет.

Приспів;

08. 01. 17.
2020-04-25 18:25:58
💙💛102 роки тому, 24 квітня 1918 року генерал Армії УНР Володимир Сікевич підняв жовто-блакитний прапор над станцією Колпакове. 🇺🇦 Це був кордон УНР та Всевеликого війська Донського.



На цьому завершилося блискавичне звільнення Донбасу від більшовиків. Операція тривала три тижні.
2020-04-26 11:30:38
Ґанок🌷🌺
Вітаємо, друзі! Поговорімо сьогодні про красиве — про квіти.🌷🌻🌹 А саме про українські назви квітів.

💙 Троянда (а НЕ «роза»).
💛 Жоржина або аргонія (а НЕ «георгін»).
💙 Нагідки (календула).
💛 Волошки (а НЕ «васильки»)
💙 Півники (іриси).
💛 Братки (а НЕ «анютині глазки»).
💙 Чорнобривці (а НЕ «бархатці»).
💛 Стокротка (маргаритка).
💙 Кульбаба ( а НЕ одуванчик).
💛 Косарик (гладіолус).
💙 Конвалія (а НЕ «ландиш»).
💛 Латаття (водяна лілія).
💙 Красоля (настурція).
💛 Вітряниця (анемона).
💙 Калачики (герань).
💛 Ключики (примула).

Бережімо українське🇺🇦 та любімо Україну! 💙💛
2020-04-24 12:50:43 |
Марія Капніст - українська акторка, походила з роду кошового отамана Івана Сірка.💙💛



Постраждала від сталінських репресій, працювала у шахтах Караганди. З 50-х років почала зніматися в кіно. Марія Капніст бувала у Капулівці, і, здається, була дуже схожа на свого славетного предка. Так само як і Іван Сірко, вона була довгожителькою - загинула у 80 років внаслідок ДТП. Кажуть, Марія дуже боялася підземних переходів і переходила дорогу посеред потоку машин.

2020-04-25 08:56:45
Гліб Бабіч
Просто, навчись посміхатися, навіть, святій юрбі,
Коли вона зло і радісно вигукне «Розіпни»
Терновий вінок так ріже, але ж так личить тобі,
Бачиш, настало свято з солоним смаком війни.

Небо впаде як пекло, проте і висушить кров.
Треба знайти слова, але приходять – не ті.
Час згадати бажання, надії і навіть любов,
Може бути, що все це збудеться на хресті.

В тебе немає сліз, бо знизу не видно сліз,
Бо їх навчили повзати - ті, хто не хоче крил.
Ті, кому обережно ти світло в долонях ніс,
Їх пробили цвяхами, і все утекло у пил.

Сумно, бо ти довів їх, майже до самих воріт.
Ти ж не чекав, що можна – плюнути у врата?
Можна було б пробачити, і обійняти світ
Тільки руки, на жаль, - прибиті вже до хреста.

Кожен тобі під ноги кине свій бруд і гріх,
І до шинка веселого - стій тут з хрестом удвох.
Що там тепер, не важко знов возлюбити всіх?
Я так не можу, Боже – добре, що я не бог.

Ніч. Під хрестом пустеля. Люди пішли с фан-зон.
Ми вже давно не молимося – робимо «білий шум».
Як-небудь ще спробуємо – хрест понести разом.
Ти не забудь воскреснути, дуже тебе прошу.
2020-04-24 12:22:13 |
🌿🌷
Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження ДМИТРА БІЛОУСА (1920–2004) — українського поета, перекладача, педагога, лавреата Державної премії України імені Тараса Шевченка (1990).

Мова — головна тема його збірок для дітей «Диво калинове» (1988) і «Чари барвінкові» (1994). У них Д. Білоус майстерно поєднав науково-педагогічний аспект опанування мови з художньо-образним. Книжки побудовані на мовних знахідках, які пробуджують у дитини філологічну допитливість.

Про серйозні речі поет умів говорити невимушено й дохідливо. Вірші, крутиголовки, скоромовки, загадки, шаради, смішинки працюють на головну мету — захопити, зачарувати, полонити юного читача багатством і милозвучністю української мови.

Зразок дитячої поезії Дмитра Білоуса:

Буває, що слово
відоме давно,
а знає не кожен,
що значить воно.

І тут у пригоді
стає визначник
скарбів наших мовних –
тлумачний словник.
2020-04-24 08:48:37 |
Ґанок☀🌷
Розповімо вам, друзі, які приклади росіянізмів нам траплялися минулого тижня, та як сказати правильно.
Отже, необхідно говорити:

💙 Домашній УЛЮБЛЕНЕЦЬ (а НЕ «домашній любимець»).
💛 Олія (а НЕ «рослинне масло»).
💙 Протипожежні ЗАХОДИ (а НЕ «протипожежні міри»).
💛 Система ОПОДАТКУВАННЯ (а НЕ «система налогів»).
💙 Відчувати легке НЕЗДУЖАННЯ (а НЕ «відчувати легке недомогання»).
💛 ХронічнИЙ нежить (а НЕ «хронічна нежить»). Слово /нежить/ — чоловічого роду.
💙 Поранення в ДІЛЯНЦІ серця (а НЕ «поранення в області серця»).
💛 ПОЛУДА з очей спала (а НЕ «пелена з очей спала»).

Знаймо українську🇺🇦 та любімо Україну!💙💛
2020-04-22 14:08:33 |

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.



Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Вкотре насолоджуюся твоєю поезією, Влад!
І кожного разу нахожу нові родзинки народного колориту.
Мій вдячний уклін, друже!
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-07-09 22:40:12
Ещё мазок, ещё чуть зримый штрих
и вот картина детства пред глазами
и сена дух на летнем сеновале...
всплыл в памяти неуловимый миг.

Спасибо Светлана, за нахлынувшие воспоминания...
Рецензия от: Юрий Шкляревский
2020-07-09 22:39:41
Сложная штука - жизнь, с её чувствами, проблемами, бытом и любовью.
А вечная любовь, уверена, тоже есть.
Спасибо за тему, Андрей! Теперь вот думу думаю и спорю сама с собой...
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-07-09 22:35:33
На форуме обсуждают
Незважаючи на те, що в Бразилії існує заборона на утримання диких тварин у якості домашніх, пінгвін за кличкою Дінді порушує всі закони та щороку, поч(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-09 21:42:46
Павло Бондаренко
Ну, что, снова "исторический ликбез"?
Видели ли вы фильм "Место встречи изменить нельзя".
Там, где Глеб Жегло(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-09 21:40:32
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.