ФИНАЛ. ГОЛОСОВАНИЕ
На рецензию-16: Роман Орлов
Мем 5 - "Продай собаку - заплати за газ"
КОНКУРС ЗИМНЯЯ МОЗАИКА
Сейчас на сайте 1927 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Скажи что-нибудь, чтобы я тебя увидел ( Сократ)
Автор: Зрадонька
Опубликовано: 2020-01-10 15:07:59

Чужому навчайтесь та свого не цурайтесь(с)

Чому в Україні чимало люду не розмовляють українською?

Чому на українському порталі поезії поети майже не
спілкуються українською?

Чому в країні Україна такий резонанс викликає закон про мову?

Багато «чому»? А є відповідь?

А може ми просто не вміємо? Не знаємо?

То давайте вчитися. Всі разом.
***
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!

Т.Г.Шевченко «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ
ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ
ПОСЛАНІЄ»

Количество читателей: 563

Всего рецензий на эту публикацию: 79. Читать все рецензии >>>
Последние 15 рецензий (последнее сверху):
💙💛
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(М. Рильський)

Мова від Заходу і до Сходу, від Півдня і до Півночі. Багата, колоритна, милозвучна, різна.
Кожен регіон має свій набір унікальних слів, які можуть не зрозуміти в іншому.

Південний Схід балакає так:
Копистка - плоскувата ложка для розмішування повидла, варення. (зараз для всього).
Ваник - в старину жіноча майка з пуговицями, схожа на сучасний топ, але довший.
Затірка - густий суп з дуже тертим борошном. В нашому регіоні саме тертим (густий суп), бо є ще різновиди, де з цього борошна кульки роблять і в суп вкидають.
Кошара (вівчарня) - загін для овець.
Цеберка - схожа на відро дерев'яна, або залізна посудина для води. Говорять цеберка, або цеберко, в нашому регіоні саме "цеберка" казали.
Цебро - велика цеберка.
Баддя - велике цебро.
Праник - дерев'яний валок з ручкою і ширшою поверхнею на іншому кінці для відбивання білизни під час прання.
Ошурок - дрібна металева частинка. Але чатсо "ошурком" називають дрібні частини всього, що можна. Наприклад, "в борошно потрапили ошурки з листя"; "в мене в черевиках ошурки попадали"; "не крупа, а якісь ошурки".
Веломашина - велосипед.

Херсонщина:
Гармидер – це слово має багато значень. Вживається у значенні метушні, крику, шуму, гаму, відсутності або порушення ладу.
У нас кажуть так коли -безлад у кімнаті

Волинь теж має цікаві слова.
Шкобрати - це коли або літні люди, або діти не підносять ноги на потрібну висоту при ходьбі, а сунуть по землі.. Шур-шур...Наша активістка згадує: "Я колись малою бабусю перекривляла.. То мені казали: Чо ти шкобраєш? Вище ноги піднімай!"
Правити павіони - довго розповідати про щось.
Кректати - стогнати
Швендяти - тинятися
Заводити - нити

Рівненщина додає нам:
Калабаня - калюжа.
Бульбаники — деруни.
Дивило — дзеркало
Хапун — найчастіше вживають при сварці: «Щоб тебе хапун ухопив!» Дух, що несподівано забирає людську душу.

Уткіть(уткідь, удкіть)-звідки. Одне з найвеесліших закарпатських слів.
«Думаву, уткіть так файно пахне шовдарьом, кить у мене го ни є. Відкриваю телефон, а то з фейсбука».

Львівщина теж багата на унікальні терміни.
Гальба - то для пива кухоль.
Пательня - це сковорідка.
Мешти - туфлі.
Газда - це господар.
💙💛
2020-02-21 21:14:09 |
Богдан Томенчук

💙💛

Прожитих днів невишколений стрій,

Часи й орбіти в Бога на раменах,

За все спасибі вічності, в котрій

Зачаті ми від предків убієнних...

Стліває слава в пафосі знамен...

Невже ми з ними аж настільки різні?

А кожне з їхніх прізвиськ та імен

Однокорінне з іменем Вітчизни...

І крипти, як послання родові...

І шрами, ніби знаки розділові...

І півнебес на піднятій брові,

А других пів - у виборенім слові,

І сонце, ніби хліб на рушнику,

І тиша та, що знов озветься криком

І місяць, ніби шабля на гвіздку,

Висить над нашим двадцять першим віком...

💙💛
2020-02-21 21:18:06
💙💛

У день мови - незнайома літера "Ґ"



----



Ґави кружляють над мегаполісом,



Ґави кружляють – коло за колом.



Над мегаполісом – ґавове колесо



Небо розкручує вранішньо-кволе.



Посеред міста, між ринком і храмом,



Біля воріт у підземний рукав



Мовчки стоїть, незворушний і бравий,



Славний ідальго – Ловець Ґав.



Люди несуть у пакетах здобутки,



Ходять, двоногі, позбавлені пір’я,



Люди ховають здобутки у будки,



Носять один перед одним ганчір’я,



Кожен гадає про власну корону –



Людям потрібно багато корон.



В небі над містом кружляють ворони –



Славний ідальго рахує ворон.



Людям на вулицях ґав’ячий клекіт



Над головами світло закрив.



Бачить ідальго, як сонце далеке



Пружно відблискує сріблом від крил.



Тягнуться люди в підземку отарами



Й знов виповзають у місиво міста.



Бачить ідальго – ховається в хмари



І з хмар виринає чорне намисто.



Крутиться колесо над мегаполісом.



Місто, стабільне, як електрон,



Ввечері вимре, а зранку народиться,



Доки ідальго рахує ворон.



----



Artem Polezhaka
2020-02-22 10:09:58
21 лютого – Міжнародний день Рідної Мови. За солов'їну Українців розстрілювали, катували, морили голодом, садили по в'язницях. Сотні років так звані ,,брати,, забороняли читати, друкувати та навіть думати Українською мовою. Російська імперія, що царська, що комуняцька робила все щоб нашої мови не стало. Їх пропаганда перекручувала нашу історію на свою користь. За їх допомогою наші прислів'я набували огидного змісту. ,,Моя хата скраю,, так вони про нас говорять, а хохли повторюють. Але це прислів'я у повному вигляді – ,,Моя хата з краю, першим ворога зустрічаю,,. Таких прикладів безліч.

Але забрати нашу мову можна тільки з нашим життям. І навіть у ці, на мій погляд, самі скрутні часи для України ми не маємо права зневірятись, а ні віри, а ні мови.

Мова має значення! Наразі це вже питання самого існування України.
2020-02-21 11:23:04 |
💛💙 Солов’їна, калинова… 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. А що ми знаємо про нашу, українську?

Напевно, всі чули, що українська офіційно визнана однією з найкрасивіших у світі. Вона друга за мелодійністю після італійської та третя за красою лексики після французької та перської.

💛💙І, дійсно, скільки у нас слів красивих – лелека, матінко, квіточка, краля, віхола, калабаня, мереживо, люстерко, горнятко…

А скільки синонімів? Обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид…

До слова, за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською — 84% спільної лексики, із польською ми маємо 70% спільних слів, із сербською – 68%.

💛💙"Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п'янить", – дуже влучно описав українську поет Олександр Олесь. Тож, бережіть нашу мову, а це значить – розмовляйте нею, співайте, читайте… Нехай вона лунає!
#Opendata #Суспільнеоко #Мова #Україна
2020-02-21 09:31:43 |
💙💛
9 цікавих фактів про українську мову, яких ви не знали:

Щороку 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. А 9 листопада – День української писемності та мови. Наш сайт Mamabook пропонує прочитати про цікаві та маловідомі факти, пов’язані із мовою нашої держави.

Факт 1. Олю, Павле, козаче!

Українська – єдина серед східнослов’янських мов, у якій іменники мають кличний відмінок. Лише послухайте, як гарно та мелодійно це звучить: зіронько, надіє, душе, соловейку, Олеже.

Факт 2. Українська чи руська?

У різні історичні часи наша мова мала багато своїх назв: про́ста, козацька, русинська. І ще до середини XIX століття найуживанішою назвою була “руська мова”.  Тож слово “руський” історично не має нічого спільного із “російський”.
Факт 3.  Фальшувати, фантазія, фарб’яр

Літера Ф – найменш уживана в нашій мові серед усіх букв алфавіту.

Факт 4. Чверть мільйона

У лексиці сучасної української мови нараховується понад 250 000 слів.
Факт 5. Синонімічність

Українська мова вражає своєю кількістю синонімів. Наприклад, до слова “говорити” з легкістю можна добрати 50 синонімів:
Казати
Балакати
Розмовляти
Ректи
Лепетати
Цвікати
Промовляти
Пащекувати
Бормотати
Гомоніти
Балабонити
Верзти
В’якати
Жебоніти
Базікати
Варнякати
Галдичити
Проказувати
Шепотіти
Гарчати
Ляпати
Мурмотіти
Воркотати
Талдичити
Бурчати
Журити
Оповідати
Лебедіти
Розмовляти
Торохтіти
Тараторити
Патякати
Бубоніти
Галдіти
Мимрити
Славословити
Скоромовити
Примовляти
Перемовлятися
Торочити
Триндичити
Шпетити
Розпатякувати
Підмовляти
Іронізувати
Базарити
Гейкати
М’ямлити
Галасувати
Шкабарчати

Факт 6. Перші згадки

У 448 році відомий  візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав нові слова – «мед» та «страва». Це була перша історична згадка українських слів.

Факт 7. Одна із наймилозвучніших

Українську мову давно офіційно визнано однією із наймилозвучніших у світі. У 1934 році в Парижі на лінгвістичному конгресі фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії  українську мову було названо другою після італійської.

Факт 8. Найдовше слово

Найдовшим словом у нашій мові є «дихлордифенілтрихлорметилметан» (хімікат для боротьби зі шкідниками). У цьому слові 30 літер.
Факт 9. Найуживаніша літера

Буква П – найуживаніша літера алфавіту в нашій мові. Саме на цю букву починається найбільша кількість слів.💙💛








2020-02-21 08:13:46 |
"Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має."

(c) С. Воробкевич
2020-02-21 08:21:27
Перших 20 🐴 коней Пржевальського завезли на територію ЧАЕС з Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна у 1998 році. Нині, за підрахунками вчених, їх кількість зросла щонайменше до 110 особин!!!



Дика популяція у Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник живе самостійно без людського втручання. Знайти коней не важко, бо у заповіднику встановленно багато фотопасток. А ще є дрони, за допомогою яких здійснюють моніторинг 226 тисяч га землі.



Кінь Пржевальського – це підвид дикого коня. Названий на честь свого першовідкривача — мандрівника Миколи Пржевальського. У XX столітті тварини були винищені у природному середовищі, але підвид зберігся у зоопарках.

#Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #кіньПржевальського #ЧАЕС #Чорнобиль #популяція
2020-02-21 21:16:59
А чи знаєте ви про існування, так званих, репресованих слів? Йдеться про загальновживану та термінологічну лексику, яка у двадцятому столітті, за радянської влади, зазнала або заміни, або була усунена взагалі.
Багато слів змінялися іншими словами задля боротьби з українським націоналізмом та задля «зближення націй». Проте зараз всі свідомі громадяни України знають, до чого призвело це «зближення націй» сьогодні: до загарбання Кримського півострова, до війни на Сході та до тисяч смертей.
Тож які слова вилучалися з української мови або замінювалися іншими словами?
💙АБИ (замінили на «щоб»).
💛БАГНО (замінили на «болото»).
💙БАЙДУЖИЙ (замінили на «неактивний», «пасивний»).
💛ВАР‘ЯТ (замінили на «божевільний»).
💙ВІДСОТОК (замінили на «процент»).
💛ЖМУТ, ЖМУТОК (замінили на «пучок»).
💙МАТИ РАЦІЮ (замінили на «бути правим»).
💛НАВЗАЄМ (замінили на «взаємно»).
💙СТАЛИЙ (замінили на «постійний»).
💛ТЯМИТИ (замінили на «розуміти»).
На щастя, ці слова були згодом «реабілітовані» україномовним населенням України. І сьогодні декому з нас навіть важко уявити, що такі звичні для нас слова, як «байдужий», «навзаєм», «відсоток» та інші колись сприймалися як ворожі і були вилучені з вжитку.
Надалі ми розповідатимемо про репресовані слова.
А наразі знаймо своє🇺🇦 та любімо Україну!💙💛

(Кому цікава тема репресованої лексики, варто звернутися до книги «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду» за редакцією Лариси Масенко).
2020-02-20 11:37:20 |
Старовинні українські приказки:

Аби хліб, а зуби знайдуться.
Аби шия, а ярмо буде.
Або пан, або пропав.
Або дома не бути, або волі здобути.
Апетит з їдою прибуває.
Баба з воза — кобилі легше.
Багатий, як циган на блохи.
Багато дива, мало млива.
Багатому й чорт яйця носить.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Батогом обуха не переб’єш.
Бачить кіт сало, та сили мало.
Без вірного друга — велика туга.
Без нашого Гриця вода не освятиться.
Без труда нема плода.
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Битому собаці кия не показуй.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить
Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.
Близько лікоть, та не вкусиш.
Борода не робить мудрим чоловіка.
Боятися вовка — в ліс не ходити.
Брат мій, а хліб їж свій.
Брехливу собаку далеко чути.
Буває, що й корова літає.
Було б пшоно, а каша буде.
Було, та за водою пішло.
Велике дерево поволі росте.
В закритий рот муха не влізе
Видно пана по халявах
Виміняв шило на швайку.
Виріс, а ума не виніс.
Вискочив, як Пилип з конопель.
Високо літає, та низько сідає.
Вище себе не підскочиш.
Від своєї тіні не втечеш, Вісті не лежать на місці.
Вкрадеш голку, а потім корову.
В ліс дрова не возять.
В нього руки на всі штуки.
Вовка ноги годують.
Вода і камінь довба.
Ворона й за море літає, та дурна вертається.
Ворона вороні ока не видовбає.
В сім’ї не без виродка.
Всякому овочу свій час.
В тихому болоті чорти водяться.
В умілого й долото рибу ловить.
Вчи лінивого не молотом, а голодом.
В чужих руках завше більший шматок.
Гарні гості, та не в пору.
Гірко заробиш — солодко з’їси.
Говори стовпу, а він стоїть.
Година вранці варта двох увечері.
Голка в стіжок упала — пиши пропала.
Голодній кумі хліб на умі.
Горбатого могила виправить.
Гостра була сокира, та на сук наскочила.
Гостре словечко коле сердечко,
Готовеньке і кішка з’їсть.
Гречана каша сама себе хвалить.
Гуртом і батька добре бити.
Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.
Далеко куцому до зайця.
Даремно і чиряк не вискоче.
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Два коти в одному мішку не помиряться,
Двоє третього не чекають,
Де багато господинь, там хата неметена.
Де відвага, там і щастя.
Де коротко, там і рветься.
Де посієш, там і вродиться.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дешева риба — погана юшка.
Дивись на зріст, та питайся розуму.
Диму без вогню не буває,
Діло майстра величає.
Дома й стіни помагають.
Дурням закон не писаний.
Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.
Є в глечику молоко, та голова не влізе.
Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.
Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
Шабля ранить тіло, а слова душу.
Як овечка: не мовить ні словечка.
2020-02-19 15:53:34 |
50 років тому:
17.02.1970 – у Києві помер Андрій Малишко, поет, натхненний лірик, майстер слова і рими, що мав згори даровану харизму та місію стати в ряд визначних мистців української нації, проте віддав перевагу статусу й лаврам придворного співця. В літературний процес увійшов у 1930, коли московський більшовизм методично та криваво ліквідовував вимушено випущену на волю українізацію. Вибір був зроблений, свідомий вибір. І напевно, що не з мотивів юнацької віри в ідеали більшовизму, бо за десять років нація уже сповна могла спізнати усі його реальні «принади» та істинну сутність. Ба більше два роки перед тим у Києві стратили його старшого брата Андрія, який на кшталт Робін Гуда грабував комуністів і радянських чиновників, проте не чіпав простих людей. Виглядало, що й влада шанувала й ласкала слухняного та завжди готового до послуг віршописця – дві Сталінські (1947, 1951), Шевченківська (1964) і Державна премія СРСР (1969), два ордена Леніна, ордени Червоного Прапора, Червоної Зірки і «Знак пошани», численні медалі, депутат Верховної Ради УРСР 3-6-го скликань. Проте щось не вписувалось в цю схему і цим «щось» була його українськість, що діяла на рівні підсвідомості та постійно підносила несподівані клопоти у стосунках з владою-годівницею.

У 1947 відмовився від вказівки керівництва компартії та особисто першого секретаря ЦК КП(б)У Л. Кагановича приєднатись до засудження «петлюрівців» М. Рильського та Ю. Яновського через що сам потрапив у немилість, був усунений з посад заступника голови Спілки радянських письменників України та редактора журналу «Дніпро», аж врешті хвалебними творами змушений був засвідчити лояльність режиму. До того ж у 1951, вже не повторюючи попередньої «помилки» разом з іншими громив вірш В. Сосюри «Любіть Україну».

Та лиш наступила «хрущовська відлига» у березні 1956 на зборах Спілки письменників висловився за повернення в літературу творів репресованих О. Олеся, М. Ірчана, М. Куліша, В. Блакитного, Г. Косинки, порушив заборонену тему Голодомору 1933. Цю промову перший секретар Київського обкому КПУ Г. Гришко назвав «панахидою по українському народові». 4 вересня 1956 в Дрогобичі на святкуваннях 100-річчя з дня народження І. Франка у своєму виступі зробив демарш проти русифікації та став на захист української мови навівши порівняння: «Хіба ж Ленін міг говорити в Кремлі французькою мовою, або, невже ж Мао-Цзедун міг би співати колискову своїм дітям іншою мовою, ніж китайською?». Як депутат ВР УРСР разом з О. Гончарем у 1958 виступили проти «Закону про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР», спрямований на русифікацію освіти. Восени 1956 СП СРСР доручила СПРУ розглянути заяву робітниці київського поштового відділення З.С. Саган, яка вимагала вибачення від Малишка за те, що він змушував її спілкуватися українською мовою.

Під час зустрічі у Москві делегації українських письменників з метром радянської літератури О. Твардовським той заявив: «Дорогие украинцы! Слушаю вас, понимаю вас и думаю: почему вы такие несообразительные? Почему вы не пишите по-русски? Величие Гоголя как раз в том, что он раньше вас понял, на каком языке надо писать!» На це Малишко, знаючи, що Твардовський походив з білорусинської нації відповів: «Нам ніхто не має права наказувати, якою мовою маємо писати. Особливо цього не може нам казати українець, який пише російською мовою, чи білорус, який пише російською мовою».

Дуже непрості часи пережила українська нація і хіба один Господь зможе по-справедливості розсудити їх. Натомість нині пересічний українець навіть не здогадується через які випробування доводилось переходити кожному, а незмірно більше обдарованому, українцеві, щоби або не заломитись і залишитись собою, або ж отримати свій «кусень хліба з маслом». Найбільше українцям Малишко відомий десятками пісень, що зродились із його творчої співпраці з композиторами братами Платоном та Георгієм Майбородами: «Ми підем, де трави похилі», «Київський вальс», «Знову цвітуть каштани», «Вчителько моя», «Журавлі», «Білі каштани», «Пісня про рушник», «Гаї шумлять біля потоку», «Стежина» та іншими.
Народився у м. Обухів, нині Київської області 1912.
2020-02-17 11:57:39 |
💙💛

#файна_українська Чи знали ви, що поєднання слів "кіт утік" читається однаково в обох напрямках?



Кіт утіК = Кіту тік = Кіт утік



Слова, словосполучення, поєднання слів, які читаються однаково справа наліво і зліва направо, називають паліндромами.

♥💙💛

2020-02-17 11:58:42
💙💛

Чи знаєте ви, яка книга Василя Стуса витримала найбільше перевидань? 📖

Ні, зовсім не оригінальна збірка, видана після смерті.



Років двадцять тому Дмитро Стус вирішив зробити для своїх синів книжку, до якої увійшли вірші, фрагменти листів та роздумів, які найбільше сприяли його становленню - «Листи до сина»💌. Василь Стус прагнув допомогти синові стати на шлях, знайти відповіді на прості, здається, питання:



👉Яким бути?

👉Чи варто зважати на думки інших?

👉Як зрозуміти – ким ти є?

👉Як не піддатись тиску світу та соціуму?



На ці питання шукає відповіді кожна людина, і кожне покоління. Тому й перепрочитують класику кожні 20-30 років, бо вона зберігає актуальність, хоча читається по-новому.



Відтак цілком закономірно, що Дитяча література видавництва "Ранок"📘 вирішила здійснити перевидання цього бестселеру. А щоб сьогоднішній читач краще розумів політичні, соціально-побутові та психологічні обставини, за яких Василь Стус писав свої твори, керівниця видавничих проектів БараБука, неймовірна Tania Stus 🤩 спонукала упорядника не лише доповнити книгу, але й додати культурологічних та соціальних коментарів, які б допомогли нам краще відчути час Василя Стуса.



20 років тому формат «Листів до сина» був незвичним для України, а оформлення – традиційним. Формат залишився, а оформлення та дизайн талановитої Anna Ivanenko 🙏 робить видання справді сучасним.



Отже, «Листи до сина» вже друкуються.

🔥 Шукайте в книгарнях на початках осені.
2020-02-17 12:01:01
Artur Sargon:
Камила Эвалд, приёмная мама Майка Тайсона. Но её настоящая фамилия Иващук и родом она из Тернополя.

Теперь мне стало ясно, почему Майк прорычал в лицо русскому журналисту в 2014: "Get out of Ukraine!" (Убирайтесь из Украины), ведь женщина, которая заменила ему мать и всегда поддерживала и в жизни и в спорте - украинка.

"Як жінка з Тернопільщини стала другою мамою для легендарного боксера Майка Тайсона: зворушлива історія

Жінка була донькою емігрантів із Галичини – Гната і Насті Єващук, які пізніше змінили прізвище на Евалд. Сім'я мешкала в містечку Кетскіл за 160 кілометрів від Нью-Йорка. Після Другої світової війни Камілла познайомилася зі знаним у Нью-Йорку тренером – італійцем Касом Д'Амато. Коли Кас переїхав до Камілли, відкрив на горищі поліцейського відділку тренажерний зал, а найздібніших учнів поселяв просто в її домі.

Одного дня до тренера Каса Д'Амато привели 13-річного хлопця, який навчався у школі для неповнолітніх злочинців і за бійки часто відсиджувався у карцері. Це був Майк Тайсон. Його поставили у спаринг і після трьох раундів Кас зупинив бій, пише "24 канал".
"Якщо будеш мене слухатись, зроблю тебе наймолодшим чемпіоном у суперважкій категорії", – сказав він Майку. А Каміллі ввечері повідомив – "На цього хлопця я чекав усе життя".

Якщо Кас муштрував хлопців у залі, то Камілла тримала дисципліну вдома. За кожним були закріплені обов’язки. Наприклад, Майк виносив сміття. До такого режиму не звик, тож за перший рік тричі тікав із дому. Коли йому виповнилося 15 років, Кас та Каміла вирішили всиновити його. Батько Майка давно покинув сім’ю, а мама не дуже переймалася сином, тож була не проти.

Каміла навчала підлітків манерам за столом, показувала, як готувати їсти, прати речі, іноді навіть вчила писати й читати. Камілла огортала хлопців любов’ю і турботою – пекла для тих торти, вислуховувала їхні переживання, а Майку допомогла змайструвати клітки для голубів, адже хлопець весь вільний час проводив із птахами. Коли рідна мама Майка померла, хлопчина запитав, чи тепер Камілла буде його мамою і чи може він її так називати. Вона відповіла “Так, Майку”. І з того часу стала його мамою..."
https://www.0352.ua/news/2299771/ak-zinka-z-ternopilsini-stala-drugou-mamou-dla-legendarnogo-boksera-majka-tajsona-zvorusliva-istoria?fbclid=IwAR0EPiDEZzMipynSlxNcMIkNmy2chSkr9IZc-3boi1aRVCKdvXrgR-ayg0s
2020-02-16 22:48:13 |
Нещодавно у нас запитали, як можна замінити слово «скоро», наприклад, у такому реченні: «Зовсім скоро в Україну прийде весна».🌱

Отже, синонімами до прислівника «скоро» можуть бути такі слова:

💙Незабаром

💛Згодом

💙Невдовзі

💛Найближчим часом

💙Небавом

💛Не сьогодні-завтра

💙От-от

💛В скорім часі

💙На носі

А ще слово «скоро» може мати значення [швидко, хутро, прудко, бистро].🏃‍♀️🏃🏻‍♂️

Цінуймо українську мову🇺🇦 та любімо Україну!💙💛
2020-02-19 15:13:14
Вітаємо, друзі!☀️ Починаємо день з… суржику.😉

Правильно сказати:

💙БЕЗЗАКОННЯ, СВАВІЛЛЯ (а НЕ «безпредєл»). В Україні панує правове свавілля.

💛ЛИХОСЛІВ‘Я (а НЕ «бруднослів‘я»). Лихослів’я не допомагає вирішити конфлікт, а лише розпалює його.

💙ШПИЛЬКА (а НЕ «булавка»). Щоб зробити нареченій таку складну зачіску, перукар використав кілька десятків шпильок.

💛НАМИСТО (а НЕ «буси»). Намисто, зроблене з горобини маленькими дитячими ручками, — найкрасивіша та найдорожча прикраса.

💙ВЕРШИНА гори (а НЕ «верхівка»). Із засніженої вершини гори швидко спускаються лижники.

Уникаймо суржику та любімо Україну!💙💛
2020-02-19 15:14:20
Зрадонько, моє шанування за питання, шо болить!
2020-02-14 21:53:16 |
Трохи гумору

Павло Глазовий



Кухлик



Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші — не мина жодної крамниці.

Попросив він:

— Покажіть кухлик той, що з краю.

Продавщиця:

— Что? Чево? Я нє понімаю.

— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —

Продавщиця теж була гостра та бідова.

— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови:

Має, бідна, язика і не знає мови.
2020-02-17 08:58:18
💙💛
Моя кохана! Ластівко! Жоно!
Люблю тебе — палкіше, ніж донині
тебе кохав. Щоночі і щоднини
ввижається притьмарене вікно,
в якому ти бриниш, немов бджола —
прижурена, олітнена, пахуча.
Аж дибиться бажань нестерпна круча —
пади сторч головою, дубала
у діл у незглибимий. Скільки сну,
і скільки Бог відміряв нам години —
лечу у білі руки лебедини
і потерпаю — раптом промину.
І вже тоді не буде вороття
у той незбутній час, у богоданий.
Я падаю на діл, що, довгожданий,
враз утинає виспрагле життя!
21.IX.72

Василь Стус
2020-02-14 21:35:19 |
💙💛
Про мрії
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
Ліна Костенко 💙💛
2020-02-14 09:32:45 |
♥Розкажу тобі думку таємну,

дивний здогад мене обпік:

я залишуся в серці твоєму



на сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши

сотні вражень, імен і країн, –



на сьогодні, на завтра, назавжди! –

ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,



на яку ти мене прирік.

То все разом, а ти – окремо.

І сьогодні, і завтра, й навік.

Ліна Костенко 💙💛
2020-02-14 09:34:54
💐

Ліна Костенко



НЕ ЗНАЮ, ЧИ ПОБАЧУ ВАС, ЧИ НІ...



Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

А може, власне, і не в тому справа.

А головне, що десь вдалечині

Є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.

Луна луни туди не долітає.

Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.



💙💛
2020-02-14 09:36:04
964 року дружина князя русів – Святослава Ігоревича з роду Рюриковичів здобула нищівну перемогу над військом Хозарського каганату. – пише likeme.pp.ua з посиланням на chorna-rada.org.ua
Столицю іудейської Хозарії – Ітиль взяли війська Святослава і зруйнували, пізніше зруйнували ключові фортеці Хозарії, що складали основу її влади.
За свідченнями середньовічних мандрівників, основними доходами каганату, крім посередництва і лихварства, протягом всієї його історії була работоргівля.

Регулярні набіги на сусідні землі (переважно слов’янські) давали хозарам велику кількість рабів, яких продавали по всьому світу.
Зміцнюючись на слов’янських землях за допомогою побудови нових фортець, хозари здійснювали свої набіги на слов’ян все частіше і частіше, обкладаючи їх даниною.

В результаті походу Святослава проти Хозарського каганату шляхи на Схід були розчищені, Крим перейшов під владу Києва, цілий ряд сателітів Хозарії перестали бути для Русі ворожим заслоном.



2020-02-13 11:10:25 |
А ви знаєте звідки походить традиція вішати замки ❤ кохання на мостах?

Є кілька версій. Одна з них розповідає про закоханих із маленького містечка Врнячка-Баня – хлопця Рельяна та дівчини на ім’я Нада. У 1914 році юнака відправили на війну. Він присягався своїй милій у коханні та обіцяв повернутися, але… Ні, Рельян вижив, але полюбив іншу… Серце дівчини було 💔 розбито, а сотні інших дівчат поквапилися зберегти своє кохання – почали вішати замки з іменами своїх наречених на мосту, де клялися у вірності Нада та Рельян. Відтак, по всьому світові можна побачити замочки кохання на мостах.



У Києві напередодні Дня закоханих пригадали цю традицію і у парку "Аврора" відкрили інсталяцію – дерево кохання у вигляді серця.

Отже, якщо у вас є бажання закріпити свої почуття, приходьте – місця на дереві всім вистачить!

#Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Київ #замок #кохання #дерево
2020-02-13 16:20:46
Трохи гумору



Воды реки Днепр берут свое начало в России и принадлежат РФ, заявили в "Крым Наш".

- Нема питань...відповіли в Україні.

- Беріть відра і носіть її собі з під Смоленська.
2020-02-14 21:36:46
Здолати все: і ворогам на подив - вижити і перемогти в ім'я - ЛЮБОВІ

Цього дня 12 лютого 1924-го року у Печеніжині, що на Гуцульщині народилася Марія Лабунька-Ровенчук - псевдо в підпіллі ОУН «Ірина». Мама Марії - Євдокія була не простою селянкою: до того як вийшла заміж, належала до «Січі», відвідувала драматичні гуртки, співала, що і вплинуло на характер та освіту доньки. Батько Ілля - суворий чоловік: постійно у роботі мало зважав на чадо, втім у їх вихованні слухав дружину. Марія у вільний час багато читала, виписані матір’ю, жіночі журнали - «Жіноча Воля», «Жіноча Доля». Дівчина, чи не єдина у селі, кому батьки виписували її власний дитячий журнал - «Дзвіночок».

Потім була Коломийська гімназія, де у 1942 р. Марія Ровенчук вступила до юнацької сітки ОУН. Перше, що вивчила юнка - Декалог українця-націоналіста: «Здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за неї». На вишколах багато читали: Юрія Липу, Дмитра Донцова, Миколу Хвильового, Ірину Вільде, Шевченка, Франка та Українку. Серед посестер Марії була така собі Мирося Кобилянська, яка скоро по війні загине, вона із захопленням пророкувала Марії свідоцтва про завершення навчання, на яких буде тризуб.

«Якщо я не загинула, як вищезгадані подруги, то тільки тому, що осінню у 1943 р. виїхала до Перемишля на матуральний курс». Від ОУН Марія отримала завдання нав’язувати контакт із молоддю та слідувати Декалогу у новому для неї краї та середовищі.

Перемишель для Марії став вікном у світ: туди з’їхалася молодь з цілої Західної України. Останній раз вдома у Печеніжині дівчина побуде на різдвяних канікулах у 1943 р., обіцяючи батьку вже на станції перед вид’їздом повернутися на Великдень.

У травні 1944 р. відбувся черговий вишкіл для дівчат біля Добромиля. На ньому були майбутні провідниці жіночої сітки ОУН та Українського Червоного Хреста (УЧХ): Марія Ровенчук, Марія Савчин, Ірина Тимочко, Марія Боднаренко, Зиновія Химка та інші. Після нього нашу героїню призначають надрайоновою жіночої сітки ОУН на Ярославщині: «мій терен виглядав, як довга кишка від Перемишля до Білгорай і Ряшів і мав бути поділений на п’ять районів». За досить короткий час Марія наладнала зв’язок. У кожному районі була своя районова, яка виконувала роботу і писала звіти, які у свою чергу Марія оформлювала у загальний звіт надрайону.

У червні 1944 р. обласна провідниця «Рогніда» зібрала відправу, де було достатньо багато дівчат: «З Ярославщини я була одинока представниця, й одинока, якої одяг дуже різнився серед усіх присутніх. У мене не було вже нічого ані нового, ані свіжого, а черевики були такі зношені, що в кожній хвилині могли розлетітися… Говорила я тоді багато з Марійкою Савчин, бо її найбільше знала. На деякі справи вона мовби відкрила мені очі. «Ти мусиш сама за себе дбати… і сама вступатися за собою». Втім за спогадами Марії Ровенчук та повернулася до Ярославщини із новими силами.

Коли перекотився фронт на Захід, у терені ненадовго запанував спокій.



Зимою 1946 р., коли жіноча сітка ОУН була розв’язана, Марію офіційно представили як вояка УПА і від тепер вона могла користуватися охороною відділу. Тепер до завдань дівчини входило підготовка «Актів польсько-більшовицького терору». Прикріплювалася вона до сотні УПА і разом із подругою «Тетяною» по черзі друкували на машинці «Еріка». Писали вони у власній криївці у Синявських лісах.

Важкою для Марії була самітня зима у криївці у 1946-47 рр. Спочатку все йшло добре, до неї навідувалися повстанці, які приносили мінімальні продукти та воду, втім у кінці лютого через великі сніги та облави - зв’язок перервався: «а тоді прийшов час, що мені забракло води… десь на початку березня я ще мала трохи води, а дальше не стало ні краплі… вічко до криївки так було примерзло, що його не можна було зі середини відкрити». Знайшли непритомну Марію у криївці, у якій та без свідомості лежала 14 днів! Оскільки не було води, дівчина з грудня не мила ноги: «це не були ноги, а кінські копита».

Під час операції «Вісла» Марія була із своєю подругою Марією Боднаренко “Оксаною”. Дівчата разом із повстанцями пересувалися лісом і ховалися днями у вовчих ямах (- це у землі викопана яма на одну особу). Дівчата мали один пістоль Марії і наша героїня у критичний момент боялася взяти на себе відповідальність пристрелити себе та «Оксану». І хоч подруги ніколи про це не говорили, але Марія пообіцяла собі вберегти життя «Оксані» за будь-яких обставин.

Після операції «Вісла» підпільники Закерзоння мали три шляхи подальшої боротьби: приречене у цьому краї, в УРСР чи на Заході.

Марія та її подруга «Оксана» направилися до Західної Польщі: там були ще підпільні квартири та яка-не-яка сітка. Це дозволяло виграти час для прийняття рішення та переходу на Захід. Дівчата на недовгий час розійшлися і Марію було затримано польським спецслужбовцем. Той хотів перевірити фальшиві документи дівчини, яка представилася полькою. Для того він вимагав їхать до Ярослава звідки та ніби походить. Для Марії - це був би швидкий арешт та викриття: її знали у тому терені. Втім досвідчена підпільниця не розгубилася і у дорозі із поляком продовжила притримуватися легенди. Подорож тривала декілька днів і при нагоди, коли її наглядач задрімав на одній із станцій - Марія втікла.

Далі було повернення до Західної Польщі і нові труднощі, зокрема і здоров’ям. Марія весну 1948 р. пробуває ще тут, а вже у червні отримує пропозицію йти на Захід разом із сотенним «Тучею» його нареченою «Зонькою» та санітаром «Маком». Дівчина чесно призналася друзям, що має проблеми з ногами і може завдати клопоту під час подорожі. Втім ті купили Марії добрі сандалі і ладні були провідницю нести хоч на руках. Через Прагу до німецького пограниччя повстанці дійшли пішки. Їх передали до американських спецслужб, які у свою чергу направили втікачів до Реґенсбургу. Марію одразу помістили до лікарні, де на неї чекала вже «Оксана», яка видимо у той же час також щасливо перейшла кордон.

Авторка Maryna Mirzaeva
Зі спогадів Ірини Лабуньки «Ірини» - «Коли ліс був наш батько»
2020-02-12 16:24:51 |
Продовжуємо розбиратися з чергуванням 😉 Сьогодні у нас під прицілом І та Й👇

КОЛИ ПИШЕМО І
🔶Між приголосними
Н: Вірю в пам’ять і серце людське; тут ідеться про народні звичаї.

🔶Після паузи, що на письмі позначена крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словом або складом, який починається на приголосний
Н: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні; він, імовірно, нічого не зробить.

🔶На початку речення:
Н: І долом геть собі село / Понад водою простяглось.
І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту; імовірне водопілля цього року.

КОЛИ ВЖИВАЄМО Й
🔷Між голосними:
Н: У садку співали Ольга й Андрій; оце й уся врода; квітли вишні й одцвітали.

🔷Між голосним і приголосним:
Н: Навчає баєчка великого й малого; на траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки. Висока ймовірність захворіти; високе ймення — патріот.

ТІЛЬКИ І ВЖИВАЄМО
✅Якщо зіставляємо поняття
Н: Дні і ночі;. батьки і діти; правда і кривда; просте і складне речення.

✅Якщо наступне слово починається на букви й, є, ї, ю, я:
Н: Ольга і Йосип — друзі; Світлана і Єва навчаються в коледжі. Василь і Юрій повернулися додому. Куди, для чого, хто і як?

❗️Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники І або ТА

✏️Неподалік вони побачили зелений гай і широку долину ➡ Неподалік вони побачили зелений гай та широку долину.
✏️Теорія і практика перекладів➡ Теорія та практика перекладів.
✏️Студенти вивчили морфологію і синтаксис ➡ Студенти вивчили морфологію та синтаксис.
✏️Висловити свої найпотаємніші мрії і обережні прогнози➡ Висловити свої найпотаємніші мрії та обережні прогнози.

Запам'ятали?)
2020-02-12 14:22:03 |
Чому ці кілька днів називають "сирний тиждень",а всі готують та їдять млинці?
#киножурнал_хочувсезнать

Колодій, Масниця, Масляниця, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя. Головною стравою у ці дні, практично в усіх областях України завше були вареники з сиром.
«Традиція» святкувати Масляну в Україні з «блінами» започаткувалась практично 50 років тому в часи генсеків Хрущова та Брежнєва. Саме вони розпочали нову хвилю зросійщення українських міст. Тож, давайте спільно закликати заклади харчування, ресторани, а також управління культури при Держадміністраціях та селищних радах відроджувати наші самобутні українські традиції.
Історична довідка:

Ось як описує зрозумілими для росіян термінами свято Масляної (Колодія) на українських землях, ще у далекому 1850 році, себто 166 років тому, видатний український етнограф та громадський діяч М.Маркевич в газеті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ»: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге, в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за некоторый выкуп; на собраные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на маслянице это главное блюдо».
Вареники – обрядова страва давніх українців, яка дійшла до нас, напевне, з часів «трипільської культури». Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. З появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мусили помолитись, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Начинка вареників символізувала собою вагітну жінку, а відтак, продовження роду. Наприклад, вареники, начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними… Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир – це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку.

У народних казках та замовляннях «Молочна ріка з кисільними берегами» уособлює собою земний рай. Тож побажання «Щоб ти жив, як вареник у сметані» було побажанням доброї хатньої магії, з тим, аби в тебе, в твоїй родині і в твоєму краю все було в цілковитій гармонії і достатку.

Саме тому, головною стравою на Масляну, тобто Колодій, в Україні споконвіку і був вареник, а тиждень коли їли вареники з сиром, називався «бабським», бо вареник з сиром символізував собою вагітну жінку, продовжувачку великого Роду.
2020-02-12 10:44:51 |

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.



Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
И в пути,
ещё будет рассвет,
даже ветер
появится злой…
Сохрани, как судьбу
свой билет,
не всегда
жизнь дает
проездной.

Понравилось стихотворение, берегите крышу! Удачи Вам и счастья!
Рецензия от: Александр Харчик
2020-02-22 13:52:20
Образность изумительная, Ростислава.

Творческих удач Вам 🌹.
Рецензия от: Анатолий Уминский
2020-02-22 13:48:08
№ 9
Рецензия от: Александр Харчик
2020-02-22 13:46:43
На форуме обсуждают
Карл Волох
- Чому ти так бісишся? - питають друзі ось уже рік. - Навіть якщо Зеленський справді такий хибний вибір, як ти твердиш, в українців є пре(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-22 13:42:32
Павло Бойко
Україна сьогодні дуже нагадує темні віки середньовіччя. Тоді камінням закидали лікарів та абсолютно здорових людей з іншого селища. Поті(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-22 10:08:35
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.