Лента рецензий

ПриватБанк повідомив, що група невідомих осіб за підтримки спецназу поліції прибула до головного офісу банку в Дніпрі, передає Дніпроград. Як заявила пресслужба ПриватБанку, о 12:00 11 вересня в головний офіс ПриватБанку в Дніпрі прибула група осіб за підтримки спецназу поліції для проведення обшуку за ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпра. Ухвалу суду було видано в понеділок, 09.09.2019, підставою стало нібито перевищення посадовими особами банку своїх повноважень під час укладення договорів з провідними міжнародними та українськими рекрутинговими та консалтинговими компаніями. "Викликає стурбованість, що під обґрунтуванням нібито «незаконності» залучення рекрутингових компаній районний відділ поліції, поліція області та місцева прокуратура намагається вилучити всі документи, пов’язані з юридичним захистом банку. ПриватБанк здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та співпрацює з правоохоронними органами, у тому числі своєчасно надає документи за рішенням судів. Проведення оперативних заходів з примусового вилучення декількох документів із залученням невиправданої кількості спецназу поліції та невідомих осіб банк розцінює як тиск і перешкоду нормальній роботі офісу", - заявили в Приваті. Нагадаємо, що напередодні завод Коломойського погасив частину боргу ПриватБанку перед НБУ У 2018 році Національний банк подав 148 позовів проти колишнього власника Приватбанку Ігоря Коломойського (фінансового поручителя) та пов’язаних з ним 32 компаній – майнових поручителів на загальну суму близько 10 млрд грн. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які Нацбанк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п'ятьма кредитними угодами. Автор: Іван МУРАХА

Vladimir Zavgorodny Вчора о 10:46 · Новый генпрокурор Руслан Рябошапка заявил, что не боится превратиться в Робеспьера. Дайте ему сто дней, он скажет, что не боится превратиться в Берию.

Елена Ярошенко Мда.............. Когда в кабинетах власти мне шепотом говорили что тема бойцов и волонтеров не гласно затирается я еще не верила. Когда в сети появились вбросы очерняющие волонтеров, министерство ветеранов- я отошла в сторону и наблюдала. ... Когда на фронте "просто не стрелять" стало реальностью - я думала это временно, ну не может быть что ТАМ были все дебилы, что бы так подставляли бойцов. .... Там. Но тут в мирной жизни, в столице? Где было место на вокзале для бойцов. Где не нужно платить зарплату, поставлять продукты, где люди самоорганизовались и все сами сделали!!!! ... Два года назад мы снимали календарь с бойцами. Съемки шли во Львове. И когда возвращались автомобилем назад попали в снегопад и ... авария. с Алексей Петров (Олексій Петров) добиралась "перекладными " до Киева. Приехали в 2 часа ночи и нас приютили в центре волонтерском. Накормили, напоили чаем, переживали как мы. .... ... Через этот центр сотни, тысячи ребят едут домой с ротации, в отпуска. Они могут в этом центре спать и боятся что их ограбят, есть и не боятся что накормят или напоят "клофелином", тут можно было зарядить телефон, отдохнуть и с новыми силами отправляться дальше в путь.... Тут можно.... было! теперь ключевое слово- было!!!! Отныне центра НЕТ. Даже в моем ватном Запорожье волонтерский центр- хостел "Солдатский Привал" до сих пор жив и работает. В Запорожье!!!!! А в Киеве уже нет. Не нужен, не актуален! Нечего бойцам в форме, с загорелыми на Донбасском солнце лицами, пахнущими буржуйкой , в берцах топать по вокзалу. Подальше их, с глаз долой, нет войны, устали от нее.... Только она есть!!! И Бойцы есть. И не за прячешь их !!! Почему же молчат герои? Почему нет реакции??? Это первые шаги "затереть" вас и убрать . А что будет дальше??? Ну не верю я что вам POHUY........

Олександр Олесь ЗАТРЕМТІЛИ СТРУНИ У ДУШІ МОЇЙ... Затремтіли струни у душі моїй... Ніжні, ніжна пісня задзвеніла в ній... Що ж до їх торкнулось? Чи проміння дня, Чи журба, і радість, і любов моя?! Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш... Мабуть, ти до мене думкою летиш, Мабуть, ти це в'єшся у душі моїй І крилом черкаєш срібні струни в ній. (1906) * * *

Олександр Олесь ПАМ'ЯТАЙ Коли Україна за право життя З катами боролась, жила і вмирала, І ждала, хотіла лише співчуття, Європа мовчала. Коли Україна в нерівній борьбі Вся сходила кров'ю і слізьми стікала І дружної помочі ждала собі, Європа мовчала. Коли Україна в залізнім ярмі Робила на пана і в ранах орала, Коли ворушились і скелі німі, Європа мовчала. Коли Україна криваві жнива Зібравши для ката, сама умирала І з голоду навіть згубила слова, Європа мовчала. Коли Україна життя прокляла І ціла могилою стала, Як сльози котились і в демона зла, Європа мовчала. Олександр Олесь 22. 08. 1931. Джерело: "НЕЗБОРИМА НАЦІЯ" 2001 рік, жовтень, число 10 (187) Конквест Роберт. Жнива скорботи

Олександр Іванов Це вкрай дивно, але практично ніхто не говорить що вже незабаром (в жовтні-грудні) Україна піде на автономію Донбасу і амністію бойовиків. Якими будуть наслідки для України? Фактичну цю формулу Штайнмайєра озвучив Ігор Коломойський в інтерв'ю виданню ЦензорНЕТ. Те саме озвучує Макрон, новий міністр закордонних справ Пристайко, голова фракції "Слуга народу" Арахамія та інші. Посилання в коментарях. Про що саме йдеться детально: 1. Україна спеціальним законом надає на 5 років політичну та економічну автономію Донбасу 2. Проводяться місцеві вибори без роззброєння бойовиків і виведення російських військ 3. Україна оголошує амністію всім бойовикам 4. Україна Платить соціалку і відновлює зруйновану інфраструктуру за свої кошти 5. На наступний день після виборів росія починає передавати Україні контроль над кордоном і виводити свої війська. 6. З Росії знімаються санкції. Почнімо з того, що Росія не виконувала, не виконує і не буде виконувати своїх зобов'язань. Росія напала на нашу країну, захопила території, вбила понад 13 тис. українців, постійно бере в заручники українців. Треба бути і дурним і сліпим одночасно щоб вірити Росії на слово. А тепер давайте розберемо по пунктах наслідки з кожного кроку плану Кремля, який планує втілити нова влада. 1. Україна де-факто перестає існувати як суверенна держава. Стає квазі-федеративною державою без кордонів. За 5 років автономія не буде знята. Озброєні до зубів бойовики і Росія не просто будуть вимагати продовження автономії, а й розширення її на всю Донецьку і Луганську область. Інакше - відновлення бойових дій. 2. Вибори пройдуть під російськими дулами автоматів, а не "за українським законодавством". Виберуть тих самих терористів Пушиліних, Гіві та Моторол. От тільки вони будуть не терористами, а законними представниками влади. Україна матиме нуль політичного та економічного контролю над ОРЛО як і зараз є. Більше того, за 5 років ЛДНР будуть голосувати на президентських і парламентських вибрах України. І повірте мені, щонайменше 146% мешканців цих регіонів проголосують за необхідних Кремлю проросійських кандидатів. 3. Уявіть 30 тис. добре навчених та організованих терористів після повної амністії, які не сидять в окопах, а можуть вільно пересуватися територією України. Ви скажете будуть же пункти пропуску і фільтрації, поліція і СБУ будуть за ними наглядати і тд. От тільки після відведення українських військ від лінії зіткнення кордону з ОРДЛО не буде, буде чисте поле (та й зараз фронт в багатьох місцях "дірявий"), через яке піде потік бойовиків та зброї на територію України в небачених масштабах. Тисячі озброєних терористів в Києві та інших обласних центрах - це просто питання часу. Ці терористи будуть займатися від вбиств військових та активістів до захоплення органів влади у слушний момент. Ні поліція, ні СБУ не справляться з таким напливом терористів просто фізично, не вистачить співробітників щоб стежити по всій України навіть за 10% терористів. Українські військові та активісти почнуть озброюватися і пробувати чинити опір на вулицях. Аж до виникнення паралельних збройних структур на кшталт УПА чи ІРА. Перестрілки вночі або навіть і вдень в містах стануть гіркою реальністю. Загадайте Харків 2014 року. Поліція та СБУ спробують зупинити вуличну війну арештами та облавами переважно проукраїнських активістів та військових, тому що вони більше відомі і менш законспіровані. Це в свою чергу підірве легітимність поліції, СБУ та влади в очах народу. Держава буде ослаблена до крайнього рівня. Чи скористається цим Росія щоб в якийсь момент прийти і "навести порядок"? Риторичне запитання, думаю. 4. На фоні цього, ми за свої гроші будемо фінансувати соціальні виплати, дотації на комуналку, відновлення повністю зруйнованої інфраструктури ОРДЛО. Мова йде про мільярди доларів, яких в нас просто немає. Варто розуміти, що частина наших грошей піде на подальше озброєння російських терористів. 5. Ніякої передачі кордону Росією Україні не буде. Зона нестабільності розшириться на всю територію України. Натомість з Росії знімуть санкції і вона далі буде нарощувати свій воєнний і політичний потенціал. Такий сценарій стане капітуляцією України у цій війні при стартових виграшних умовах. Ви спитаєте, а що ж натомість? Як зупинити війну? Ніяк, поки Росія цього не захоче. Санкції і сильна українська армія вже насправді відбили бажання воювати в Росії. Росія зараз воює не через бажання воювати, а через небажання визнавати поразку у війні на Донбасі. Україна повнина нав'язувати свій порядок денний - введення миротворців на лінію зіткнення та кордон з Росією. Поступова передача кордону Україні, виведення російських військ з ОРЛО та його демілітаризація. Лише тоді вибори і відновлення мирного життя. Наостанок скажу, що мене просто лякає практично повна мовчанка щодо цього питання у ФБ. Буквального кілька людей публічно висловилися з приводу цих загроз. Натомість більшість політикуму і громадськогості живе наче не планується капітуляції України. Не мовчіть!

Алексей Петров Владимир Балух тяжело ступая зашёл в студию и тут же остановился. Софиты. Десятки людей. Видеокамеры. Следующий шаг дался ему с огромным трудом... Я не знаю, показали ли это в эфире, но первой вскочила со своего места София Федина, чтобы стоя встретить аплодисментами узника кремля. Следом за ней вскочили остальные. Владимир чуть старше меня, всего на полтора года. Вот только у микрофона стоял фактически старик, серый как стена каземата. (Поверьте, телевизор не передал и половины ощущения от увиденного). В глазах лишь слабые отблески того огня, который безусловно бушевал до встречи с российскими оккупантами. Но всё же Балух нашёл в себе силы сказать те слова, которые сейчас всем нам так необходимы. Главный месседж - ни в коем случае нельзя поступаться интересами государства. Иначе потом не будет никакого государства. Ведущие попросили задавать Владимиру вопросы. У присутствующих гостей в студии губы не дрогнули. Ну какие могут быть вопросы к человеку, который можно сказать вернулся с того света? Кремлёвские заплечных дел мастера своё дело знают. Деды пытали. И внукам передали секреты профессии. Ломать человека, их национальная забава. В воздухе висела просьба к ведущим, «Отпустите уже его скорей. Ведь ему сейчас не вопросы нужны из разразятся «как вам было там, в камере», а тонны положительных эмоций». Но нит... На сцену «вышло» грёбанное белое пальто сидящее рядом со мной. Весь в белом. Пальто, подкладка, пуговицы и нитки которыми они пришиты. Всё белое! Как туалетная бумага! И Балуху прилетел вопрос, «А скажите. Собираетесь ли вы идти в политику?». Всё! Пиздец! Приехали... Человек, который ещё неделю назад гадал на хлебных крошках, обменяют его или сгноят где-то в лагерях православной удмуртии... Человек, который вопреки стараниям московитских вертухаев, с трудом, но всё же сохранил в себе человека и главное гражданина... Человек, вырвавшийся из лап российской карательной машины, сейчас именно от этом и думает! Пойти ему в политику завтра или же подождать денёк! Дальше писать не хочу, бо будут сплошные маты...

Vladimir Zavgorodny Привет, это передача «В мире законопроектов» и мы продолжаем читать 72 очень важных и крайне неотложных законопроекта, которые в Раду внёс президент Зеленский и его глубоко демократическая фракция «Слуга народа». Читаем и плачем, плачем и читаем. Законопроекты толстые, слова в них длинные — так что пересказываем мы вам, конечно, только самое интересное. Например, законопроект 1015, снова от президента Зеленского. «Проект Закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)». Что интересного нам предлагает этот законопроект? Законопроект этот как бы говорит нам, что каждый из нас теперь — президент. И каждый, следовательно, может вносить законопроекты. Ура, товарищи! Или не совсем. Я уже писал про «законодательные инициативы» на примере петиций президенту — какой там общий уровень: а) понимания того, кто за что отвечает, б) психического здоровья, в) связи с реальным миром. Так что я надеюсь, ни у кого из нас не осталось сомнений, о чём будут эти законопроекты от народа, да? Они будут о том, чтобы буржуев расстрелять, коммуналку отменить и чтобы лампочку в подъезде вкрутили наконец. Но давайте поговорим о цифрах. Вот тут мне подсказывают, что на сентябрь 2017 года было зарегистрировано петиций: - к президенту — 28243; - к Верховной Раде — 775; - к кабинету министров — 80. Вот эта разница между 28 тысячами петиций и 80-ю она как бы очень грустная. Она как бы намекает нам, что у нас у многих граждан пока всё-таки не президент, а царь-батюшка. Которому пишут челобитные, и если только злые бояре не будут чинить козни, то добрый царь-батюшка обязательно запретит соседу курить на балконе, лампочку вкрутит, а долги по коммуналке спишет. Ну ладно, хорошо, чёрт с ним. Но ДВАДЦАТЬ ВОСЕМЬ ТЫСЯЧ? Вы представляете, сколько законопроектов будет в Раде, если каждый сможет подавать законопроекты? И что дальше? Кто это будет читать, как в этом разбираться? Я вам скажу, как. Вообще никто ничего не будет читать. Более того, депутаты Верховной Рады тоже не смогут подавать законопроекты. Точнее, подавать можно, но больше ничего не произойдёт, потому что у нас ещё 23 тысячи народных законопроектов не прочитано. После чего на белом коне в зал будет въезжать президент Зеленский и подавать неотложные законопроекты вне очереди, «неотложные». Ну вот как сейчас прямо, понимаете? И вот эти неотложные законопроекты, которые какие надо законопроекты — за них мы будем голосовать. А вы, депутат Порошенко и вы депутат Вакарчук, свои законопроекты покладите во-о-он в ту большую кучу, мы обязательно ими займёмся примерно в 2034-м году. Слушайте, а может это я сейчас не пошутил, может так как раз и задумано всё?

🇺🇦 Володимир Альохін, Народний Герой України. Що ми знаємо про нього?.. Він народився і виріс на Луганщині, працював програмістом, разом із дружиною Оленою Куліш, яка була яскравою "зіркою" радіостанції, виховував доньку, опікувався над бездомними собаками. Йому було 40 років… Коли наші бійці обороняли луганський аеропорт, подружжя всіляко допомагало військовим: Олена і Володимир возили їм воду, продукти, медикаменти… А під час обстрілів у себе в підвалі ховали місцевих дітей. 10 серпня 2014-го до будинку, де мешкав Володимир, приїхали бойовики. На очах у старенького батька Олени подружжя забрали, а все майно розтрощили. Навіть собак повбивали… Знайомі та родичі сподівалися, що Олена і Володимир у полоні, однак згодом з’ясувалося, що їх розстріляли за надання волонтерської допомоги українським військовим. Нині б Володимиру виповнилося 46 років. Пригадайте патріота України… На фото: Волдоимир Альохін з дружиною Оленою Куліш #Opendata #Суспільнеоко #Народний_Герой_України #Альохін_Володимир #Луганськ

Олена Монова За то, что во время своего выступления в парламенте Ирина Геращенко назвала депутатов СН "зелеными человечками", на нее сначала в лучших традициях коммунистических доносов настучал молодой и перспективный депутат Давид Арахамия (дада, тот самый, один из "нормальных", на которого некоторые прекраснодушные возлагали столько надежд), а сегодня регламентный комитет лишил ее права посещать сессионный зал в течение 5 пленарных дней. Не знаю кто как, но я смеюсь. Правда, я не показатель, потому что настолько ебанута, что смеюсь всегда. Тем не менее. Смешно мне потому в первую очередь, что с охуевающей скоростью возрождаются традиции развитого эсэсэсэра, все эти партийные тройки, где разбирали облико морале строителя коммунизма и выписывали увесистых коммунтистических пиздюлей. А во-вторых, сама ситуация, когда люди, сделавшие зеленый цвет своим брендом, делают рот оскорбленной куриной жопой от "зеленых человечков". Отдельно радует тот факт, что они прекрасно понимают, какую коннотацию несет это сочетание. Ну и опять-таки, они открыли свою ахиллесову пяту, то свое мяконькое, розовое, без иголок, куда теперь будут раз за разом бить с неистовой силою.

Андрій Бондар Щодо іронії, сатири та гумору на адресу нової влади Люди, ця влада прийшла під прапором іронії, сатири та гумору. Ніяк інакше. Це не той гумор, який, наприклад, я люблю і розумію. Але все одно гумор. З нього ж сміялися мільйони. Півтора десятиліття наш сьогоднішній гарант-фігурант жартував, кпинив, дер лаха, кепкував, приколювався на різних телекнопках, у різних позах і ролях. І тепер ви вважаєте, що з нього не можна сміятися та іронізувати? А шнурки вам не попрасувати? https://tverezo.info/post/102728

это работа такая?

Приехали... На совместной пресс-конференции с президентом Финляндии Зеленский анонсировал обсуждение "формулы Штайнмайера" на встрече лидеров государств "нормандской четверки". Все догадывались, что нечто подобное будет происходить, но мало кто думал, что так быстро. Теперь мозаика сложилась. Просто всё нужно сделать настолько стремительно, чтобы 73% моргнуть не успели. Все эти законы об импичменте, лишении депутатской неприкосновенности, сокращении количества парламентариев и прочая популистская хрень - дымовая завеса. И пока адепты будет бросать вверх чепчики во славу Великого Зелёного Дровосека, между капельками восторга проскочит "Формула Штанмайера". Формула, не закреплённая ни в одном документе, а высказанная нынешним президентом Германии в одном из интервью. Потом за неё двумя руками ухватились за поребриком, начав проталкивать её в качестве "инициативы Запада". * * * Информационная сноска: Согласно "формуле Штанмайера", вначале Украина должна была ввести в действие закон о выборах на Донбассе и только потом стороны отводят войска. Следующий шаг – проведение выборов, и после признания их со стороны (продажной и пророссийской) ОБСЕ Украина должна будет предоставить Донбассу особый статус. И только после этого реализуется пункт о выводе НВФ (вернее, о преобразовании их в "народную милицию") и возвращении контроля над границей Украины. * * * Для чего разгоняют нынешнюю ЦИК, работу которой положительно оценили все международные наблюдатели? Именно для этого - проведения выборов на Донбассе и дальнейшем закреплении в Конституции "особого статуса". Дальше - всё: Европа и НАТО поставлены на вечный тормоз, мы в орбите Кремля, а Янукович - шаловливый мальчишка по сравнению с нынешними многоходовочниками. Сегодня Зеленским пущен пробный шар. Если он сказал: "Будем обговаривать", значит предварительное решение принято - просто на пике популярности нужно подготовить охлос. Теперь становятся понятными слова Богдана: "Я же говорил, что до Нового года поработаем - и все". По этому сценарию Украины после Нового года может не быть, и это не преувеличение. Пунш так пунш? Нет, давайте вещи называть своими именами - пуншем мы уже не обойдёмся - здесь нужен коктейль покрепче, и его название всем известно. Если у человека есть зачем, он вынесет любое как. #читаємо_вголос Helgi Sharp

Volodymyr Ariev 6 год Слуги образились, що Iryna Gerashchenko з трибуни Верховної Ради сказала про захоплення парламенту зеленими чоловічками і регламентний комітет ВР сьогодні 6 голосами слуг проти 5 депутатів інших фракцій вирішив позбавити Геращенко права присутності на 5 засіданнях. Можу сказати лише одне: такого не дозволяли собі навіть регіонали в найтемніші часи, а от російські «зелені чоловічки» в Криму і на Донбасі якраз всім незгодним швидко затикали рота. Тому, аналогія виявилася ще точнішою. А всім, у кого ще залишилися ілюзії щодо цієї влади, варто пам‘ятати: в Росії і Білорусі свобода накривалася поступово. Не пропустіть той момент, коли будете боятися зробити «лайк» чи «репост».

Пилип Духлій 6 год · Геращенко назвала фракцию СН зелёными человечками. Молодой перспективный Давид Арахамия написал на нее донос в регламентный комитет и тот лишил Ирину Геращенко права посещения заседаний ВР на 5 дней, лишив тем самым людей, голосовавших за нее, своего представительства в законодательном органе Украины. Поздравляю. Сегодня первый день диктатуры и цензуры в Украине. Потому, что теперь, имея контроль над регламентным комитетом, зелёные человечки будут иметь возможность лишать права голоса пачками хоть всех оппозиционеров на основании любого слова, которое они посчитают оскорблением. Мы идём путем россии, только там были оскорбления чувств верующих, а у нас будет оскорбление нежных чувств зелёных. И Арахамия будет строчить доносы, а комитет - послушно запрещать доступ. Это пока только проверка реакции. Сработает или нет, как отреагируют люди и можно ли подкручивать гайки дальше. У нас был уже один, докрутился, потом карандаши ломал.

Вот Володенька и подошёл к тому рубежу, перед которым придётся принимать решение, кто ты? Президент Украины, страны которая шестой год воюет за право существовать? Или же картонный фигляр на ниточках?... Пресловутые Минские договорённости, которые напомню были подписаны в середине февраля 2015 года, состоят из 13 пунктов. Все из условно можно разделить на две части: политические (выборы, амнистия, ну и так далее) и те, которые касаются безопасности (отвод тяжёлого вооружения, разоружение всех НЗФ и вывод российских войск, обмен пленными всех на всех ). Так вот, камень преткновения был в том, что Украина настаивала, чтобы в первую очередь выполняются пункты гарантирующие полную демилитаризацию региона, вывод российских оккупационных войск и так далее. Россия в свою же очередь требовала сначала провести выборы, а потом всё остальное. Наверное. Когда нибудь. Быть может... Но даже горобцы в ближайшем лесу знают, что любой договор с россией не стоит и бумаги на которой он написан. Так вот, план Штайнмайера, бывшего министра иностранных дел Германии, дивным образом перекликается исключительно с хотелками кремля и фактически легализует политические раковые опухоли ДНР и ЛНР в теле Украины. Военные формирования, все эти армейские корпуса сменят шевроны и будут представлены как народная милиция или ещё какая-то херня. Об интересах Украины как таковой речи даже не идёт. А про оккупированный Крым никто и не заикается вообще. Европа финансово устала от войны в Украине. Им нужно как можно быстрей купировать проблему, потушить костёр любой ценой, (конечно де за наш счёт) и снова дружить с россией в дёсны. Тем более, что подвернулся такой удобный случай, в кресле президента очутился Слуга Народа, для которого Украина фактически ничего не значит... Да и ниточек от него тянется много. Главное найти нужную. Алексей Петров

Goscha Tykhyi Подивившись і послухавши їх за ці дні, я зрозумів, чому він взяв їх у заручники і чому тримав. Тому що в’язні у російській тюрмі довкола Сущенка починали говорити українською мовою. І на пропозицію власноруч написати угоду про співробітництво з адміністрацією буцегарні, Роман відповів, що він журналіст, і пише статті, а це - не його жанр. Тому, що Карпюк виніс тортури струмом. І коли дивишся на нього у 2019 році, немов бачиш наших незламних повстанців, розісланих по таборах минулого сторіччя. І фсбшникам він говорив у вічі: «Вы очень низко пали по сравнению с КГБ». Тому, що посмішка Балуха така ж щира і відкрита, як була. «Якби хтось мені сказав тоді, що я через це все пройду, я б сказав, що я не зможу. Але бачите, якось вийшло». Тому, що «невловимий Джо» Кольченко на пропозицію попрацювати у тюрмі відповів співробітникам ФСІН: «А які умови праці? Яка заробітна плата?». Тому що він схуд на 10 кілограмів за три дні, підтримавши голодування Сенцова. Тому, що моряк Андрій Ейдер після полону каже, що «вилікується і планує повернутися на службу». Тому що Сенцов все сказав: «Навіть зі звільненням останнього нашого полоненого, боротьба не закінчується. До перемоги ще далеко. Ворог сильний і здаватися не збирається. Але перемога обов`язково буде за нашою країною. У нас немає іншого вибору. Слава Україні!» І як один користувач, «Пан Будист», дотепно зауважив у Твіттері: «Сенцов - це бекап духу майдану на флешці, яку ми думали, що загубили». Політв’язнів не варто ідеалізувати, звісно. Вони живі та дуже різні люди. І так, щоб потім хтось у комусь не розчарувався, не буває. Але конкретно зараз, особисто я отримав якийсь колосальний заряд енергії, оптимізму і волі до боротьби, просто послухавши їх. Не пам’ятаю, коли мене востаннє щось настільки надихало боротися далі. І от саме тому він їх схопив і тримав. Саме за цей дух боротьби, цю волю, цю здатність сміятися в обличчя негідникам. Як можна програмувати поразку України та нагнітати зневіру і апокаліптичні настрої про те, що всі всіх здали? Невже історія п`яти років нічому не вчить? Давайте культивувати волю до перемоги, а не волю до поразки. Україна не здалася, не здається і не здасться. Так, як не здалися і не здаються вони і ті, що досі за ґратами. Ті, кого ми теж одного дня обов`язково звідти витягнемо. Слава Україні!

Ірина Фріз Навіщо пан Зеленський звільняє ЦВК? Все просто. Для проведення виборів на тимчасово окупованих територіях. Саме для цього, а супутньо ще й для виборів в Дніпрі, Києві, Харкові та Одесі. Не просто так сьогодні також пролунала від володаря слуг фраза про побоювання щодо заморожування конфлікту на Сході через введення миротворців. Все це має одну мету - формальний запуск процедури виборчого процесу та легітимізація виборів в ОРДЛО в найстисліші терміни, яка призведе до непростих, мягко кажучі, наслідків в державі. Не виключаю, що це і є другим етапом домовленостей з Путіним, адже перший як казав пан Зеленський після обміну, виконано. Слід зазначити, що проти такого волюнтаризму в парламенті голосували лише дві фракції - ЄС та Голос. Поки ми в меншості. Але краще бути в адекватній та послідовній меншості.

Український режисер, колишній в’язень Кремля Олег Сенцов виступив з промовою на міжнародному форумі YES-2019 в київському Мистецькому арсеналі. Ми публікуємо повний текст його виступу: Я дуже вдячний організаторам за запрошення на цей форум — мені сказали, що можна говорити про все що завгодно. Я, в принципі, завжди кажу про те, що думаю, намагаюся говорити про головне. І сьогодні я буду говорити про головне. Сьогодні я буду говорити про банку, простий пластиковий слоїк, і те, що має бути в ньому. Я зараз всім поясню, що я мав на увазі. Там, де я був п’ять років, — у в’язниці, — кожна дрібниця, кожна річ має велике значення. Там нічого не викидають, все використовують, і важлива штука — це чай. У пакетику, в коробочці, а можна в банці - я зберігав у банці. Це була непроста банка. У мене були два зошити — жовтий і синій. Я їх не замовляв, мені просто їх передали в передачі, так вийшло. Це було ще на самому початку, в перший місяць. Я взяв і вирізав з цих зошитів дві смужки — синю і жовту — і наклеїв на цю банку, і написав два слова: слово «Слава» і слово «Україні». І поставив на найвидніше місце. Всі п’ять років, поки я «подорожував» по тюрмах Російської Федерації, вона була зі мною, і я ставив її на найвидніше місце. Вона дуже дратувала тюремників. Вони постійно мене задирали, відривали прапор, намагалися топтати — було багато такої дрібної метушні за цю банку. Це була маленька моя боротьба. Це, звичайно, не Іловайськ і не Дебальцеве. Я не був на Донбасі, не був на війні - мене заарештували за два дні до того, як я повинен був туди поїхати. Ну, так вийшло — у кожного своя доля, і ми її не вибираємо. І я вів свою маленьку боротьбу. Нікому не відому, нікому не видну — один на один з цією системою. За себе, за свою гідність, за свою країну і за дві смужки — жовту і синю. Ось ця банка [Сенцов показує посудину, — Ред.]. Також в тюрмах у російських ув’язнених є так звані нагрудні знаки. Це ось мій [дістає знак, — Ред.]. Червона смуга означає «схильний до втечі», «спецув'язнений», «спецконтроль», ну і інші моменти всі. Я на пам’ять його забрав із собою. У деяких арміях світу є така традиція — навіть не традиція, а правило, — що при загибелі бійця його командир відриває жетон, для того щоб зібрати звіти про загиблих. Це сумне правило, сумна традиція. Я б хотів завести іншу: мені б дуже хотілося, щоб ця банка якомога швидше наповнилася бирками тих, хто все ще знаходиться в полоні у Росії, на Донбасі та в Криму. Пане президент, зробіть так, щоб ця банка якомога швидше була повною.

Три дні найчеснішим чином намагався розібратися у запропонованих новелах до податкового законодавства. Зайвий раз переконався, що перед голосуванням хоча б поверхнево розібратися, про що взагалі мова, у депутатів шансів не було. Бо навіть у мене - а в мене є відповідна підготовка - розібрати усі проекти не вийшло і за три дні. А в них часу було набагато менше. По деяких проектах почитав розбори профільних спеціалістів, думці яких довіряю. Текст нижче - і близько не постатейний розбір. Скоріше загальний аналіз проекту. Для початку. Цей проект законопроектів - однозначно НЕ податкова реформа. Податкова реформа передбачає певну стратегію та досить глибокі зміни в системі оподаткування. Тут нічого такого немає. Тут ми бачимо ряд заходів із спробою зробити адміністрування більш жорстким та боротьбі з ухиленням від податків. Часто - методами, які в першу чергу вдарять по законослухняним платникам. Впадає до ока однозначно репресивний характер усіх запропонованих нововведень. Я не зміг віднайти жодної серйозної норми, яка б поліпшувала стан платника. Усі пропозиції зводяться до закручування гайок. Платник однозначно сприймається ворогом, з якого слід зідрати якнайбільше. Усі новели заточено на спрощення роботи податківців із недобросовісними платниками. Зручність роботи законослухняних платників щось взагалі нікого не цікавить. В багатьох місцях використано дуже розмиті формулювання. Навіть там, де досить легко сформулювати точно. Це дозволить фіскалам вільно трактувати подібні норми та кратко збільшить можливості для корупції. Це, в першу чергу, вдарить по малому та середньому бізнесу, який не має необхідних ресурсів для позиційних судових війн із податковою (або має, але вкрай обмежені). Великому та надвеликому ж такий стан справ скоріше на руку. Тому що саме за рахунок неоднозначності формулювань хороші юристи зможуть оскаржити в суді багато навіть законних по суті рішень податкової. Особливо якщо судей зазделегідь “мотивують” на потрібне рішення. Порядок оскарження рішень ускладнили, відповідальність фіскалів за незаконні стягнення зняли. Таким чином прямо дали зрозуміти, що перебдіти неможливо - кошмарити бізнес можна, а методи, якими буде забезпечено збір податків, нікого особливо не цікавлять. Окрім того, ця ситуація створить умови, в яких кошмарити бізнес буде легко та приємно. Що окремому співробітники податкової, що при появі “політичної доцільності”. І ситуація з Арселором на цьому тлі виглядатиме дрібними капостями. У будь-якому разі, жодних запобіжників від такого розвитку подій я не бачу. В низці місць прямо зроблено закладки під корупційно-адміністративну ренту. Найяскравіший, хоча далеко не єдиний, приклад - РРО для спрощенців. Замість того, щоб, як було передбачено в минулому проекті, увести усі звіти в цифру та зробити можливим використання замість РРО смартфонів, усе виписано під масову купівлю у конкретного постачальника нікому не потрібного залізяччя. Навіть у тих випадках, в яких ціль посилення контролю є логічною, це робиться занадто жорстким, незручним та дорогим для платника способом. І це за наявності добро відомих та кратко більш зручних альтернатив. В першу чергу це стосується спрощенців. В цілому. Внесено пакет правок, які фактично прямо передають платника у рабство до фіскалів. За деякими параметрами значно крутіше, ніж це було за часів азаровщини. Прийняття проекта в такому вигляді дуже істотно погіршить становище бізнесу. В першу чергу малого та середнього, для якого сперечатися із податковою особливо складно. Але й великий бізнес опиниться на гачку в значно більшому ступені, ніж зараз. І, за бажання, блокувати його роботу через податкову стане значно простіше. Це плюс до зростання витрат на адміністрування практично у всіх груп платників. Окремо декілька слів про атаку на спрощенців. Так, дійсно в нас дуже часто спрощенка, особливо друга група ФОП без контролю обороту, використовується для оптимізаторства. Так, дійсно, це одна з найпомітніших дир у бюджеті. Але про це говорили вже тисячу разів. Не смійте чіпати спрощенку, поки кратним чином не спрощено адміністрування загальної системи! Сперше спростіть та зробіть безпечною роботу на загальній системі. Потім нормальними методами обмежте можливість ховатися на спрощенці. Тому що сьогодні, при нинішній системі адміністрування для загальної системи, можливість втекти на спрощенку є для багатьох в малому бізнесу умовою виживання. І на поточний варіант загальної системи ви їх перейти не змусите - вони скоріше втечуть в тінь чи навіть просто припинять діяльність. А бачимо ми не спрощення, а суттєве посилення адміністрування для загальної системи. На цьому тлі просто прямим знущанням виглядають пропозиції до експертної спільноти та профільних асоціацій долучатися до доопрацювання проектів. Пропонується це під соусом “Критикувати усі можуть, а ви запропонуйте, як краще!”. Відразу і відповім. Краще не приймати цю репресивну маячну взагалі, а повернутися до розробки проекту податкової реформи з нуля. І йти шляхом, протилежним запропонованому. Взяти за головну ціль комфорт та простоту роботи для законослухняного платника податків. В ціх проектах неможливо змінити логіку та підходи без тотальної зміни документів. Зміни такого обсягу, що простіше написати нові з нуля. А поки що ця пропозиція більш за все схожа на пропозицію самостійно обрати собі сорт вазеліну. Никита Соловьев

Oleksandr Ivanov 2 год Щоб вам не запудрювали мізки щодо Мінських угод і формули Штайнмаєра Мінські угоди передбачають припинення бойових дій, проведення виборів в ОРДЛО, реінтеграцію в Україну, роззброєнння бойовиків, передачу кордону Україні, обмін усіх заручників, виведення військ, амністю. АЛЕ Мінські угоди не вводять послідовність цих дій. До цього часу Україна наполягала на такій послідовності: 1. Повне припинення вогню 2. Виведення російських військ, роззброєння незаконних формувань 3. Передача кордону Україні, або миротворцям ООН і ОБСЄ 4. Після цього проведення виборів за українським законодавством, децентралізація і все інше Росія наполягає на послідовності (це і є формула Штайнмаєра) 1. Проведення виборів в ОРДЛО під дулами автоматів 2. Надання повної автономії ОРДЛО 2. Амністія бойовикам 3. Передача кордону (можливо, але навряд) Володимир Зеленський, Андрей Богдан, Коломойський і Ко хочуть імплементувати російську послідовність дій (формулу Штайнмаєра). Це дії на знищення суверинітету України, державної цілісності і державна зрада. Державний суверенітет - це верховенство держави на своїй території. Державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації (спецслужбі) або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти держави.

Джон Сміт 5 років у нас кричали "волкі! волкі! зрада! зрада!" Та коли прийшла справжня зрада, усталиє от войни вже загнана здобич. Вони зломлені цими криками. Ліш би мальчікі нє гіблі, готові дозволити гвалтівнику всунути на пів шишечки. І вже пофіг, що хлопці на Сході і дипломати на Заході 5 років саме і воюють, щоб не дати всунути навіть на півшишечки. Щоб шишечку цю обламати назавжди. Шостий рік підряд в РФ доходи населення мають "від'ємний ріст". Рейтинг Путіна на найнижчій позначці. Технологічне відставання накопичується. Суспільство деградує. Розвитку немає. Росія підійшла в своєму історичному розвитку до моменту, коли без України вона існувати не може, Україну захопити вона не має сил, і затягувати війну з Україною вона теж не може. Саме так розпалася Російська Імперія і Радянский Союз. Це Росії потрібно йти на компроміс! Треба лише встояти. Але нас очолив слабкий юморист. За зустріч з Путіним і Трампом, щоб козирнуть перед своєю жінкою, що його Такіє Люді хлопали по плечу, він хоче поступитися. Хлопати будуть його, а поступатися повинні ми. Бо ми чомусь повинні поступатися. Чомусь на кожному кроці мелють про якийсь компроміс. З якого дива? З чого це ми повинні поступатися? Та ніфіга не повинні! Працюй на укріплення Армії, згуртовуй Захід на нашу підтримку і ми переможемо без всяких поступок! Це твоя робота. 31 серпня 2015 року 4 нацгвардійці загинули під час ухвалення змін до Конституції, де йшлося про особливий статус Донбасу. Тоді це було лише перше читання. І 4 загиблих і 100 поранених. Зараз в країні дуже багато людей, котрі не погодяться на капітуляцію. Зараз в країні дуже багато зброї. Але зараз в країні також повно провокаторів, що тільки чекають нагоди використати це, щоб хитнути нас в криваві безлади. Не вийде ніякий компроміс. Після компромісу в Осло ізраїльтянин за такий компроміс з ворогом убив прем'єр-міністра Ізраїлю. Просто підійшов на мітингу і вальнув в упор. Є думка, що дозволили спецслужби. У нас буде те саме. І жодний Аваков не захистить. Подумай про це, Вова.

Все було. Дорога закричала, Блиснули байдужі ліхтарі. Ти пішла від мене до причалу І згоріла в полум’ї зорі. Вибухали дні незрозуміло І життя котилося моє… Але там, де ти тоді згоріла, Кожен ранок сонце устає. (Василь Симоненко)

Демократична Сокира 5 год · Привіт, Це «Демократична Сокира» і ми ся втомили від того, що влада в нас трішечки шизофренічна. От дивіться. Буквально учора з попусту Божого президент України Володимир Зеленський на брифінгу після зустрічі із президентом Фінляндії анонсував, що на зустрічі із лідерами «Нормандської четвірки» розглядатиметься формула Штайнмаєра. Формула Штайнмаєра – це трактування Мінських угод так, як це вигідно РФ. Коли ми спершу проводимо вибори та узаконюємо колаборантів, а потім Росія виводить війська та передає Україні контроль над кордоном. Теоретично. Практично ж ми усі розуміємо, що потім вона нічого не виводить і не передає, бо як ми її змусимо? Отож. Зрада? Зрада. АЛЕ. Буквально наступного дня, себто, сьогодні, Зеленський виступає на брифінгу після зустрічі з президентом Естонії. І каже, що вибори на Донбасі пройдуть тільки ПІСЛЯ відведення військ. Перемога? Перемога. АЛЕ. В цей же день новий міністр закордонних справ Вадим Пристайко в кулуарах Ялтинської Європейської стратегії заявляє, що непогано було б провести місцеві вибори одночасно в усій державі включно з окупованими територіями. Бо держава взяла на себе такі зобов’язання згідно Мінських. Зрада? Зрада. АЛЕ. Ввечері того ж дня (та ти, курча, ся вляжеш чи нє?!) той самий Вадим Пристайко на телеканалі «Інтер» каже, що його не так зрозуміли і вибори на окупованому Донбасі мають пройти тільки після того, як їх полишать російські війська. Просто «в нас є такий ідеал, що росіяни до 2020 року звідти підуть». Щось нам підказує, що навряд чи вони звідти просто так підуть до 2020 року, шановний. «Демократична Сокира» офіційно звертається до державної влади з питанням: з вами все гаразд? Яким з вас ми маємо вірити? Вчорашнім чи сьогоднішнім? Коли та за яких умов ви хочете провести на Донбасі місцеві вибори? Ви в курсі, що президентські та парламентські вибори вже минули та робити взаємовиключні заяви, щоб сподобатися усім, вже зайве? Звісно, ми – хлопці звиклі. Ми слідкуємо не стільки за словами, скільки за руками. Руки влади достроково розпускають ЦВК. Це поганий знак. Але було б непогано почути й відповіді. Бо хто зна – може, владоможцям, що роблять протилежні заяви з ключового питання нацбезпеки із різницею в неповну добу, вже потрібна кваліфікована медична допомога?..

Вітаємо з рекордом!!! 🥇👏🇺🇦 24-річний плавець з Миколаєва Богдан Гриненко став новим рекордсменом світу з паралімпійського плавання! Українець подолав дистанцію 100 м на спині за 1 хв. 8,92 секунди. Попередній рекорд належав британцю Джонатану Фоксу, який проплив цю дистанцію за 1 хв. 9,15 секунди. У Богдана лише одна нога. У нього – вроджена аномалія обох нижніх кінцівок та правої руки. "Я таким народився, з певними порушеннями. Права нога відставала у розвитку, була коротшою за ліву", – ділиться хлопець. За його словами, операції не допомогала і лікарі вирішили ампутувати ногу, бо хвороба прогресувала. Богдан дуже хотів займатися боксом, але медики рекомендували плавання. На початку ойму не подобалося плавати, але згодом, коли з’явилися перші перемоги, з’явився азарт. На паралімпіаді у Ріо-де-Жанейро Богдан виборов "золото" і "бронзу" в естафетних запливах, а також "срібло" на 50-метрівці вільним стилем. Нині готуєтсья гідно виступити у Токіо! Успіхів!!! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Богдан_Гриненко #паралімпіада #рекорд

Мирослав Гай Пристайко каже, що у відносинах між Україною та РФ спостерігається певне потепління. Я повністю згоден. На фроті навіть гаряче. Десятки обстрілів, восьмеро поранених за добу, один загинув. Кожного дня загиблі та поранення. РФ для ще більшого потепління звозить ГСМ, а в групу з СЦКК з боку РФ зайшли замасковані російські військові. Відносини у нас будуть не просто теплі, а гарячі і пекучі, достатньо щоб спалити багатьох живцем.

Валерій Прозапас Частина добрих українців, щоби прикрити нестійкість своїх поглядів і не попасти в некомфортну опозицію, чомусь для цього обрали тактику цькування своїх нещодавніх однодумців - "Фууу, як ви можете підтримувати Порошенка? Фууу, створили собі куміра! Фуууу, треба навколо ідей об'єднуватися, а не навколо людей", і таке інше. Це дає їм можливість перебувати в цікавій позиції одночасно і з хрестиком, і без трусів. Не буває політики без лідерів, бо ідеї хтось має впроваджувати, така природа суспільства. А Порошенко якраз і є практиком впровадження ідеї України як складової ЄС та НАТО - без всяких "не на часі" та "давайтє спросім у Росії". А ніяким не "ідолом" та "сонцеліким". Тому і став мішенню багаторічної пропаганди та жертвою змови олігархату, які відкинули нашу державність у 2013 рік мінімум. Звичайно, в такій ситуації велика спокуса відтоптатися на ньому, мовляв "Україна нікуди не дінеться". Звичайно, не дінеться, не ділася ж без Виговського, Мазепи та Грушевського. А от своїх державників підтримувати так і не навчилася, як і перевзуватися мовчки, без гівна з ротів в бік тих, хто більш стійкий в поглядах. Мені з цієї теми ще буває закидають прихильність до історичних екскурсів, "пиши про своїх скоропадських, токсичний інфантіл" (с), проте не було б зайвим всім "патріотам" знати як давні монголи розпочинали знищення своїх сусідів, і Києва в тому числі - "У них немає вождів - їх буде легко завоювати".

Антипа Пилигримов: Как «мочили» Порошенко? Пять прошедших лет офицеры ФСБ РФ круглосуточно работали в украинских сетях над проектом «демонизации Порошенко». Хозяин Кремля дал им четкую команду: «Кто угодно, только не Порошенко!». Петр Алексеевич выступил на трибуне ООН – ольгинцы делают вбросы, что у него «помятый пиджак». Пятый Президент Украины за трое суток пребывания в Брюсселе – спал два часа и имел утомлённый вид – тролли с украинской символикой на аватарке тиражуют в Фейсбуке новость - «Порошенко – алкоголик». Верховный Главнокомандующий ВСУ присутствует на полигоне при испытании новейшого украинского оружия, Настя Приходько (в миру Криве Дуло) даёт интервью, что «у бойцов ВСУ автоматы 1984 года с кривым дулом». Но апофеозом российских Средств Массовой Дезинформации и «поваров Путина» стал «сенсационный» вброс о том, что Петр Алексеевич, «зарубил саперной лопаткой на кухне отцовского дома, своего родного брата». После такого сногсшибательного сообщения, вбросы Генерального секретаря партии: «Рух новых грузинских сил» - Михо Саакашвили о «барыжной власти» стали украинскому пиплу уже не интересны. Для того, чтобы дискредитировать пятого Президента Украины тролли Центра информационных технологий Генерального Штаба информационных войск РФ, расположенного в Питере, по новому адресу: улица Оптика 4, корп.3 выбирали нужную фотографию жертвы, ретушеры добавляли под глазами мешки и фингалы (гематомы) и вешали под ней очередную текстовую «лапшу». Качество приготовленного таким образом снадобья зависело от уровня деградации исполнителя заказа и количества выпитого им накануне «Боярышника». Далее осуществляется массовый вброс фейков на Фейсбук и в СМИ. «Экономика Хохляндии идет ко дну». «Уркаине полный капец!». «Скоро укропы вымерзнут от холодомора и приползут на коленях в Кремль за хлебушком и газом». «Полки в киевских магазинах пустые». «В украинских маршрутках проезд оплачивают солью и спичками». «КРЫМНЕТ», «ГАЗНЕТ», «БЕЗВИЗНЕТ», «САЛАНЕТ».»ТОМОСНЕТ», «НАТО в шоке». «Киев в шоке». «Европа в шоке от адмирала Кузнецова». «Паника в Раде». «Порошенко продал Карпаты и пакует чемоданы». «США скоро развалится!». «Рубль растет, доллар падает!». «Америка рыдает». «Генералы Пентагона бьются в конвульсиях!». «Трампа убьют ночью во сне». «Чиколадный не пускает в Украину Саакашвили». «Великолепный ХОД Путина!». «Мир устал от США и НАТО!». «Украинцы массово бегут в Россию!». Словарный запас у «поваров Путина» изобилуют минетами, «пуканами» и расположением на человеческом теле анально-орально-генитальных органов, куда они отправляют своих оппонентов. «Рупоры» кремля» также большие специалисты в области содомии и зоофилии. Вычислить их можно не только по запаху, но и по другим признакам. Поскольку многие тролли приехали в Питер из глухой тайги по «лимиту», то и погоняло у них звериное или птичье: «Волков», «Лосев», «Бобров» или «Соколов», «Коршунов», «Грачёв». В их комментариях просматриваются признаки агрессии, кремлевской истерии и масса ошибок. Они даже «ИДЕОТ», «ЛИЦИМЕР» и «ХИМОРОЙ» не могут написать правильно, а в слове «ДАМБАС» делают сразу три ошибки. Поэтому неудивительно, что 73% телезрителей канала «1+1» проголосовало за богохульника и антихриста.

Экс-президент Польши Александер Квасьневский уверен, что в случае преследования Порошенко нынешним президентом Украины, пострадает также сам Зеленский. Об этом он заявил в интервью Украинской службе ВВС, передает Цензор.НЕТ. "Если он будет делать, что хочет, потому что это реванш, или потому что это понравится его избирателям, это будет плохо не только для Порошенко, это будет плохо прежде всего для Зеленского, потому пострадает его имидж молодого человека, который смотрит в будущее, который хочет творить современную демократическую страну", - сказал он. Он подчеркнул, что на виду будет именно политический реванш: "А как еще это назвать? Второй момент - если будет такой политический спектакль, то, конечно, мир не будет молчать... Порошенко был партнером, уважаемым партнером многих лидеров в Европе, они не будут сидеть и смотреть". Читайте также: Членство Украины в ЕС является близкой перспективой, - Квасьневский При этом он отметил, что "если будет суд и будут доказательства - это другое дело, но если это делается с политической мотивацией, то, конечно, все эти люди будут громко об этом говорить".Источник: https://censor.net.ua/n3148441

Неповторна краса української землі століттями надихала на творчість, а славна історія завжди буде приводом для гордості. Унікальні звичаї, неповторна культура, працьовиті і творчі люди віками вигідно виділяли Україну поміж інших Європейських країн. 1. В 1853 році у той час як весь світ рятувався від темряви свічками, в Україні у місті Львів вперше у світі засвітила гасова лампа. 2. Неодмінний атрибут карпатських пастухів трембіта — найдовший народний духовий інструмент у світі. В сиву давнину, коли у високогір'ї не було ні телефонів ні радіо трембіта була єдиним способом комунікації між чабанами. 3. В місті Дніпро розташований один з найбільших заводів з виготовлення озброєння та космічної техніки. Саме тут було виготовлено перший в історії штучний супутник Землі, а його запуск вважається початком космічної ери. 4. Авіаконструктор І.І. Сікорський розробив безліч нових моделей літаків, однією з його заслуг є також винахід гелікоптера. 5. Якщо говорити про вклад України в літакобудування то не можна оминути увагою літак АН-225 «Мрія». За один політ Мрія поставила 124 рекорди, а також це найбільший літак у світі. 6. Одним з найбільш романтичних та унікальних місць в Україні вважається Тунель Кохання біля смт Клевань. Ботанічне диво розташоване у лісовому масиві на відрізку майже чотири кілометри та утворене сплетінням дерев та кущів, які утворюють коридор у формі арки. 7. Мед — один з найбільш корисних натуральних продуктів, а завдяки П.І. Прокоповичу, який винайшов рамковий вулик його добування стало набагато зручнішим. Україна входить до п'ятірки світових виробників меду в світі. 8. Автором першої в світі конституції вважається український гетьман Пилип Орлик. Конституція Пилипа Орлика була написана 1710 року і вона визнана, як перша в світі конституція в сучасному розумінні. До порівняння, конституцію США було прийнято лише 1787 року, Польщі та Франції 1791, а конституцію Канади взагалі через 157 років 1867-го. 9. Саме Пилип Орлик першим встановив стандарт демократичного поділу владних повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. На жаль, Пилип Орлик не зміг реалізувати проект незалежної Української держави, а його конституція, яку він написав у засланні, так і не набрала чинності. 10. Одним з перших кроків незалежної України була відмова від ядерного озброєння. Тоді в Україні був третій найбільший арсенал ядерної зброї у світі. 11. Українська земля завжди виділялась своєю щедрістю та плодючістю. На території України знаходиться понад 25% світових запасів чорнозему, який при правильному поводженні дає найкращий врожай. Не даремно Україну називають житницею Європи. За часів Другої Світової війни нацистська Німеччина навіть намагалась вивозити наш чорнозем поїздами. 12. І наостанок — незаперечним залишається той факт, що українки найгарніші.

#МаємоКимПишатися Сьогодні минає 215 від дня народження Михайла Максимовича - видатного українського вченого-енциклопедиста, фольклориста, історика і філолога. Завдяки його працям український фольклор став відомий у всьому світі. Як мовознавець отстоював «старобутність» української мови.

Богдан Томенчук Ми з тобою собі суголосі, Все таке, ніби вперше, любове... Це вже осінь, панове, це осінь. Це всього тільки осінь, панове? Пізнім доторком пізнього смутку Тихо пробуєм дощ на прозорість, Цих небес доторканні набутки, Цих світів неприкаяна совість... І садів золоті обладунки, І тумани, і роси нізвідки. І прощальні чомусь поцілунки, І часів переплутані мітки... І ми вперше собі суголосі І самі собі вічні граалі... Це все осінь, панове, це осінь Не без натяків...Не без моралі... У такий золотий безпорядок Хтось насипав листів без конвертів. І ми бродим від згадок до згадок Негримовані...Справжні...Відверті.

🌳🌲🌳 На Луганщині вздовж річки Сіверський Донець створять національний природний парк "Кремінські ліси". Ця територія є найбільшим природним масивом лісів сходу України. "Кремінські ліси" – це понад 7 тис. га земель державної власності, з яких 3121 га надаються природному парку у постійне користування У лісах зустрічаються червонокнижні яструб коротконогий, могильник, канюк степовий, змієїд, лунь степовий, орлан-білохвіст, журавель сірий, пугач. Тут зростає сальвінія плаваюча, горицвіт волзький, сон лучний, глід український, волошка донецька та первинногерберова, та інші рослини. А ще тут водяться вухань бурий, видра річкова, горностай, тхір степовий, норка європейська. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Кременські_ліси #Луганщина

🔴 Юрий Брайтонский >>> Печально, что факты становятся известны уже постфактум. Теперь мы знаем, что Зеля обвинял Пороха во всех собственных грехах. В офшорах — у Зели 41 млн.$, украденых из Привата, спрятан на Кипре. Торговля с агрессором на крови — после оккупации Крыма Зеля снимал сериалы для РосТВ и получал бабло из федерального бюджета РФ. Слив Украины — мы прямо сейчас наблюдаем, как сливает Украину, но не Порох, а Зеля. Вернуть пленных — три года команда Пороха готовила возвращение, но славу Зе приписал себе. Зе обвинял Пороха в кумовстве, зато сам притянул своих друзей, собутыльников, блядей, холуев и скоморохов. Пять лет беглые рыги боялись даже подумать о возвращении в Киев и вот вам вся мразь возвращается при Зе-разрешении. И теперь страна захвачена и полностью открыта для грабежа. Спасибо Зе-быдлу за привалившее счастье. 🔴 Валерія Гріненко >>> Все, в чем лживо обвиняли Порошенко: мародер, офшоры, мальдивы гораздо больше соответствует нынешней власти, Коломойский — неприкрытый мародер, готовый банкротить и дефолтить Украину, Зеленский — офшорник, который сотрудничал и сотрудничает с Россией, хранит свои деньги в офшорах и не платит налоги в Украине, вся их команда — кумовья, кварталовцы и бывшие рыги, у половины — родственники россияне, то есть весь набор предательства и обкрадывания собственного народа, но народу все это влили уже про Порошенко, поэтому когда все это реально наступило, народ этого уже не замечает 🔴 Victoria Krasenko >>> Беня вписался за Днепр с расчетом на дерибан бизнесов тех, кто будет слаб...в частности Ахметыча...он под "ура-патриотические" лозунги фактически создал свою мини-армию бойцов, что не подчинялась Президенту, а с другой стороны шантажировал власть банкротством Привата, из которого он через свои фирмы-прокладки повыводил деньги...Если бы лег Приват, вся финансовая система Украины рухнула бы... Вот тогда Петя стал врагом Бени... Он не дал Коломоичу стать всесильным, выдавил из страны, национализировал Приват (чтоб убрать орудие шантажа власти и стабилизировать фин. систему), снял влияние Бени на Нафтогаз, забрав контрольный пакет и т.д. И сейчас Беня торжествует... победитель берет всё...

Осінь саме та пора, коли хочеться насолодитися яскравими барвами, сонцем, що легко зігріває і природою, яка вабить золотим мотивами. В багатьох містах є чудові парки, де можна відпочити серед такої краси. Один з найбільших і найстаріших дендропарків України – Олександрія розкинувся в місті Біла Церква. Парк заснований в 1788 графом Ксаверієм Браницьким в честь своєї дружини Олександри. В кінці 18 сторіччя тут збудовані літня резиденція Браницьких -”Аустерія” з різними будівлями, а розкішний парк прикрашений різними скульптурами, мармуровими вазами і декоративними композиціями. В середині 19 ст. парк доповнили ставками, фонтанами, водопадами, а також чисельними екзотичними рослинами. Територія парку мала 200 га, де було 25 водойм і 2500 видів рослин, що привезли з Південної Америки, Китаю та Японії. Загальна довжина алей парку понад 20 км, для того щоб прогулятися всіма алеями треба кілька днів. Серед цікавих пам’яток, що збереглися досі, можна побачити: “Будинок садівника”, “Китайський місток” – легка ажурна альтанка, виконана в східному стилі, Колонаду Луна, Бальгий павільйон, Турецький будиночок і ставок “Акваріум Золотої рибки”. Один з найкрасивіших і наймолодших парків країни знаходиться в 100 км від Києва в селі Буки. Створений парк на місці сміттєвого звалища, біля розчищеної річки Раставиці, підприємцем Іваном Сусловим 22 роки тому. На 3 га спочатку розташований храмовий комплекс з дзвіницями і розбитий парк з кам’яними скелями і водоймами, підводним мостом, маєтком власника з цікавою архітектурою, скульптурами з дерева, мармуровими статуями. Красується тут відомий фонтан, який був раніше встановлений на Майдані Незалежності в Києві. А поруч з працюючим фонтаном встановлено багато лавок, розміщені оригінальні композиції, серед яких є Алея казок для дітей. Також на території є невеликий зоопарк, до якого проводяться екскурсії. До речі, лише на казкову алею і до зоопарку вхід платний, прохід на інші частини парку – безкоштовний. Один із самих популярних парків в Україні – парк Софіївка, є пам’ятником ландшафтного типу світового садово-паркового мистецтва XVIII – XIX ст. Парк був створений в 1796 році польським магнатом Станіславом Потоцьким в подарунок своїй дружині Софії і названий в її честь. Створювався парк кріпосними селянами практично на безлісій місцевості. Та за деякий час на 170 га з’явилося більше 3 тисяч екзотичних і звичайних дерев та рослин, серед яких: тюльпанове дерево, платан, болотяний кипарис, сосна Веймутова. По величезній території з озерами та ставками розташовані доглянуті алеї, дивні фонтани, прекрасні скульптури, а також оригінальні альтанки і романтичні містки. Більшість елементів в парку нагадують будівлі, що описані в поемах Гомера, наприклад Центральні ворота нагадують вхід в Афінський ринок, а сторожові башти схожі на ті, що в італійському храмі богині Вести. Найкраще тут побувати восени, щоб побачити неймовірні поєднання яскравих кольорів біля мальовничих ставків і відчути силу багаторічних дерев в золотому вбранні.

Один з найкрасивіших парків Закарпаття — Австрійський парк Шенборна на Закарпатті був відкритий в 2013-ому році. Неймовірний парк, розташований на 12 гектарах, має в`їзну браму, 22 лавки з гербами країн, яким належало Закарпаття, Кельтский сад з календарем друїдів, 12 містків по знаках зодіаку. На одному з мостів, який схожий на арку, встановлені скульптури чотирьох апостолів – Луки, Матвія, Марка та Іоанна. В центрі парку розкинулось красиве озеро Тур з невеликим острівцем, до якого можна дістатися на плоті, в також є діючий водяний млин, який збудували з дерева і каменю. В млині можна спробувати закарпатські страви і вино, з оригінальних сортів винограду Австрії. А ще тут є унікальні 24 ліхтарі і старовинні скульптури. По широким алеям можна просто гуляти годинами, влаштувати романтичний пікнік або ж покататися по парку на справжній відреставрованій кареті часів Австро-Угорщини. Прекрасний ландшафтний парк, що розкинувся на 5 га, знаходиться в самому місті Чернівці. Парк був заснований в 1876 році на території відомого університету ім.Федьковича біля Резиденції православних митрополитів Буковини. Біля входу в парк стоїть пам’ятник Йозефу Главці, а біля нього басейни з фонтанами і стара ялина, якій більше 100 років. В парку ростуть декілька сотень видів рослин і кущів, а вздовж доглянутих алей асиметрично насаджені екзотичні дерева, а за ними дуби, клени і липи. До басейну, який оточений розкішними магноліями і вербами можна пройти по акуратній алеї, а недалеко знаходиться імітація сталактитової печери. Цікаво, що тут досі збереглися оригінальні скульптури, паркові лави, штучні гірки і кам’яний грот. А ще тут можна побачити справжнє ботанічне чудо – триногу яблуню. З усіх боків дендропарк оточує триметровий мур із каменю, який наче охороняє природну красу і спокій його відвідувачів.

А ви знали, що на Херсонщині у Дніпровському лимані височіє найбільший маяк України? Це – Далекий Станіслав-Аджигольський маяк. Його висота – 70 м! Маяк унікальний за своєю конструкцією. Його спроектував інженер Володимир Шухов у 1911 році для підвищення безпеки судноплавства при виході з Дніпра у Чорне море. Отже якщо маєте бажання побачити маяк зсередини, записуйтеся на екскурсію!!! В Україні для туристів відкрили вхід до маяків. Наразі для відвідування відкриті Воронцовський маяк в Одесі, Сіверсів Передній маяк у Миколаєві, Генічеський та Станіслав-Аджигольський Задній маяки на Херсонщині. У планах розширити цей перелік. #Opendata #Суспільнеоко #НароднийГеройУкраїни #Божок_Василь

🇺🇦 Василь Божок, Народний Герой України. Звичайний хлопчина з Житомирщини за мужність і героїзм нагороджений орденом "Золота Зірка". Нині легендарний танкіст, який у бою під Дебальцевим підбив три ворожі танки, відзначає свій день народження!!! Вітаємо і зичимо здоров’я, миру в Україні 💐 Зірку героя Василь Божок, випускник академії Сухопутних військ України отримав за бій під Логвиновим. З боку Вуглегірська у бік українців сунули п’ять російських танків. П’ять проти одного. Однак наш екіпаж вирішив прийняти бій, і знищили одразу три танки! "Це був другий у моєму житті бій",– згодом розкаже Василь свою історію і додасть, що немає в тому нічого незвичайного – просто виконав свій обов’язок. Слава Україні!!! Героям Слава! #Opendata #Суспільнеоко #НароднийГеройУкраїни #Божок_Василь

Як на мене, це одна з найважливіших наших акцій останнього часу. "Привіт, друже. “Демократична Сокира” хоче поговорити з тобою про одну людину. Ми не будемо грати в загадки. Ця людина — Ігор Валерьович Коломойський. І останні півроку цієї людини в політичному житті країни стало забагато. Ігор Валерьович каже, як має будуватися зовнішня політика держави. І так і відбувається. Ігор Валерьович хоче впливати на банківську систему. І держава делегує його ручних пуделів призначати наглядові ради держбанків. Ігор Валерьович не хоче свідчити в Лондоні. І українські суди йому в цьому допомагають. Ігор Валерьович хоче, щоб у МАУ все було добре. І держава з бюджету компенсує МАУ збитки, а конкурентам створює проблеми. Ігор Валерьович приходить до президента і палить в кабінеті. Для нього приносять попільничку і ставлять на стіл. Паліть, шефе. Ігор Валерьович любить все це робити демонстративно. Демонстративно класти ноги на стіл і дещо інше — на закони та Конституцію. Демонстративно стверджувати, що має три громадянства — і що ви йому зробите? Він так самостверджується. Нас трішки втомило, що держава стає фоном для самоствердження однієї людини. Нам набридло, що людина, до якої має питання ФБР, заходить у кабінет голови української держави та закурює. Нам набридло, що ми маємо захищати від нього державні банки, набридло терпіти свавілля у авіаперевезеннях, набридло спостерігати брехню на його телеканалах. Ми просто дуже не любимо демонстративного хамства. А тому ми хочемо трішечки наказати пана Коломойського. За діло. За три паспорти, про які він демонстративно розповідає у інтерв'ю. Три паспорти — це на два паспорти більше, ніж можна за українськими законами. Це порушення. За це порушення можна втратити громадянство. І ми хочемо, щоб він втратив. Ми хочемо, щоб його було принижено. Ми хочемо, щоб коли ФБР нарешті оголосить його у розшук, то Україна не мала до цього жодного відношення і не вступала через нього у конфлікт із США. Вирішити питання громадянства — у межах повноважень президента. Так вже сталося, що саме йому має належати крапка у питанні: чи залишиться Коломойський громадянином України, чи ні. Ми, "Демократична Сокира", хочему дати Володимиру Зеленському шанс загадати, що він — президент, а не підставка під попільничку бабусі. Ми не впевнені, що в нас вийде. Але прийти ми мусимо обов'язково. For the Great Justice!.." Посилання на подію: https://www.facebook.com/events/795168057606772/

🇺🇦💪 Неймовірно!!! Українські паралімпійці встановили три рекорди світу, п’ять рекордів Європи і дев’ять рекордів чемпіонату світу з плавання у Лондоні!!! Ось вони рекордсмени!!! 🥇Богдан Гриненко встановив рекорд світу і Європи на дистанції 100 м на спині! 🥇Дебютант чемпіонату світу Андрій Трусов – рекорд світу і Європи на дистанції 50 м вільним стилем! 🥇Марина Піддубна, Кирило Гаращенко, Ярослав Денисенко, Анна Стеценко – рекорд світу та Європи у змішаній естафеті 4х100 м вільним стилем! 🥇Ярослав Семененко – двічі рекордсмен Європи на дистанції 50 м батерфляєм та 50 м на спині! 🥇Загалом на чемпіонаті світу збірна України виборола 17 золотих, 22 срібні та 16 бронзових нагород і стала першою серед команд за кількістю медалей! А також – 18 ліцензій для участі у Паралімпійських іграх в Токіо!Вітаємо!!! Загало у змаганнях брали участь спортсмени з 60-ти країн.#Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #паралімпійці #золото #рекорд

У понеділок, 16 вересня, на вул. Воїнів-визволителів в Лівобережному районі Маріуполя розстріляли Романа Джумаева Про це повідомляє сайт міста Маріуполь 0629 з посиланням на власні джерела. Зазначається, що невідомі подзвонили в двері квартири, де жив Роман Джумаєв і розстріляли його в упор. За даними медиків, на тілі виявлені численні вогнепальні поранення. Чоловік помер до приїзду "швидкої". У пресслужбі поліції повідомили, що на місце виїхала слідчо-оперативна група, ведуться слідчі дії. Джумаєв - уродженець Маріуполя. До 2014 року працював в Києві, а потім приїхав до Донецька і вступив до лав бойовиків "ДНР". Джумаєв брав участь в штурмі Донецького аеропорту і Дебальцеве. Влітку 2015 через Росію виїхав до Білорусі. У 2016 році він переїхав до Росії. В руки українських силовиків бойовик потрапив у вересні 2017 року, коли через Мар'їнку намагався в'їхати в Україну, аби навістити родичів. Джумаева звинувачували в участі у терористичному угрупуванні. Йому загрожувало 8-15 років позбавлення волі (з конфіскацією або без). Жовтневий районний суд змінив запобіжний захід підозрюваному на домашній арешт.

Віктор Бобиренко

Що на хліб мазати? Я тут, на думку багатьох, був адвокатом минулої влади. Захищав Гройсмана і Петра Олексійовича. Говорив про їх здобутки. Говорив. Хоча і за проколи – критикував нещадно. Тому цього дня я чекав з нетерпінням і містичним острахом. Цей день – день подачі до ВР проекту бюджету на наступний рік. А що, якщо і справді у бюджет 2020 року Зе! і Слуги заб’ють зарплату вчителям по 4000 баксів? Ну, хоча б по дві? Вчитель, який заробляє більше Зе!депутата! Голобородько, який отримує дві Юзікові зарплати. Сильно? І я, псевдо-ванга, який кричав, що нічого цього не буде, гірко плачу і їм свій галстук. За галстук я спокійний. Цей день настав. Мінімальна зарплата у 2020 році збільшується з 4173 грн. до 4723 грн. Не спішіть аплодувати. Це збільшення – всього лише на 13,1 %. З 1 січня 2017 року уряд Гройсмана провів фантастичне збільшення мінімалки з 1600 грн. до 3200 грн. У два рази!!! Але тоді усі кричали, що це фуфло. Що збільшувати треба не у два рази, а у 10-ть. І що Гройсмана з Петром – на звалище історії. Тепер збільшують лише не 13,1% і нам скажуть, що це прорив революційного уряду. Ні, я якраз не закликаю до популізму. Я просто нагадую. І кажу: давайте проводити порівняльний аналіз. Це хороший метод. Чому у два рази підняти мінімалку – це погано, а на 13% - це прекрасно? Тим більше, що у цього уряду якраз можливість підняти мінімалку є. Адже у реальному секторі – зарплата збільшилася цього року на чверть. А у деяких галузях – на 50%. А все тому, що ми намазуємо на хліб результати безвізу. Можливість їздити до Європи зробила молодь мобільнішою. І хоча для легального працевлаштування потрібна віза – все одно – саме безвіз нарощує темпи трудової міграції. Якщо комусь не зрозуміло, показую на пальцях. 1) Приймається Безвіз. 2) активна частина громадян їде на заробітки туди, де платять більше. 3) найкращі кадри вимиваються з вітчизняного ринку праці. 4) Щоб хоч трохи залишити хороших працівників – працедавці починають збільшувати їм зарплати на місці. 5) Зарплати збільшуються до рівня 50-70% від пропонованих у Польщі. 6) щорічний ріст зарплат у реальному секторі – на 25%. І бюджетні зарплати мають наздоганяти реальний сектор. Але не виходить. А тут у мене сусідка говорила, що з 2020 року мінімальні пенсії будуть по 5 тисяч. Зарплати по 10-ть. А пенсії теж збільшать лише на 15%. А основних очікувань громадян від ЗЕ! чотири: 1) Закінчити війну 2) Знизити тарифи 3) підвищити зарплати і пенсії (мінімум у 2-3 рази, а не на 13-15%) 4) посадити корупціонерів. Почну з останнього: Коломойського не посадять. Поки-що вони із Зе! не посварилися. Пороха сажати немає за що (ну, щоб там не кричали). А десяток чуваків другого плану – людям не цікаво. Із зарплатами все ясно. Тарифи знизять максимум на 10% (і тут просто повезло з конюктурою на газовому ринку). А закінчити війну – залежить від настроїв Путіна. Але я вірю у зірку Володимира Олександровича. Вони створять і змонтують картинку – де все в України добре. І ми повіримо. Просто йому личить наше кохання. Віктор Бобиренко

19-рік поспіль… 🇺🇦 Українці нині згадують Георгія Ґонгадзе – журналіста, засновника та першого головного редактора інтернет-видання "Українська правда". Георгій Ґонґадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині знайшли обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, належало журналістові. Посмертно Георгія нагородили Золотою зіркою героя України. Вбивство Ґонгадзе викликало широкий резонанс не лише в Україні. Це стало однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України. За вбивство Ґонґадзе було засуджено до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі). Вдова журналіста Георгія Ґонґадзе напередодні 19-ї річниці трагічного зникнення чоловіка опублікувала у соцмережі фрагмент майбутньої книги спогадів. "Останній ранок. "Господи! Схоже, це буде приємний день", – я подивилася, як сонячний промінь торкався прекрасного обличчя мого чоловіка, який все ще тихо дихав уві сні. Моя доля ще спала під ранковим сонцем. Це було те саме ідеальне обличчя, у яке я закохалася з першого погляду, коли ми познайомилися дев’ять років тому…". Нині у Києві відбудеться акція на Майдані Незалежності, під час якої згадають усіх загиблих журналістів. Початок заходу о 19:00. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Георгій_Ґонґадзе #Ґонґадзе

Дмитрий Чекалкин Ибигдан: НЕ РАСКАЧИВАЙТЕ РОЯЛЬ, А ТО КРЫШКА УПАДЁТ. Mason Lemberg: Знаєте як виглядає "епоха багатства" від Зеленського? Це коли пенсія за цілий 2020 рік зросте на цілу 131 гривню і на початку 2021 становитиме 1769 гривень або 62 долари на місяць. А видатки на обслуговування "велосипеда" Володимира Олександровича будуть на 43 мільйони (!) гривень більше ніж були в Порошенка і становитимуть майже 1 мільярд гривень (987 мільйонів) або 2 885 965 доларів на місяць. - То-есть, комик-труппа "Узеленского" обходится бюджету дороже, чем 50 тысяч пенсионеров? И это только легально, без учета скрытого доения бюджета? Андрей Пеньков: Как я понимаю новую доктрину государства: 1. Единственный враг в стране - Порошенко и ФОПы. 2. Путин, в принципе, нормальный мужик, можно и по телефону поболтать. 3. Война гражданская. 4. Деньги Коломойского. 5. Репарация за нанесённый ущерб от вторжения и аннексии будет гибридной, так как за всё заплатим мы. Что я забыл? Но всё, что не делается, всё к лучшему!!! - Это неправда, что б#длу ничего нельзя объяснить... Ему, например, достаточно легко можно объяснить, что оно великое. - Колись думав, як себе почувають меблі в кабінеті царів/правителів? Тепер завжди можу спитатися у депутатів від партії "Голос". - Роль полезных идиотов Путина в Украине часто могут исполнять далеко не глупые люди. - Самое мерзкое - это наблюдать за тем как виновные виноватых ищут. - Если долго смотреть в бездну, из бездны начинают орать "А шо, ваш Порошенко лучше был?!"

Олександр Нестеров "А чума б вас вхопила".....таки схоже вхопить.Напевно так бажає більшість нашого народу окупанту що приніс смерть на нашу землю.І сльози матерів загиблих на цій клятій війні відільються сповна. В государственном научном центре вирусологии "Вектор" вблизи Новосибирска произошёл взрыв. Этот научный центр располагает одной из самых полных в мире коллекций опасных вирусов.В свою очередь мэр наукограда Кольцово, где расположен "Вектор", заявил, что на момент ремонта лабораторный корпус по назначению не использовался. Николай Красников уточнил, что взрыв произошёл при подготовке к покрасочным работам, и также заверил, что угрозы биологической опасности нет. Государственный научный центр "Вектор" был основан в 1974 году. Он является одним из крупнейших в России научно-производственных комплексов, ведущих фундаментальные исследования в области естественных наук. В 1970–1980-е годы в центре велась разработка биологического и бактериологического оружия, а также средств защиты от него. Также на "Векторе" собрана уникальная коллекция культур микроорганизмов – в частности, это одно из двух мест в мире, где хранится вирус оспы. В центре хранится и вирус лихорадки Эбола. Сейчас "Вектор" входит в структуру Роспотребнадзора. Ну да загрози ж звісно немає........і в Северодвінську також радіації не було.Все як по нотам.

Не допустимо капітуляції! (відкрите звернення громадськості до Президента України) Увесь Український народ прагне свободи, миру і безпеки. Запорукою цього є суверенна і соборна українська держава. У боротьбі за її створення і утвердження віддали свої життя мільйони українців. Святий обов’язок кожного з нас пам’ятати та шанувати жертовність найкращих синів і дочок українського народу. ​У той час, коли нині наші воїни захищають Україну від збройної агресії Росії, головну відповідальність за долю України несе найвище керівництво держави, зокрема, Президент Володимир Зеленський. Як Глава держави і Верховний Головнокомандувач він має усвідомлювати, що його позиція у питанні припинення російської агресії не повинна визначатися кон’юнктурними політичними міркуваннями та не може ігнорувати колосальну ціну, сплачену українською нацією за свою незалежність. Президент має розуміти, що в українсько-російських відносинах виник не ситуативний конфлікт, а відбувається чергова спроба Росії знищити Україну як незалежну державу. ​Саме тому ми, громадські діячі, науковці, експерти, волонтери і добровольці, занепокоєні заявою Президента Зеленського від 12 вересня 2019 року про те, що на зустрічі лідерів держав “Нормандської четвірки” буде обговорюватися “формула Штайнмайєра”. Відомо, що ця формула передбачає проведення виборів на окупованих Росією українських територіях і надання їм особливого статусу. Застосування згаданої формули, яка базується на нав’язаних Україні силою Мінських домовленостях, виносить за дужки переговорів питання деокупації Криму та відповідальності Росії як держави агресора. Згода з цією або з будь-якою схожою формулою означатиме капітуляцію України на умовах Кремля. Миру з Росією не можна досягати будь-якою ціною. Такий мир призведе до ще масштабнішої війни, до більших жертв і поневірянь українців, спричинить руйнацію незалежної державності України. В історії українсько-російських відносин безліч прикладів, коли поступки кремлівському керівництву заохочували агресора до ще більших вимог. Прагнення України до справедливого миру є несумісним з капітуляцією на умовах агресора і має ґрунтуватися на загальновизнаних нормах міжнародного права. Виходячи з цього, основою національної позиції України у переговорах мають бути такі засади: 1. Росія розпочала і продовжує збройну агресію проти України, окупувала Крим і частини Донеччини та Луганщини. Унаслідок російської агресії загинули або були скалічені десятки тисяч українців, мільйони наших громадян були змушені покинути свої домівки або поневіряються в умовах окупаційного режиму. Україна потерпає не від “внутрішньоукраїнського конфлікту”, а від здійснюваної Росією збройної агресії та її наслідків. 2. Звільнення окремих районів Донеччини та Луганщини невіддільне від деокупації Криму. І в Криму, і на Донбасі агресор – один, природа агресії – одна, порушення міжнародного права та людських прав і свобод – однакові. Всі окуповані Росією території мають бути повернуті Україні разом і одночасно. 3. Кремль повинен звільнити всіх українців, які незаконно утримуються в Росії та на окупованих нею територіях. 4. На окупованих територіях не можуть відбуватися вибори ні до органів місцевого самоврядування, ні до Верховної Ради України. 5. Всі російські окупаційні сили повинні залишити українську територію без будь-яких умов. 6. Україна має відновити повний контроль над усією лінією українсько-російського Державного кордону. 7. Звільнені Росією українські території не можуть мати жодних особливих статусів, які б ставили під сумнів унітарний устрій України. 8. Відповідальність за агресію проти України та окупацію українських територій несе Росія. 9. Україна повинна вимагати повного відшкодування збитків, завданих агресією та окупацією, і покарання винних за вчинення міжнародних кримінальних злочинів. 10. Мирні домовленості не можуть бути досягнуті ціною відмови України від вже зробленого нею і конституційно закріпленого євроатлантичного цивілізаційного вибору та курсу на повноправне членство в НАТО і Європейському Союзі. Усі ці положення мають стати ключовими елементами позиції України під час переговорів у будь-якому форматі. Закликаємо Президента України дотримуватися саме такої позиції. Глава держави повинен усвідомлювати, що Український народ не погодиться з принизливим миром і чинитиме опір будь-яким спробам нав’язати капітуляцію перед Кремлем. Київ, 17 вересня 2019 року Василенко Володимир, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія” Басараб Михайло, політолог, кандидат політичних наук, член президії Громадської комісії з розслідування та попередження порушень прав людини в Україні Тарасюк Борис, Міністр Закордонних Справ (1998-2000, 2005-2006 рр.), Народний депутат України п’яти скликань Огризко Володимир, Міністр Закордонних Справ (2007-2009 рр.), керівник Центру дослідження Росії Брюховецький Вячеслав, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», Герой України Гопко Ганна, Народний депутат України (Верховна Рада VIII скликання), голова парламентського Комітету у закордонних справах Лубківський Данило, дипломат, заступник Міністра закордонних справ України (2014 р.) Макаров Юрій, журналіст Ярош Дмитро, учасник російсько-української війни, командувач Української добровольчої армії (УДА) Мазур Ігор, учасник російсько-української війни, заступник Головного командира УНСО Гай Мирослав, учасник російсько-української війни, голова фундації «Mir & Co» Білоус Павло, учасник російсько-української війни, боєць батальйонів «Гарпун» і «Київська Русь» Міхнюк Ірина, голова ГС «ВГО родин загиблих та безвісти зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 сотні» Пташник Євген, командир батальйону «Айдар» (2014-2015 рр.) Тетерук Андрій, командир добровольчого батальйону «Миротворець» (2014 р.), Народний депутат України (Верховна Рада VIII скликання) Лапін Ігор, командир роти батальйону «Айдар», Народний депутат України (Верховна Рада VIII скликання) Ушинський Олександр, учасник російсько-української війни, голова Асоціації жертв Голодомору Сиротюк Юрій, учасник російсько-української війни, Народний депутат України (Верховна Рада VII скликання) Степаненко Євген, ведучий програми «Війна і мир», учасник російсько-української війни Головко Олександр, боєць 131-го Окремого розвідувального батальйону ЗСУ Шибаєв Сергій, голова Борзнянської районної Спілки офіцерів України в Чернігівської області, офіцер ЗСУ Скиба Петро, полковник запасу ЗСУ, сотник 38-ї сотні Самооборони Майдану імені Устима Голоднюка Левус Андрій, голова Проводу ГО «Вільні Люди», Народний депутат України (Верховна Рада VIIІ скликання) Гончар Михайло, президент Центру глобалістки «Стратегія ХХІ», консультант Секретаря РНБОУ (1996-2000 рр.) Квіт Сергій, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Кокотюха Андрій, письменник Фоменко Сергій, музикант, лідер гурту «Мандри» Зісельс Йосип, дисидент, Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Березюк Олег, голова Українського юридичного товариства Висоцький Сергій, журналіст, Народний депутат України (Верховна Рада VIII скликання) Журавель Юрій, музикант, лідер гурту «OT VINTA!» Лиховій Дмитро, журналіст, головний редактор інтернет-видання «Новинарня» Сергійчук Володимир, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Скіпальський Олександр, генерал-лейтенант, начальник Головного управління розвідки Міноборони (1992-1994 рр.) Денисенко Андрій, Народний депутат України (Верховна Рада VIIІ скликання) Мовчан Павло, голова ВУТ «Просвіта», Народний депутат України п’яти скликань Заєць Іван, Міністр екології та природних ресурсів України, Народний депутат України п’яти скликань Кабакаєв Семен, голова ГО «Безпека та взаємодія в Україні» Казіміров Анатолій, Славутське міськрайонне об’єднання «Майдан» Бай Олег, Надзвичайний і Повноважний Посланник Стецьків Тарас, громадський діяч, Народний депутат України п’яти скликань Перепелиця Георгій, політолог, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Голомша Микола, співголова Форуму «Українська альтернатива» Філіпчук Георгій, Міністр охорони навколишнього середовища України (2007- 2010 рр.), Народний депутат України трьох скликань Чепура Катерина, громадська діячка, активістка руху «Відсіч» Іванов Олександр, громадський діяч, координатор руху «Переходь на українську» Бородач Тарас, сотник 25-ї сотні Самооборони Майдану Пархоменко Сергій, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. О.Никонорова Батрин Станіслав, керівник ГО «Відкрита Україна» та проекту «Відкритий суд» Марченко Микола, провідний експерт з конституційного та виборчого права Асоціації українських правників Жумаділов Арсен, голова правління ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень» Піддубняк Андрій, експерт у сфері екологічної безпеки Мельник Олександр, експерт у сфері розвитку інституцій громадянського суспільства Гончарук Віктор, незалежний експерт з урбанізму Іванюк Вікторія, експерт Асоціації українських правників з виборчого права Фаріон Соломія, голова Молодіжного націоналістичного конгресу Орищенко Роман, голова штабу Самооборони Майдану Турянський Ігор, Надзвичайний та Повноважний Посол Лупаков Євген, Почесний голова Спілки офіцерів України (2012-2014 рр.), Народний депутат України (Верховна Рада ІІ скликання) Марасін Олександр, волонтер Нурієв Ельхан, співкоординатор міжнародної громадської ініціативи «Антипутінський інформаційний фронт» Степанов Денис, Спілка української молоді Сасько Олександр, голова Спілки офіцерів України Харьков Дмитро, керівник Самооборони Майдану Запоріжжя Ковалик Іван, керівник Самооборони Майдану Тернополя Ясенчук Олександр, керівник Самооборони Майдану Чернігова Бень Андрій, сотник 14-ї сотні Самооборони Майдану Жирко Є. В., ГО "Верхня Січ" Купрас М. В., ГО "Вітальєри" Ферліковська Л. І., ГО "Волонтерський центр допомоги військовим і цивільним "Вільна Доля" Ващук В. І., ГО "ДМОВА " Дремлюга Іван, ГО "Дніпровське товариство політв'язнів та репресованих" Мирончук В.Я., ГО "Козацька спадщина" Туржій С. Г., ГО "Новий початок" Таршин Н. П., ГО "Патріотичне об’єднання Оріяна" Мельнічук В. В., ГО "Спільнота активної молоді - САМ" Мирончук В.Я., ГО "Шанс життя" Кучинський В. І., МГО Кодацьке Військо Запорозьке Черненко О., ГО "Золота Паланка" Кошка Дмитро, громадський діяч Решетняков Олександр, ГО "Солідарна молодь" Дніпро Нагній Василь, ДОО "Спілка офіцерів України" Таратушка В., ДОО "Товариство українських офіцерів" Дремлюга І.Є., Дніпропетровський відокремлений підрозділ ГО "Євромайдан українського народовладдя Харахулах К.В., ГО “Січ-Захист” Також звернення підписали: колектив кінооб’єднання «Вавілон’13» колектив міжнародної розвідувальної волонтерської спільноти «Інформнапалм» команда Українського кризового медіа центру учасники громадсько-політичного руху «Межа» колектив Української стратегічної ініціативи Звернення відкрите для приєднання, список постійно доповнюватиметься. Якщо ви підтримуєте це звернення, просимо надсилати інформацію про себе на електронну адресу: [email protected]

Мені байдуже, яке ПРІЗВИЩЕ Президента Мені не принципова НАЦІОНАЛЬНІСТЬ Президента. Але для мене надважливо, що робить Президент для України. Так от, при попередньому Президенті (навмисне не пишу прізвище, бо у багатьох при його прочитанні чомусь одразу вимикається розум) я бачив як: - Україна змогла встояти перед навалою підлого, підступного ворога тоді, коли всі думали, що шансів встояти немає; - майже з попелу відродили ЗСУ і розбудували боєздатну фахову армію; - змогли розірвати економічний зашморг, змогли переорієнтувати більшу частину експорту з ринку московії на ринки ЄС та інших країн; - змогли розірвати газовий зашморг, яким ворог душив Україну з 1991 року; - змогли розірвати культурний зашморг, вимкнувши пропагандистські раша-TV канали, заборонивши ворожим артистам-агітаторам нам промивати мізки; - змогли розірвати мовний зашморг (тільки один Закон про мову чого вартує); - змогли розірвати церковний зашморг, котрий сторіччями душив нас(так, я про Томос, над котрим так реготав нинішній очільник держави); - усі україноненависники, зрадники, злодії і т.і. тікали з України і боялися повертатися сюди. - я бачив як Україна в міжнародній політиці знову стала субєктом, добилася принципу: нічого про Україну без України... А що нинішні президент зробив ДЛЯ УКРАЇНИ (не для Бені, не для своїх друзів/кумів, а саме для України)? Я бачу як: - Україна перетворюється із суб'єкта на об'єкт міжнародної політики (нашу долю вирішують Трамп, Макрон, Меркель, Путін за нашою спиною); - ми ведемо перемовини з ворогом тоном "стоячи на колінах", відводимо війська із власних земель, здаючи в полон ворогу мешканців; - заговорили про скорочення ЗСУ, СБУ (в часи війни!!!); - повертають культурний зашморг ("Свати", гастролі "санкційних" ворожих артистів і т.і.); - наступ на мову (Шефір, Богдан), заклики до ревізії мовного закону, верещання про ущємлєніє прав мєньшінств (читай ускоязичних); через суди ведеться актака на ПЦУ; - в Україну повертаються різні україноненависники (Портнов, Хорошковський і т.і.), котрі виявляються друзями нинішньої влади... Можливо я щось пропустив, не помітив? То що сучасна влада зробила саме ДЛЯ УКРАЇНИ, а не для Бень, друзів...? Дід Микола

"Європейська Солідарність" вимагає негайного розслідування підпалу будинку Гонтаревої У партії вважають, що терор проти ексголови НБУ незворотно позначиться на співробітництві з МВФ. Партія «Європейська Солідарність» вимагає від влади припинити кампанію терору проти колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої. Відповідну заяву оприлюднила пресслужба партії. Переконані, що ця кампанія є помстою за державницьку і реформаторську позицію Гонтаревої під час перебування її на посаді голови НБУ. Її особиста роль у вичищенні «авгієвих стаєнь» української банківської системи визнана у світі, зокрема у МВФ, який назвав її одним з кращих банкірів світу. Підпал приватного будинку Гонтаревої – це не випадковість, а результат регулярних публічних погроз. Не виключаємо, що у владі є представники, які мають мотиви помсти Гонтаревій. Звертаємо також увагу, що підпал автомобіля дітей політика лишився без жодної реакції влади. Показова бездіяльність правоохоронних органів щодо цих публічних погроз та дій, наштовхують на думку, що українська правоохоронна система свідомо заплющує очі на терор щодо проукраїнських сил. Це є загрозою не просто для української опозиції, це є загрозою для демократії . Затягування розслідування кампанії терору щодо Гонтаревої матиме руйнівні наслідки для репутації України та її інвестиційної привабливості. Партія «Європейська Солідарність» інформуватиме міжнародні структури, уряди інших країн та, зокрема, Великої Британії про загрозу життю для Валерії Гонтаревої, а також про інші антидемократичні тенденції, які спостерігаються в Україні за нової влади. Наголошуємо, що саме зараз в Україні працює місія МВФ, яка вочевидь, вважатиме кампанію терору проти опозиції як явну ознаку погіршення інвестиційного клімату, що погіршуватиме умови співпраці з Україною. Ми закликаємо проукраїнські сили об’єднатися для захисту політичних прав та свобод громадян України та не допустити перетворення України на авторитарну поліцейську країну.

Тарас Мацюк 54 роки тому 4 вересня 1965 року відбулась прем'єра кінострічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Цей день став знаковим не лише для українського кіно, але й для дисидентського руху. Під час прем'єри фільму відбулася політична акція. Її влаштували ще молоді на той час дисиденти Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Напередодні показу якраз пройшла перша хвиля арештів української інтелігенції, серед яких були митці, поети, художники. Картина отримала 39 міжнародних нагород в 21 країнах, і цей факт відзначений в Книзі рекордів Гіннеса, а самого Параджанова вважають засновником поетичного кінематографу. Незважаючи на відмову Параджанова дублювати картину російською, тільки протягом першого року прокату 8,5 млн. глядачів побачили "Тіні забутих предків". Фільм знімали у селі Криворівні Верховинського р-ну Івано-Франківщини. Перед демонстрацією фільму виступив режисер картини Сергій Параджанов, якого через 19 років у 1974 році буде засуджено до п'ятирічного ув'язнення за вигаданим звинуваченням. За організацію ж антирадянського мітингу Івана Дзюбу та В'ячеслава Чорновіла показово звільнили з роботи. Василя Стуса змусили залишити навчання в аспірантурі Інституту літератури. Рівно через 20 років 4 вересня 1985 року в холодному карцері 36-ї зони на Уралі Василь Стус помер. А незадовго до президентських виборів у 1999 році в автокатастрофі, при загадкових обставинах загинув В'ячеслав Чорновіл, який був одним з основних конкурентів Кучми та Симоненка і претендентом на президентство. За однією з версій, це було вбивство, яке й досі розслідується. Поодинокі протести хоч і приводили до трагедій, але дали нам можливість в майбутньому на боротьбу. І тільки згуртованість веде український народ до перемог, як у 1991, 2004, 2013-2014 роках. Це все наша історія, яку ми маємо пам'ятати.

Ніякої війни, ніхто не напав Всі ми чули, що компанія Коломойського МАУ захотіла від держави Україна компенсації в 5 мільярдів гривень за те, що за 5 років війни на Сході їхнім літакам приходилось облітати Донбас і Крим. І держава має компенсувати їм ці кошти (не бачив ще офіційного затвердження, як і коли віддадуть кошти). Я коли прочитав вперше, то подумав, що Беня втратив інстинкт самозбереження і не може на старість так відкрито доїти Україну. Так ось скрін, як починають цю тему форсити зелені чати та пабліки. Мало того, що ми маємо 5 мільярдів віддати просто так Коломойському, так ще й скоро зроблять сполучення з Росією, менше гак, більше профіт – та ще Пороха і Луку накажемо! https://tverezo.info/post/102911

Karl Volokh 40 хв. · Він руйнує державні інституції і переслідує політичних опонентів (авторитетних у світі), не приховує залежності від найкримінальнішого олігарха і дозволяє відвертим покидькам, пов’язаним із цим олігархом і визнано кримінальним режимом Януковича, керувати правоохоронними органами і судами, відверто заохочує мразоту до замахів на майно і здоров‘я (або й життя) колишньої голови Нацбанку (котра в професійних колах на Заході має надзвичайно високу репутацію). І при цьому він щиро вважає, що його шаманських заклинань на сцені і дилетантських байок про «особистий» захист інвесторів буде достатньо, аби переконати їх вкладати в Україну гроші. Дебіл, бля

Андрій Смолій Бюджет «ми вам нічєво нє должни». 4000$ зарплата вчителям. Зниження податків та тиску на малий та середній бізнес. Зниження витрат на офіс президента. Збільшення витрати на освіту та армію. Повальна діджиталізація. Де це все, шановні? Де «кінець епохи бідності»? Мінімалка зросте на 300-400 гривен. На освіту грошей немає: вчителі не отримають підпишення. На Офіс президента закладено на 40 млн. більше ніж в минулому році. Курс долара прогнозується на рівні 28.2. Про армію жодного слова, рухаємося до «міру». Касові апарати кожному ФОПу на кожному ринку. Збільшення прожиткового мінімуму заповільнюється. Ось вона - нова реальність. Це новий «бюджет» про який Гончарук сказав чітко та ясно: в ньому немає основних обіцянок перед виборами. Шах і мат.

Всем, кто устал от войны. Алексей Петров А теперь для тех, кто привык читать буковки... Неверное всё же стены, люстры и паркет кабинетов в здании на Банковой на всех влияют по-своему. (Если бы одинаково, то тогда ладно). То кому-то срочно приспичило в шортах на работу бегать. То вдруг часть собственных депутатов оказались с приветом. А позавчера цэээээльная замглавы ОПы подумала и выдала на гора феереческую херню. Дескать в начале (проверочное слово - начинать) войны с россией, виноваты в аккурат те украинские парни в камуфляже, что второго дня пришли под стены княжеских палат. И ладно бы, ляпни это гламурная девочка с большими амбициями. Из тех, кто в слове война сделает шесть ошибок и напишет «Бентли». Простить можно. Сквозняк в голове ещё и не на такое способен. Ан нет... Анна Коваленко, автор изречения, чиновник с регалиями. Начебто советник аж при трёх министрах обороны. Хм! Тогда возникает вопрос? Она всегда так думала?! Или всё же люстры в больших кабинетах ещё при Щербицком энергетически неправильно были заколдованы? Вот и мстят теперь исподтишка?! Дивные дела творятся! Как только кто-то надевает «зеленые очки», как у него мгновенно отшибает память. Наглухо... Ладно. Мне не сложно! Я напомню! Слушайте там у себя на Банковой и записывайте! Российская агрессия, (читай война с россией) началась вечером 01 марта 2014 года, когда один ботоксный недоимператор получил право на введение своих скрепных войск в Украину! На утро, под стены военкоматов нашей страны, пришли тысячи мужчин и женщин. Сами пришли. Добровольно! Бросили всё и пришли. Зачем? Действительно, зачем?... Ведь свою землю и свой дом защищать, это же так не хайпово. Убить могут к херам. Но тем не менее. (Кстати, многих из тех первых, уже нет в живых!). А через две недели, россияне прикрываясь стволами своих пулеметов, провели в Крыму фейковый, как сама их страна, референдум. (Весь мир незамедлительно назвал это - аннексией, то бишь оккупацией!). И уже через несколько дней 18 марта того же, 2014 года в Крыму был убит первый украинский военнослужащий. Российский снайпер постарался. Точно в сердце... оборвал жизнь прапорщика Сергея Кокурина. Так, кто начал войну? Точно те парни, что позавчера пришли под стены главного офиса? Или же топ-чиновник здания на Банковой бредит? Владимир Александрович, вы там проведите воспитательную работу среди вашей команды, чтобы херню не городили. Ведь сотни тысяч солдат слушают. Рычат. Матерятся. Да что там мы, международные партнеры не поймут. Это что же получается? Теперь санкции дополнительно нужно вводить против тех, у кого посвідчення УБД выдано после 2014 года? Или как? Или кто? Или где? В угол хоть поставьте Аню, чтобы неповадно было хрень такую городить... А лучше бы извиниться ей... Там, перед Колоколом Памяти на Воздухофлотском. Место там другое, мозги чистит мгновенно...

Согласен с "Зрадоньками", только напомню: рабинозек проводил акции против Гонтаревой в интересах Коломойского и хозяина Банка "Михайловский" ("минфина КМУ"), свояк которого - Дмитрий Медведев! Беня связан с суркисами, курченко (золотым мальчиком януковича...) с Зе человечками...

Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе явище в історії як країни так і світу. Козаки дивували, та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї. Згадки про козаків зустрічаються й в зарубіжних джерелах. Однак козаки були не просто вояками, адже поряд силою, мужністю, розумом, хитрістю повсякчас зустрічається елемент загадковості та містики. То можливо запорожці були не такими вже й звичайними лицарями? Пропонуємо поринути в захоплюючий світ козацтва з підбіркою найцікавіших фактів про них. Однією з важливих переваг козаків, окрім сили, зброї та неперевершеної бойової майстерності були хитрість та не аби яка кмітливість. Практично завжди запорожці непомітно підкрадалися до своїх ворогів, та заставали їх зненацька, забезпечуючи собі тим самим більше шансів на перемогу. Не можна не згадати про унікальні та оригінальні козацькі човни, що використовувалися для походів. Як це не дивно, але козацькі судна можна сміливо назвати праобразом сучасних підводних човнів, адже вони були побудовані особливим чином, з використанням подвійного дна. Між двома днищами човна розміщували вантаж-баласт, завдяки якому судно занурювалося в воду, це давало можливість непомітно під пливти до недругів. Перед боєм же цей баласт викидався, а човен несподівано для ворога виринав на поверхню, це ставало справжнім шоком для ворогів, адже ніхто навіть не думав що човен з козаками може виринути з морських глибин. Задля досягнення такого ж ефекту несподіванки часто використовували й інший метод, а саме перевертали чайки догори дном. Козацькі чайки були і лишаються неперевершеними зразками суднобудування, ці човни були надзвичайно міцні, але в той же час легкі та маневрені.

Цікаві та маловідомі факти про українських козаків Цікаво, що одним з перших демократичних об’єднань в світі прийнято вважати Запорізьку Січ. Всі рішення та питання стосовно життя, побуту та діяльності вирішувалися на загальних зборах-радах, шляхом голосування. І якщо зважати на обставини які спонукали до приходу людей на Січ, а саме соціальна несправедливість, то цей факт не здається таким вже й дивним. Також Запорізьку Січі по праву вважають першими політичним формуванням на території нашої країни. Січ мала всі ознаки республіки, була повністю незалежна й більшість європейських країн намагалися встановити з нею дипломатичні зв’язки. Помилково думати, що у мирний час основною забавкою козаків була пиятика. Звісно без міцних напоїв обходилося не завжди, але все ж козаки полюбляли культурний відпочинок, вони грали на різноманітних музичних інструментах, танцювали, співали пісень та влаштовували показові поєдинки на втіху собі та оточуючим. Також доволі багато справ в козаків було й по господарству, адже жінок на січі не було взагалі. В походах вживати міцні напої було суворо заборонене, а порушення цієї заборони прирівнювалося до зради й могло каратися смертю. Звісно сімейне життя козаків, було складним, а інколи його й взагалі не було, але козаки знаходили друзів-побратимів на Січі, за для яких були ладні на все. Існують міркування що в козаків був особливий обряд-ритуал, під час якого воїни-побратими обмінювалися своїми натільними хрестиками, що уособлювало вірність один одному. Закони та правила на Січі були суворими та інколи жорстокими. Так за крадіжку чи вбивство побратима, винуватець не те що повинен буде розплачувався своїм життям, а робив це в доволі жорстокій формі: його могли бити кийками чи навіть поховати живцем в домовині разом з небіжчиком. Можливо це було зовсім не гуманно, але дисципліна в козаків була відмінна. Надзвичайним явищем в козацькому світі були особливі хлопці та чоловіки, так звані характерники. За переконаннями своїх сучасників походили вони від древніх, ще язичницьких, волхвів, які вміли пророкувати майбутнє та володіли таємними знаннями. Згідно теорій деяких вчених, факт існування характерників можна пояснити наступним, після прийняття християнства на Русі язичників почали переслідувати греки та князі. Тому, для волхви починали тікати та створювати невеликі об’єднання – січі, подалі від великих міст. Саме в таких об’єднаннях волхви навчали воїнів всім особливостям бойових мистецтв, звичаям, обрядам та передавали свої знання. Про козаків-характерників згадують наступне, «їх ні вода, ні вогонь, ні шабля, ні звичайна, не срібна, куля не брала», що вони «могли плавати на човнах по підлозі, відкривати замки без ключів, переходити водойми по циновках з лози чи сукняній повсті, бачити навкруг себе за кілька верст, брати в руку розпечені ядра та залізо, влазити та вилазити з міцно зшитих чи зав’язаних мішків, перетворювати вершників на птахів, людей у кущі, а самі могли «перекидатися» на котів, залазити в відро та плисти в ньому під водою тисячі верств»…

Никита Соловьев 7 год · У меня по плану висит минимум два недописанных важных поста. И в целом я стараюсь не писать по принципу "утром в газете, вечером в куплете". Но иногда происходят вещи, требующие немедленной и прямой оценки. И на мой взгляд, сегодня случалась одна из них. Да, я о пожаре в доме Гонтаревой. Я прекрасно понимаю, что я не скажу вам ничего нового и нетривиального. Более того, только от наших однопартийцев уже вышли очень подробные разборы (ссылка на стрим Шева в первом комменте). Я просто хочу зафиксировать и, возможно, донести до еще нескольких человек позицию. Понимаете, вопрос же сейчас даже не в Гонтаревой. Вопрос в том, что в отношении человека, сыгравшего ключевую роль в национализации Привата, осуществляется беспрецедентное и абсолютно беспредельное давление. Для тех, кто не помнит, не следил, и вообще внеполитики, напомню. За последние пару месяцев. В Лондоне Гонтареву "случайно" сбивает машина. Ну всем же известно, что Лондон вам не Хацапетовка, там копов нет и по правилам никто не ездит. В Украине невестке Гонтаревой поджигают машину. И вот этой ночью дом Гонтаревой забрасывают бутылками с зажигательной смесью. Причем проделывается это все демонстративно в момент приезда миссии МВФ. Опять-таки напоминаю, что одним из ключевых сейчас опасений МВФ являются игрища вокруг Привата. При всей обычной непубличности МВФ, уже не только по неофициальным, но и по полуофициальным каналам МВФ заявил, что в случае возврата Привата Коломойскому МВФ или отзыва Приватом исков к предыдущим собственникам, не просто приостановит выделение траншей, а полностью выйдет из программы сотрудничества. И так как на самом деле МВФ неплохо ориентируется в наших реалиях (хоть и любит иногда прикидываться шлангом), то прямо было заявлено, что их не интересует каким образом это произойдет. В независимость наших судов они верят не слишком, особенно в таких ключевых вопросах. Я абсолютно убежден, что у всего этого давления есть один заказчик - Коломойский. И что кроме мести лично Гонтаревой, целью является давление на значительно более широкий круг лиц. Беня показывает, что ему наплевать, что он не собирается отступать, прятаться или соблюдать какие-то правила и будет играть до конца. У вас упали гособлигации на 2%? Ваши проблемы, значит надо быть сговорчивее. Вам может МВФ отказать в заимствованиях? Ваши проблемы, меня дефолт устраивает. Продолжите по своему вкусу. Ни одна из проблем Украины, которых в этой связи могут быть десятки, не является проблемой Коломойского. Более того, они являются для него весьма эффективным дополнительным (а может и основным) рычагом давления. Важно понимать, что бояться Коломойскому, во всяком случае по его мнению, нечего. В мире репутация у него не просто испорчена, у него устойчивая репутация криминального бизнесмена и финансиста. Что расследование ФБР, что старый спор в Лондоне с Пинчуком, сделали его репутацию в финансовых кругах однозначной. При этом испорченные отношения Украины с миром ему даже на руку, шансов на выдачу не остается. В случае чего, всегда есть Израиль. Который тоже по финансовым преступлениям своих граждан не выдает практически никогда, да и по насильственным не спешит. Чего в этих условиях ему бояться? И сейчас, на мой взгляд, ситуация очень проста. Он пытается под себя прогнуть уже не просто отдельных чиновников, а страну в целом. При всей лояльности (иногда по моему мнению до уровня лизоблюдства) к нему Зеленского, ему этого мало. Ему нужна возможность брать то, что он захотел. В данном случае он по всей видимости захотел назад Приват. Дубинский старший над Набсоветами госбанков и т.д. ему недостаточно. Центрэнерго и компенсации МАУ хорошо, но мало. Мы имеем дело с беспредельщиком. Да, тем самым, родом из 90-х, причем в одной из наиболее отмороженных вариаций. А тем, кто сталкивался с ними в 90-х хорошо известны две вещи. С ними невозможно договориться. И им нельзя показывать свой страх.

Олексій Арестович 15 год - То, как поступает человек, определяется не столько его умом, сколько его ценностями. Если ценности хромают, эффективный ум, только приумножит проблемы. Когда президент Зеленский говорит: - Надо скорее заканчивать войну, ибо сколько можно каждое утро читать смски про количество убитых?!.. Он показывает принципиальное ценностное несоответствие занимаемой должности. Получается, что им легко манипулировать количеством убитых. Ни один президент не должен быть спокоен, когда гибнут его граждане и солдаты. Но никакой президент не должен во имя солдат и граждан жертвовать государством и страной. Потому, что тогда люди уцелеют, а страна погибнет. А потом погибнут и люди. В неизмеримо больших количествах, чем в случае войны. ———- Вы прослушали краткий курс истории Украины. Для лучшего усвоения, мы повторяем его вам третий раз за сто лет. Но вы как-то не усваиваете.

Елена Подгорная #бюджет2020 Поскольку я оптимист, то собралась жить долго и счастливо. А это значит, что меня очень интересует бюджет начала конца эпохи бедности от нового правительства молодых, хоть и немного нездоровых психически (со слов господина Богдана), специалистов делать нариду хорошо. Давайте читать его вместе. Очень, очень интересный документ, смею вас уверить. Новое правительство ещё не освоилось в своих креслах, занято расстановкой вазочек, ремонтом в кабинетах и трудоустройством многочисленных родственников, поэтому с расчётами сильно не напрягались и построили бюджет на макроэкономических показателях и допусках от мая 19 года. В бюджет заложили самый консервативный сценарий развития экономики из всех возможных. Рост ВВП предположили на 3,3%, а не обещанные 7%. Так что прорыв в богатую жизнь несколько откладывается. Не получится уже 40% за 5 лет. К сведению — от барыг нам остался ВВП 4,6% за второй квартал 19 года. Ну хоть в этом Гончарук реалист... У зубожилых граждан таки вырастет зарплата. Но не сильно. На 550 гривен. Или на 13%. Правда продукты уже подорожали на 30%, но то мелочи. Вот скоро доллар будет по 8 и заживём. Напомню, что при барыгах минималка выросла на 2573 грн за 2 года. С 17 по 19 год. Прожиточный минимум в первом полугодии 2020 года пересматривать не будут. А зачем? 2102 гривны — вполне себе пристойная сумма. Там, правда, это не единственная цифра. Потому что 2102 гривны — это для трудоспособных особей. Соответственно для нетрудоспособных — 1638 гривен; для детей до 6-ти лет — 1779 гривен; от 6-ти до 18-ти лет — 2218 гривен. Это значит, что все социальные выплаты, которые привязаны к прожиточному минимуму будут благополучно заморожены и отложены в долгий ящик. Нет, конечно в проекте на второе полугодие задекларировано, что правительство будет очень стремиться к увеличению прожиточного минимума до 4 251 гривны. Но денег на это не предусмотрено. Все ушли на компенсации «бабушке». С пенсиями тоже всё печально. В смысле — они останутся, что уже радует. Но тоже останутся такими, как были при барыгах. Вот как они, шоколадные, подняли пенсии — так и всё. Хватит. Ну, может быть и получится предусмотренные 8% добавить, наверное... Вероятно... Но это не точно. Обіцянка — не цяцянка, а дурному радість...(народная поговорка) Под таким девизом начало работу новое правительство. Реформы? Каких вам реформ не хватает? (с) Нету на реформы денег. Тут бы самим с голоду не помереть. Поэтому реформы будут как нибудь потом, а пока денег нет. Но вы держитесь. Здоровья и хорошего настроения вам...(с) Пару копеек выделили на удешевление кредитов сельскохозяйственным производителям для покупки земли. Мало ли, мож самим пригодится. Семьи то у министров большие. И на перепись населения. Дело, кстати, нужное. Но боюсь, что мы очень удивимся результатам. Средства на оборону и безопасность не распределены вообще. Бюджеты по ключевым ведомствам, которые обеспечивают оборону и безопасность государства, зафиксированы на уровне 19-го года. РНБО не распределила средства на оборону и безопасность, что свидетельствует о проёбанном планировании оборонного заказа на 20-тый год. Ну и зарплаты у армии тоже не вырастут. Миру-мир. Пису-пис. Учителям выдадут только новую тарифную сетку. В июле 19-го года правительство приняло решение о её (сетки) формировании. И всё. Денег нет... Ну, вы в курсе. Единственное, что сохранит рост — это строительство дорог. Но его финансирование тоже результат закона от 2016 года. Там про Дорожный фонд. Старая тема. Субсидии урезали на 7 млрд гривен. Кстати — тоже правильно. Ибо нехуй работоспособным гражданам деньги дарить. Не хватает денег на содержание квартиры — ужимайся. Это практика справедливого зрелого общества. Почти цивилизация. Но большинству избирателей всё же ехидный привет. Реформа МОЗ по вторичке отложена до ареля. С января не успевают. Расходы на инвестпроекты тоже не распределены. Не до них пока. В 2 раза сократили расходы по программе Фонда Президента Украины. В том месте, где поддержка образовательных, научных и спортивных программ для молодёжи. Хватит им токшоу по телевизору. А вот зарплаты у налоговиков и таможенников вырастут на 2 млрд гривен. Что вполне логично. Запуск задекларированной масштабной приватизации тоже откладывается. Ожидают получить 5 млрд гривен, а потратить 107 с хвостом млн гривен. Всяким разным сотрудникам районных и областных администраций зарплаты урежут. А значит мы вернёмся в старые добрые времена, когда каждая бумажка из администрации стоила денег. Живых и наличных. А вот фонд зарплат органов государственной власти увеличится на % инфляции. Предположительно на 6%. Игровой бизнес и добычу янтаря оставили прежним владельцам. Местные бюджеты похудеют на % акцизного налога — он уйдет в дорожный фонд. И да — децентрализации больше не будет. Поигрались и хватит. Деньги нужны «бабушке». А то губу раскатали — сами бабос распределять... Это общий анализ нашего главного кошторыса страны. Завтра будем разбираться в этом документе более подробно. Продолжение следует.

Володимир Завгородній Vladimir Zavgorodny Как там говорил персонаж сериала Голобородько? «Чтобы президент жил, как простой учитель, а учитель как президент», да? Давайте теперь откроем бюджет, и посмотрим, как именно простой учитель теперь, когда уже наагитировал в школе проголосовал, получит залупу на воротник, а не 4000 долларов в месяц. • Повышение прожиточного минимума в первом полугодии 2020 года не запланировано. Если вы считаете, что хлеб и картошка стали слишком дорогими, попробуйте есть пирожные. • Повышение пенсий в первом полугодии 2020 года не запланировано. • Деньги, на повышение зарплат учителям в связи с введением новой тарифной сетки, не выделены. • Общий объём субсидий уменьшен на 7 миллиардов гривень. • Финансирование программы Фонда Президента по поддержке образовательных, научных и спортивных программ для молодёжи сокращено в два раза. • Армия — без повышения, впервые за 5 лет. И без учёта инфляции. А кому же на Руси будет жить хорошо? • Средства на заработную плату налоговикам и таможенникам увеличены на 2 миллиарда гривень. • Фискальная служба в целом, разделённая на налоговую и таможенную, почему-то стало требовать денег больше, а не меньше, и получит в общей сложности на 4 миллиарда гривень больше. • Финансирование ДУС (Державне управління справами) с его закрытыми профилакториями, государственными дачами и заводом по производству бухла (ЧТОБЛЯДЬ?!) — увеличено. • Министерство внутренних дел получит средств на 100 миллионов больше, чем в 2019 году. • Офис президента (бывшая администрация президента) потратит на 38.8 миллионов гривень больше, чем в 2019 году. • Обычные суды получат на 510 миллионов больше, Верховный суд — на 100 миллионов больше, Высший антикоррупционный суд — на 55 миллионов больше. • Генеральная прокуратура — на 398 миллионов больше. • ДБР получит на 791 миллион гривень больше. Это ДВА МИЛЛИАРДА ГРИВЕНЬ в год. Два миллиарда за то, чтобы соколы ДБР выполняли команды вернувшегося в страну Портнова. Ну как, нормально наш «президент из народа» зажигает, да? Олигархов, я смотрю, там всех уже раскуркулили, да, учителя живут как президенты, коррупцию побороли, эпохе бедности закончилась, да?

Андрій Смолій Україна готується повністю відводити війська. Командування ООС збирається відводити українські війська по всій лінії розмежування. Таке завдання дай президент України. Це відбувається «задля покращення життя наших громадян». Ще не чув такого формулювання. Війська відводять від агресора для «покращення життя». Десь ми вже таке чули. Таке «покращення» у нас вже було у 2010 році коли Янукович підписав Харківські угоди. Питання: а агресор також вже відводить війська? І сепаратисти вже відвелися всі? І регулярні частини ЗС РФ вже поїхали?

Водій Державної служби надзвичайних ситуацій Артем Андрієнко став лауреатом акції "Герой-рятувальник 2019 року". Чоловік врятував життя одразу 17 українцям! Це сталося на Черкащині. Артем їхав в автобусі, коли побачив, що водій знепритомнів за кермом. Так сталося, що Артем допоміг водієві замінити колесо, а той запропонував сісти поруч із ним, попереду. "Ми спілкувалися, аж раптом машина різко пішла вліво, де нам на зустріч рухалась вантажівка, – розповів рятувальник. – Я глянув на водія, але його очі були заплющені, а голова впала набік"... Чоловік не розгубився, одразу схопив кермо і встиг уникнути зіткнення. Згодом скерував автобус на узбіччя. Водій ледве дихав, тож рятувальник разом із пасажирами зробив йому непрямий масаж серця і штучне дихання. Мобільного зв’язку не було і Артем вирішив самостійно везти хворого водія до лікарні. На жаль, врятувати життя водієві не вдалося: серце не витримало… #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #рятувальник #Україна #герой #Артем_Андрієнко

Когда-то я посмотрела фильм российского производства, не помню название. Там было об отдыхе нескольких российских пар заграницей. Там было все - бесконечные пилежи женами своих мужей, скандалы, хамское обращение с местными, пьянки до усирачки и прыгание в бассейн вместе с мангалом. Какой треш и пиздец, - подумала я. И решила почитать отзывы. В отзывах народ ликовал. - Клёвый фильм, о нас, да! Именно так мы и отдыхаем! - А чтоб немцам неповадно было! - Сразу все такое родное! И вот тогда Л. сказал фразу, сделавшуюся у нас крылатой. «Быдло узнало себя. И возрадовалось». ...Казалось бы, при чем тут наш козлёныш с булавой? Читая о его деяниях, я постоянно вспоминаю эту фразу. Хуем по роялю? - как я ржал, с дивана упал. Ведет себя как гопник с подчиненными? - да я тоже в гараже Коляна матом обложил. Ленка его в непойми каких нарядах на встречах мирового уровня? - а шо такое, на рынке Барабашова встречаются приличные вещи, надо только поискать Не умеет ни хера? - ну и что, мой старший вон ПТУ закончил, пошёл на завод, там натаскали. В общем, БЫДЛО УЗНАЛО СЕБЯ. И ВОЗРАДОВАЛОСЬ. Я не социолог и не драматург. И не знаю, что лучше для главы государства - быть как быдло (простите, большинство электората) или быть полубогом. К примеру, Порошенко для меня был полубогом. Способный выстроить свою бизнес-империю, поднять страну из ничего, умеющий говорить на самых высоких уровнях - и выглядеть при этом равным собеседником, вызывающим уважение. Мне нравилась пани Марина, которая выглядела безупречно на всех фото. Я понимала, что мне никогда, никогда не достичь такой породистости и стиля. Но я не завидовала, а восхищалась. Мне нравилась вся их семья - открытая и какая-то...не стрёмная. Пятый Президент никогда не был для меня Петюней, которого можно простецки хлопнуть по плечу и выпить пива на лавке. Ну потому что люди, решающие судьбу страны - они другие. Они не такие, как мы. И слава богу. Потому что мы (кассиры, эккаунты, бухгалтера и дальнобойщики) с такими задачами просто не справились бы. Но с приходом козлёныша быдло, кухаркины дети - Узнало себя. И возрадовалось. Бунша, легко отдающий Кемску волость. Иванушка-дурачок, сельское посмешище, с рукой царевны и царством впридачу. Всегда было интересно узнать, что было с ними после слова «конец». Сейчас появилась такая возможность. #читаємо_вголос Sana Feldgendler

Goloborodyko: Вітаю Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, дією якої знижено тарифи на електроенергію для підприємств відомого бізнесмена Коломойського в 5 разів. Я обіцяв знизити тарифи - я свою обіцянку виконую. Ігоре Валерійовичу, ми зробили їх разом! Карл Волох: Цікаво, скільки ще часу нам доведеться повторювати різним групам і верствам «а я вас, дебілів, попереджав»? Alex Noinets: Заступник Кличка в реанімації з проломленою головою. Чекаю на коментарі, що голову застраховано, і він її сам собі розбив, щоб отримати політичний притулок у Лондоні. Йож Туманный: Ну совершенно ж очевидно, что это Кличко проломил ему голову чтобы получить политическое убежище. Urchin Fog: Я прям в восторге от того, как нас всего за пару месяцев трнасформировали в мини-рашку. - Монобольшинство в Раде - есть. - Хрен, положенный на Конституцию - есть. - Царь с обожающими его холопами - есть. - Беспредел ментов - есть. - Олигархи заправляют всем - есть. - Дебилизация населения - есть. - Увольнения еще в прошлом году - есть. - Рейдерство на гос. уровне - есть. - Назначенные враги народа - есть. Поздравляю, 73%. Ви зробили це разом. Вахтанг Кипиани: Новини за один день. Родина алкашів побила і забризкала газом поліцейських, розтрощила їхній автомобіль. Поліція утерлась. Група молодиків здійснила напад на державне інформагентство, поліція не втручалась, лише кількох осіб запросила на розмову (p.s. те, що сепар, який мав би сидіти у тюрмі, але на волі і балотується в ВР і проти якого була ця акція - це теж катастрофа і відсутність влади як такої). І це ж вишеньки на тортик, де президентом народ обирає як не кримінальника, так придурка. Який підібрав собі офіс по образу і подобію. Хроники Хунты: ‪А я верю в Зеленского!‬ Верю, что Володя назло всем, кто говорит, что у него ничего не получится, все-таки исполнит задуманное: развалит армию, узаконит оккупацию Крыма, сделает из Украины федерацию, отменит безвиз и прививки. Маша Сувак: Пора варить пунш. Похолодало как раз...

"УКРАЇНА НЕ РОЯЛЬ": ВЕТЕРАН АТО ПОЯСНИВ, ЯК ЗЕЛЕНСЬКИЙ МОЖЕ ЗНОВУ ЗІБРАТИ "МАРШ ЗАХИСНИКІВ" Шостий президент України очолив не ту країну, яку би хотів, – впевнений армієць Ветеран бойових дій на Донбасі Павло Білоус ("Кабул") у студії "5 каналу" прокоментував вимоги Росії до України дати гарантію підписання певного документа щодо виконання якихось зобов'язань – ймовірно, йдеться про легалізацію формули Штайнмаєра. Без цієї гарантії, нібито, Кремль відмовляється брати учать у "нормандському процесі". "Я би хотів, щоб хтось із тих, хто близький до нашого президента, щоб вони передали Володимиру Олександровичу (Зеленському – 5.UA), що як він піде проти Конституції України, якщо він піде на змову із ворогом, то отой парад, "Марш захисників України" на День Незалежності – буде в його офісі, буде в його квартирі. Тому що люди не дадуть здати Україну. Він очолив не ту країну, яку би хотів. Україна не рояль – вона не дасть, щоб на ній грали так, як він хоче, і тим, чим він хоче", – наголосив ветеран АТО. І додав: "Приїде він чи хтось із Мінська з тими документами – ми ж їх прочитаємо. І після цього, якщо вони будуть якісь не такі, я би не дав гарантію, що в Україні буде спокійно. Люди не пробачать державної зради і ст.111 Кримінального кодексу ще ніхто не скасовував. За неї дають від 10 до 15 років ув'язнення. Хай він почитає цю статтю і 10 разів подумає перед тим, як зробити якісь різкі кроки". https://www.5.ua/suspilstvo/ukraina-ne-roial-veteran-ato-poiasnyv-iak-zelenskyi-mozhe-znovu-zibraty-marsh-zakhysnykiv-199428.html?fbclid=IwAR3a_hyMpup7RrJC6vf-Skzq4n8V39EXJHxdp7vsEhPj2XXJ8X4IUrIvi0s

Заглянув у стрічку За добу в Запорізькій області розстріляли заступника голови тергромади, на АЗС в Миколаєві вбито трьох людей, а у Києві до напівсмерті побили заступника Кличка. В ці хвилини якийсь чолов`яга стверджує, що замінував мост "Метро" та шмаляє з автомата у повітря. Але Аваков - незамінний кадр. Проте, звільнений сьогодні В`ятрович становив смертельну небезпеку для новоспеченого режиму. Чому режиму? Тому що стрімка реінкарнація тітушок, підпали, побиття та вбивства останніх днів - ніщо інше, як стандартний метод будь-якої диктаторської влади напередодні посилення повноважень силових структур, обмеження свободи слова та громадянських прав. Згадайте путінську Росію кінця 90-х - початку нульових. Здається, скоро залякані судді будуть судити кого треба, нова ЦВК рахувати як треба, ЗМІ писати що треба, колаборанти домовлятись з ким треба, а портнови керувати ким треба. Такий стан більшість співвітчизників вибрали замість цивілізованого шляху до Європи і непримиримого відсічу російській агресії. Пішов далі, бо є справи, але коли реальність дійде хоча б до 10% пасіонарієв - свисніть, бо пунш так пунш. Helgi Sharp

Її не могли не вбити, бо була занадто незалежною, бо боролася проти вбивчої "машини" радянської влади… Вона – відома українська художниця, дисидентка, активна учасниця українського правозахисного руху 60-х років Алла Горська. Нині – 90 років від дня народження українки. У 1962 році разом із Василем Симоненком та Лесем Танюком Алла відкрила місця поховання розстріляних енкавидистами киян. Відповідна заява спричинила репресії з боку влади. У 1968-му була одним з ініціаторів так званого листа 139 – відкритого листа комуністичній верхівці з вимогою припинити арешти української інтелігенції. Той лист підписали Сергій Параджанов, Василь Стус, Іван Світличний, Ліна Костенко, Іван Драч, Віктор Некрасов… Що було далі?.. Переслідування, залякування, погрози… У 1970 році Аллу Горську викликали на допит… А за кілька днів після того як її відпустили – 41-річну Аллу вбили… Це сталося 28 листопада 1970-го… Похорон Горської перетворився на мітинг протесту проти існуючого комуністичного режиму в Україні. Її портерт під час похорон ніс Василь Стус. Вивчати українську мову Горська почала, коли їй вже було 30 років. У Києві закінчила живописний факультет художнього інституту. Вийшла заміж за однокурсника і малювала… але творчість не подобалася владі. Вітраж "Шевченко. Мати", який Горська створила у співавторстві з іншими художниками для Червоного корпусу Київського університету знищили за вказівкою партійного керівництва. Його кваліфікували як ідейно ворожий, чужий принципам соціалістичного реалізму. Після цього її виключили зі Спілки художників. Проте художниця не зупинялася. Вона розробила ескізи для вистави "Ніж у сонці" за поемою Івана Драча, "Отак загинув Гуска" Миколи Куліша, "Правда і кривда" Михайла Стельмаха. Однак їх теж заборонили… Серед найвідоміших робіт Алли Горської — картини "Прип’ять", "Пором", "Хлiб", портрети Тараса Шевченка, Анатоля Петрицького, Василя Симоненка, малюнки ”"Автопортрет", "Мати", "Село", мозаїчні композицiї в Донецьку та Краснодоні – "Дерево життя" і "Земля". #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Україна #Алла_Горська #художниця #дисидент

Олександр Ройтбурд з Ройтбурдом Александром Олександром та Ройтбурдом Олександром. 4 год · кажуть звільнили в'ятровича. тут таке. він дійсно багато зрообив. він зачистив леніних - кожний ідол маркував всю теріторію україни как собачья метка под каждым столбом. цього треба будо позбутися. він перейменував вулиці і це добре. але іноді перейменування були занадто лобові і він створив цим нові лінії напруги замість уникнути старих. він відкрив архіви, він зруйнував радянські міфи але замість пішов конструювати новітні. теж міфи. чи міти? він не уявляв собі україну як поле для консенсуса різних локальних пам'ятей. він прагнув єдиної генеральної лінії нацпам'яти. взагалі є за що йому дякувати і є що там корегувати. дай боже щоб його наступник став не тупо антиподом його візіі, а поміркованою освіченою людиною. об'єктивною і патріотичною. колись він надихнув мене на вірші: я щупалец русского мира я пролежень русской весны разорвана бездна зефира не надо златого сапфира ни рухнувшего кумира ни сталинского ампира ни пушкинского мундира ни шишкинской русской сосны я весь не умру я воскресну могуч и протяжен как цой пылают усталые чресла хрустит пересохший опреснок я вновь подавляюсь мацой на радость гражданке ницой я призрак брожу по европе я серфер на новой волне я ленин в фруктозном сиропе я щорс на трехногом коне добавь меня в группу без крови пусть вьюга меня отпоет покуда железный вятрович кровавую пищу клюет 4.02.2018 не так вже давно. пане володимире, я ваш опонент і критик, але маю за що вам подякувати.

Эпоха возрождения Украины 2014-2019 - это был один из лучших и настоящих моментов в истории Украины. Не в плане войны, война - это всегда больно. В плане возрождения того настоящего украинского, памяти, славы, чести, сути, репутации. Если кто-то думает, что после всего этого можно жить как раньше, снимать штаны перед Россией и приглашать ее за свой стол - то уже нет. Этот бэкграунд уже никуда не денешь. Танцуй перед агрессором или не танцуй. Это уже не та страна. Танцы на могилах героев, на памяти погибших, на гордости страны, имея открытую кровоточащую рану и десятки тысяч глаз, видевших смерть - однозначно закончатся очень плохо, для танцующих. Что-то зреет, тетива натягивается, ногами ощущаешь острие ножа, по которому мы ходим. И с одной стороны - страшно. А с другой стороны - облегчение. Потому что выход есть всегда. Даже самый, казалось бы, нежелательный. Облегчение от того, что здесь никогда не будет стоячего болота, как у соседей, с их уже навеки невозможным шансом быть свободными людьми. Они не могут - потому что и не могли. А мы - можем. И будем. #читаємо_вголос Елена Кудренко

Коли в серпні 2014 року регулярні росіські війська зайшли на територію України, коли був пік активності бойових дій, коли кількість загиблих захисників за добу рахувалася десятками, а іноді й сотнями, коли не було чим воювати, не вистачало навіть харчів для захисників, коли була висока ймовірність того, що російські танки можуть дійти до Києва, а ми всі відчуємо війну у себе вдома, а не там, десь далеко на сході - Порошенко був змушений домовлятися у Мінську про перемир'я, щоб виграти час на перегрупування та зміцнення армії і укріплення позицій... але частина людей кричала: “Зрада! Дайте приказ в наступ! Чому не оголосили воєнний стан!”... Коли Зеленський （враховуючи, що вже є озброєна, одягнена й нагодована армія, коли активність бойових дій не така , як була в 2014р, коли чітко визначена і укріплена лінія розмежування） дав нашим військовим наказ: “Прєкратіть стрєлять”, коли Зеленський відводе українські війська по всій лінії розмежування з обладнаних і гарно укріплених позицій, знімає українські прапори, щоб “не дратувати терористів”, залишає в сірій зоні людей, в тому числі, людей, які активно підтримували наших захисників, на поталу терористам - тіж самі “крикуни про зраду Порошенка” - мовчать або говорять: ”Це перемога!”, “ми усталі Ат вАйни”, “Зелєнскій - наш прєзідєнт!”. Нешановні крикуни, коли ж ви були щирими? Тоді?.. Чи зараз?... Здається, що за ненавистю до Порошенка, ви й не помітили, що почали ненавидіти й Україну. Чи може й не любили... пс. Тільки не розповідайте тут про “торгівлю на крові”, і тоді я не буду у вас запитувати про те, хто ж сьогодні заробляє на війні, і кому вона вигідна сьогодні. ＃Від_підписників

Відходячи від лінії розмежування, ВСУ залишить ворогові укріплену, утеплену, підготовлену потужну лінію, яка готувалася до оборони у будь-яку пору року І це напередодні зими, що настає. Дуже сумно. Hellis

5 років політика попередньої влади по Мінським була направлена на виконання вимоги: спочатку безпекові умови, потім політичні. Узеленські перевертають цей постулат рівно навпаки: спочатку політичні вимоги, потім безпекові. Саме так, як хоче Хуйло. Вони йдуть на те, на що не пішов попередній уряд в набагато важчих умовах, коли не було армії, союзники обмежувались глибокою стурбованістю, а країна бовталась на грані дефолту. Навіщо йти зараз на трактовку Мінських, яку хоче Хуйло? вона Україні ніяк невигідна, адже вірити, що РФ, яка мріє повернути Україну під російський вплив виконає безпекову частину, тобто добровільно позбавиться важеля тиску на нас можуть тільки дурні або... зрадники. Але і це не все. Пристайко заявляє, що ми погодились на "формулу Штанмайєра". Але немає ніякої фіксованої на папері формули Штанмайєра. Так на що ми погодились? Завісу привідкриває вчорашня заява командуючого ООС Кравченка (який такий наказ отримав явно з самого верху, від прездюка), що Україна готується відвести війська по всій лінії фронту. Відвести з відвойованої у терористів нашої території. Такої вимоги навіть в Мінських немає! З якої території? Можливо згідно вимогам Хуйла - з усієї території Донецької і Луганської областей? Хто зна. Отже, неважко здогадатись, що є якісь таємні переговори між Зеленським і Хуйлом, в яких обговорюються умови, що ВЖЕ абсолютно невигідні Україні, але вигідні РФ, бо як не крути, легітимізація маріонеток Хуйла і переведення для світу війни з зовнішньої у внутрішню, повішення розбитого Донбаса на слабкий бюджет України, зняття міжнародних санкцій з РФ, посилення її впливу в Україні, наводнення амністованими російськими терористами всієї території України, гірка деморалізація всіх, хто захищав Україну, всім хто її не зрадив - все це вже проглядається. І незрозуміло навіщо Хуйлу в такому разі перестати стріляти, адже його противник - слабкий жадібний боягуз, готовий стати на коліна. Отже, ми отримаємо ганьбу і подальшу війну. Тільки в ще більш невигідних умовах, ніж зара. У внутрішній політиці відбулось практично повне захоплення всіх гілок влади, вже завершену вертикаль супер-президентської влади, коли Рада перетворилась просто на слухняних маріонеток, що затверджують все, що виходить з Офісу Зеленського. Маємо вплив влади на суди, в т.ч. і Конституційний і Верховний, не кажучи вже на районні. Маємо системне знищення всього що зробила попередня влада для розчищення Авгієвих конюшен пост-радянської України. Хоча вважати Зеленського самостійною фігурою якось не випадає. Медійний мурзілка, що грізно хмурить брови і приємно успіхається в камеру. А за лаштунками відбуваються корупційні дії на користь Коломойського і всупереч інтересам держави. Маємо інформаційний шум з ватним духом, який здійснює медіа-імперія Коломойського, цілком "зелене світло" для розбудови інформаційно-пропагандистського пулу Медведчука і Інтер. Проросійська Страна.юа стає головним змі, якому радо дають інтерв'ю нові урядовці. Бачимо абсолютно ватних персонажів в рядах Слуг. Бачимо призначення головами ОДА, в СБУ, зовнішню розвідку людей які мають зв'язки (бізнесові і родинні) з Росією. На волю, з приходом Зеленського, випускаються всі зрадники, шпигуни РФ і вбивці. Маємо також людину без-посади, але з реальними важелями тиску - глибоконеуважаємого, але відвертого ригівського українофобського поца Портнова. Що прямо заявляє про "повзучий реванш" як мету. ДБР відкриває купу справ на Порошенка - з ініціативи Портнова, влаштований терор проти Гонтарєвої, чия реформа в банківському секторі визнана успішною і ЄС і США. Між іншим, сьогодні Гонтарєву запросили в Конгрес США з візитом. Що може бути більш промовистим? Чого добивається Зеленський - залишити нас без підтримки союзників, сам-на-сам з Росією. (А, до речі, посла України в США досі Зеленський не призначив. І це в стратегічній для нас країні). Маємо зупинку розробок нового озброєння. Маємо періодичні заяви прес-секретаря Зеленського Мендель, що ЗСУ обстрілює мирні міста, маємо заяву зама Богдана (якоїсь дівки) атошникам, що це вони війну почали. Якщо у владу набирають людей з таким світоглядом - то це щось таки та значить. Маємо звільнення В'ятровича, людину, яка провела успішну декомунізацію і могла б ще багато чого зробити на цій ниві. Так, є якісь і позитивні другорядні рішення, які особливо ніяк не впливають, але поки що тішать і присипляють електорат. Ви собі як хочете, але ознак, що до влади прийшли перекрашені риги, розбавлені колабораціоністами з молодих картонних реформаторів, більше ніж достатньо. І це тільки початок... Проте щось мені підказує, що Віктор Федорович Зеленський не досить до кінця свого першого строку. Але от питання: яка руїна залишиться після врядування цієї влади?

Коломойський хотів домовитись з Януковичем ще під час Майдану, згадайте хто до останнього їздив до Межигір'я, тому не треба дивуватися такій кількості повернувшихся регіоналів та проросійських людей при посадах, ми просто бачимо ту Україну, яка мала бути в трикутнику домовленостей Якуковіч-Путін-Коломойський. Останній грамотно і цинічно використав "патріотичну" тему за допомогою парасюківщини, а потім відкинув її заради власної вигоди, разом з сотнями загиблих в його "добробатах" на "війні з самими собою". Зараз нам пропонується винести за дужки жертви тієї зими, п"ять років боротьби і втрат на війні задля реалізації "формули" такого консенсусу. Без державної суб'єктності, без спражнього руху до НАТО, без потужної підтримки розвитку української ідентичності, без рівного з Москвою голосу дипломатії тощо. І це вдається, багато хто і з професійних патріотів підхопив цей рух по простій доріжці - бо смертним гріхом українського населення завжди була зрада своїх воїнів та пам'яті про них. Питання притягнення до відповідальності державних зрадників вже не стоїть, не кажучі про помсту кремлівським вбивцям, гнів народний скеровано проти українських же ворогів Кремля. І результат буде такий же, відкатаний століттями. Москва отримує контроль, її молодші партнери - ярлик на стріжку овєц, а зрадливе населення - кладовище своїх ілюзій, як в бюджеті Гончарука. в Валерій Прозапас знов #накипіло

Сенцов дав свідчення для Гааги щодо катувань ФСБ Звільнений політв'язень український режисер Олег Сенцов засвідчив для Гаазького трибуналу Про це він розповів в інтерв'ю Громадському. "Я спершу потрапив до "Лефортово", дав пояснення своєму адвокатові стосовно цих тортур. ... Просто є люди, які пережили набагато більші страждання, набагато більші тортури, набагато більше приниження, моральне і фізичне. Наприклад, Карпюк, Клих. І які досі сидять у в'язницях на Донбасі. ... Щодо того, хто там був — це були співробітники ФСБ, московська група, яка приїхала спеціально із завданням", - розповів Сенцов. Щодо цих дій український режисер дав свідчення для Гаазького трибуналу "Я прийшов, дав свідчення, тому що це свідчення на ФСБ, на їхні дії, для Гаазького трибуналу. Зло має бути покаране", - додав він.

"Україна до Чорнобиля була радянська, бо вона була перелякана. Україна після Чорнобиля відкрила, що є сили, страшніші за КГБ. І ось так почалася українська незалежність". Оксана Забужко. 🇺🇦💐 Сьогодні геніальна українська письменниця Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко) відзначає свій День народження. Вітаємо і чекаємо нових творів! Оксана Забужко – не лише письменниця. Вона науковець, кандидат філософських наук. Українка багато подорожує та спілкується з читачами. День народження, до слова, – не виключення. Нині власниця численних нагород перебуває серед улюблених книжок – у Львові на Форум Видавців. Вірші Оксани Забужко покладені на музику. Твори перекладені понад 20 мовами. Окремими книжками вони виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, США, Угорщині, Франції… А що ви читали з Оксани Забужко? Які книги запам’яталися? А може є улюблені? Діліться враженнями! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #ОксанаЗабужко

Павло Бондаренко Я в шоці. Чесно. Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія не читав і не має наміру читати проект Державного бюджету на 2020 рік через брак часу. Ахрінеть. На шо ж воно витрачає час? Ціла голова фракції? Обосновання такого шокуючого рішення: таке все одно документ буде змінений. Нащо трудитися. Краще пивка дерболизнуть. В українців є така приказка щодо лінивих дітей: "А нащо ноги мити, якщо завтра гній носити". В цьому випадку все правильно: а нащо Арахамії щось читати. Нащо витрачати час? Адже все одно надійде наказ і всі "слуги" проголосують "за", без різниці, читали вони чи ні. А воно ж не роман про сексуальні пригоди Анжеліки. Хто читатиме документ на 1000+ сторінок де суцільні цифри та терміни, про які в Трускавці нічого не розповідали? Нащо? Піду-но я доларів ще прикуплю. Та пару єврів. Зуби поремонтую, поки не увійшов у стадію "Імєю желаніє, но нє імєю возможності". Або гречки кіло десять - вона уже мало не вдвічі здорожчала. Квасоля консервована з томатом теж нівроку - пригадую, її минулого року після оголошення про введення надзвичайнрого стану особливо активно гребли. Якщо голова правлячої "монофракції" проект бюджету не читає... 3,1415 країні.

Не маючи змоги захистити Чигирин, 19 вересня 1676 року Петро Дорошенко був змушений зректись гетьманства і здати місто військам Івана Самойловича і Григорія Ромодановського. Він був вивезений у Москву, де присягнув на вірність царю Олексію Михайловичу, і через кілька років був призначений воєводою у Вятці. Соратник Богдана Хмельницького ще з часів його повстання на Запоріжжі, прилуцький полковник за Івана Виговського, посол Юрія Хмельницького на переговорах у Москві, разом з яким під Чудновом він перейшов на бік Речі Посполитої, генеральний осавул Петро Дорошенко після виїзду Павла Тетері у Польщу не без допомоги татар був проголошений гетьманом у серпні 1665 року. Поширивши владу на Правобережжя, Дорошенко ліквідував прояви отаманства козацької старшини і 10 жовтня на раді у Чигирині домігся підтвердження своїх гетьманських повноважень. Після розділу Гетьманщини Річчю Посполитою і Московським царством за Андрусівським договором 1667 року Дорошенко уклав військовий союз із Кримським ханством і вже у вересні на чолі об'єднаної армії розпочав похід на Галичину. Однак взяти Підгайці (нині — Тернопільська область) він не зміг і був змушений визнати зверхність Речі Посполитої, уклавши 19 жовтня 1667 року з королем Яном Собеським відповідну угоду від імені усього війська Запорозького. Примирившись із лівобережним гетьманом Іваном Брюховецьким, який після Андрусова домігся вигнання всіх московських військ, Дорошенко зажадав від нього зречення булави заради об'єднання України, і, отримавши відмову, влітку 1668 року розпочав похід на Лівобережжя. Сприйнявши це як зраду і не маючи союзників, Брюховецький присягнув на вірність Османській імперії, що не знайшло підтримки у низового козацтва, і 18 червня 1668 року під час битви поблизу Опішні (Полтавщина) він був схоплений власними козаками й виданий Дорошенкові, за наказом якого був забитий до смерті. Цього ж дня Петро Дорошенко був проголошений гетьманом обох берегів Дніпра. Проте вже восени, коли Дорошенко рушив на Правобережжя для придушення заколоту запорізького писаря Петра Суховія, залишений ним наказним гетьманом Сіверщини чернігівський полковник Дем'ян Многогрішний заручився підтримкою Москви і у середині грудня в Глухові був проголошений гетьманом Лівобережжя.

Втративши східну Гетьманщину, Дорошенко зіткнувся з опозицією і на західній, де проти нього крім Суховія виступили Михайло Ханенко та Юрій Хмельницький. У пошуках вагомої підтримки Дорошенко уклав союзницький договір з Османською імперією, який 12 березня 1669 року був затверджений в Корсуні Генеральною військовою радою. У вересні 1670 року бей українського санджаку Петро Дорошенко розпочав війну проти Речі Посполитої — завдавши ряд поразок наказному гетьману Ханенку, 27 серпня 1672 року об'єднана українсько-османсько-татарська армія здобула фортецю Кам'янець (тепер — Кам'янець-Подільський), у вересні взяла в облогу Львів, і змусила Польщу укласти 5 жовтня 1672 року Бучацький мирний договір, за яким Річ Посполита відмовлялася від претензій на Правобережну Київщину та Брацлавщину, що відійши під контроль Дорошенка, та Західного Поділля, яке стало Кам'янецьким ейялетом. Скориставшись ослабленням Речі Посполитої, весною 1674 року війська чергового гетьмана Лівобережжя Івана Самойловича за підтримки московської армії Григорія Ромодановського розпочав похід на Чигирин, який був взятий у тривалу облогу і від поразки Дорошенка врятувало лише турецьке військо, котре окупувало більшу частину Правобережжя. Не маючи змоги виплатити данину Туреччині і втративши підтримку низового козацтва, невдоволеного османськими залогами в містах, Дорошенко не мав достатньо сил, щоб захистити Чигирин під час другого походу Ромодановського і 19 вересня 1676 року на козацькій раді був змушений зректися гетьманства й здати місто московському війську. Петро Дорошенко був вивезений спочатку на Чернігівщину, а потім у Моску, де присягнув на вірність царю Олексію Михайловичу і в 1679 році був призначений воєводою у Вятці. Через три роки, 55-річним, він оселився в подарованому йому підмосковному селі Ярополчому (нині — село Волоколамського району Московської області Росії), де втретє одружився із столбовою дворянкою Агафією Єропкіною і проживав до своєї смерті 19 листопада 1698 року.

Сьогодні, 19 вересня, на сторінках Facebook деяких українських волонтерів, блогерів та активістів почали з’являтися фото з лаконічним написом «СПИ», накресленим червоним кольором на фоні чорного вугілля. Як виявилось, ці написи походили з нового кліпу української співачки Анастасії Шевченко, а її кліп на власну пісню «Колискова для ворога» сколихнув серця не тільки українців, але і пробив до мурашок росіян. Цікаво, що Анастасія Шевченко в минулому була стрілком-санітаром третьої роти першого батальйону Національної гвардії ім. Кульчицького. “Десь у глибині душі я відчуваю жалість до ворогів. Коли бачиш, як люди приходять помирати в чужу країну — розумієш, як погано їм жити в своїй. Їм легше вічно спати в чужій землі, ніж виживати на своїй землі. Тому сьогодні я співаю колискову для ворога“, – написала Анастасія на своїй сторінці Facebook. “Рік за роком знову й знову Цю співаю колискову Ти скорись моєму слову Спи Ой жаль мені воріженьку Що став на цю доріженьку Йдеш на смерть, як навіжений Спи Злість покинь покинь утому Більш нема потреби в тому Уві сні навік потонеш Спи Спатимеш в землі холодній Як дитя у моїм лоні Ти довіку у полоні Спи Ти ж хотів землі цієї Тож тепер змішайся з нею Станеш сам моєй землею Спи”

Irina Lelichenko Перечитываю В.Яна "Чингисхан". В школьные годы я из этой книги никаких выводов не извлекла. Сейчас - все иначе. Что поразило: монголы завоевали Хорезм, Бухару, Самарканд - под концепцию мира. Чингисхан берег военный ресурс и действовал обманом там, где предвидел большие потери. Он осаждал крепости, устраивал для населения игру мускулами в виде военных построений и прочих шоу, а его эмиссары обрабатывали осажденных обещаниями мира. Вот что пишет автор о Самарканде: "это была крепость с высокими стенами неприступной толщины, железными воротами и бойницами со всех сторон, с гарнизоном в 200 тысяч воинов. Крепость могла защищаться годами, пока хватало съестных припасов". Но купцы жаловались на тяготы войны; но кади и имамы (местная власть) получали подарки от монголов. В результате, горожане, подбиваемые знатью, прогнали храброго главнокомандующего, который хотел драться, а на его место назначили какого-то размазню. На шестой день осады попросили монголов честное слово "не делать зла городу" - и открыли ворота. Дальше цитирую автора: "вопреки обещаниям Чингисхана, все мужчины и женщины Самарканда, разделенные по сотням, были выгнаны в поле, и там монголы их начисто ограбили и подвергли насилиям. Исключение было сделано только для очень немногих лиц, на которых указали предатели ( имамы и кади) – их монголы не тронули.Населению было объявлено, что монголам разрешено проливать безнаказанно кровь всякого, кто вздумает скрываться в домах, когда все жители выведены в поле. Пользуясь этим приказом, монголы зарезали множество мирных жителей, и ограбили их дома. Все ремесленники, молодые и сильные рабочие были угнаны в рабство. Самарканд, его окрестности, вся область надолго обезлюдели". Действия Чингасхана логичны - монголы несли экономические потери в войне, их надо компенсировать. Удивляет поведение жителей города - они решили, что их пожалеют, хотя ранее был пример Бухары. По меркам того времени, Бухара - крупнейший мегаполис, где население в несколько раз превышало войско монголов. Но под призывы "мир, мир" гражданские открыли ворота и вышли встречать монголов. Тут им и пришла лютая гибель. В Бухаре был героический гарнизон. Военные заперлись в башне, и оттуда обстреливали врага. Они знали, что им конец, но хотели дорого продать свои жизни. Увидев, что гарнизон из башни не выбить, монголы собрали всех бухарцев, кого не успели зарезать - и погнали плетьми на штурм башни, стреляя в спины тем, кто пытался уклониться. Несчастные лезли на стену башни и кричали своим защитникам: не стреляйте, давайте вместе уговорим монголов, чтобы они нас не убивали". Историк назвал главу о бухарской трагедии "Горе сложившим оружие". Кстати, В.Ян - наш земляк, харьковчанин. Может, хотел нам сделать какое-то предупреждение.

Війська не Україна зараз має відводити, а РФ має звільнити 2,5 тисячі кв. км. нашої території, відповідно до Мінська Це варто нагадати росіянам, замість того, щоб показувати відведення військ з нашої землі чи підтримувати неіснуючі формули. Петро Порошенко

Пам'ятаєте українського школяра, а нині студента Київський національний університет імені Тараса Шевченка Valentyn Frechka? Хлопця, який винайшов технологію виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf? 🇺🇦💪🍁🍂📖 Днями винахідник успішно випробував цю технологію на спеціалізованому обладнанні і готує до запуску ПРЕШУ у світі лінію з переробки опалого листя на папір!!! "Так, Вона працює в масштабних умовах… Ми підтвердили ефективність використання листя як замінника деревини. Ми виготовили папір на спеціалізованому обладнанні, яке показало, що папір і справді якісний", – пояснив дослідник. Валентин Фречка також додав, що необхідно удосконалити певні деталі, але незабаром вже можна буде говорити про першу в світі лінію переробки опалого листя на паперову продукцію. Нагадаємо, Валентин Фречка завдяки своєму проєкту здобув "золото" на Міжнародній олімпіаді з екології в Кенії, Олімпіаді геніїв у США, а також став фіналістом фестивалю інновацій МОН. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #листя #папір #технологія #Фречка

Таких баранов как зе и его милославский, особенно в области аграрной политики и их желания продажи земли (в мире никто землю не продаёт в количестве 42 млн га ЧЕРНОЗЁМОВ!), забыв с Народом посоветоваться, забыв что при массовой продаже Земли , цена её будет ниже 500 долларов за га, а ведь в Польше гектар Земли стоит 11 000 долларов! Гнать в шею надо бениных вшей...

Експропріація експропріаторів Усю передвиборчу кампанію я намагався познайомити моїх співбесідників із шкільним курсом історії. Біда з тими шкільними курсами. Інколи розповідаєш людині істину родом із восьмого класу, а вона тобі “Як ти багато знаєш! Ти як енциклопедія”. Трясця тобі в печінку! Тобі в школі розповідали те саме, що й мені. Повернемося до історії. Часто мої співбесідники казали: – Переможемо усіх бариг-олігархів, заберемо в них усе накрадене за роки незалежності та повернемо народу. – Послухайте, – казав їм я, – будь-яка тиранія* ніколи не зупиниться на пограбуванні лише верхівки. Не було такого в історії жодного разу**. Спочатку грабували найбагатших політичних противників, потім просто багатих, потім, не ділячи на своїх і чужих, видушували “середняків”. А біднота як жила в злиднях, так і продовжувала жити. Із одним винятком – її ставало більше за рахунок пограбованих. Візьмемо 1917. Спочатку більшовики забрали все і знищили великих підприємців та значних чиновників Російської імперії. Потім провели розкуркулення і знищили остаточно середній клас. А потім до тих, хто з усього майна мав корову чи коня, прийшли колгоспи і перетворили їх на злиденних рабів. Наші зелені більшовики зроблять те саме. Більшовик – це не політична позиція, більшовик – це діагноз. Спочатку пресуватимуть великий бізнес (зі статутним капіталом більше кількох десятків мільйоні доларів) політичних опонентів і небезпечних конкурентів. Потім візьмуться за середній бізнес (біля мільйона доларів). Потім за усіх інших. Аж поки не зрівняються прибутки бюджетниці-прибиральниці та власника ФОПу. Ті олігархи, які спочатку грали проти Порошенка в надії відновити кучмівські схеми, а зараз демонструють лояльність Коломойському, також займуть місце в черзі на експропріацію. Єдина відміна, що це не розтягуватимуть на 10-15 років, а зроблять в турборежимі. На це дві причини: 1) А чому Коломойський має зупинятися, коли може безкарно забрати все у всіх. Хто піде захищати Пінчука? “Голос” чи “бабки 200 гривень година”? 2) Тиранії зазвичай економічно деструктивні. Поки у них буде можливість отримувати ресурс за рахунок грабунку/експропріації, вони це робитимуть. Іван Хомяк

Герої серед нас! 25-річна Таміла Черенюк з Миколаївщини стала лауреатом акції "Герой-рятувальник 2019 року". Вітаємо!!! Молода мати Таміла Черенюк пірнула у крижану воду, аби врятувати від загибелі двох чужих дітей. Це сталося 27 січня у місті Снігурівка на річці Інгулець. Двоє дітей віком 8 та 10 років гралися на кризі і провалилися у воду… Першим почав тонути 8-річний Данило. Йому на допомогу кинулась його 10-річна сестричка Ганна, під якою також не витримала крига. 25-річна Таміла Чернюк під час інциденту була вдома з чоловіком і дітьми. Вона вийшла на вулицю, аби поговорити по телефону і почула дитячі крики. До річки було близько 700 метрів: Таміла пробігла відстань за пару хвилин, кинулася у крижану воду і витягнула дітей на берег. Дітей забрали у сусідську хату, де напоїли теплим чаєм та відігріли. Дякуємо вам, Таміло, за рішучість!!! Ви - справжня героїня! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #рятувальник #герой #Таміла_Черенюк

Людмила Прокопович Я з Донбасу. Мені 52 роки. Місто Сніжне, де я народилась, досі в окупації. Я - вчитель, історик, журналіст, диригент церковного хору. Мама і бабуся. Але зараз я військовослужбовець. Я з весни 14 року на фронті, щоб повернути моїм дітям і внукам нашу батьківщину. #невідводьвійська #Донбас_це_Україна #Крим_це_Україна Флешмоб так флешмоб.

Константин Золотаревский 19 год Европейский парламент принял резолюцию о Пакте Молотова-Риббентропа В принятой ЕП резолюции подчеркивается, что Вторая мировая война была развязана не только нацистской Германией, но и СССР. Европейский парламент принял резолюцию о Пакте Молотова-Риббентропа, которая была подготовлена по случаю 80-й годовщины начала Второй мировой войны, а также в связи с участившимися попытками «фальсификации истории со стороны России». Резолюция была подготовлена по инициативе Литвы при поддержке польских евродепутатов. Эта резолюция содержит много интересных и важных положений, которые ссылаются на исторические факты, а также указывают на то, как впоследствии изменилось общество, прежде всего, в Центральной и Восточной Европе. В принятой ЕП резолюции говорится о событиях времен начала Второй мировой войны, а также подчеркивается, что эта война была развязана не только нацистской Германией, но и СССР. Принятый документ также призывает Европейскую комиссию решительно реагировать на любые попытки отрицания этих фактов Кремлем.

Мирослав Гай Нова команда Міністерства охорони здоров'я на третину скоротила бюджетні витрати на закупівлю ліків для орфанних хворих (люди з рідкісними хворобами) З бюджету повністю прибрали статтю по ремонту спортивних майданчиків. Планове підвищення зарплат вчителям та лікарям скасовано. Витрати на дітей сиріт будуть теж скорочені. Ріст ВВП закладено 3,3% проти запланованих 7% І це при тому, що стара влада спромоглася тримати зростання економіки на рівні 4,6%. Нова влада вже розписалася, що не здатна утримати навіть таке зростання. Планується збільшити зарплати митникам та податківцям. Бюджет РНБО зросте на 15000% Ще раз, на п'ятнадцять тисяч відсотків!!!! Також збільшено витрати на офіс президента і тепер ця сума майже мільярд гривень. Я не хочу нікого ображати, але ті хто голосували за Зе - дурні.

Вакарчук покинув засідання ВР, щоб дати концерт у Мінську. Станом на 17:15 Вакарчук відсутній у залі засідань і кулуарах парламенту. Концерт починається о 20:00. Раніше нове обличчя заявив, що покине засідання Верховної Ради, якщо воно затягнеться, заради концерту в Мінську. Чувак показав діями, що хоче змінити життя українців на краще. Вітаю людей, що віддали голос за цього клоуна, і допомогли розпорошити опозицію зелені. Ви знову зробили класно і правильно.

Аккерманську фортецю офіційно включили до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Експерти підтвердили, що Аккерман відповідає щонайменше трьом критеріям ЮНЕСКО. Перший – об’єкт відображає важливість взаємозв’язку людських цінностей і розвитку містобудування. Другий і третій – пам’ятник є архітектурним ансамблем, що ілюструє важливі етапи в історії людства, а також пов’язаний з подіями та традиціями. Аккерманська фортеця – одна з наймогутніших та найцікавіших фортець Півдня. ЇЇ прекрасно збережені мури, що височіють над темними водами лиману, і нині вражають своєю величчю та неприступністю. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Аккерман #ЮНЕСКО

Хроника одного Президента ... 21.09.2019 г. Для Трампа встреча с Зеленским становится все токсичнее. Часть советников предлагают просто ее отменить, или не посещать заседание ООН. На встрече настаивает Помпео и его группа. Аргументы - нельзя все бросить после официального объявления о встрече. Кроме того Помпео обеспокоен планами Украины покупать газ у России и просит Трампа поговорить и на эту тему, в свете подписанного трехстороннего соглашения по созданию консорциума между США, Польшей и Украиной. При этом помощники Помпео связывались с Яценюком с просьбой детально осветить ситуацию. Шалости Портнова и Дубинского по поводу Гонтаревой, начинают вылезать Зеленскому боком. Видео и фото материалы этого не очень умного троллинга приобщены к уголовному делу открытому в Великобритании. Коломойский откровенно наплевал на интересы Зеленского и начал откровенную войну за "Приватбанк". В контексте судебного процесса в Делавэре у Зеленского связаны руки, он сам там по уши. Заседание у Зеленского было скомканным и безжизненным. Гончарук получил указания подготовить законопроект по земле с обтекаемыми формулировками , максимально неконфликтный. Все конфликтные моменты, в том числе и участие иностранных граждан, планируется запускать уже в ходе обсуждения в ВР. Против был Разумков и частично Гончарук. Аргументы - участие иностранцев слишком скандальное и юридически сложное решение для включения в процессе принятия. Предложение Авакова купить патрульные катера у Франции вызвало у Маркаровой буквально истерику. "...мы еще за твои вертушки не расплатились, а ты уже лодочки покупаешь?" Вчера с утра состоялся телефонный разговор Зеленского с Путиным. О чем говорили пока неизвестно, но судя по попятившемуся назад Пристайко, заговорившем о возможности документального закрепления формулы Штайнмаера на бумаге, Зеленский снова сдал позиции. Снятие блокады, торговля с оккупированными территориями, импорт газа из России - вот это ныне считается допустимым.

Джон Сміт Вони ржали з депутата Гаврилюка, що він смішний селюк. Потім сказали, що треба парнєй із народа, селюк це не із народа, і зробили депутатом спортсмена Беленюка. Гаврилюк сидів у залі і читав Конституцію. Беленюк їздить на змагання, а у залі спить. Поясніть мені: в чому нова епоха? А насправді очевидно: сценки з Гаврилюком, у якого буцімто капає слина з рота, потрібні були лише, щоб змінити одних на інших. При чому їм конче необхідно було замість чувака, що на Майдані відморожував собі всі місця, замінити саме на слухняних тваринок, що стрибають по команді на одній нозі. Вони прибрали чужого собі ментально Гаврилюка і привели близького собі Стефанчука, Юзіка і Дубінського, пролізли в комітет фінансової політики і одразу оголосили розслідування "незаконної націоналізації Приватбанка". Можна сперечатися про касові апарати і ФОПи, але Гаврилюк би ніколи не проголосував за повернення Коломойському Приватбанку. А от ручна тваринка Коломойського Дубінський - легко. Ось і вся епоха нових облич. Це фейк. Обман. Штучно створений запит. Вдарили населенню по башці і зняли дорогі чоботи. Замість них кинули рвані лапті. Зате оновлення гардеробу.

🇺🇦👏 15-річний Євген Венгерский з Житомирщини став лауреатом акції "Герой-рятувальник 2019 року". Вітаємо! Це сталося у травні. Євген повертався з друзями додому з ліцею, коли побачив як двох малюків підхопила течія місцевої річки. Ними виявилися дворічна дівчинка та її чотирирічний братик. Течія миттю збила з ніг меншу дівчинку і віднесла від берега, хлопчика теж почало відносити. Тож Євген без роздумів стрибнув у потік слідом за дітьми. Друзі викликали швидку. На щастя, діти лише перелякалися. Проте якби не Євген, вони могли б потонути. Далі рятувальники побачили заплакану жінку, яка шукала своїх дітей і запевнили, що з малими все добре. Вітаємо Євгена з нагородою та дякуємо за такий шляхетний вчинок! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #рятувальник #Євген_Венгерский

Валерій Прозапас Бачите, в нової влади все навпаки. "Припинення війни" - втрата дипломатичних позицій та ослаблення армії. "Ніякого кумовства" - бізнес-партнери та однокласники на посадах. "Зменшення утримування апарату" - збільшення утримування апарату. "Збільшення зарплат" - тільки податківцям, прокурорам, Трубі та митникам, не вчителям. "Лібертаріанство" - збільшення податків. "Новиє ліца" - Аваков. "Інвестиції" - Коломойський. "Реформи" - мажте недоторканість на хліб, разом зі зменшенням субсідій. А це означає, що їхні передвиборчі тези теж треба читати навпаки. "Баригі" - не давали грабувати держпідприємства. "Мародери" - розвивали оборонку. "Заробляють на війні" - не йшли на поступки Путіну. "Узурпація влади" - шлях до ЄС та НАТО. "Тарифний геноцид" - цивілізована економіка. "Зубожіння" - ріст 4,5%, а не 3,3, як у "реформаторов". "Найбільша корупція" - розкажіть це Портнову, Богатирьовой та Єфрємову. Українці самі перевернули свій світ, а такі світи не живуть довго.

Мы, наследники: страха, Лжи красивой в речах, Суеты "Оха - Аха"..; Власти бес в нас "зачах". Одиночества тина Для бессмертия - "Я", Нам нужна Украина Друг.., твоя и моя.

Давайте поговорим на тему договоров по статусу Донбасса, и опасности веры в то, что россияне уйдут. На примере. Это 11 передача 3 сезона Grand Tour. Проект Амазона. Автомобильная передача, английский юмор и дорогие автомобили. И вот ведущие заехали в Грузию и стоят перед колючей проволокой, за которой российские солдаты. И по словам ведущих, россияне ночью берут эту проволоку и передвигают вперед. Таким образом продолжают наступление, отжимая и сейчас землю Грузии. И грузины ничего с этим не могут поделать. Их продолжают захватывать. На фото так же грузин, ему 84 года. Он просит ведущих вмешаться, так как после очередного "переноса" у него отжали его поле и не дают обрабатывать. Он всю жизнь тут прожил, а теперь потерял всё, русские не пускают его на его землю, которую он обрабатывал всю жизнь. Ему конечно же никто не поможет. И Европа, и остальные - тоже. Ведь русские войска находятся там совершенно официально. Потому что Саакашвили подписал план Медведева-Саркози и легализировал статус нахождения российских войск. А потом, когда российские войска попросили вывести, Россия отказалась так как заявила что Грузия не выполнила какие то обязательства по плану Медведева-Саркози. Какие? А неважно. Ваши доказательства - не доказательства. Россия это умеет. Сейчас у Саакашвили всё норм. У него есть своя политическая партия, которая даже выступала техническим кандидатом на выборах правящей партии в Украине. Сам он прекрасно лег под новую власть. У Миши всё хорошо. А грузины наблюдают как их земли продолжает отжимать Россия, в последствии мудрой внешней политики Михаила Николозовича. России начхать на международные договоры. Как говорил великий инстаграмный философ Джейсон Стетхем - "Договор с Россией не стоит той бумаги на которой написан" Россия выполняет свои геополитические и в том числе - военные цели на территории Украины. Подписывая с ней какие то договоренности в этом направлении надо изначально предполагать что тебя постараются обмануть. Беря на себя взаимные обязательства с Россией, ты должен задуматься, есть ли механизмы которые принудят Россию выполнить свою договоренность, в то время как ты будешь выполнять свою. Если нет - то лучше и не ввязываться. Понимают ли это люди которые вчера собрали ветеранов, активистов и политических аналитиков? Встреча показала что нет. А это значит что в случае провала, у них всё будет хорошо. Даже не в этой стране. А вот вы можете оказаться на месте этого грузина. #читаємо_вголос Серж Марко

Павло Казарін: Зеленський може увійти в історію як людина, яка програла війну. Я можу зрозуміти, навіщо це Москві. Тому що імперія, колонії і фантомні болі. Я можу зрозуміти, навіщо це Європі. Тому що ринки, витрати й торгівля. Але я ніяк не можу зрозуміти, навіщо це Україні. Володимир Зеленський може бути впевнений, що він увійде в історію як людина, яка закінчила війну. Але він може увійти в неї як людина, яка її програла. - А у зєлі є галстук, який він буде жувати? Чи він побіжить з розпростертими обіймами? Офіційна позиція колишньої української влади була проста. Ні про яке виконання угод не може йтися доти, поки Росія не виведе свої війська з української території. Цю позицію МЗС транслювало на всіх можливих дипломатичних майданчиках. Європейські дипломати намагалися пропонувати альтернативи (однією з них і стала «формула Штайнмаєра»), але, загалом, з українською позицією готові були погоджуватися. Санкції проти Росії зберігалися. Під час акції з вимогою до президента України Володимира Зеленського не підписувати капітуляційних угод із Росією. Київ, 19 вересня 2019 року Під час акції з вимогою до президента України Володимира Зеленського не підписувати капітуляційних угод із Росією. Київ, 19 вересня 2019 року А потім в Україні сталися президентські вибори. Ймовірно, Європа побачила в них для себе вікно можливостей. Зрештою, до 2014 року Російська Федерація жила за формулою «продаємо на Захід нафту й газ, а на виручені гроші купуємо все інше». І ця схема цілком була вигідна для європейського бізнесу. Повернення російської делегації в ПАРЄ. Заяви Володимира Зеленського про нові переговори. Перший обмін. Підготовка зустрічі в «нормандському форматі». Причому Москва давала зрозуміти, що ця зустріч можлива лише в тому випадку, якщо Київ письмово погодиться на «формулу Штайнмаєра». Про це, зокрема, говорив помічник президента Росії Юрій Ушаков. Все, що ми спостерігаємо, ‒ це російський сценарій виконання «Мінська». Відповідальність за який нова українська влада, до того ж, намагається перекласти на своїх попередників. При цьому Володимир Зеленський вголос говорить про те, що ніякі вибори на Донбасі до виведення військ неможливі. Але що може бути гарантією того, що ці слова не залишаться просто словами? Україна послідовно виконує всі вимоги Москви. Розводить війська. Веде прямі переговори з Кремлем. Якщо минула влада прагнула до того, щоб дружити з Європою проти Москви, то нова охоче йде на те, щоб Москва та Європа почали дружити проти Києва.

Аліна Косовська 10 год Мені сьогодні 21. Я не святкую, ні. Я на війні з 16 років. П'ятий день народження я проводжу тут. По клаптиках відгризаючи у ворога свою рідну землю. Копаючи її лопатою, повзучи по ній в невідомість, розглядаючи її з неба. Крок за кроком. П'ятий рік я борюсь за наші міста - за кожного мешканця, кожну вулицю, кожен дім. Я роблю все можливе і неможливе, щоб жовто-синій стяг майорів над моїм містом і в серці кожного його мешканця. Я без емоцій дивлюсь в очі смерті, але плачу від щастя, коли моя Авдіївка співає український гімн. Я віддала боротьбі за кожен клаптик Донбасу свою молодість і своє здоров'я. Близькі мені люди віддали за мою землю життя. І я не готова дарувати ворогу ані сантиметра цієї землі. Чуєте, новообрані? Ви не маєте права забрати у нас те, за що ми боролись. За це заплачена надто висока ціна. #нерозводьтевійська Ні, не так. #якевбісарозведеннявійськ #здохнітьпадлюки

Гліб Бабіч «Камінь на горі». #Байки_для_своїх Коли ти воював, тобі теж дмухали в вуха і висіли на руках. Мовляв, навіщо? Свої були з тобою і робили так само. Але тисячі і тисячі говорили «нічого не зміниш!», «Уб'ють дурня, тобі що більше всіх треба?», «Як небудь саме розсмокчеться», «за нас все вирішили, ти що не бачиш?», «За кого?», тощо… А потім брали, і тикали мордою в сім'ю - «що з ними буде, коли тебе вб'ють?» Коли ти волонтерив, або не волонтерив (говорив не дотягуєш), і тягнув на допомогу армії останнє - «розумні» крутили пальцем біля скроні. «Виживати треба, виживати», «всіх не врятуєш», «це не твоя війна, твоя справа гроші заробляти», «це великі нагорі воюють, крадуть - а ти викладаєшся», тощо... А потім брали, і тикали мордою в сім'ю - «що з ними буде, коли ти по світу підеш?» Спочатку ти намагався пояснити, а потім розумів, що все - в прірву. У тисячі маленьких прірв, які готові тільки поглинати. Але ти воював, або рвав останні жили - і за них теж. Мовляв, потім зрозумієте коли-небудь. Тому, що крім «твоїх» і «ось цих» - є інші тисячі і тисячі. Перелякані, розгублені, або просто ті, хто нічого не розуміє. Коли все змінилося - розуміти перестав ти. Ну як, перестав. Ти-то як раз зрозумів, що щось пішло не так і не туди. Відчуття було таким, що камінь, який ти важко викотив в гору, похитнувся і почав котитися назад. Але ти не хотів зрозуміти - чому? А вони вже волали, що все розуміють. Хоча, коли ти питав, що? - вони тільки шкірились і кричали тобі в обличчя - «Я ж казав! Ви все робили неправильно! » І коли ти виходиш на площу, або до Великих Будинків, щоб сказати своє слово і зупинити камінь, який готовий скотитися назад (як ти кажеш - «весь цей п *** ець»), вони знову кричать тобі у вухо. «Контужений», «чого тобі не вистачає, живи - ми ось живемо», «гірше не буде», «треба повірити», «просто перестати стріляти», «мир за будь яку ціну», «так нехай заберуть що хочуть - аби мене не чіпали »,« забрати і поділити ». А потім беруть, і тикають мордою в сім'ю - «підеш проти течії - знову залишиш їх ні з чим?» Так хрін вам! Так як ти можеш опиратися навіть в повній безнадії - їм ніколи не навчитися. І зараз ти впираєшся заради того, щоб цей чортів камінь не зірвався з гори, і не передавив до біса всіх, хто все життя живе щільно заплющивши очі, відкриваючи їх тільки під час телешоу. Ти виходиш з такими ж як ти, і кажеш «ні» тим, хто забрався вище, звісив ноги, і спльовує, намагаючись влучити тобі в очі. Коли вони, все-таки, не роблять те, чого ти не хотів - вони дурять публіку, кажучи, що це був їх хитрий план. Вони брешуть. Це саме ти зі своїм похмурим «ні». Вони бояться тебе. Ти для них чужинець з незрозумілої планети. І поки вони маневрують, щоб не зіткнутися з тобою конкретно, і лоб в лоба. Вони не знають, що з тобою робити. Поки. Але вони думають. Вони вирішують це питання. Вони набираються сил і можливостей. І рано чи пізно розраховують тебе скрутити і поставити в стійло. Тому поки вони роблять те, що можуть. Ті, хто забрався вище і звісив ноги. Вони заводять шоу, вони говорять потрібні слова з кожної праски. Вони хочуть зробити тебе в очах всіх неадекватним, марним, небезпечним дурнем. Їм допомагають «розумники», які розповідають про те, що ти «випускаєш пар». Про марність твоїх зусиль. Про те, що «так не роблять». Про твої помилки. Їм, також, допомагають ті, кому потрібен «швидкий вогонь». Які будять в тобі чорне, обвуглене війною. Які сподіваються, що ти психанеш, і перетворишся на тупу машину, яка руйнує все навколо. Ті, хто хочуть хаосу і закінчення всього. І сподіваються, що його подарує твоя сила. А ти продовжуєш думати. Тому, скрипиш зубами, і знову виходиш з такими ж як ти показати силу. Величезну. Таку, як та, у велике свято. Нескінченної колоною по головному руслу країни. Ти знаєш, коли час, і коли - не на часі. Ти знаєш, як легко програється розпочатий невчасно бій. І знаєш, що сила може стримувати навіть просто своєю присутністю - якщо не піддаватися на її розпорошення. І знаєш, що навіть зброя в руках має сенс, тільки якщо ти готовий її застосувати, і вмієш їй користуватися. Бо це відчувають. У цьому сенс твоєї сили. Тому, ти знову йдеш, і робиш те, на що іншим плювати, і що багатьом поперек горла. Бо ти маєш. Бо хтось і досі впирається там, де гаряче. І знову виграєш черговий бій. Правда, коли бачиш, що тих, хто поруч стає менше - у тебе тоскно ниє в грудях, як від того самого, гострого звуку міни, що вже летить. Тобі не вистачає почуття єдиного підрозділу. Тобі не пояснити іншим, що «я в строю» - це не про парадну коробку і не про плац. Нам знову не вистачає єдиного строю. Щільності поля. Фланг до флангу. Але скоро все буде. Повір, я знаю, що кажу. Ми виштовхали цей камінь в гору. І він не стане нашим пам'ятником.

21 сентября 1947 года родился американский писатель Стивен Кинг. Несмотря на то, что Кинг работает в разных жанрах, за ним плотно закрепилось прозвище “Король ужасов”. Помимо художественной литературы, он написал 5 научно-популярных трудов. В молодости Стивен Кинг подрабатывал в прачечной, чтобы обеспечить жену и детей. Некоторые свои произведения, ставшие впоследствии знаменитыми, он написал именно тогда, прямо на работе во время перерывов. Роман “Кэрри” принёс Стивену Кингу более 200 тысяч долларов. В 70-х годах, когда он был написан, это были огромные деньги. Причём автор сперва так и не дописал “Кэрри”, отправив рукопись в мусорную корзину, но жена убедила его закончить произведение. Оно в итоге стало его первым коммерческим успехом. Сегодня Стивен Кинг - самый богатый писатель в истории мировой литературы. По его собственным утверждениям, Кинг уже много лет пишет не менее 2000 слов в день. Он строго придерживается этой нормы, которую сам себе и установил. Стивен утверждает, что каждый, кто хочет стать писателем, должен посвящать этому занятию не менее 4-6 часов ежедневно. Известно, что у писателя развита аэрофобия. Другая его фобия, довольно необычная - боязнь психиатров. Несколько знаковых цитат Стивена Кинга: Добро никогда не остается безнаказанным. Только враги говорят друг другу правду. Друзья и возлюбленные, запутавшись в паутине взаимного долга, врут бесконечно. Женщины не могут хранить тайны, но ни одна из них не разболтает то, что у неё на сердце. Планета вращается, знаете ли. Можно вращаться вместе с ней, а можно зацепиться за что-то и протестовать, но тогда тебя свалит с ног. Может, есть и феи, и эльфы, но помни: Бог помогает тем, кто помогает себе сам. Единственное, что отличает мужчин от мальчиков - это цена их игрушек. Когда дело касается прошлого, каждый из нас писатель. Даже остановившиеся часы два раза в день показывают точное время. Три возраста мужчины: юность, зрелость и "ты отлично выглядишь". Возраст - всего лишь число.

Не знаю кто такой этот Олександр Михельсон, но он от зе паяца на голову выше, явно, ведь такое надо придумать, после 150 дней правления чувака, валить всё на папередников!: "Агентура Кривавого Бариги Порошенка продовжує руйнувати всі світлі устремління Народного Президента Зеленського(?!)" У дурака одно устремление - власть под себя грести. А пенсии, зарплаті, комплатежи, газ дешевле в 4 раза, учителям по 4 тыс. долларов в месяц, войну прекратил Зе не за 2 недели, как Порошенко, а за 20 лет, сдаст при этом Украину Кремлю...

🇺🇦👏💐 Ми продовжуємо розповідати про українців, які ризикнули власним життям і прийшли на порятунок. Цього разу історія про 19-річну Світлану Юркевич, маму двох дітей, із села Великий Чернятин, що на Вінниччини. Молода жінка врятувала на місцевому ставку 6-річного хлопчика, який із металевої перекладини впав у водойму. Світлана навіть не знала, де саме потрібно пірнати, щоби витягнути дитину з води. "Я двічі пірнала під воду, але хлопчика не знаходила, потім пірнула ще раз і зачепила його ногою", – розповіла згодом рятувальниця. Далі дівчина хотіла витягнути дитину на берег, але сходи були слизкі, тож почала надавати домедичну допомогу у воді. Діяла інтуітивно – перекинула злопця через коліно і почала видавлювати з нього воду, якої він наковтався. Світлана стала лауреатом Всеукраїнської акції "Герой-рятувальник року". Дякуємо вам за безстрашність і мужність! Ви справжня героїня! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #рятувальник #Світлана_Юркевич

Карл Волох Довгий час уже намагаюся зрозуміти, чому два тисячоліття бездержавності і породжені цим колективні ментальні дефекти не завадили євреям згуртуватися на захист своєї відродженої країни, а українці, в умовах набагато менш загрозливих, демонструють таку суїцідальну безвідповідальність. Раптом осінило: от саме тому, що «в умовах менш загрозливих». Бо на Близькому Сході ніхто не приховує, що, в разі перемоги ворога, ізраїльтян просто фізично знищать. Більшість же українців такої небезпеки від Росії не відчуває, а складні конструкції, на зразок зв’язку між Голодомором і колоніальним статусом, вони не засвоїли. От звідси й «втома від війни», «просто перестати стріляти» і аполітичний дезертир на посаді Верховного головнокомандувача. Знаєте, можна заради миру пригнобити власну гідність, можна, мабуть, як це не принизливо, поступитися якоюсь частиною суверенітету, можна навіть гнати від себе згадки про Голодомор і Великий терор як результат втрати цього суверенітету в минулому. Не можна тільки вважати, що в разі втрати українською державою суверенітету російський імперіалізм будь-коли (поки існує) дозволить побудувати тут багату цивілізовану країну

Ідеї від офісу «одного з найкращих лідерів сучасного світу» Якщо серйозно про зустріч в АП — є одна деталь, яка чим більше думаю, тим важливішою мені здається. З того, що прозвучало з вуст пана Єрмака, дуже важливою є одна фраза. Мовляв, вони вважають, що за формулою Штайнмаєра вибори можна проводити лише за відсутності на окупованих територіях будь-яких військ. Тут ми просто усі хором перепитали — будь-яких? Російських, українських, колаборантських? Будь-яких, підкреслили нам. Далі — моє припущення, але, будь ласка, послухайте уважно. Мені справді здається, що вони запропонували це росіянам в якості компромісу. Мовляв, окей, ви виведіть війська, а ми свої відведемо подалі і не будемо заводити. І ось в таких умовах, під контролем ОБСЄ, і будуть ваші вибори, і особливий статус. Нагадаю, попередня позиція України була «жодних виборів, поки українські війська не стануть на українському ж кордоні». Я навіть готовий повірити, що зараз обговорюють саме таку схему. Проблема в тому, що росіяни і так не визнають власних військ там. Увесь луганський корпус — це начебто «народна міліція», за їх версією. Міша Макарук конкретно запитав — а таке озброєння, як ТОС Буратіно, буде виведено? Відповідь була ухильною. І от мене справді лякає можливість схеми, за якої: — українська сторона відводить війська. Збройний контакт припиняється, — росіяни повторюють «нас там нет. Если кто и есть, то народная милиция, мы ее не контролируем», — проводяться вибори, особливий статус. «Народна міліція» змінює нашивки на «муніципальную міліцію», — все залишається, як є, але ОРДЛО легалізовано в тілі України, — на усі «вы что сделали?!» влада відповідає «це все попередники, це вони такий закон про особливий статус прийняли» (це правда), оминаючи той факт, що попередники вимагали його запуску в дію лише після повного українського контролю над власною територією. От чого я боюся. Victor Tregubov

А ви були на Закарпатті? Тут все прекрасно – чисте гірське повітря, зелені ліси, неповторна краса ландшафтів… Національний природний парк "Синевир" розташований e Міжгірському районі Закарпатської області, відзначає своє 30-річчя. У парку – найбільше у Карпатах озеро "Синевир". Це – один із найвідоміших туристичних об’єктів України. Щороку сюди приїздять тисячі туристів. Якщо поглянути на озеро з висоти пташиного польоту, побачите неперевершене видовище – оточена з усіх сторін багатовіковими буками та ялинами водна гладь, в середині якої невеликий острівець, що нагадує велике око. Легендарне озеро знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря і утворене внаслідок потужного землетрусу, що спричинив зсув. Глибина – 8-10 метрів, подекуди до 24 м. На території парку є ще одне гірське озеро – Озірце. Воно менше за площею, але теж дуже мальовниче. Загалом у парку зростає майже 1000 видів рослин та живуть понад 200 видів тварин.Також нНа території парку діє єдиний в Україні центр реабілітації бурих ведмедів. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Синевир #Закарпаття

На Луганщині цивільні проти відводу українських військ У підконтрольному українській владі місті Золоте Попаснянського району Луганської області місцеві жителі занепокоєні планами президента Володимира Зеленського та нового керівництва Міністерства оборони щодо відступу бійців ЗСУ зі своїх нинішніх позицій Про це з посиланням на українську службу Радіо Свобода розповідає Еспресо.TV. На їхню думку, розпочнеться безкарність і незаконні самосуди над тими цивільними, які проживали поруч із військовими, підтримували їх. Також люди бояться відсутності влади й комунікацій з нею. У Золотому-4 й так складно із продовольством. Здебільшого у населеному пункті живуть пенсіонери, їхній середній дохід ледь перевалює за 1500 грн. У той же час, для порівняння, три тонни вугілля у цьому районі (для опалення домівки на зиму) коштує близько 10 тис. грн. "На українській території розведення військ не може бути. Це українська територія. Найдалі, куди можуть піти українські війська - лише вперед. У нас всі люди можуть піднятися для того, аби не відпустити звідси українські війська. Ми станемо поруч з ними, але не відпустимо війська з української території", - заявляє місцева жителька й громадська активістка Марина Данилкіна. Також точки зору дотримуються й розміщені там вояки ЗСУ. Свій ймовірний відхід із позицій вони засуджують. "Якщо тут розведуть війська, то це буде дуже погано. Місцеві жителі дуже бояться. Ми тільки відійдемо - вони (проросійські сили – ред.) підуть одразу в наступ", - вважає військовий на ім'я Ігор. "Серед військовослужбовців відсутня довіра будь-яким домовленостям щодо врегулювання конфлікту. Крім того, якщо військові й будуть відходити, то за межі населеного пункту. Це означатиме, що 526 людей із Золотого-4 опиняться у так званій "сірій зоні", - наголошується у матеріалі.

Victor Tregubov 21 вересня о 14:23 З приводу печерної поведінки Бені. Люди кажуть - навіщо він таке хамло? Чи не розуміє, шо цим послаблює свої позиції? Людоньки, ви не розумієте. Була в нас одна політикесса, що носила блузки по ціні двох її річних декларацій кожна. Чи допомагало це її політичному іміджу? Трішки заважало. Але для того дівчинка з радянського Дніпропетровська і робила усі сумнівні речі в своєму житті - щоб вийти на високу трибуну у красивому платтячку і там сяяти. Це не засіб. Це самоціль. Для того забиті хлопчики з інтелігентних родин і робили гроші в дев'яностих усіма засобами будь-якої монструозності. Щоб усім показати. Щоб "сверху на них плевать. Удовольствие получать". Щоб збиткуватися з інших, і щоб за це нічого не було. Для них це барське хамство - самоціль. Помста за травми дитинства. Бо якщо в тебе в дитинстві не було велосіпеда, а зараз є авіакомпанія, це все одно означає, що В ДИТИНСТВІ В ТЕБЕ ВЕЛОСИПЕДА НЕ БУЛО. І тобі за це ще всі заплатять.

"Герой-рятувальник року". 🇺🇦❤ Знайомтесь – В'ячеслав Пащенко, старший пожежний-рятувальник. Інцидент трапився 18 листопада минулого року на Донеччині. Дві дівчинки гралися біля водойми і не помітили, як зайшли на тонку кригу, де й провалилися. В'ячеслав Пащенко у цей момент їхав велосипедом. Чоловік почув дитячі крики і кинувся на допомогу. 25 метрів по тонкій кризі і ось вони… знесилені дівчата, які навіть не могли вчепитися за палицю. Рятувальник пірнув у воду і витягнув малих. Якби В'ячеслав проїжджав повз цього місця кількома хвилинами пізніше, сталася б трагедія. Коли усі троє дісталися берега, серце нашого героя заспокоїлося. Дякуємо вам за справжній вчинок! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #рятувальник #Пащенко

10 га – 18,5 тисяч сонячних панелей. На Вінниччині у селі Червоне звели сонячну електростанцію потужністю 5,3 МВт. Станція вироблятиме щорічно 6,2 МВт-год електроенергії. Цього вистачить для трьох тисяч житлових будинків. Панелі генеруватимуть електричну енергію незалежно від пори року, навіть взимку. Сонячну електростанцію, власником якої є товариство "Солар Енерджі-Скіф", планують ввести в експлуатацію наприкінці жовтня. Після запуску тут працюватимуть місцеві жителі – електрики, інженери, охоронці. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Вінниччина #СЕС

Вірші про осінь восени Милуємося вродою Немає ніби то війни, Так зачаровані природою. Тополі, липи, ясини Скидають жовті листя... Немає ніби то війни, Недалеко, неблизько. Печаль окутує туманом Чи позникали вороги? Чи вводимо себе в оману? Чи нас покинули боги? Чи совість кожного дрімає Та не існує каяття? Неначе і війни немає... Яке потворе забуття. На землю падають дощі Та холодіє восени, Немає спокою душі... Немає ніби то війни...

🇺🇦💐👏 Вітаємо!!! Найсильніша триатлоністка України і лідер жіночої збірної з триатлону Юлія Єлістратова не мала собі рівних на етапі Кубка Європи-2019 у Константі (Румунія). На спринтерській дистанції українка випливла в першій групі, рівно трималася на вело і впродовж заключного виду порадувала нас своїм фірмовим бігом – показала найкращий час! Юлія Єлістратова посідає 40 місце в олімпійського рейтингу. Нині спортсменка готується до Олімпійських Ігор – четвертих у кар’єр.

Аллан Левітов з Levitov Allan. 23 хв. · уЗеленского объявили "большой договор союзных стран под гарантии целостности Украины"... э-э-э и чо? У нас уже один такой есть. В Будапеште подписывали. Это НИКАК не помешало аннексировать Крым, напасть на Донбасс. Запоребриковых оккупантов из Донбасса и Крыма КОГДА выведут? Вот об этом (и только об этом) может быть разговор. Такой дискурс навязывала команда ПП, которая защищала интересы Украины (и при которой было освобождено больше половины оккупированных территорий: Мариуполь, Бахмут, Дружковка, Краматорск, Славянск, Изюм...) Похоже на то, что уЗеленского подпишут очередной "мэморандум", где Украина обязуется сдать 1..., 2..., 3... (например, отвести свои войска за 400 км. Why not?) - а за это нам в обмен "гарантии". С Будапештским же меморандумом "гарантии" четко сработали, правда? И вот тут "четко сработают".

Зеленський хоче припинити війну і повернути територію, а Путін хоче зберегти вплив, яке зменшиться, якщо територія повернеться на українських умовах. І це - діаметрально протилежні завдання. Зеленський і Путін просто не можуть «зійтися посередині», як про те говорив український президент - якщо будуть крокувати в різні боки. Віталій Портников https://detaly.co.il/i-vmeste-im-ne-sojtis/…

Цей день в історії, 23 вересня 23 вересня 1648 року в битві під Пилявцями військо Богдана Хмельницького завдало нишівної поразки польській армії під командою Миколи Остророга, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського. Це відкрило козакам шлях на захід і вже за місяць в облогу було взято спочатку Львів, а потім Замостя, й наприкінці року Хмельницького тріумфально вітав Київ.

Андрій Парубій 3 год ДБР відкрило проти мене кримінальне провадження. За організацію захисту Одеси весною 2014-го. Щоправда, у своєму листі ДБР це називає «масовими заворушеннями». От такий документ. Але, насправді, не здивував. От що здивувало, так те, що у тексті не було (поки що) формулювань про «організацію, координацію і здійснення Парубієм державного перевороту під кодовими назвами «Майдан», «Революція Гідності»», про «незаконне усунення від влади законно обраного президента Януковича», про «захоплення влади організованою злочинною групою», про «злочинну протидію державній політиці реінтеграції України у єдиний простір з братньою Російською Федерацією» і т.д. Хоча, це вже досить виразно прочитується між рядками. Але відчайдушна протидія української влади і громадянського суспільства гібридному захопленню путінською Росією всього нашого південного сходу — восьми українських областей, через захоплення влади проросійськими силами у обласних центрах, зокрема, і в Одесі — тут вже класифікується однозначно — як «факт створення і координування Парубієм А.В. громадських озброєних угрупувань з метою вчинення масових заворушень 02.05.2014 на території м.Одеси.» У документі ДБР це вже стверджується як ФАКТ. Дійсно — нова, химерна епоха... Але, щодо всього цього задзеркального абсурду маю сказати наступне: як і на Майдані, як і в АТО, як і під час захисту наших південних областей, зупиняючи «русскую весну», я робив все можливе для захисту України. Так як і все своє життя, як і усі ці роки війни. І так буду робити і надалі. Це знають мої друзі і соратники. І хай це завжди пам‘ятають вороги України.

Mayya Tulchinskaya 9 год Якщо ти вважаєш, що мир за будь-яких умов називається капітуляція - ти порохобот. Якщо ти ще у березні попереджав, що такі спроби будуть - ти радикальний порохобот. Якщо ти помітив, що президент не їздить на велосипеді, а тільки збільшує кортежі та охорону - ти порохобот. Якщо ти ще навесні знав, що так і буде - ти клятий порохобот. Якщо ти розумієш, що зарплати вчителям у 4000 євро не можливі - ти порохобот. Якщо ти казав про це ще півроку тому - ти відбитий порохобот. Якщо ти в змозі прочитати у бюджеті на 2020 рік, що видатки на освіту та соціальну сферу скорочуються, а на репресивний апарат - збільшуються, то ти порохобот. Якщо ти кажеш про це вголос - ти проплачений порохобот. Якщо ти казав, що так буде, ще у травні - ти проплачений штатний порохобот-істеричка. Якщо ти бачиш, що малому бізнесу гаплик - ти порохобот. Якщо ти ще навесні казав, що розкуркулювачі прийдуть не по олігархів, а по ледве дихаючий середній клас - ти системний порохобот на зарплаті. Якщо ти не кажеш на чорне "біле" - ти порохобот. Якщо те, що виглядає як качка, ходить як качка і крякає як качка, ти називаєш качкою - ти порохобот. Якщо ти знав ще навесні, що качки восени кудись летять - ти ультра-радикальний порохобот.

Vladimir Zavgorodny 4 хв. · Вот, смотрите, прямым текстом. "Украина должна пересмотреть свой подход к отношениям с НАТО и отказаться от идеи вступить в альянс." И это говорит не кто-нибудь, а представитель кабинета министров в Верховной Раде и председатель парламентского подкомитета по госбезопасности и обороне Ирина Верещук. То есть не городской сумасшедший говорит, не случайно попавший в депутаты свадебный фотограф, а ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ПОДКОМИТЕТА ПО ОБОРОНЕ. Ну и там дальше по методичке: Украина никому не нужна, нас не возьмут, а вот Финляндия, и вишенкой: НЕ НУЖНЫ ПРОБЛЕМЫ С РОССИЕЙ". Ну вот как-то так. Полотенечко ннннада?

Алексей Гончаренко Слуга Народа против вступления Украины в НАТО! Вчера в интервью на 112 канале представитель Кабмина в Верховной Раде и глава парламентского подкомитета по госбезопасности Ирина Верещук заявила, что «Украину в НАТО не ждут». А не ждут, оказывается, из-за позиции России (которая против). Интересно, это новый темник с Банковой? Нам сейчас рассказывают со всех каналов, что продажа земли создаст в Украине невероятные условия для бизнеса, и мы чуть ли не Китай обгоним по уровню экономики. Теперь вот новая волна про НАТО. Оказывается, Россия решает, кто должен вступать в Альянс, а кто нет. Что дальше? Может, начнут говорить про «буржуазных империалистов», которые хотят захватить нашу страну? P.S. Это окей, что Слуга Народа учится и многого не знает. Но глава (!) подкомитета по госпобезопасности (!) должна знать (!), что АВСТРИЯ не является членом НАТО. Это не просто мои придирки, это элементарный набор знаний, необходимый для руководства государством. Это уже ни в какие ворота не лезет. Я понимаю, что депутатов искали по объявлению, может, на Olx, но нужно же готовиться к интервью. (Госпожа Ирина Верещук заявила, что «Она (Финляндия), наверное, глубже интегрирована в НАТО, чем некоторые страны НАТО, например, Венгрия или Австрия». Ирина, Австрия не входит в НАТО. Чтобы узнать, что такое НАТО, начните с Википедии: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E)

Гліб Бабіч 3 год Сьогодні з ранку у преЗЕедента дуже свербіло знову зробити що-небудь епохальне. І дуже близьке до сподівань більшості, що його обрала. Настільки близьке, щоб його виборець дещо відволікся від наростаючого подиву, викликаного продовженням росту цін і тарифів, а так само перспективою примусового стриптизу для малого бізнесу. Він напружив всю свою креативність, і врізав флешмобом по свідомості.. Відмінний, треба сказати, флешмоб - "Стукани на на ближнього свого!" Бо це найцікавіше, що можна запропонувати тій частині "простого наріду", яка душею все ще трішечки живе в радянському союзі. Ну, або не трішечки. Президент грянув промовою. Він знову натякнув на те, що можна зробити їх разом. Всіх корупціонерів. Причому зробити на бабки і в'язницю, що взагалі перевищило інтерес до прийдешнього шоу доносів і розправ. І як фокусник дістав з рукава і подарував спраглому народу прямий телефон НАБУ. Який, правду сказати, існував і до цього. І, увага, ЗАКЛИКАВ всіх ЯК ФЛЕШМОБ - зателефонувати за цим номером і повідомити про відомі факти корупції. У самій кульмінації він зробив головний вбивчий удар. Він запропонував громадянам стукати в НАБУ в разі якщо з них вимагають хабар, відкат або ... та-да-аа-ам! - в разі "БУДЬ-ЯКОЇ ІНШОЇ корупційної схеми!" У народу серце завмерло, злетіло на висоту Монблану, і солодко ухнуло всередину, на всю глибину корупційних схем найближчого (і не дуже) оточення. Мало того, що у чималої частини населення в поняття "корупційна схема" входить все, що стосується грошей, і не стосується попадання цих грошей безпосередньо в ЇЇ кишеню. Ще й преЗедент навіщось майстерно вплів у свою мову згадку про таксиста, кинутий недопалок, непристебнутий пасок, і неоплачені комунальні платежі. Картина корупційного світу негайно склалася в допитливих умах, і контактний телефон НАБУ тріумфально впав під шквалом дзвінків. Вийшовши зі стану "А що це було? ..." Рада Громадського контролю НАБУ кинулася рятувати становище. Вона спробувала пояснити громадянам, а головне самому ПреЗеденту, що підвідомчість розслідувань НАБУ стосується тільки певної частини злочинів і злочинців. А саме ... і викотила номенклатуру посадових осіб, список яких очолює сам президент. А потім звинуватила його в діях, що ведуть до дестабілізації роботи бюро. І ненав'язливо нагадала про відповідальність за неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Але свято вже було не зупинити. Я б дорого дав за те, щоб прочитати розшифровки сьогоднішніх дзвінків до колл-центру НАБУ. Скільки Шекспірівських пристрастей і жахів Стівена Кінга пройшло сьогодні перед їх широко розкритими охрінілими очима! Моя віра в людство, звичайно, сильно б постраждала. Але літературними сюжетами я був би забезпечений на наступні чотири життя. Але потім, в спробі врятуватися від поховання під шквалом пролетарського гніву, РГК НАБУ ненавмисно заклала міну під суміжні організації. В кінці повідомлення було сказано: "Закликаємо президента розтлумачити сферу відповідальності НАБУ та вказати, що з приводу корупційних злочинів, які не входять до компетенції НАБУ, треба звертатися до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України". Це було жорстоко. Я підозрюю, що сьогодні у співробітників колл-центрів ще трьох силових структур буде тривожна ніч. З побожним жахом вони чекатимуть ранку. Коли, цілком ймовірно, завтра - наш креативний гарант з'явиться в черговому ролику, і додасть до антикорупційного донос-флешмобу прямі телефони Поліції і СБУ (а ДБР мені не жалко зовсім, я б ще і номер Портнова додав). І скаже ... Стукайте! ... І да відкриють вам ... кримінальні справи. І стане тихо на вулицях. І припадуть громадяни вухом і губами ... І нехай весь світ зачекає...

“В троллейбусе с утра бурчание про картошку по 18 гривен: “это в сентябре-то”. Тихо так. А потом: “Еще сейчас и субсидии снимут”. Короче, шо-то начинают прозревать. Но медленно. Я тут недавно покопалась и поняла, у кого зелененькие брали свои лозунги и обещания. – У большевиков. Хотя те вроде как не слышали про диджитализацию и таргетизацию. Но целевым аудиториям правильно лапшу вешали – мастерски, подкрепляя все мощной “агитацией и пропагандой”, которая тогда выражалась в плакатах, газетах и по радио, а сейчас перешла на всякие “Г+Г” и прочие СМИ, ботофермы и таргетированную рекламу на всех интренет-ресурсах. Итак, пять лозунгов, на которых зашли краснопузые и чему у них научились зеленые: 1. “Земля – крестьянам”. – Нифига. Загнали в колхозы и все отобрали. Кто отказался быть загнанным – сослали, расстреляли, заморили голодом. Аналогия сегодняшнего дня – “свободный рынок земли”. Чувствую, “повеселимся” отменно, если дождемся “рынка”. Им же деньги нужны в худеющий без ФОПов бюджет, поэтому будут продавать по-быстрому “без шума и пыли”. И дурить, дурить, дурить. – С ручной судебной системой это легче легкого. 2. “Фабрики – рабочим”. – Ну да. Все забрали и “национализировали”, ничего частного не осталось. В принципе, если у нас опять будут “национализировать” – как хочет Игорьвалерьевич, то все то же самое. А лозунг зеленых про “возродим производство” и “призовем инвесторов” – в такую же трубу после наездов СБУ на “Арселор”. Красиво же. Или ты договариваешься и платишь, или остаешься без заводика. Как во времена Саши-стоматолога. 3. “Вся власть – советам”. Ну, кто помнит историю – в итоге в советах осталась только одна правящая партия с комсомолом и пионэрами. В принципе, как сейчас в Верховной Раде и то, что собираются сделать в местных советах на предстоящих опять внеочередных выборах. Ушлые рыги и бандиты просто позеленеют и примут “политику правящей партии”. Вот так “легким движением руки” демократия превращается в авторитаризм. Думающие холодильником даже и не заметят. 4. “Хлеб – голодным”. Этот лозунг советы нарушили сразу, как почувствовали власть и силу. Заморить голодом целые области и республики – пожалуйста. Все сразу становятся шелковыми и послушными – русифицируются и ходят строем, куда пошлют – хоть на расстрел, хоть в ГУЛАГ, хоть куда. Тут зеленые вместо хлеба использовал “снижение тарифов”, хотя и цены поднялись с весны не только на картошку, но и на хлеб, и на все остальные группы продуктов при падающих вниз валютах. “Нарид” как бы понимает, что грядет большое “на…алово”, но пока тихо молчит и сопит в две дырки, упрямо ожидая чудес. Кстати, тарифы только повысят – ведь местные советы подали в столицу запросы на повышение услуг теплоснабжения “в связи с большими долгами населения”. Не верите? – Гуглите. 5. И последнее: “Мир – народам”. Ну, как в 1918-19 гг. краснопузые “принесли мир” – не мне вам рассказывать. Чай умные. Почитаете, как утопили 1/6 часть суши в крови, оторветесь на 20 минут от “сватов” и “квартала”. Как сейчас собираются просунуть штанмайера всем нам за щеку – тоже не буду рассказывать. Еще одно большое нагребалово всех 73%. Ну и остальных – “шоб було”. Только ведь “остальные” это терпеть это не будут. Вот такой гладиолус, малята. Писала специально максимально просто и понятно. И вам – не хворать.” ©Алёна Балаба

Ольга Кирилюк ЯК СТИРАЮТЬ НАЦІОНАЛЬНУ ПАМ'ЯТЬ ІСТОРІЯ ПЕРША - Крим. Одразу після депортації кримських татар у 40-х роках ХХ ст. етнонім “кримські татари” був вилучений з інформаційного простору. Його не можна було публічно вживати. Під час переписів населення багатьом людям забороняли зізнаватися, що вони кримські татари. Рекомендувалося вважати їх просто “татарами”. Та боротися з етнонімом совітам виявилося замало. Вони перейшли до боротьби з топонімами. А тому одразу після депортації - майже півтори тисячі кримськотатарських назв населених пунктів були замінені російськими!!! А тепер уявіть. Після виселення кримських татар півострів починають заселяти росіяни, згодом трохи українців. Але живуть вони вже на території, де майже нічого не нагадує про кримських татар. Самого народу нема і всі його назви змінені. Навколо тільки всілякі Плодородное, Межгорье, Междуречье, Сергеевка. А тепер ще уявіть, що в підручники історії вони не дуже заглядали, а всю історію вчили тільки з новин на Росія-24. І тоді зрозумієте, чому в 2014 році вони повірили пропаганді й вирішили, що Крим - “ісконно русская тєріторія”. А чи могла б Росія переконати їх, що Крим - “сакральна російська земля”, аби навколо були справжні кримськотатарські назви — Яни Капу, Темір-Ага, Актачи, Албат? От вам і стирання національної пам'яті! ІСТОРІЯ ДРУГА. Як з “України” робили “Малоросію” Царська цензура мала розпорядження вилучати з друку такі слова: Україна, українець, Січ, Запоріжжя. Натомість їх замінювали принизливими словами: малорос, Малоросія. Мета проста — довести нам, що “ніякої України не було й нема, її славетної козацької історії теж”. Здавалося б, усього лиш поміняли слова: Україна на Малоросія. А насправді — стерли національну пам'ять. Показовим є дослідження кропивницького географа Андрія Домаранського "Сучасна ідентифікація регіонів свого проживання мешканцями Кіровоградської області». У ході опитування жителям ставили питання про те, чи знають вони історичну назву свого регіону. Варто зазначити, що території сучасної Кіровоградської області вже з ХІІ – ХІІІ століть належали до таких історико-культурних регіонів: «Поділля», «Середнє Подніпров′я», «Наддніпрянщина», «Запорожжя». Більшість опитаних взагалі нічого про це не знала. Лише одиниці змогли пригадати, що територія сучасної області колись разом з іншими регіонами формувала «Запорожжя» (Запоріжжя). Однак з приходом на ці землі Російської імперії цю назву з нашого регіону було стерто. Натомість нав’язувалися інші - “Нова Сербія”, “Новоросія”. Отже, бачимо свідоме знищення в українського населення пам’яті про належність до Запорізької території — як ознаки вольності й національної самобутності. Історія Запорізької Січі була загнана виключно в рамки саме Запорізької області. Що значно применшувало роль цього історичного явища. Багато мешканців міста Кропивницького були вражені, коли з початком перейменувальної кампанії дізналися, що місто було побудоване на території козацьких поселень, а сама територія належала до Запорожжя. Настільки була знищена пам'ять про це, а разом з нею знищена і пам’ять про знищення. Та що там говорити про топоніми, якщо стирання національної пам'яті відбувалося навіть на рівні кулінарії. Коли радянська влада боролася з Різдвом, то придумала його вдало замінити Новим роком, а традиційну різдвяну страву українців — кутю — замінили стравою радянських людей — салатом “Олів`є”. Щоб ніяких національних традицій. ІСТОРІЯ ТРЕТЯ. Перейменувальна кампанія 2015 року Значна частина містян і досі вживає ганебний топонім Кіровоград. Кажуть, мовляв, це наша історія. Коли розказуєш їм, що це назва на честь організатора Голодомору й масових репресій Сергія Кірова, вони страшно дивуються: “Ой! А чому нам ніхто про це не казав раніше?” А тому й не казав — бо такими назвами свідомо стирали національну пам'ять! Козацьке минуле регіону почали стирати ще в 1754 році, коли на території нашого міста почали будувати фортецю святої Єлисавети. Назва обрана не випадково. Саме цариця Єлизавета — донька Петра І - віддала наказ про початок будівництва. Від назви цієї фортеці й утворилася назва міста — Єлисаветград. На честь російської імператриці. На офіційно затвердженому гербі міста Єлисаветграда був присутній вензель імператриці. У результаті нав'язувалася ідея про те, що ніякого життя на цих територія не було, аж поки сюди не прийшла Росія і не побудувала фортецю. Хоча це відверта брехня, бо на цих землях, уже були козацькі поселення. З початком перейменувальних процесів у 2015 році в місті велася скажена рекламна кампанія за повернення назви Єлисаветград. Але, слава Богу, що на той момент (у тому числі і завдяки В`ятровичу), ми відстояли українську назву - Кропивницький, на честь засновника першого українського театру! Бо, даючи містам українські назви, ми показуємо, що ця територія виключно українська! Сьогодні місцеві сторінки у ФБ заповнені радісним криком про звільнення В`ятровича. Електорат чекає, що тепер їм повернуть улюблену імператрицю чи Кірова. Бо електоральні настрої — то, на жаль, НЕ про національну пам'ять.... То тільки про платьожки і долар по вісім....

Картофель по 18 гривен..? Это только начало Зе пропасти Украины и украинцев, ведь трудно себе представить чтобы умные избрали 73% дурака, дурак - юрист из Рога кривого, никогда не работал, шоу творил, смеялся над теми кто работал и вот работяги "обнаглели"... - спрос и предложение перепутали...

🇺🇦❤ А ви спілкуєтеся українською? Славетні українські спортсмени та митці знялися у мотиваційному ролику на підтримку мови. Чемпіон зі спортивної гімнастики Oleg Verniaiev, тренери національних збірних України Александр Шовковский та Ротань Руслан (Ruslan Rotan), стронгмен Василь Вірастюк, акторка Ольга Сумская - Olga Sumska, співаки Олег Скрипка, Олег Винник, Арсен Мірзоян, Ніна Матвієнко… Всі вони зачитали один із віршів Ліни Костенко "Крила". https://www.facebook.com/watch/?v=2411237459153106 🇺🇦❤ А правда, крилатим грунту не треба, Землі немає, то буде небо, Немає поля, то буде воля, Немає пари, то будуть хмари. В цьому напевно, правда пташина, А як же людина? А що ж людина? Живе на землі, сама не літає, А крила має... А крила має... Вони ті крила, не з пуху-пір'я, А з правди, чесноти й довір'я, У кого – з вірності у коханні, У кого – з вічного поривання, У кого – з щирості до роботи, У кого – з щедрості на турботи, У кого – з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії, Людина ніби-то не літає, А крила має... А крила має... #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #українська #мова #Україна

Киянин Павло Данилець поставив собі за мету виростити 10 тисяч реліктових дерев – гінкго білоба. Саджанці чоловік вирощує з насіння у себе на дачі. Потім у розпліднику дорощує молоді дерева до висадження у відкритий ґрунт. Вже висадив половину від задуманого. Українець запевняє, що дерево є придатним для нашого клімату. Отже, може стати символом будь-якого міста. "Гінкго білоба – це дерево-релікт. Це те, що існувало на нашій планеті завжди, та я хочу, щоб вони продовжували тут рости", – ділиться Павло Данилець. До слова, середня тривалість життя гінкго білоба – 2-2,5 тисячі років, і це не межа. Це найстаріше дерево на планеті, і з’явилося воно одразу після папороті. Дерева не бояться морозу, шкідників і навіть радіації. За матеріалами: 24tv.ua #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #гінко_білоба

Хто наступний?! Добробати? А потім ЗСУ? Спочатку Україна віддає Путіну трьох агентів ГРУ, підозрюваних у організації бійні в Одесі. Сьогодні ДБР заводить справу на Андрія Парубія за події в Одесі. Це і є реванш. Ось це він і є. Вороги не винні в злочинах проти України, винні наші. А Путіну класно: Україна не домагається покарання для агресора, не виловлює покидьків і не судить в Гаазі, а судить своїх. Вбивай українців скільки хочеш, вони виберуть утирка, що все пробачить і засудить за це своїх. Такої ганьби 5 місяців назад ще не можна було уявити. https://tverezo.info/post/103286

Деньги любят тишину и прогнозируемость . Порошенко на старте мог легко устроить веселую жизнь своим конкурентам, но не стал. Мы начали играться во все эти нудные и долгие реформы, медленное продавливание каждого решения через упырей в Парламенте, и еще тысячу и одну мелочь. И бизнес это оценил, и мы получили инвестиции, кредитные гарантии и прочие ништяки, которые помогли нам удержаться на плаву. Но когда стадо зеленых абизян набежало в Раду и принялось давить кнопки, бизнес посмотрел на это, сказал “да ну нах” и ушел в соседнюю Румынию. Потому что если ручные абизяны пакетно голосуют законы, которых никто в глаза не видел и не читал, то откуда всяким ВАТ знать, что тут будет завтра? https://tverezo.info/post/103282

Завод розрахований на переробку до 1 млн літрів донорської плазми на рік. У Білій Церкві відкрили інноваційний завод-фракціонатор із виробництва препаратів із плазми крові. Інвестиції склали $75 млн. Підприємство не має аналогів у Східній Європі. Підприємство має три лінії з випуску альбуміну, імуноглобуліну та препаратів фактора VIII, які необхідні в тому числі для лікування раку, гемофілії, важких травм і опіків, а також для лікування вагітних. Найближчі заводи-фракціонатори розташовані в Австрії, Китаї і ПАР. Завод звела Biopharma. Комплекс спроектувала німецька компанія Linde Engineering за правилами європейської виробничої практики GMP. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #БілаЦерква #кров #завод

Десятки червонокнижних чорних лелек, понад 2 тисячі білих та сірих чапель, а ще – кулики, мартини… На Полтавщині у межах національного природного парку "Нижньосульський" науковці виявили таємниче урочище Грушеве. Урочище оточене водою, тож більшу частину року є недоступним для людей. Через спеку більшість водойм Худоліївської ділянки парку пересохло і науковці дісталися місцини. Урочище являє собою фрагмент заплавної острівної діброви з вкрапленням окремих старих груш. На острові повсюдно – сліди кабанів диких, козуль европейських, собаки єнотоподібної, лисиці звичайної. На прилеглих протоках – десятки червонокнижних чорних лелек, понад 2 тисячі чапель, десятки куликів, сотні звичайних мартинів. У прибережних зонах – різноманітні пастушкові, у тому числі деркач, що охороняється на європейському рівні. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Полтавщина #лелеки #урочище #Грушове

А що там у ПП 10 год · Ну, что, друзья. Примите мои поздравления. Пять лет. Пять лет вы орали на весь мир, что в Украине чудовищная коррупция. Пять лет ваши полезные идиоты ездили по всем Брюсселям, оонам, европарламентам, евроассамблеям и везде, с каждой трибуны, рассказывали о том, что в Украине страшная, нечеловеческая, невероятная коррупция. Что у неё самая продажная в мире власть. Что самый продажный в мире президент. Что договорняки и схемы. Пять лет ваше телевидение транслировало, транслировало, транслировало на весь мир одно - коррупция, коррупция, коррупция. НАБУ говно. Суды говно. Власть говно. Всё говно. Никто не справляется. Полная жопа. Воруют. На угле. На тарифах. На евробляхах. Зубожиння. Геноцид. Газовый холодомор. Пять лет вы вбивали в голову тем, от кого зависит субъектность Украины, что она неспособна к субъектности. И вбили её таки. Поздравляю, долбоебы. Вас услышали. Дональд Трамп остановил финансовую помощь Украине в размере 400 миллионов долларов. По словам президента США, он это сделал не по политическим мотивам, а по рациональным. ""Если мы говорим о коррупции, почему мы будем давать деньги стране, в которой есть коррупция?" - отметил президент США. И дело тут совершенно не в том, что Дональд Трамп остановил помощь наверняка по каким-то другим своим причинам. Скажем, с целью надавить на Владимира Зеленского перед будущими переговорами. Дело тут в том, что ведущие газеты США - а, стало быть, и мира - выходят со статьями на первых полосах о том, что Президент США останавливает помощь насквозь коррумпированной Украине, потому что её один черт разворуют. И если вы думаете, что это не будет использовано как новое направление в международной политике, то у меня для вас плохие новости. И это всё - на фоне скандала о том, что Трамп обсуждает с Зеленским сбор компромата на своего противника на выборах. Это такой репутационный пиздец, что это пиздец. Я поздравляю вас, ебанутые. Вы сделали это сами. Своими руками. Разом. А вас предупреждали.

Олександр Нестеров В мене таке враження що Україні відведена така місія все в цьому світі поламати..... У США ПОЧАЛИ ПРОЦЕДУРУ ІМПІЧМЕНТУ ТРАМПА.... У США через "український скандал" розпочали процедуру імпічменту Трампу. За словами голови нижньої палати Конгресу Ненсі Пелосі, своїми діями Трамп підриває національну безпеку Штатів та діяльність розвідки країни. Незважаючи на те, що офіційної стенограми поки не було опубліковано, американські ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили, що Трамп тиснув на Зеленського щодо початку розслідування діяльності компанії Burisma, одним із керівників якої є син демократа і колишнього віцепрезидента США Джо Байдена – головного конкурента чинного американського президента на виборах 2020 року. Таким чином, Трамп порушив присягу та використав свої владні повноваження для особистих цілей. Після оголошення про початок процедури відповідний запит про імпічмент надсилається до профільного комітету, який буде і розслідувати дії президента і визначати, чи дійсно він вчинив певний злочин. Якщо комітет дійсно встановлює факти злочину, то він передає до Палати представників США відповідну резолюцію про звинувачення президента. За неї мають проголосувати більшість членів Палати (218 осіб). Після цього резолюцію передають до Сенату США. Також Палата представників обирає кількох своїх членів, які представлятимуть звинувачення у Сенаті. У верхній палаті американського парламенту розгляд резолюції відбувається подібно до судового засідання – сторони можуть заслуховувати свідків та залучати адвокатів. Після усіх процедур Сенат має проголосувати за обвинувальний або виправдувальний вирок. Для обвинувачення президента потрібно не менше двох третин голосів Сенату (67 голосів). Лише після цього президента автоматично усувають з посади. За всю історію США це вчетверте, коли парламент ініціює початок процесу імпічменту проти чинного президента. До того, подібні процедури стосувались Річарда Ніксона, Ендрю Джонсона та Білла Клінтона. Останніх двох визнали винними у Палаті представників, однак їх виправдав Сенат. Що стосується Ніксона, то процедура імпічменту щодо його особи не була до кінця завершеною, оскільки у процесі він добровільно подав у відставку. Таким чином, жодного президента США за весь час не було усунено з посади в порядку імпічменту. PS .Чи буде імпічмент чи ні але крові Трампу попьють.Мене більше цікавить стенограма в частині обіцянок-цяцянок Трампу від Зеленського.Що саме просив і що обіцяв. В найближчі дні буде весело............. Доброго ранку всім.

Доброго ранку🇺🇦У тимчасово окупованому Донецьку прямо зараз горить склад боєприпасів. І, поки бойовики намагаються затушити «випадкове загоряння», невідомі українські патріоти продовжують боротьбу з ворогом у його тилу. Дякуємо справжнім і продовжуємо допомагати війську тут: https://clc.to/0danTQ Фонд «Повернись живим»

100 пиріжків, 300 чебуреків, смажені курчата, закрутки… Саме так збирає українка Людмила Бурко з Кіровоградщини свого чоловіка-волонтера Володимира у зону бойових дій. 🇺🇦❤ Впродовж п’яти років вона готує з любов’ю смаколики для наших захисників, а він відвозить продукти військовим. Замісити тісто, посмажити капусту, приготувати фарш, спекти все, спакувати, аби їжа доїхала до хлопців свіжою – неабияких сил потрібно. І Людмила їх знаходить. Допомагають харчами жінці небайдужі селяни. Волонтерами подружжя стало після того, як на Донбасі загинув їх син Євген. Це сталося у червні 2014-го під час бою за висоту Савур-могила. Євген разом із побратимами потрапив у ворожу засідку. Був поранений, але продовжував вести вогонь у відповідь. Наші бійці витягнули Євгена, але врятувати його не вдалося. Батько загиблого розвідника згодом розказав, що за 20 хвилин до смерті Євген дізнався, що у нього народиться донька – Маринка-мандаринка... Вічна пам’ять розвіднику і здоров’я батькам, які допомагають армії! Віримо на перемогу! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #волонтер #військові #Україна #Людмира_Бурко #Євген_Бурко

У Європейському парламенті нового скликання сформували неформальну групу "друзів європейської України". До неї увійшли 50 депутатів з шести фракцій. Група буде здійснювати політичну підтримку Україну і лобіювати її євроінтеграцію. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Європарламент #Україна #друзі

Віталій Портников: Американська криза може стати українською кризою Зустріч президентів Сполучених Штатів і України, яка пройде сьогодні в кулуарах сесії Генеральної Асамблеї ООН, обіцяє стати історичною ще до свого початку Ця зустріч пройде якраз тоді, коли стало відомо про запуск процедури імпічменту щодо чинного президента Сполучених Штатів. І процедура ця пов'язана з його телефонним дзвінком президенту України. Побачити разом обох учасників гучного політичного скандалу, поставити їм питання про зміст розмови, проаналізувати вирази їхніх облич, жести, міміку - рідкісна удача для журналістів і психологів. Зеленський воістину опинився в потрібний час у потрібному місці - хоча для України було б краще, щоб його там не було. Процедура імпічменту щодо президента США запускається учетверте в історії і жодного разу вона не була доведена до логічного завершення. Один лише Річард Ніксон пішов у відставку добровільно, ще до оголошення йому імпічменту. Всі інші президенти зберегли посаду. І Трамп, швидше за все, збереже. Тим більше, що в сенаті, який ухвалює остаточне рішення, більшість у республіканців, а не у демократів. Однак тут важливим є не усунення президента - тим більше, що США готуються до чергових виборів глави держави. Тут є важливим інтенсивне розслідування ситуації з тиском Трампа на Зеленського - адже саме цим буде займатися конгрес. Під час цього розслідування будуть говорити і про телефонну розмову Трампа і Зеленського, і про обставини, які пов'язані з виділенням військової допомоги Україні і блокуванням цього виділення і, звичайно, про обставини розслідування ситуації за участю сина колишнього віце-президента США Джозефа Байдена в роботі компанії "Бурісма". Ми можемо дізнатися багато про що. Зокрема, ми дізнаємося не тільки про те, що Трамп говорив Зеленському. Ми можемо дізнатися, що Зеленський відповів Трампу. Адже Білий дім буде змушений опублікувати стенограму бесіди - хоче цього українська сторона чи ні. Володимир Зеленський в розмові з кореспондентом CNN назвав свою розмову з Трампом "приватною та конфіденційною" і це знову доводить, що новий український президент просто не розуміє, куди він потрапив. Ніяких приватних і конфіденційних розмов між президентами просто не буває. Всі ці розмови - питання національної безпеки країн. І якщо глава держави під час такої бесіди ставить ці питання під сумнів - цілком може початися скандал. І аж ніяк не тільки в Сполучених Штатах. В Україні також. Американська криза цілком може стати українською кризою. Її наслідки можуть датися взнаки і на американсько-українських відносинах, і на американській підтримці України, і на стабільності влади Зеленського, і на стабільності самої Української держави. Через історію з розмовою Трампа і Зеленського наша країна - втім, як і Америка - потрапляє в справжнісінький "ідеальний шторм".

У сквері вінницької лікарні №1 люди, які живуть із донорськими органами, висадили символічну яблуневу "алею життя". У такий спосіб люди вшанували пам'ять тих, хто став для них порятунком. Вінниця стала п’ятим містом в Україні, де відбулися подібні акції. Раніше такі алеї висадили у Києві, Миколаєві, Одесі та Луцьку. Ініціаторкою проєкта стала 23-річна Катерина Кравець: у грудях дівчини б’ється "чуже" серце. "Тепер я маю жити за двох: за себе і за чоловіка, якого вже немає серед живих, але серце його б’ється і досі. Якби не він, мене б теж не було зараз тут", – поділилася Катерина. Фото: Тетяна Сарахан, ng.pl.ua #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Вінниця #донорство #алея_життя

Дмитрий ЧекалкинВподобати сторінку 23 вересня о 13:02 · Ибигдан: Обычный банк работает следующим образом - привлекает деньги вкладчиков под % и выдает эти деньги под больший процент в виде кредитов. На разницу живет. Как работал Приватбанк? 99,4% корпоративного портфеля, который составлял 150 млрд грн, были кредиты связанным лицам. То есть, компаниям, которые связаны с самими собственниками банка. (статья на Блумберг, который ссылается на аудит E&Y). К слову, это серьёзное нарушение банковских нормативов. Но и это еще не всё. Используя лицензию, полученную ещё в конце 90х и связанную с ней лазейку, а так же схемы фиктивного импорта и прочее, собственники Привата просто выводили деньги из банка. Схемы вывода денег подтвердило международное агенство бывшего директора ФБР - Kroll, а так же международный проект по расследованию коррупции и организованной преступности OCCRP. И всё было хорошо, пока было хорошо. Но с конца 13го года в Украине началась банковская и валютная паника. Вкладчики бежали в банки за депозитами, тем самым убивая банк за банком. Сегодня Коломойский рассказывает про то, что у банка было всё хорошо, но цифры полученного рефинанса говорят об обратном. Зачем банку брать деньги у НБУ чтобы рассчитываться с вкладчиками, если у банка всё хорошо? В общем, в конце 16го года, понимая неизбежность краха, собственники банка обратились к правительству с просьбой забрать банк, иначе пострадает огромное количество людей. То, что это была инициатива собственников, говорил сам Коломоский. Минфин берёт банк на себя, сразу заказывает аудит и всплывает картина по связанным кредитам, которые к этому времени просто перестают обслуживаться. То есть, банк брал деньги у украинцев, выдавал кредиты компаниям, связанным с собственниками этого же банка, а когда банк передали государству, эти кредиты просто перестали возвращаться. Таким образом, дыра в Приватбанке между его долгами и живыми активами, согласно аудиту того же E&Y по итогам 16го года составила 156 млрд грн. Суммарный NPL Привата, то есть процент необслуживаемых кредитов - 82%. То есть, на каждую гривну долга по сути есть всего 18 копеек в живых активах. Остального нет, просто потому что компании Коломойского не возвращают кредиты. Чтобы не допустить краха всей банковской системы, государство за наш счет взяло на себя обязательства по этой дыре, докапитализировав банк. И что так же интересно, хотя Лондонский суд отклонил иск уже государственного Привата к бывшим владельцам, на что часто указывают сторонники честного Коломойского, отказ был аргументирован тем, что суд не имеет юрисдикции над этим делом, но по самой сути суд так же сделал очень интересные выводы: "Хотя на этой стадии моя функция не состоит в том, чтобы делать окончательные фактические выводы о схеме, тем не менее, доказательства являются убедительными, доказывающие мошенничество, связанное с попыткой скрыть от любого аудитора или регулятора существование безнадежных долгов и отмывание денег в огромных масштабах." Дальше по тексту про вывод денег через фиктивные импортные контракты и заведомо невозвратные кредиты. Весь текст решения лондонского суда по ссылке, на 2м слайде его часть. В сухом остатке имеем следующую ситуацию: бывшие собственники вывели из банка деньги вкладчиков через кредитование своих фирм и передали банк государству, при этом еще до этой сделки, Приват уже должен был государству за рефинанс около 20 млрд грн. Так же по пассивам, денег от которых уже нет, растут проценты. Таким образом, государство взяло на себя под 200 млрд грн обязательств банка. Коломойский же утверждает, что ему должны выплатить компенсацию в 60 млрд, так как в банке было столько его капитала на момент национализации. Но весь фокус как раз в том, что эта дыра под 200 млрд имеет место быть уже с учетом любого капитала в банке, в том числе этих 60 млрд. То есть, если банк выплатит 60 млрд бывшим собственникам, то дыра в банке вырастет на эти самые 60 млрд. Иначе говоря, ты, государство, мои долги на 200 млрд, забери себе, но 60 млрд выплати мне. В нормальной стране происходит следствие и суд над бывшими собственниками, но в Украине они требуют компенсации и с ними ищут "компромисс".

🇺🇦❤ На Вінниччині у гайсинській школі №2 маскувальні сітки плетуть всі – від першачків до випускників. Цього разу юні волонтери сплели сітку площею 100 м²!!! Між стрічками вплели свої імена, а також квіти і сердечка. Допомагають військовим школярі з 2014-го. Саме тоді педагог-організатор Наталія Костюк разом із дітьми організувала волонтерський рух "Фабрика добра". Відтоді сітки плетуть зеленого, жовтого, білого, кольору брудного снігу – залежно від замовлень та природних умов. Бійці дякують волонтерам і накривають сітками, сплетеними дитячими руками з любов’ю, свої бліндажі. Серед них – 25-ий мотопіхотний батальйон "Київська Русь","Айдар", "Донбас", підрозділів 24-ї та 72-ї механізованих, 95-ї аеромобільної, 57-ї мотопіхотної бригади та інших військових частин. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Гайсин #волонтери #маскувальна_сітка #школа #Фабрика_добра

Джон Сміт “Прокурор буде 100% моїм кандидатом, моєю людиною". Всього 30 хвилин тому чергова зелебоба кукурікала про поганого Порошенко, що призначив свого генпрокурора. Просто смачний харчок зеленої субстанції в обличчя своїм адептам. Порошенко ніколи не дозволяв собі сказати про Луценко, що це "100% його людина". По-перше, це не красиво по відношенню до іншої людини. Кожна людина особистість, окрім таких керованих нікчем, як Зеленський. А по-друге, Луценко - політик з 20-річним стажем, один із лідерів помаранчевого табору, політв'язень. Він хоч і був пролобійований на посаду Порошенком, але він весь час залишався самостійною людиною, здатною казати "ні" будь-кому. А тепер у нас 100% людина Президента керує правосуддям. Сусід по під'їзду-сценарист призначений в СБУ, чоловік сценаристки - в розвідку, і ще один 100% дружбан - в ГПУ. Хуже не будет. Надоєло кумовство. Хоть поржем. І за цим "поржем" повернулися портнови і єфремови.

❤👏 Цей випадок унікальний, бо досі операції такої складності виконували лише у спеціалізованих кардіохірургічних клініках чи обласних закладах. А тут на базі районної лікарні у Ковелі! Українські кардіохірурги провели унікальну операцію на серці в умовах штучного кровообігу. Прооперували 64-річного чоловіка, у якого стався інфаркт. Операція тривала шість годин. Команда львівських, тернопільських та ковельських медиків зупинила серце пацієнта на півтори години. Цього часу вистачило аби замінити висхідну аорту. Нині пацієнт почувається добре і готується до виписки і мріє вже за місяць-два повернутись до нормального ритму життя. До кінця року у лікарні планують провести ще 50 операцій на відкритому серці. А ще у планах – пересадка нирки. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Ковель #операція #серце

«Немає ніякого Нормандського формату, як реального виходу з ситуації, немає ніякого «Женева плюс» чи «Женева мінус», немає ніякого Будапештського формату. Все це наші ілюзії і бажання політиків та дипломатів в якихось формах проводити якісь консультації. А реальність така: або ми продовжуємо війну, аби ми капітулюємо. Крапка», — зазначив він. «Або ми погоджуємося з тим, що це затяжний конфлікт, тому що його метою є поглинення України Російською Федерацією — заради цього ця війна починалася і заради того вона продовжується. І, можливо, багато хто з Вас, шановні телеглядачі помре ще тоді, коли ця війна буде продовжуватися. Я Вам хочу нагадати, що усі ці конфлікти на території Грузії чи Молдови почалися 1990 року, а деякі ще з 1989 року», — додав журналіст. За словами Портникова, єдиним можливим шляхом збереження Української держави як такої є «протистояти цій агресії». «Іншого шляху не існує. Він існує тільки в фантазіях українських виборців. А фантазії і життя — це різні речі», — наголосив він. Він підкреслив, що у відносинах з Росією українське керівництво може піти зараз лише одним з двох можливих шляхів, тобто або шляхом опору, або шляхом визнання своєї поразки перед ворогом. «Другий шлях — ми капітулюємо. Не має навіть значення що ми для цього робимо. Наприклад, включаємо Донецьку і Луганську так звані народні республіки як автономії у склад України, записуємо щось в Конституцію, амністію терористів робимо, відмовляємося від європейської та євроатлантичної інтеграції. Абсолютно не має значення які умови Росії ми будемо приймати, навіть під західним тиском. На цьому все не закінчиться, а тільки розпочнеться. Ми перетворимося за деякий часу на таку собі Білорусь, долю якої буде вирішувати Росія: захоче Росія — буде Україна, не захоче Росія — не буде України. Ось Вам і вся історія», — підсумував Портников.

🇺🇦💪 Вже наступного тижня зала працюватиме! Депутатську кімнату на Центральному залізничному вокзалі Києва переобладнають на зал очікування для військовослужбовців. Нині тут тривають останні підготовчі роботи. Тут буде все необхідне для наших захисників – дивани, телевізори, пральна машина, WI FI, камерами схову, бібліотека. На черзі – депутатські зали у Харкові, Львові, Миколаєві, Одесі та Дніпрі. За кілька тижнів там теж будуть готові приймати українських військових. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Київ #возкла #військові #зала

Захисти Україну 24 вересня о 19:06 · Удар по медреформі: реванш у МОЗ Команда Міністерства охорони здоров'я виступила з відкритим листом до прем'єр-міністра Олексія Гончарука, заявивши, що дії нового керівництва МОЗ ставлять під загрозу продовження реформи охорони здоров’я в Україні. Як пояснила очільниця Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ, Ірина Литовченко: "У реальності робота міністерства фактично паралізована останні 3,5 тижні: - не підписуються навіть документи щодо закупівель та поставки ліків для важкохворих пацієнтів; - блокуються закупівлі машин екстреної медичної допомоги в пілотних регіонах, через це вони в наступні роки не зможуть закупити машини екстренки, в тому числі Донецька область, де ведуться бойові дії; - призупинено процес автономізації Інституту раку, Інституту серця, ОХМАТДИТ, Інститут дитячої кардіології ім. Ємця... блокуються всі нормативні акти, які необхідні для вчасного запуску наступного етапу медичної реформи на вторинці і третинці (на рівні амбулаторної та спеціалізованої медичної допомоги); - блокуються всі нормативні документи та рішення для нормальної роботи Національної служби здоров’я — це забезпечення нормальної роботи та фінансування понад 1000 медичних закладів первинки та програма «Доступні ліки» - не затверджується реєстр цін на Нацперелік, що дозволить уникнути завищення цін на лікарські засоби, які закуповуються медичними закладами самостійно через систему Prozorrо, завдяки якому заклади зможуть забезпечити більше безоплатних ліків для своїх пацієнтів під час лікування в стаціонарі." Підписанти листа (а серед них ціла низка відомих людей з бездоганною репутацією) відверто називають тиск з боку нового керівництва міністерства прикладом політичних репресій. За їх словами, на державних службовців, які не згодні з новою "лінією партії" тиснуть і змушують звільнятися. Українська Правда Життя опублікувала аудіозапис (лінк в першому коментарі), в якому новопризначений заступник міністра Михайло Загрійчук проводить нараду з командою МОЗ. https://life.pravda.com.ua/health/2019/09/24/238313/ Однією з головних тем зустрічі стала спроба Загрійчука домогтися звільнення очільниці Директорату медичних послуг Оксани Сухорукової. Чому це сталося можна зрозуміти з репліки мого доброго знайомого Євгена Гончара: "От до нас, з перших днів керівництва нової команди, в кабінет прийшла радниця Міністра пані Голубовська. І прямим текстом сказала, що нам і надалі потрібно закуповувати конкретний лікарський засіб вартістю 4 000 $ за курс. Сказала, що те, що його не планують далі купувати - це неправильно! І вона буде з цим розбиратись". Для тих, хто не в курсі, нагадаю - нова радниця міністра уславилася тим, що колись працювала в МОЗ при Раїсі Богатирьової. І ось, лише кілька днів після свого призначення, маємо свідків, які стверджують, що вона нахабно тисне на держслужбовців, щоб організувати закупівлі "потрібних" ліків. Характерно, що після цього заступник міністра демонстративно ігнорує інформацію про потенційне корупційне правопорушення і просто переводить тему. Відкритий лист з боку нових професійних державних службовців МОЗ - сміливий Вчинок з великої літери. Але факти, які були ними оприлюднені приголомшують. Якщо нові очільники міністерства і їх радники дозволяють себе таке в перший місяць роботи, що буде далі? І чи може українське суспільство дозволити ставити над собою подібні експерименти? А головне: чи буде на це жорстка реакція прем'єра? #ХронікиРеваншу

Олена Монова 23 вересня о 19:59 · Как быстро наши зеленые обезьянки научились у балалайни одному нехитрому фокусу: самую лютую и скандальную пургу озвучивать и запускать в народ на обкатку через каких-нибудь фриков типа Дубинского. Ну или бобра на худой конец. Если нет под рукой фрика, можно просто поймать плохо помытую некрасивую девочку из фракции, чем-то похожую на Машу Захарову, и попросить ее сказать, что Украине не нужно в НАТО, потому что Россия расстраивается. А самим затаиться в лопухах с секундомером и наблюдать за процессом утыкивания жертвы писюнами. Если скорость утыкивания превысит некую пороговую величину и будет слишком громко, с независимым видом выпасть из лопухов, отряхнуть штанишки и сказать: — Да вы все не так поняли. И вообще, посмотрите, оно же ебанутое.

24 вересня, під час виконання бойового завдання від пострілу снайпера в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області загинув старший солдат 28 ОМБр Сторожук Андрій Юрійович,1992 р.н., уродженець с.Педоси (Хмільницький район) Вінницька область. Залишилися дружина та син 2017 р.н.. Проходив службу в 26 ОАБр, брав участь в АТО, з 2018 - водій відділення забезпечення Хмільницького ОРВК. Бійця поховають в рідному селі Педоси Хмільницького району. За попередньою інформацією, похорон відбудеться 26 вересня. Вічна Слава Герою! Співчуття рідним...

Про можливу амністію бойовиків та вибори на тимчасово окупованих територіях говорили у студії "5 каналу" з офіцером морської піхоти ЗСУ, письменницею Оленою Білозерською. Вона висловила своє бачення ризиків та нових викликів, які з'являться перед Україною в разі ухвалення рішення про амністію. "Ці території, формально приєднані до України, де-факто залишатимуться російським анклавом. Вони гальмуватимуть і блокуватимуть повністю всі ініціативи України, крім проросійських. Якщо їх включать до складу України так, як хоче наш супротивник, вони так чи інакше отримають право блокування всіх непроросійських ініціатив України", – зазначила Білозерська. Втім, застосування амністії щодо бойовиків таки можливе, зазначає військовослужбовець. Але їй мають передувати своєрідна "фільтрація" і прискіпливі розслідування. "Я за амністію для тих бойовиків, на кому немає тяжких військових злочинів", – сказала вона. "Я кажу про амністію тільки після того, як вони (бойовики – ред.) складуть зброю, і ця територія повністю повернеться під український контроль. Тільки на таких умовах", – заявила офіцер. Те ж саме стосується і проведення виборів. "Я проти будь-яких виборів років на десять на цих територіях, поки там не відбудеться "розватнення" (називаю за аналогією до денацифікації в післявоєнній Німеччині). Люди, які служили в колаборантів, займали якісь посади, не повинні зараз займати ніяких посад. Спочатку відбудовувати економіку, проводити грамотну пропаганду – потім вибори", – наголосила Білозерська.

Гліб Бабіч 9 хв. · Вперта Історія не буде нікого питати, коли розставить все на свої місця. Вона не буде слухати, що про кого говорили, навіть якщо говорили, зриваючись на крик. Вона відокремить факти від домислів, а сказане від зробленого. І те, що залишилося - запише в підручники. Кожен запам'ятовує щось важливе. Щось справжнє. Я запам'ятаю Катеринівку. Нещодавно взяту нами під контроль Катеринівку. І то, як я виводив його до хлопців, на точку в 800 метрах від ворога. І як він перевищив вдвічі всі ліміти "часу ризику". І на ВОПі, і на зустрічі з мешканцями, на відстані в 1000. Як поводився, і що говорив. Є речі, які не можна зіграти. Вони або є, або немає. Якщо ти справжній - це видно. І мені це було видно. І всім було видно. З Днем народження, Верховний!

Любіть Україну і хай буде вам щастя!💙💛 Гарного дня! 🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻 Усе моє, все зветься Україна Буває часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, – оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори. (Ліна Костенко)

Про мильну бульбашку від Павла Бондаренка.. Картопля не вродила. Нехай. Але гречка з 13 до 19 за день рвонула теж через неврожай?(вже не 19, а 26). Хліб + 6% - теж не вродило? Імпортні ціни на імпорт стоять, а на вітчизняні товари пруть вгору - нормально? А новенькі банкноти в банкоматах? А хочете висловлю свою думку про те, що відбувається? Уряд бере в борг. Багато. Страшенно багато. Продає під шалені відсотки папірці - ОВДП. На захмарні 20% приходять спекулянти-нерезиденти з валютою, вкидають на міжбанк, щоб купити гривню на яку купують ОВДП. Зайва валютна маса тисне на курс долара. НБУ друкує гривню, аби викупити зайвий долар і тим самим збільшує грошову масу. Одночасно через завищений курс гривні не виконується план наповнення бюджету, який зверстано за курсу 28,5 і уряд змушений знову продавати ОВДП. Коло замикається. Пузир надувається величезний - от що відбувається. І скоро той пузир лопне.

Я розмірковую - що первинне в Україні Малороси чи українці? Терези то туди, то сюди. Малороси підлабузники, стеляться перед ворогом, українці ніби як програли на виборах. Але історія показує, що скільки стіни не руйнуй - основа завжди була і буде в Україні міцна. Цю основу не росіяни будували своєю пропагандою. Там заклали цеглу до того, як Росія з'явилася на світ. А НАТО нам необхідно. Yelena Kudrenko

Віталій Портников 10 хв. · Трамп прав, когда говорит, что ему нечего скрывать, что в стенограмме телефонного разговора с Зеленским нет ничего особенного. Он и публично говорит украинскому президенту практически то же самое, что говорил ему по телефону. Во время долгожданной совместной встречи американский президент выражает надежду, что Зеленский и Путин вместе "решат свои проблемы". Но это не их проблемы, мистер президент! Это - нарушение международного права, первое такое в Европе со времен Ялтинской конференции, участником которой был президент Соединенных Штатов. Это - нарушение европейских границ, гарантированных Хельсинкским актом, подписанным президентом Соединенных Штатов. Это - нарушение гарантий Украины, обеспеченных подписанным президентом Соединенных Штатов Будапештским меморандумом. Именно поэтому то, что происходит между Россией и Украиной, это не проблема Зеленского и Путина, не проблема России и Украины, не проблема Европы. Это проблема миропорядка, гарантированного в том числе и усилиями Соединенных Штатов. Это проблема Америки.

espreso.tv Щойно · Нацрада ухвалила безпрецедентне рішення і не продовжила ліцензію на цифрове мовлення телеканалу "112 Україна".

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?.. 26 вересня 1871 у селі Красенівка Полтавської губернії у родині спадкового козака Максима Піддубного народився Іван Максимович Піддубний — непереможний український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу.

23 вересня народилася Софія Крушельницька Сьогодні 147 років із Дня народження Соломії Крушельницької, українки, яка на початку ХХ століття підкорила світову оперну сцену і була найкращим популяризатором української мови і пісні. Отримавши титул найвидатнішої співачки світу за життя, Соломія Крушельницька завжди підкреслювала своє походження – і на біс виконувала тільки українські пісні. Ніколи не виконувала їх у перекладі, хоча володіла 8 мовами. Навіть у палаці царя Миколи II (!), куди її запросили після тріумфального виступу у Санкт-Петербурзі, заспівавши кілька арій, завершила виступ українською «Веснівкою». Коли цар французькою поцікавився, якою мовою прозвучала пісня, Соломія, якій тоді вже аплодувала вся Європа, не вагаючись відповіла: „Це – пісні мого народу, народу України.” Ні слава, ні тріумф ніколи не заважали їй підтримувати тісні зв'язки зі своєю Батьківщиною, рідним народом, з передовими діячами української культури – Іваном Франком, Михайлом Павликом, Лесею Українкою, Миколою Лисенком, Ольгою Кобилянською та іншими. Щороку вона приїжджала до Галичини, де обов'язково виступала з концертами у великих і малих містах та селах. http://heroes.profi-forex.org/ua/krushelnicka-solomija-amvrosiyivna Іван Крулько #цитатадня #цитатаднявідІванаКрулька

Раб, который стал царем Три вещи в дрожь приводят нас, Четвертой — не снести. В великой Kниге сам Агур Их список поместил. Все четверо — проклятье нам, Но все же в списке том Агур поставил раньше всех Раба, что стал царем. Коль шлюха выйдет замуж, то Родит, и грех забыт. Дурак нажрется и заснет, Пока он спит — молчит. Служанка стала госпожой, Так не ходи к ней в дом! Но нет спасенья от раба, Который стал царем! Он в созиданьи бестолков, А в разрушеньи скор, Он глух к рассудку — криком он Выигрывает спор. Для власти власть ему нужна, И силой дух поправ, Он славит мудрецом того, Кто лжет ему: «Ты прав!» Он был рабом и он привык, Что коль беда пришла, Всегда хозяин отвечал За все его дела. Когда ж он глупостью теперь В прах превратил страну, Он снова ищет на кого Свалить свою вину. Он обещает так легко, Но все забыть готов. Он всех боится — и друзей, И близких, и врагов. Когда не надо — он упрям, Когда не надо — слаб, О раб, который стал царем, Все раб, все тот же раб. Стихи Р. Киплинга, перевод Л. Блюменфельда

Дмитрий Чекалкин Не в силах нас ни смех, ни грех свернуть с пути отважного, мы строим счастье сразу всех, и нам плевать на каждого. 40 лет назад - в сентябре 1979 году Игорь Губерман был арестован по сфальсифицированному обвинению (о покупке краденых икон) и приговорён к пяти годам лишения свободы. Во избежание политического процесса, власти судили Губермана как уголовника - по статье за спекуляцию. Поэт попал в лагерь, где вёл дневники. Затем, уже в период ссылки, на базе этих дневников была написана книга “Прогулки вокруг барака” (написана в 1980, опубликована в 1988). В 1984 году поэт вернулся из Сибири. Долго не мог прописаться в городе и устроиться на работу. Игорь Миронович вспоминал: - Когда я сидел, у моих друзей была такая поговорка, если при них читали мои стихи и кто-нибудь спрашивал, кем написаны, они говорили: "Слова народные, автора скоро выпустят". Россия - странный садовод и всю планету поражает, верша свой цикл наоборот: сперва растит, потом сажает. Моей бы ангельской державушке - два чистых ангельских крыла; но если был бы хер у бабушки, она бы дедушкой была. Я Россию часто вспоминаю, думая о давнем дорогом, я другой такой страны не знаю, где так вольно, смирно и кругом. Сильна Россия чудесами И не устала их плести: Здесь выбирают овцы сами Себе волков себя пасти. И я сказал себе: держись, Господь суров, но прав, нельзя прожить в России жизнь, тюрьмы не повидав.

🇺🇦💪 З радістю вітаємо легендарного "Майка" – Максима Миргородського – одного з координаторів оборони Донецького аеропорту, заступника командира 79-ї бригади підполковника і Народного Героя України з Днем народження!!! Здоров’я вам і перемоги Україні! Підполковник Миргородський став першим в Україні повним кавалером орденів Богдана Хмельницького. Він брав участь у протистояннях у Слов’янську, обороні Донецького аеропорту, в боях за Дебальцеве та Савур-Могилу. Батальйон "Майка" за низку блискучих військових операцій та рейдів називали "летючим". Завдяки вірним рішенням Миргородському вдалося зберегти життя своїх бійців. Саме під позивним "Майк" Миргородський у жовтні та листопаді 2014 року здійснював координацію оборони Донецького аеропорту. "Я бачив смерть і не хочу, щоб мої діти, не дай Бог, це побачили. І буде це Донецький аеропорт чи якесь село, яке "немає значення", як хтось каже, але якщо буде треба, то у цьому селі ми всі ляжемо. А далі замість "Майка" прийде якийсь інший чоловік і буде битися", – зазначив в одному зі своїх інтерв’ю військовий. Нині Максим Миргородський продовжує військову службу. #Opendata #Суспільнеоко #НароднийГеройУкраїни #Майк #Миргородський

Taras Shamayda 1 год · Спроба змістити фокус уваги зі звільнення окупованих Росією українських територій на питання виборів, виплати пенсій мешканцям ОРДЛО etc - це перекладання з хворої голови на здорову. Такий підхід нав'язує Росія і, на жаль, не проти в ці ігри пограти й наші західні друзі. Україна не має права втягуватися в такі сценарії. Не існує жодної проблеми з виборами в Україні. Зі справжніми виборами, а не фарсом під дулами автоматів. У цьому легко переконатися на прикладі Маріуполя, Краматорська чи Слов'янська. В 2014 році ці міста звільнені, а вже в 2015 там відбулися місцеві вибори. Без жодних проблем, люди обрали собі органи самоврядування. Мешканці цих та інших звільнених міст беруть участь у виборах парламенту й президента України. Вони отримують пенсії, так само, як і решта українських пенсіонерів. Єдине, що потрібно для того, щоб так само обирали владу і отримували пенсії люди в Донецьку й Луганську - щоб звідти забралися окупаційні війська і туди прийшла законна українська влада. Для цього Україна і світ мають посилювати, а не послаблювати тиск на окупантів.

Karl Volokh 1 год · Коли пївроку тому я писав «не варто сприймати міжнародну підтримку України як щось само собою зрозуміле», то мав на увазі, що заміна досвідченого, вмілого і пасіонарного Порошенка на дилетанта не може не відбитися на якості і згуртованості антикремлівської коаліції на підтримку України. Але, як виявилося, мене підвів уроджений оптимізм. Навіть у поганому сні я не міг уявити за кілька місяців після інавґурації заголовки на кшталт «Зеленський спалює мости в Європу». Про американський цуґцванґ навіть не згадую. Дебіли нас-таки «зробили»

Чим далі, тим стає зрозуміліше куди вляпалась Україна. ✅Керівник ОПУ Андрій Богдан літав з делегацією Азарова до Санкт-Петербургу, де відбувалася зустріч з Мєдвєдєвим, після чого Україна відмовилася від Асоціації з ЄС. Це стало початком Революції Гідності. ✅Богдан заявив що не буде спілкуватися з журналістами Радіо Свобода, оскільки вони «подають брехливу інфоомацію». Радіо Свобода це незалежне медіа яке фінансуєтьс США. ✅Прес-секретарка Зеленського Мендель напала на журналіста через те що той хотів поставити питання Зеленському.

Совковое, малороссийское сознание, вызревало у нас в полном смысле на костях российской и советской империй. И вобрало в себя значительную часть менталитета булгаковского Швондера, а не героев Чехова и Достоевского. Формировавшаяся много веков элита старого дворянского общества, была уничтожена большевиками. А образовавшееся новая, «пролетарская» и ее потомки, получив свободу и независимость от обанкротившейся соцсистемы и объединившись с криминалом, ограбила тот самый пролетариат. Присвоив себе все самые лакомые кусочки, какой - никакой, но промышленности. Осталась, правда, земля, но я думаю это ненадолго. Волны совкового, малороссийского сознания, под напором пропаганды русского мира, время от времени захлестывают Украину. Донбасс - индустриальное сердце Украины, под влиянием русской национал - социалистической идеи, умноженной на сознание местного населения, превратился в ее задницу. Она наглухо прилипла к российскому имперскому унитазу. И это конструкция явно способна испортить воздух окружающему Донбасс проукраинскому населению.

Лютые новости – 27.09.2019 Зеленский опять нагло врет. Встретившись в Нью-Йорке с представителями рейтинговых агентств, он заявил, что миссия МВФ, которая находилась в Украине в течение последних недель, продемонстрировала поддержку инициатив украинской власти. На самом деле МВФ выдвинул целый список претензий к правительству и лично к Зеленскому. По сути, миссия МВФ оценила то, что оставила ушедшая власть и не успела разодрать на клочки новая – хорошую макроситуацию. Но судя по всему, миссия МВФ предполагает, что новая власть все это профукает. https://tverezo.info/post/103480

Моника Зелински

❗️💣 MAJOR BREAKING NEWS! Есть первая жертва Юкрейнгейт. Специальный представитель Госдепа по Украине Волкер подал в отставку с данной должности. Заявление он передал Госсекретарю Помпео. Напомню, что Волкер упоминался в записке разведчика (офицера ЦРУ, специализация - Украина). Текст записки (для тех, кто еще не читал) выложу в комментарии. Уверен, что это не первая жертва Юкрейнгейт. Снежная лавина будет сносить карточный домик.

Дмитрий Чекалкин 27 сентября 1938-го года был приговорен к 10 годам лагерей конструктор ракетно-космических систем Сергей Королев, уроженец украинского Житомира. Его обвинили по статье 58-й, по двум её пунктам: “Подрыв государственной промышленности, совершенный в контрреволюционных целях” и “Деятельность, направленная к подготовке или совершению предусмотренных в настоящей главе преступлений”. Королёва обвиняли в том, что с 1935-го года он проводил преступную работу по срыву отработки и сдачи на вооружение РККА новых образцов вооружения. Ученый был реабилитирован “за отсутствием состава преступления” 18 апреля 1957 года. Во время допросов ему сломали обе челюсти. Спустя годы, в 1966-м, во время операции, анестезиолог столкнулся с непредвиденным обстоятельством: для того, чтобы дать Королеву наркоз, нужно было ввести трубку, а пациент не мог широко открыть рот. Из-за невозможности интубации трохеи, Королев умер на операционном столе. Супруга Сергея Павловича вспоминала, что он действительно имел проблему с челюстями, а когда ему предстояло идти к зубному врачу - всегда нервничал. Челюсть Королеву сломал ударом графина следователь во время допроса. #Гетьвідмоскви #Ніколизнову

Старший лейтенант НГУ (Бригада швидкого реагування) Олександр Марків. Героїчного загинув 27 вересня в зоні проведення ООС у бою з російськими окупантами. Брав участь у Революції Гідності, воював у зоні АТО/ООС у лавах ЗСУ, а пізніше - Національної гвардії України. Залишилися дружина та маленький син. Вічна слава та пам'ять!

Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить. Пантелеймон КУЛІШ

Кажуть, наш край - колиска мови 📒📘. А ще на Полтавщині народилося 16 видатних письменників❤️ України‼️ Бо немає мови без письменників - її світочів, творців, носіїв і хранителів. (Список не повний) читайте інші імена в коментарях! 1. 📗Маруся Чурай. Легендарна піснярка вже народних пісень «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», "Розпрягайте, хлопці, коней" та інших, жила у Полтаві за часів Хмельницького. 2. 📙Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права, всяка тримає свій ум голова» – ці слова належать мандрівному поету та філософу, що вирушив у свій путь з полтавської землі, а саме – з села Чорнухи. 3.📗 Іван Котляревський. Батько "Енеїди" народився в Полтаві. 4. 📘Євген Гребінка. «З панами добре жить, водиться з ними хай тобі господь поможе, із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас боже!». Видатний український байкар та поет, чиї вірші стали популярними піснями, народився на хуторі Убіжище біля Пирятина. 5.📕 Микола Гоголь. Російський письменник, що зробив український фольклор літературним трендом 19 сторіччя, народився у Великих Сорочинцях, провів дитинство та юність у Василівці (Гоголеве), навчався у Полтаві. 6. 📒Леонід Глібов. Поет та байкар, на чиїх творах зросло не одне покоління українців, народився в селі Веселий Поділ, що зараз входить до Семенівського району Полтавської області. Вірші почав писати під час навчання у Полтавській гімназії. 7. 📗Панас Мирний. Автор геніальних романів у стилі реалізму «Хіба ревуть воли, як ясла повні» та «Повія» народився в Миргороді, навчався в Гадяцькому повітовому училищі та половину життя прожив у Полтаві. 8. 📙Михайло Драгоманов. Український публіцист, критик, історик, філософ, фольклорист та літературознавець народився в Гадячі та навчався у Полтавській гімназії. 9.📘 Олена Пчілка. Українська письменниця, перекладачка та етнограф, чиї дитячі проза та поезії цікаві й для сучасного читача, народилася в Гадячі. 10. 📙Архип Тесленко. Український письменник, над чиїм «Школярем» плакав не один сучасний школяр, народився в селі Харківці Лохвицького району. 11.📗 Олесь Гончар. «Собори душ своїх бережіть!..» Автор знакового роману «Собор» народився на Катеринославщині, але у віці трьох років його забрали до себе на виховання дідусь та бабуся, що жили в селі Сухе Кобеляцького району. Відтоді все життя Олесь Гончар вказував у автобіографіях та анкетах своє місце народження саме село Сухе (колись слобода Суха). 12-13. 📘📒Григорій та Григір Тютюнники. Брати-письменники, майстри прози. Григір - започаткував новелістику 60-х, неодноразово бував та писав у Лубнах. Обидва народилися в селі Шилівка Зіньківського району. 14. 📕Василь Симоненко. Видатний поет-шестидесятник, автор легендарної поезії «Лебеді материнства» народився в селі Біївці Лубенського району. 15. 📙Павло Загребельний. Автор легендарних історичних романів «Диво», «Євпраксія», «Роксолана» народився в селі Солошине Кобеляцького району. 16.📘 Борис Олійник. Український поет, автор зворушливої поезії «Пісня про матір» народився в селі Зачепилівка Новосанжарського району. Від себе додам, хоча Володимир Малик📕 родом із Київщини, але саме в Лубнах були написані його знамениті історичні романи. Отож колиска наша неймовірна. Джерело _ Гуляй_Полтава

Іван Маркович На свій 90-річний ювілей Дмитро Павличко не запланував жодного єлейного ювілею, а майнув зі своїм другом в мандрівку по Черкащині. Його внутрішний вогонь і досі палахкоче. Неймовірний темперамент і жага до життя круто заносили Поета на шалених віражах ХХ століття, однак любов, як найвірніший компас, непомильно виводила його на сонячні шляхи правди і повертала до себе справжнього. Його збірка любовної лірики «Таємниця твого обличчя» — осібна сторінка у скарбниці української поезії, а пісню «Два кольори» з її прихованими смислами знає чи не кожний українець. Я вдячний Вам, дорогий Дмитре Васильовичу, і за поезію, і за найкращу поетичну дитячу казку ХХ століття "Золоторогий олень", і за те сміливе відкриття Антонича 1967 року, і за той ваш «Всесвіт", який публікував українські переклади найголосніших світових літературних новинок швидше за московські видання, і за пам'ятник Шевченкові у Варшаві... І, звісно, за те, що відкрили мені дорогу в широкий поетичний світ, написавши зворушливу передмову про мої юнацькі вірші в першому номері "Літ. України" за 1980 рік, а перед тим водили мене з поверха на поверх Спілкою письменників і цитували кожному зустрічному якісь мої строфи. Тепер я часто на творчих вечорах читаю напам'ять Ваші вірші, і знаю, що з часом їхня привабливість і популярність буде тільки зростати. Многая літа, Улюблений Майстре, разом з Вашою неймовірною дружиною і музою пані Даною! Додаю тут один із своїх улюблених віршів Д. Павличка, якого він написав у майже 70-річному віці... Ну скажіть, хіба ж не фантастично?.. * * * Найліпше любитись над рання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть. Як я до грудей твоїх злину, Торкнувшись крилом до стопи, Збудися — та наполовину, А наполовину ще спи! А вже, коли сонце погляне На нас крізь розквітле вікно, Сховай мене в лоно кохане, Небесна моя глибино! 1998

ЧОРНА РАДА: ЯК 356 РОКІВ ТОМУ ПРИ ВЛАДІ НА ГЕТЬМАНЩИНІ ОПИНИВСЯ «СЛУГА НАРОДУ» Влітку 1663 року територія козацької Гетьманщини була місцем великих соціальних потрясінь. Селяни і міщани бідкались, на що козацька старшина розводила руками і активно збагачувалась. Мабуть, найкраще становище, яке склалося тоді в Гетьманщині, охарактеризував легендарний запорізький кошовий отаман Іван Сірко: «Велике лихо коїться старшиною, гетьман та полковники і менші старшини усі міста, містечка і млини поділили самі поміж собою та володіють ними свавільно». Тут варто зазначити, що Запорізька січ в той час була окремим суб’єктом, незалежним від Гетьманщини, і Сірко мав певні амбіції з приводу розширення її впливу. При цьому він мав хороші стосунки з Москвою, яка також постійно прагнула посилити свій вплив в Гетьманщині. А найпростішим шляхом добитися цього було привести на посаду гетьмана свою людину. Цією людиною став Іван Брюховецький, колишній джура Богдана Хмельницького і міський голова гетьманської столиці – Чигирина. Брюховецький був непозбавлений здібностей і серед іншого – був майстерним демагогом. Добре відчуваючи пануючі серед натовпу настрої, він декларував те, що від нього хотіли почути. Простим козакам до вподоби були його наміри обмежити абсолютну владу гетьмана і права козацької старшини. Міщани уважно слухали його обіцянки про розширення міського самоврядування, про зниження податків і захист міст від свавілля старшини. Одночасно Брюховецький мав певну промосковську орієнтацію, яка збігалася з настроями, що царювали на Запорізькій січі. І московським посланцям він також казав те, що вони хотіли почути від нього, погоджуючись з посиленням царської адміністрації в Україні. Завдяки своїй демагогії Іван Брюховецький швидко отримав підтримку рядового козацтва, міщан та селянства. Кульмінація наступила в червні 1663 року, коли в околицях Ніжина відбулась відома «Чорна рада», на якій Брюховецького і обрали гетьманом. Видавалося, тепер для всієї Гетьманщини наступить щасливе життя. Проте, не так сталося, як гадалося. Демагог Брюховецький так і лишився демагогом, не виконавши своїх обіцянок. До цього доклалося погіршення міжнародного становища Гетьманщини і Андрусівське перемир’я. Спроба Брюховецького зіграти на патріотизмі не вдалася і через п’ять років після своєї впевненої перемоги на виборах, він був розірваний розлюченим натовпом за вказівкою Правобережного гетьмана Петра Дорошенка. Історію приходу до влади Брюховецького певною мірою можна екстраполювати на сучасну Україну. Нам вона цікава тим, що демонструє віковічну прихильність українців до демагогів і популістів. Вас дивує те, що вибори в країні виграють не борці і патріоти, а «політики», які роздають гарні обіцянки? Так це ж одна з наших традицій! І тому вибори в нас перетворюються не в турнір кращих з кращими, як мало б бути, а в змагання, хто більше наобіцяє «простому народу». В цьому сенсі цікаво зазначити, що деякі наші мислителі люблять розмірковувати про «постгеноцидну країну», мовляв, звідти в нас несвідомий народ такий, бо мільйонами нас винищували. Проте якщо подивитись на нашу історію, то і століттями тому українці нерідко довіряли свою долю пустим демагогам і популістам. Прозріння, звісно, прийде, проте тільки для того, щоб замість старого демагога, обрати нового. І так по постійному колу. Тому я і не вірю в ефективність демократії українського зразка, як суспільного ладу спрямованого на збереження нашої державності. Бо в нас кожні вибори – це Чорна рада. ©️ Роман Пономаренко, кандидат історичних наук Джерело: Останній Бастіон

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ. ЦЕ ВЖЕ БУЛО!!!! дежа-вю. ..Таке, як відбувається зараз в Україні – уже було. – більш стиснуто по часу, і в більш кривавій формі. Уявіть собі Україну понівечену нещодавніми боями проти посіпак Москви. Де відсутній механізм збору податків і якась виконавча влада на місцях (лише місцеве самоврядування). Україну, де уряд з метою збору коштів, податком у 25 карбованців обклав кожен телефон Де нарешті було шалене безробіття, у містах – натовпи демобілізованих солдат, а цілі райони жили з того, що грабували залізничні потяги та валки на шляхах. У цих умовах в Києві зібрався з’їзд тих, хто в ті часи найбільше відповідав поняттю «середній клас». З’їзд обрав нового голову держави. А далі... За 9 місяців влади нового голови держави в країні з’явилися поліція і органи безпеки. З’явилося саме поняття «громадянство України» і було затверджено механізм його здобуття. З’явився реально працюючий державний банк. Було запущено в дію повноцінну національну валюту – гривню. Було відкрито Академію наук України, два національні університети (в Києві та Кам’янці-Подільському), більше 150 українських гімназій. Була проведена українізація залізниці і розпочата українізація державних установ. Були створені державний Національний театр і Національна опера. Було створено умови для розвитку споживчої та виробничої кооперації – кількість товариств споживчої кооперації зросло від 4873 до 15000, а кооперативний союз «Централ» викупив у Німеччині фабрику сільськогосподарських машин. Відроджувалося і зростало підприємництво – видобуток одного тільки вугілля зріс від 30 до 50 мільйонів пудів на рік. Нарешті були створені повноцінний Генштаб та національні збройні сили – і вони стали основою для подальшої війни України проти Москви. Як за все це віддячило українське населення цьому голові держави? Відповідь – українці його скинули. Гадаю вже зрозуміло, що ідеться про гетьмана Павла Скоропадського. І думаю, читач вже помітив скільки спільного між 9-місячним перебуванням на владі гетьмана Скоропадського і 5-річним президентством Петра Порошенка. До досягнень гетьмана Павла можна додати й те, що скориставшись угодою про постачання харчів між Україною та Німеччиною і Австро-Угорщиною, Україна вийшла на ринки обох держав і отримала від них низку товарів потрібних самій Україні – у першу чергу вугілля, сіль та сільськогосподарські машини. «Життя у Катеринославі било ключем…черги у Москві біля українського посольства – сотні людей рвалися в Україну з «більшовицького раю». Проте, керівника який підняв Україну до цього рівня українці захотіли замінити на письменника Винниченка і журналіста Петлюру – їх не зупинило навіть те, що попереднє керування названих осіб вже довело їхню батьківщину до Крут, Київської бійні і більшовицької навали, яка дійшла до Києва менше ніж за місяць. Українці повірили – з більшовиками можна домовитися, а не воювати. Українці бурчали, що гетьман – пан і землевласник. Гетьману дорікали невирішеністю земельного питання, хоча очевидці стверджували – земельна реформа йшла повним ходом. Тоді голову держави, генерала і творця одної з перших український військових частин, українці захотіли замінити на богемного письменника Винниченка та журналіста і земського діяча Петлюру. Результати – відомі. Тоді Україна зникла з мапи світу як держава. Чим закінчить нинішній поворот історії – залежить від нас.

Роман Доник Когда хотят рассмешить Бога - рассказывают ему о своих планах. Например, на весь мир рассказывают о планах войти в историю, как Рейган. Не имея для этого никаких данных. Но если шутка тупая, то Господь, в ответ, может пошутить очень не добро. К примеру, вместо Рейгана, ввести в историю, как Монику. Это не Сивоху смешить на лиге смеха. У Бога отменное чувство юмора. Тут думать нужно.

в бабьем яру выступил раввин блайх. он сказал: "впервые украина выбрала президента еврея и впервые за годы независимости сюда в этот день не пришел президент украины. он же еврей, ему не надо".

Храм належить до світової спадщини ЮНЕСКО. За переказами, його зводив князь Володимир Мономах, а відновлював після руйнування митрополит Петро Могила. У Києві після тривалої реставрації відкрили храм Спаса на Берестові – пам’ятку архітектури XI-XII століття, що входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Святині майже тисяча років. У ХV столітті храм зруйнував кримський хан: зберігся лише перший ярус прямокутного притвору. У XVII церкву реставрували у стилі українського бароко. Для розпису запросили грецьких майстрів. Століттями храм потерпав від підтоплень. А у двохтисячних його повністю зачинили. Реставрація тривала понад два роки. Проект реставрації розробила Тетяна Філіпова. В інтер’єрі храму збереглися фрески XVII сторіччя. Під ними спеціалісти віднайшли фрагменти розписів XII сторіччя. Під час археологічних розкопок знайшли поховання ХV-XVIII століть, де виявили більше тисячі окремих знахідок – амулети з ікла дикої тварини, люльки, хрестики, фрагменти віконниць тощо. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Київ #храм #ЮНЕСКО #реставрація #храм_Спаса_на_Берестові

Говерла – не перешкода! У такий спосіб українці показали суспільству, що трансплантація – це шанс на повноцінне життя. 25 українців з пересадженими органами підкорили Найвищу вершину Карпат – Говерлу. Підкорювачів вершини супроводжували рятувальники та медики екстреної допомоги. Рекордне сходження тривало майже 4 години. На вершині група підняла жовто-блакитний прапор. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Говерла #донор #трансплантація #рекорд

Повернись живим Ти погодився у будь-який момент пожертвувати своїм життям, щоб ми продовжували жити, любити і вірити. Ти вберіг нашу країну та продовжуєш робити це кожного дня на передовій. Ти називаєш це своїм обов’язком і не вимагаєш за це подяки. Та ми, повір, не забуваємо, що війна за сотні кілометрів від нас тільки тому, що ти досі на ній. Друзі, коли бачите людину в формі, прикладіть праву долоню до серця. Це простий, але дуже важливий жест подяки нашим військовим, який дає змогу без слів сказати: «Я – з тобою, я не байдужий, я живу в мирі завдяки тобі». Ми знаємо, що мир в усій Україні настане після нашої перемоги.

Напевне, ніхто не сперечатиметься, що козаки – досить цікаве «явище» в українській (і навіть світовій) історії. Скільки є різноманітних згадок про них, і не тільки українських. Однак поряд з їх мужністю, силою, хитрістю та розумом частенько зустрічається краплинка містики, яка робить їх чимось більшим, ніж просто вояками. То може й справді запорожці були не такими вже й звичайними? Ось кілька цікавих фактів про українських лицарів: Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще одну значну перевагу – кмітливість та хитрість. Практично завжди їм вдавалось непомітно підкрастися до ворога та застати його зненацька. Звичайно це додавало шансів здобути перемогу. Згадаймо і про оригінальний човен, який козаки використовували для військових походів. Як би дивно це не звучало, але його можна назвати «прабатьком» сучасних підводних човнів. Він складався з двох днищ, між якими розміщували вантаж аби занурити судно у воду. Так козаки непомітно підпливали до ворогів. Перед початком наступу вантаж викидався, а судно раптово піднімалось на поверхню. Звичайно, це ставало несподіванкою для противника, адже ніхто не очікував, що запорозьке військо може з’явитись з морських глибин :) Для такого ж діла використовувались перевернуті чайки – славнозвісні човни козаків, котрі не боялись ні штормів, ні ворожих військових кораблів. Їх часто перевертали догори дном, аби непомітно підкрастися до ворога. Запорізьку Січ поправу називають першим демократичним об’єднанням світі. Якщо взяти до уваги, що багато людей прийшли сюди через соціальну несправедливість, то це й не дивно. Всі питання, стосовно життя та діяльності козаків вирішувались голосуванням на радах. Зрозуміло, що сімейне життя козака було складним, якщо взагалі було. Але вони знаходили побратимів на Січі, за яких усе ладні були віддати. Подейкують, що був у них навіть особливий ритуал, під час якого воїни обмінювались власними натільними хрестами. Це означало вірність один одному. Закони на Січі були досить жорстокими. За крадіжку чи вбивство одного з побратимів, козак не те що платив життям, а робив це в доволі жорстокій формі: його могли поховати живцем разом з небіжчиком, або бити кийками, що часто закінчувалось фатально. Так, можна сказати, що це не гуманно, зате дисципліна була відмінна. Були серед козаків особливі хлопці, яких звали характерниками. Вважалось, що походять вони від древніх язичницьких волхвів, які володіли таємними знаннями, вміли пророкувати майбутнє. Деякі історики притримуються теорії, що після прийняття на Русі християнства їх переслідували князі та греки. Тому волхви-язичники створювали невеликі об’єднання далеко від великих міст – січі. Там вони навчали майбутніх воїнів бойовим мистецтвам, обрядам та звичаям. Про характерників казали, що їх «ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали» і що вони «могли відкривати без ключів замки, плавати на човнах по підлозі, як по морських хвилях, переходити через річку по сукняній повсті чи циновках з лози, брати в голі руки розпечені ядра, бачити за кілька верств довкола себе, перебувати на дні ріки, влазити і вилазити з туго зав’язаних і навіть зашитих мішків, «перекидатись» у котів, перетворювати людей у кущі, вершників - на птахів, залазити у звичайне відро і плисти в ньому під водою сотні, тисячі верств»…

Серед запорізького козацтва існувало таємниче, овіяне легендами явище – характерництво. Навіть у наш час в українському селі десь та й почуєш: “З ним не заводься. Він характерник… ” Але зараз такі слова давно вже стали рідкістю. Як говориться – “перевелася земля наша…” Втім, як у старовину, так і зараз характерники ніколи не афішують своїх здібностей. Їм це не потрібно. Вони завжди відчувають людину, яка потребує їхньої допомоги. Вони самі вирішували і, мабуть, вирішують зараз, до кого поспішити на допомогу. Характерниками були козаки, які, за сучасним визначенням, володіли екстрасенсорними і паранормальними здібностями: телепатією, ясновидінням, здатністю до гіпнотичного впливу. Існує чимало легенд про те, що козаки-характерники володіли до того ж і здатністю до подорожей у Наві, тобто – до подорожей в потойбічному світі. За переказами – козаків-характерників готували з дитячого віку. Мабуть, досвідчені характерники могли розрізняти з пелюшок юне дарування. Хлопчик на довгі роки ставав джурою (служкою) такого козака-характерника. Але слово “служка” не передає точного значення обов’язків такого помічника. Хлопчик поруч з учителем осягав премудрості древніх знань. Учитель передавав учневі ті знання, якими він сам був навчений своїм учителем. Процес навчання розтягувався на багато років і був системою психофізичної підготовки, яка включала в себе магічні ритуали, а також обов’язкове навчання військовому мистецтву. Характерники були неперевершеними бійцями, розвідниками. Спеціально навчені козаки в часи запорізького козацтва становили загони пластунів, свого роду спецназ того часу, традиції якого збереглися і після депортації запорожців на Кубань. Навіть звичайний козак – “це не тільки гопак”, а людина вільна по духу, до того ж озброєна. Підкорятися випадковим людям було не в його правилах.

ІСТОРІЯ ПЕРЕХОДУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ ВІД ВОЛОНТЕРКИ МАРИНИ ШЕРЕМЕТ. Я вирішила перейти на українську після того як наші хлопці потрапили в оточення у Вуглегірську. Потім було Дебальцеве і ми з дівчатами зустрічали в Артемівську наші пошматовані підрозділи. Саме тоді мені стало неймовірно соромно спілкуватися російською. Ми поверталися з моїми дівчатами зі Сходу, і тоді я їм сказала, що переходжу на українську, бо смерті наших хлопців волають саме про це. Я родом з Кривого Рогу і це місто дуже російськомовне. Так ось, коли я перейшла на українську і спілкувалась з родичами і друзями з Кривого Рогу, то вони просили мене спілкуватись з ними виключно російською. Вони приводили смішні аргументи, що, мовляв, не ламай Марина язик або не включай патріотку. Але пройшов майже рік і вони зрозуміли, що я буду спілкуватись саме українською, а на їхні аргументи я плювати хотіла і навіть ігнорувала їх. Знаєте, в чому диво. Мої друзі, моя рідня почали зі мною спілкуватись саме тою мовою, якою розмовляю я. Більш того, я вже не чую від них, що їм приємніше чути з моїх вуст саме російську. Отакі от справи, друзі. Хочемо щось змінити - починаємо з себе. І це стосується не тільки мови, це правило діє у всіх сферах нашого життя. "Чия мова, того й влада, чия влада, того й мова", — казали ще стародавні римляни. ПереходьНаУкраїнську

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить, і раптом озирнусь, а це вже роки й роки! #ЛінаКостенко #Ліна #Костенко

РОЗДУМ. ПРО ГРОМАДЯНИНА «Шалений принтер» у Верховній Раді, руйнування уставлених демократичних інститутів, тривожні застереження щодо перспектив продажу землі та передчуття великої війни спонукають до роздумів про Громадянина. З античних часів, коли з’явилося поняття «громадянин», воно означало не тільки низку громадянських прав та привілеїв. Громадянство вимагало наявності моральних чеснот та виконання низки зобов’язань перед суспільством. Ймовірно, таке усвідомлене громадянство спонукало Сократа твердити, що той, хто знає, що таке добро та зло, ніколи не чинитиме зла. Громадян, які зосереджувалися лише на власних інтересах та уникали відповідальної участі у громадському житті, називали ідіотами. Відповідальні громадяни не поважали «ідіотів». Лише в пізні римські часи це слово набуло нового образливого значення, а саме неосвіченої людини – невігласа. Аристотель твердив, що саме громадяни є основою держави. Однак наголошував, що у спотвореній державі гідна людина стає поганим громадянином, а у правовій – хорошим. Стоїки переконували, що громадяни сильніші за державу. І наявність справжніх громадян дозволяє державі здолати будь-які небезпеки та виклики. Цицерон додавав, що громадяни є найкращим «запобіжником» проти появи диктатури нового «цезаря». Тому усі авторитарні режими бояться Громадянина. Вони люблять говорити про прийдешнє щастя «маленької людини», маніпулюючи її комплексами, марнославством та страхами. Не про громадянина з правами та обов’язками, а саме про «маленьку людину». І ця «маленька людина» відкидаючи здоровий глузд починає вірити у казку. Про «все і зразу», про «відібрати і поділити», «про справедливе покарання». Історики, описуючи період 1917 року в Росії, зазначали, що основною ідеєю мас був вислів: «гірше бути не може» як квінтесенція соціальної ненависті. «Маленькій людині» не потрібна держава, бо «там, де більше платять, там і моя батьківщина» та й «що дала мені ця Україна». Їй достатньо «хліба та видовищ». «Маленька людина» хоче «халяви» і прагне не гідного життя, а зверхності та приниження інших. Тому й радо відгукується на гасло «зробимо їх» не думаючи про наслідки. А наслідки завжди ті ж самі. Нещадний Левіафан знищує «маленьку людину» у вогні революцій, концтаборів, гулагів та війни. Ніхто не в змозі перетворити «маленьку людину» на Громадянина. Бо це питання вільного вибору. Кожного з нас. В 1941 році митрополит Шептицький сказав, що «ключ до перетворення України знаходиться в ній самій. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе». І перед лицем нових загроз та кровопролиття тільки Громадянин зможе сказати, що «ми тут вільні, царям не вклонимось, ми ніколи їм не підкоримось». Нам ще доведеться зрозуміти ціну громадянства та цінність України для нас. Бо бути громадянином – це означає не тільки усвідомлювати та виражати свої інтереси, але й виконувати свої обов’язки. Бути громадянином – це не тільки одягати вишиванку та знати кілька рядків гімну. Це сплачувати і контролювати податки, розуміючи, що вони йдуть на утримання армії та соціальний добробут. Це мати власну гідність та не миритися із пройдисвітами у владі. Це любити свою країну та завжди бути готовим стати на її захист. Коли нам на фронт привозили дитячі листи та малюнки, то прийшло розуміння, що ці діти – справжні громадяни України, аніж всі ті, хто у фейсбуках кричав про «зраду» та «все пропало». Бо ГРОМАДЯНИНОМ не народжуються, ГРОМАДЯНИНОМ СТАЮТЬ. Врятувати Україну від розграбування та нової Руїни зможе лише Громадянин. То ж спитаймо себе сьогодні: а чи Громадянин я? #Роздум_Жебрівський

Вчимо українську У своїх листах радіослухачі часто запитують: „Чи закономірні наголоси типу будеш, будемо, підеш, підемо і т. д.?" Незакономірні. Це наголоси діалектні. В українській мові, оскільки вона має дуже велику територію поширення, є значні відмінності в наголошуванні слів. Тому треба посилатися на словники, там зазначено всі правильні наголоси. Так от, дієслово „піти" відмінюється так: „я піду", „ти підеш", „він піде", „ми підемо", „ви підете", „вони підуть". Так само наголоси „будемо", „будеш", „будете" неправильні. Ці наголоси нелітературні, і х не варто вживати в офіційному мовленні. Крім того, дуже часто роблять ту саму помилку, коли кажуть „наступає на ті самі граблі". Українською мовою треба казати „граблі" і „наступати на ті самі граблі". Слухачі запитують, які закінчення дієслів в інфінітиві є правильними. нас дієслова в інфінітиві закінчуються на „ти", не на „ть". Українська мова - єдина зі слов'янських мов, яка зберегла цей інфінітив. Колись на „ти" в інфінітиві закінчувалися дієслова у всіх слов'янських мовах. Потім поступово і в росіян, і словаків, і поляків вони стали закінчуватися на „ть". Найдовше трималися чехи. У них ще в 70-х роках у словниках подавався інфінітив на „ті", але тепер чехи теж перейшли на „ть". Тобто, українська мова залишилась єдина, де зберігся цей інфінітив на „ти", і ми повинні берегти його, як зіницю ока. Наприклад, колись у всіх слов'янських мовах були носові голосні. Тепер їх немає ні в кого, тільки в поляків. Поляки їх бережуть і носяться з ними, як з писаною торбою. Тому хоч в усному мовленні в деяких говірках і поширені інфінітиви типу ходить, гулять, співать, і т.д., і вони допускаються в поезії з ритмомелодичних міркувань, але гарні поети цим не зловживають. Особливо важко це зробити, коли перекладаєш вірші з російської чи з білоруської мови, де інфінітиви закінчуються на „ть" чи на „ць", як у білоруській мові. Тому шукають такі поєднання слів, щоб усе ж літературний російський варіант замінити літературним українським варіантом. Отже, якщо в розмовному мовленні вони допустимі, то в офіційному їх треба уникати, і казати "писати, ходити, любити" і т. д. Блог професора Пономарева

Маруся Зверобій Сядьте вдома з дітьми і запитайте їх про війну. Чи вони розуміють що відбувається в країні? Бо якщо про те їм розкажете не ви, то вони про це знатимуть від російської пропаганди, чорна хмара якої вкрила Україну вже по самі німагу. Нещодавно спілкувалася з двома школярками 8 класу. Приємно поспілкувалися, вони вирішили пост в інстаграм повісити і одна питає, "а як жовтень російською?", вона україномовна, як і вся її родина, пости пише російською, як ми, тюлєні убогі, колись. Я памятаю ті часи, коли ми перепитували як українською "октябрь". І я не хочу до них повертатись. Інша дівчинка кинула "мені батько теж такі лекції читає", питаю "а хто твій батько?" Він воює! Батько, дядько і чоловік сестри! Запитала її чи вона розуміє чому її батько на війні і почула таку відповідь "ну він телевізор дивився дивився потім психонув і пішов на війну". Нагадаю! Це 8 клас!!! АБСОЛЮТНЕ НЕРОЗУМІННЯ! І вона ж запитала яка різниця якою мовою? В неї нема російського ворога! В її батька є, а в неї нема! Жінки!!! Це на ваших плечах! Доки там гинуть чоловіки, в них підростає повна вата! Це особистий фронт кожного і не уникайте цієї відповідальності, бо ми платимо за неї НАДЗВИЧАЙНО дорогу ціну! Вже за кілька років вони за кого підуть голосувать? за чергового росіянського свідка какойразніци! Не прої&ть покоління! МИ вже одне прої&али таким чином, вітаю, тепер ми всі Моніки Зеленські! Респект тим батькам, що виховують УКРАЇНЦІВ! Моя надзвичайна повага!

🇺🇦 "Найголовніше, що я зрозумів, неможливо здобути незалежність, не проливши кров. А ще почав цінувати саме життя. І немає нічого найкращого в житті, чим мати таких друзів, як мої побратими", – розповів в одному зі своїх інтерв’ю ек-очільник "Правого сектору", керівник Української Добровольчої Армії, Народний Герой України Дмитро Ярош. Нині Дмитро Ярош відзначає свій День народження. Здоров’я вам і скорішої перемоги Україні! Дмитро Ярош був одним з ініціаторів створення громадського руху "Правий сектор" у листопаді 2013-го року. Допомагав у створенні Самооборони Майдану. Від квітня 2014-го року брав участь у формуванні добровольчих загонів для боротьби з російською агресією на сході України, воював на передовій у Пісках. На початку 2015-го поблизу Донецька Яроша було поранено. "Війна для мене – необхідність, все ж таки. Не захищати свою державу з мого боку було б неправильно", – пояснив свою позицію Ярош. У 2015-му Дмитро Ярош пішов із посади голови "Правого сектору" і створив новий суспільно-політичний рух. Тоді він зазначив, що "Правий сектор" виконав свою місію. Стосовно долі РФ, Ярош певен, що Росія як імперія розвалиться обов'язково. "Ми просто заберемо Крим. Подивіться на акції протесту в Росії, на які навіть школярі виходять. Все велике починається завжди з дуже маленького. Будь-яка імперія не може існувати вічно", – додав він. #Opendata #Суспільнеоко #НароднийГеройУкраїни #Ярош #УДА

Герої серед нас! Вночі впродовж п’яти годин патрульний поліцейський Олексій Оленін вмовляв хлопця не стрибати з даху на Майдані Незалежності у Києві. На щастя йому вдалося вмовити хлопця не чинити самогубство. Комбат 1-го батальйону Олексій Оленін весь цей час перебував на слизькому даху та говорив із хлопцем, який хотів зістрибнути, і знайшов потрібні слова! Велика вам подяка! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #поліцейський #самогубець #Київ

Минуло 160 років від дня народження Івана Франка – знакової постаті україн­ської та світової культу­ри. Справжній титан пра­ці, який жив і творив в ім’я свого народу. Щиро вірив у неминучість національно­го відродження, в те, що українці будуть господаря­ми у “своїй хаті” і на “сво­їм полі”, “у народів вільних колі” Із життя Івана Франка Відзначався колосаль­ною працездатністю. За 40 ро­ків активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, нове­ла, повість, роман, монографія тощо). Щороку видавав по 5-6 книжок. 2. Став першим професій­ним українським письменни­ком, який заробляв на життя літературною працею. 3. У гімназії сидів на остан­ній парті, але міг майже дослів­но переказати розповіді вчителів на заняттях. У п’ятому кла­сі під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в ні­мецькому перекладі. 4. У гімназійні роки, зали­шившись без батьків, заробляв на життя репетиторством. Із тих коштів зібрав величезну на той час бібліотеку – понад 500 томів. 5. Чотири рази його ув’язнювала австрійська влада (у 1877, 1880, 1889 і 1892 рр. 6. Володів 14 мовами. Поет, прозаїк, фольклорист, перекла­дач, публіцист, філософ, еко­номіст, політик, громадський діяч. Сучасники називали його “академією в одній особі”. 7. Писав твори не лише українською, а й польською, ні­мецькою, іншими мовами. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоіндійської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов. 8. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Українська радикальна партія – та перший її голова, ав­тор програми. 9. Закликав населення Га­личини називати себе україн­цями, а не русинами. ” Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціяльних кордо­нів…”, – писав він у листі до мо­лоді в 1905-му. 10. . Одним із перших спрогнозував крах ідеології марксиз­му, а соціалістичну державу на­звав тюрмою: “Люди вироста­ли б і жили би в такій залежнос­ті, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава ста­лась би величезною народною тюрмою”. 11. Радянський режим на­зивав його атеїстом. А він за­лишався глибоко віруючою людиною. Виріс у побожній роди­ні, досліджував Святе Пись­мо, товаришував із галицькими священиками, мав приязні сто­сунки з митрополитом Андрієм Шептицькім. 12. Його переклад біблійної “Книги Буття” досі залишається найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою. 13. Ледь не запізнився на власне весілля з Ольгою Хоружинською. У кабінеті батька нареченої знайшов стару книжку і переписував із неї рідкісного вірша. 14. Останні сім років писав лівою рукою, бо права була па­ралізована. Систематизува­ти та упорядковувати матеріа­ли йому допомагав син Андрій. Двоє синів Івана Франка (Пе­тро і Тарас) вступили до скла­ду легіону 15. Помер Іван Франко 28 травня 1916-го на чужих руках – сини були у війську, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей ховали в чужій вишиваній сорочці, в “позиченій” ямі на шість домо­вин. В окремій могилі перепоховали Івана Франка через 10 ро­ків. Джерело: Ятрань

Як знищували старий Київ, якого ми вже ніколи не побачимо Ми вже ніколи не побачимо його. Той Хрещатик, як і низка будівель, що знаходилися на сусідніх вулицях, залишився у минулому разом зі своїми легендами і знаковими місцями. Бо наприкінці вересня 1941 року він перетворився на руїни. Хрещатик був приречений на загибель задовго до приходу німців. Адже масштабна операція з мінування житлових та адміністративних будівель у центральній частині Києва розпочалася ще влітку. Мінування проводилося НКВС та частинами Червоної армії. Зокрема, збереглася доповідна записка начальника інженерної служби штабу оборони Києва майора Чукарєва: “На інженерний відділ штабу оборони міста Києва інженерним відділом 37 армії (командувач — генерал Андрій Власов) було покладено завдання замінувати найважливіші об’єкти міста, які супротивник може використати у своїх цілях. Цю роботу було виконано в масштабах, дозволених становищем того часу”. Окрім того, за донесенням Івана Кудрі, він разом з групою співробітників НКВС підірвав у Києві два будинки — кінотеатр і комендатуру, внаслідок чого, за його словами, загинули “сотні гітлерівців”. Мінували навіть будівлі, де розміщувалися органи радянської влади: раднарком, Верховну Раду, ЦК КП(б)У, штаб КОВО на вул. Банковій, 11, НКВС на вул. Володимирській, 33. Радянською вибухівкою на початку жовтня був знищений і унікальний Успенський собор Києво-Печерської лаври. Так, історики досі не дійшли висновку, хто ж здійснив сам вибух – німці чи підпільники, які хотіли підірвати німецьке командування, що за дві години до того проводило екскурсію Лаврою для президента Словаччини Йозефа Тисо. Щодо цього тривають серйозні суперечки. Але до думки про те, що замінований він був саме радянськими військами, схиляється більшість дослідників. Така ж доля могла чекати й ще одну святиню — Софійський собор, але його дивом урятував директор Софійського заповідника Олекса Повстенко, запевнивши мінерів, які приїхали з вибухівкою, що в храмі немає підвалів (закладали вибухівку саме в підвальні приміщення будівель). Окрім того, відступаючи з Києва, радянські війська підірвали електростанцію, водогін, залізничні колії, мости через Дніпро. Історики вважають, що німці знали про замінування міста, але вони не могли уявити, яких масштабів сягне це лихо. Невідомий штабний офіцер 29-го армійського полку записав у своєму щоденнику перші враження про Київ: “Населення розгублено стоїть на вулицях. Воно ще не знає, як йому поводитися… Коли ми під’їхали до натовпу, з нього вийшов, збуджено жестикулюючи, чоловік… Він хотів показати нам дорогу до готелю “Континенталь”, де мав розміститися наш штаб. Коли ми прибули туди… сусіди сказали нам, що більшовики перед відступом замінували цей будинок, і попередили нас, щоб ми до цього готелю не вселялися…”. Мешканцям центральної частини столиці доводилося тільки чекати на диво, якого, втім не трапилося. 24 вересня, близько 16:00 потужний вибух зруйнував будівлю колишнього кінотеатру “Люкс” — витвір архітектора Городецького, що знаходився на розі Хрещатика і Прорізної. Слідом за ним у повітря злетіли споруди поштамту, Радіотеатру, “Гранд–готелю”, “Гіппо Паласу", біржі, кількох особняків (серед яких був і зведений у мавританському стилі будинок Зайцева). Німці кинулися гасити пожежу, що виникла внаслідок вибухів. Оскільки водогін було зруйновано, прокладали гумові рукави та шланги з Дніпра, аби подавати воду в центр міста. Їх, втім, критично не вистачало, а ті, що були, перерізалися підпільниками. Тому до місця пожежі шланги почали доправляти літаками з Любліна, однак підпільники не зупинялися, унеможлививши порятунок міста. Наступного дня розпочали евакуацію населення із житлових будівель, адже вогонь не вщухав. Відомо, що для локалізації вогнища німцями також було підірвано і розібрано кілька будівель. Ті, хто встиг врятуватися, провели тиждень просто неба, спостерігаючи за вогнем, що вільно мандрував увесь цей час старим Києвом. Детальні подробиці цієї трагедії описані в книзі "Кияни. Війна. Німці" історика і києвознавця Дмитра Малакова, який сам був очевидцем тих подій.

Гліб Бабіч 1 год · Просто вони дивилися в передгрозове небо удвох. Самотній прожектор, і змерзла телевежа. Разом їм було веселіше, і вже не так холодно. І абсолютно наплювати на те, що стурбованим погодою людям щось здавалося зловісним. Люди завжди шукають зловісне не там, де слід. Вони дивляться у вікно, і шукають тривожні знаки. Хоча могли б просто подивитися у дзеркало. А коли дивишся в небо удвох - це завжди весело. Особливо, якщо ти вільний, тому, що ти промінь світла. Або вежа, поруч з якою все якось дрібно ... Не шукайте знаків. Шукайте того, з ким можна дивитися в небо.

Віктор Бобиренко Земля і воля! Колись у ХІХ сторіччі в Російській імперії була організація «Земля і воля». Землевольці – були невдоволені звільненням селянства маніфестом Олександра ІІ. Вони хотіли більшого. В тому числі вони були незадоволені тим, що реформа відтягувалася на два роки. Ці два роки поміщики мали своєрідний МОРАТОРІЙ на те, щоб зробити так звані статутні грамоти – документи, які регламентували скільки землі і на яких умовах поміщик видавав своїм колишнім рабам. Проте землею розпоряджатися нові власники землі, хоч і з обмеженнями – могли. Представники Землевольців просто не знали, що в незалежній і демократичній Україні, яка буде безперечно ліберальнішою за царат мораторії можуть бути і по двадцять з лишком років. Молоді і пасіонарні учасники групи пізніше, вже під назвою народовольців – накреативили – і грохнули таки царя-визволителя. Ібо нєфіг мораторіями народ ущемлять і селян не любить, і землюшку їм не сповна видавать. Але пасіонаріїв в Україні по селах вибили в 20-х - 30-х роках. Кого не встигли - лягли під танки Гудеріана, або були вибиті в бункерах УПА. Рештки героїв звалили із села по русифікованих містах. Затуркані посполиті і справді тепер думають, що мати землю у власності – це зло. І гадство, так само думають і городяни. Яким, на хвилинку, ніхто не заважає купувати і продавати свої квартири, дачі і фазенди по околицях. От якась дурниця виходить. Я власник квартири і земельного паю. Так ось квартиру мені народ України продати дозволяє. А землю ні. Чому? Бо боїться, що я землю, як тільки мені дозволять – захочу продати. Тут же. І продати – обов’язково за безцінь. Обов’язково – американцям чи китайцям. І потім буду жебракувати на власній землі. А американці вивезуть чорнозем кудись у Африку. Тут і кінець Україні. А що квартиру проп’ю – ніхто не переживає. Пий Вітя, пускай дітей по світу з торбою. Усі переживають лише за мою лояльність до української землі. Соціалізм десь так глибоко в’ївся в душі українців, що сил немає. І маємо нещастя для Володимира Зеленського. 73% із тих 73%, які голосували за ЗЕ! категорично вимагають від нього: 1. Знизити тарифи не на 5%, а вдвоє; 2. Підвищити зарплати і пенсії не на 10%, а у 2-3 рази; 3. Закінчити війну – щоб і Крим наш – і Путін не плакав; 4. Посадити Пороха і Луценка, а не 20-30 голів райадміністрацій; 5. Ні за яких обставин не відміняти мораторій на землю. От пєчалька. Я точно знаю, що перші 4 пункти Зеленський виконати не може, тому-що земля кругла, а 2х2=4. А п’ятий пункт може, але МВФ – транш не дасть. А значить будуть під страшний процент випускати ОВДП. І долар спочатку падатиме. А потім буде неминучий дефолт. І селяни скажуть – цей президент поганий – давайте нового. Тому продавати землю – доведеться. І я поставлю Зе!команді жирного плюса. Першого.

Юрій Коломієць 1 жовтня минає 122 роки від дня народження (1897) українського письменника, поета і прозаїка, літературного критика, публіциста доби розстріляного відродження, жертви сталінських репресій Валер’яна Львовича Поліщука (с. Більче Боремельської волості Дубенського повіту Волинської губернії (нині Демидівський район Рівненської області) – 3 листопада 1937 р., Сандармох). Народився в сім'ї селян-хліборобів. Навчався в Луцькій (1911-13) і Катеринославській гімназіях (1914-17), по закінченні останньої навчався в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та на історико-філологічному факультеті в Кам'янець-Подільському державному українському університеті. Член УПСР з 1919 р. 1918 р. очолив Боремельський волосний земельний комітет, працював у газеті «Народная воля» і секретарем журналу «Шлях», з 1919 р. – секретарем газети «Республіканець» у Катеринославі. Брав участь у повстанні Директорії, був інтернований, редагував у Кам'янці-Подільському студентський журнал «Нова думка» (1920). 1920 р. повернувся до Києва, співпрацював у газеті «Більшовик». Наступного 1921 р. перебрався до Харкова, працював у різних літературних часописах. Репресії. 23 квітня 1932 р. під приводом недостатнього зв'язку з письменницькими масами й зловживань вузькогруповою політикою влада розпускає так звані пролетарські, а разом з ними й усі інші письменницькі організації. Натомість було створено Всесоюзну спілку совєтських письменників з виразно комуністичною ідеологією. На чолі Спілки поставили М.Горького. Українських письменників суворо підпорядкували російському центру. Усі, хто так чи інакше орієнтувався на Захід, на Європу, хто не бажав іти московським шляхом, хто пробував і далі експериментувати з формою, були приречені на знищення. Не оминула ця доля й Валер'яна Поліщука. Наприкінці 1934 р. його, разом із М.Любченком, М.Кулішем, Г.Епіком, В.Підмогильним, В.Вражливим, Є.Плужником, В.Штангеєм, Г.Майфетом, О.Ковінькою було звинувачено у приналежності до так званого Центру антирадянської боротьбистської організації й заарештовано. На закритому засіданні виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР 27-28 березня 1935 р. В.Л.Поліщуку винесено вирок: 10 років ізоляції в концтаборах. Він так і не вийшов на волю, бо наприкінці 1937 – на початку 1938 р. окрема «трійка» УНКВД по Ленінградській області (голова – Л.Заковський, члени – В.Гарін та Б.Позерн, секретар – М.Єгоров) оформила низку групових справ, засудивши до розстрілу 1825 соловецьких в'язнів, яких було переведено на тюремний режим (Соловецька тюрма окремого призначення). За справою № 103010/37 р. найбільше було засуджено до розстрілу саме українців – Омеляна Волоха, Марка Вороного, Миколу Зерова, Антона Крушельницького, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Юрія Мазуренка, Валер'яна Підмогильного, Павла Филиповича, Клима Поліщука та ін. Серед них був і Валер'ян Поліщук. Оперативна частина Соловецької тюрми звинуватила їх у тому, що, «залишаючись на попередніх контрреволюційних позиціях, продовжуючи контрреволюційну шпигунську терористичну діяльність, вони створили контрреволюційну організацію „Всеукраїнський центральний блок“». В.Л.Поліщук був страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох поблизу Медвеж'єгорська (нині Республіка Карелія, РФ). Реабілітований у 1956 р. і 1962 р.

Майже два з половиною роки український журналіст Станіслав Асєєв, більше відомий читачам як Stanyslav Vasin, перебуває у полоні незаконного збройного угрупування "ДНР". Нині йому виповнилося 30 років. На підтримку полоненого колеги журналісти з усіх регіонів країни провели акцію – залишили привітання Станіславу та побажання наступний День народження відсвяткувати в Україні. Нагадаємо, влітку 2017-го в окупованому Донецьку Станіслава Асєєва викрали бойовики "ДНР". Журналіст не покидав міста і під псевдонімом продовжував увесь цей час писав свої матеріали, репортажі, розслідування, інтерв’ю. Асєєв співпрацював із газетою "Дзеркало тижня", журналом "Український тиждень" та "Радіо Свобода". Книгу "В ізоляції" із публікацій журналіста видали через рік після його арешту. Наразі до Станіслава Асєєва немає доступу міжнародних гуманітарних місій. Відповідно, він не має право на адвокатський захист. #Opendata #Суспільнеоко #Асєєв #Васін #журналіст

Віталій Портников: Капітуляція чи ні Не будемо тішити себе ілюзіями. Якщо сьогодні на зустрічі представників контактної групи в Мінську українська делегація погодиться поставити свій підпис під так званою "формулою Штайнмайера", це буде означати фактичну капітуляцію команди Володимира Зеленського перед Кремлем Тому що згода з російським варіантом цієї формули буде означати проведення місцевих виборів на Донбасі в присутності російських військ і їхніх найманців, консервування існуючого на окупованій території антиукраїнського режиму і російського контролю над ним при номінальному "поверненні" територій до складу Україні. Ну і ніякого контролю над кордоном, його теж не буде. І все це - просто в обмін на зустріч лідерів в "нормандському форматі". Навіть не на завершення конфлікту, а просто на можливість доторкнутися до руки Володимира Путіна. Можна, звичайно, запитати себе - а навіщо Володимиру Зеленському все це на тлі скандалу з Дональдом Трампом? Хіба українському президенту мало ситуації, в якій він опинився? Йому потрібно створювати кризи одну за іншою? Але це питання було б доречним, якби ми вважали, що Володимир Зеленський взагалі розуміє що він робить на посаді глави держави. Останні події показують, що цього розуміння в діяльності Зеленського просто немає. Тому залишається тільки сподіватися, що Зеленський не піде на капітуляцію. Просто тому, що буде побоюватися її наслідків. Просто тому, що йому порадять поки що не робити різких рухів. Просто тому, що страх перед активною частиною населення може виявитися сильнішим за бажання домовитися з Путіним.

❤ Тетяна і Олег Стриженки втратили на війні найдорожче – єдиного сина Артема, десантника 95-ї окремої аеромобільної бригади. Це сталося 21 липня 2014-го… 20-річний Артем загинув під час бою поблизу Лисичанська, що на Луганщині. Земля вислизнула з-під ніг… Три роки подружжя не могло змиритися з болючою втратою… "Коли наш Артемко був живий, ми були дуже щасливі, але не цінували цього. Постійно кудись поспішали. Цінність життя зрозуміли вже після загибелі сина, але який у тому житті сенс? " – поділилася жінка. Чоловік та жінка мріяли про народження ще однієї дитини, але не вийшло. І в цей час Тетяна і Олег дізналися про 4-річного Микиту, у якого нещодавно померла мати. Соціальні працівники саме обирали для нього сиротинець... Тож рішення було прийнято миттєво. Нині маленькому Микиті п’ять років. Тетяну та Олега він лагідно називає мамою і татком, обіймає батьків і розглядає знімки свого старшого брата Артема, який був сміливим і боронив нашу Україну. За матеріалами Ольги Мосьондз, Інформагентство Міноборони АрміяInform #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Стриженко #десантник #всиновлення

Олександр Палій Українська мова точно існувала вже в 11 столітті. Хоча, найімовірніше, вона ще на півтисячоліття старша. Але то припущення, а з 11 століття - факти. Стіни Софії Київської дозволяють бачити на одному й тому ж матеріалі, як змінювалася наша мова упродовж останнього тисячоліття. Як виявляється, змінилася вона незначно, суттєво менше, ніж за той же час французька чи англійська мови. За часів Київської Русі в літературі використовувалася церковнослов‘янська мова Кирила і Мефодія, що є діалектом болгарської. Натомість, українська мова була присутня в законодавчих збірках, князівських грамотах та в побутових написах. Серед останніх були й чимало графіті Софії Київської. Чимало з них давно визнані наукою, введені в науковий обіг видатним вченим полтавчанином Сергієм Висоцьким. Отже, що ми бачимо у графіті Софії Київської? По-перше, закінчення (ові-, єві-) в іменах буквально в сотнях графіті: "Господи помози рабу своєму Ставърови", "Господи помози рабу своєму Борисови владьдцу", "Георгиеви и мечнику княжу Васильви", "Господи помози рабо поп своим Павлоу, Семенови, Кузови, Фомѣ, Пеоновѣ", "Господи помози рабу своєму Безуєві Івану отроку Добинича і Марієві (від чоловічого імені Марій) с ним", а також "Лазореви", "Григореви", "Григорієви", "Гаврилови", "Семенови", "Павълови", "Фсыпорови", "Даниловы", "Данилови", "Гнатови", "Федорови", "Феодорови", "Оугринови", "Василеви" тощо. Характерне для української мови чергування "к" і "ц", "к" і "ч": "Господи помози Луцѣ владичину дияку". Нагадаю, за часів Київської Русі церковнослов’янське "ѣ" читалося як українське "і". Наявні в "Слові о полку Ігоревім", а також у численних літописах різнонаписання на кшталт "дѣвицею – дивицею" свідчать про те, що ѣ у "Слові о полку Ігоревім" вимовляється як "і", "и". В російській мові церковнослов’янське "ѣ" здебільшого трансформувалося в "е". Однак навіть у російській мові в коренях деяких слів, наприклад, у таких як "сидеть" – від церковнослов’янського сѣдѣти, "повелитель" – від повелѣти, "свидетель" – від вѣдѣти, дотепер збереглася споконвічна вимова. Характерне для української мови заміна "ф" на "хв": "Сподоби мя грішнаго отче Хведа не поби сноуа зъ черньцями". Характерні для української мови прізвища: "Іоан Сліпко", "інока Спысовича", "Иван Хоудый", "Жадько", "Неженович", "Янчин". Чітка "ы" відповідно з правилами української фонетики: "роусьскый князь благый", "русьскыи кънягыни", "великый", "Всеволожа княгыня", "послухы" (свідки). Кличний відмінок, властивий українській мові: "Святый Пантелѣмоне", "О горе тобѣ Андрониче охъ тобѣ небоже". Українське закінчення дієслів "-ити", "-іти": "Бо суть ісъподоб поулучити млсть от тебе", українське закінчення "у" в родовому відмінку однини чоловічого роду: "Аврам отмолися з того спору". Властиве українській мові м'яке "ц" наприкінці слів: "чернця", "помилуй Валерця", "поможи Архипцю". Типово українські фрази: "Никон псал въ неділу посередь съпаса","Господи помози рабу своєму Ігнатеви на пръзъвище ми има Саєтат", "Отпил крзу би ту коли" (автор графіті кається, що пропив у Києві корзно – плащ), "Попаше Коузьма порося" (автор кається, що їв у піст свинину), "мати не хотячи дѣтичя бѣжя гет". Останню фразу в книзі Висоцького переклали так: "Мать, не желая ребёнка, бежала прочь…". А українського перекладу не потрібно. Характерні для української мови імена: "Михалко", "Стипъко", "Гнат" поряд з "Ігнат", зрештою "Володимиръ" при згадці про смерть Володимира Мономаха, на тому ж стовпі храму, де є згадка про поховання його батька Всеволода. Цікаво, що стародавні написи допомагають нам вивчати українську мову, а українська мова допомагає вченим вивчати стародавні написи. Наприклад, на Софії Київської є повідомлення про купівлю "княгинею Всеволодовою" "Боянової землі" за 700 гривень "драницями": "А передъ тими послухы купи землю княгыни Бояню всю и вдала на неи семѣдесят гривѣнь соболии а в том драниць семѣсту гривѣнь". Яких тільки гіпотез не висловлювали російські вчені щодо того, що таке "драниці", доки не згадали українську мову. Плату було внесено шкірками соболів, "драницями", десятина з якої пішла на Софію. Мова графіті за своєю суттю є архаїчною українською, з домішком церковнослов‘янізмів, та, подекуди, грецизмів. Усе це XI-XIV століття. До речі, простий народ навряд чи широко використовував навіть ці обмежені іноземні вкраплення.

Tasha Leo Я досліджувала систему нищення української мови імперією. Як ссучий пес зупиняється під кожним деревом, так московські царі відзначалися документами, що нищили українську мову. Від батька Петра І, який наказав зібрати в церквах книги, не по-їхньому писані й знищити їх. Послідовно, продумано велася селекційна робота, яка обмежила сфери вживання української мови тільки сільськими родинами (згадайте побутовий театр «Наталку Полтавку», «Сватання на Гончарівці»!). Мало того, Катерина ІІ видала таємний циркуляр, що схвалював шлюби з великоросами та руйнував весільні наміри українців. Зрештою, навіть сільські родини втрачали мову України, а за часів більшовизму козацькі нащадки, сільські діти соромилися української мови, а вчителі української й сьогодні одягають вишиванку-уніформу, ведуть уроки, а потім з усіма (навіть у власних родинах!) – мовою окупанта. Як же це сталося? Дуже швидко, завдяки продуманій політиці. Так, у 1958 році в москві було ухвалено постанову Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 квітня 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову, ухвалила закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР». Вивчення української мови в школах оголошено необов’язковим. На «вимогу батьків і дітей» зменшено кількість шкіл з українською мовою викладання, ігноровано вивчення української мови та літератури в російських школах, скорочено кількість годин викладання української літератури й мови в середніх спеціальних навчальних закладах. Ст 9. Навчання в школах Української PCP здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР, якою не провадиться викладання в даній школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів. Уявіть собі: Ви – вчений пишете дисертацію з української мови, літератури. Звісно, українською мовою? Ні, з 1970 року діяв наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише у москві та лише російською мовою. У 1975-му тихенько провели нову цензуру «Кобзаря» Т. Шевченка. У 1978-му колегія Міносвіти УРСР ухвалила Директиву «Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах». А 29 травня 1979 р. Ташкентська мовна конференція «російська мова — мова дружби народів» ухвалила план остаточного зросійщення колоній. В Україні практично зникли українські дитячі садки, вища освіта навіть у Західній Україні велася імперською мовою. Для контролю за цим Міністерство вищої та середньої спеціальної освіти УРСР запровадило спеціальну форму звітності ректорів ВНЗ про перелік спеціальних дисциплін, що викладались російською. Перед завершальним акордом лінгвоциду була постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу «Про поліпшення вивчення російської мови у школах республік» 1983 року. Вона передбачала поділ класів на групи для вивчення російської, тобто дві групи, двоє вчителів отримували зарплату. Крім того, доплату за російську мову викладання було визначено у 15%. Підручники, методичний матеріал оплачував ВВП. І фінал: у 1989 році вийшла постанова ЦК КПРС «Про єдину офіційну загальнодержавну мову в Радянському Союзі» (російську). Це лінгвоцид, убивство мови! І мову убивць ми робимо державною? Я вважаю, що ЮНЕСКО має надати українській мові (як білоруській) постлінгвоцидний статус, щоб відроджувати мову.

Volodymyr Ariev 1 год Не капітуляція? Домовлятися відводити війська при постійних обстрілах? А як щодо 11 загиблих і 40 поранених у вересні? Обіцяти населенню міст на лінії розділу безпеку? Ким гарантовану? Бойовиками, які порушуть все, що можуть? Обіцяти вибори за українським законодавством без гарантій безпеки? І що це буде за закон? Зараз монобільшість може прийняти що завгодно - шо попало вже приймали, скасуванням актів СССР та УССР ледь не скасували передачу Криму і Акт про Незалежність, ухвалений, нагадаю, Верховною Радою УССР! Вірите в «публічне обговорення»? Багато наобговорювали публічно, коли вводили драконівські заходи проти малого бізнесу? Отже, якщо це не капітуляція, то що тоді? Наслідком реалізації формули Путіна-Зеленського (залиште Штайнмаєра нарешті у спокої!) буде глибока регіоналізація, яка потім цілком реально може призвести до федералізації країни. Що буде далі треба пояснювати? Я казав перед обранням Зеленського, що буде великою вдачею, якщо ми збережемо єдність країни внаслідок його правління. Боюсь, не пощастить. Ось вам і весь телесеріал. Зупинити руйнівний сценарій можуть лише масові протестні виступи громадян. Населення задовольниться Томом Крузом.

Pavlo Klimkin 3 хв. · На формулу Штайнмаєра погодилися. Очікувано. Тобто російську умову щодо проведення Нормандської зустрічі виконали. Теж очікувано. Текст ми не бачили, але схоже, що вибори мають бути В ЦІЛОМУ вільними та чесними. Тобто Росія їх зробить не вільними і не чесними. І взагалі не виборами. Вільні і чесні вибори – це не тільки відсутність російських військ і техніки на окупованому Донбасі. Це також повне роззброєння і забезпечення безпеки. Питання – ким, як та коли? Це повний контроль нами та/або міжнародною спільнотою над безпекою на всій території окупованого Донбасу і всій ділянці українсько-російського кордону. Це повна участь всіх українських ЗМІ та політичних партій. Це також участь тимчасово переміщених осіб. Це організація виборів нашою ЦВК, можливо спільно з міжнародною адміністрацією. Це функціонування українських судів і ще багато всього. Відповіді на всі ці питання мають бути чіткими і однозначними. Інакше легітимність цих виборів ніколи не буде визнана. Формула Штайнмаєра не має жодного сенсу без того, щоб вона була вмонтована в план дій, тобто дорожню карту. Вона також не має жодного сенсу без відповідей на згадані вище питання. Тобто запитань стало більше, ніж було. Суспільство буде вимагати на них відповідей. Таких, які не вирішують проблему окупації Донбасу за рахунок України. Для всіх інших, навіть для наших друзів, це проблема, яку необхідно вирішити. Для нас – питання нашого існування як єдиної та соборної держави.

Володимир Саркісян На перший погляд, 10-хвилинна вистава, такий собі скетч, виявилася ні про що. Жодних змін - вибори лише після передачі кордону під контроль України та виведення російських військ. Ніякого "штангенциркуля" у варіанті Лаврова. Втім, є певні дзвіночки: "жодних військ не має бути під час виборів". Як це так? Чому "жодних"? А українські війська куди мають подітися із власної території, у тому числі, місць постійної дислокації? "Як у Станиці Луганській". У Станиці, до речі, не все благополучно. Якщо НЗФ так само будуть себе поводити і у Золотому та Богданівській, як сьогодні у Станиці, то ні про яку безпеку, ні про які вибори тощо йтися просто не може: безпечно почуватися там зможуть хіба що Бойко з Шуфричем, Новинським та Медведчуком. І то не факт. І, наостанок, "новий закон", що "розроблятиметься Верховною Радою разом із громадськістю". Тут можуть бути несподіванки, а дебільна більшість проголосує за будь-що. Вони повинні відчувати постійну небезпеку для власної шкіри. Але є й певні цікавинки. По-перше, переляк у реваншистів і їхніх кремлівських ляльководів неабиякий: дай бог утримати те, що є наразі, - аж пре з усіх щілин. Майдану вони бояться більше за тих з нас, хто досі вагається. По-друге, несамостійність Зеленського видна неозброєним оком всім, не лише нам. Роль. Хріново зіграна роль. По-третє, ніякі "хворий", "втомився" тощо - не проканали і ті хвойди зрозуміли це. Отже, цей сценарій похєрєн. Я б на місці Зеленського змінив охорону до останнього держиморди. Бо є ще п. 4 ст. 108 Конституції. І я не жартую зараз.

Олексій Арестович - Что я вижу на теперешний момент? Предварительные прикидки. События удивительно синхронизированы: сегодня в «ДНР» стартовала перепись населения - готовятся к выборам. Даже дата очередного разведения войск, 7 октября, выбрана под день рождения Путина. То, что сегодня подписали в Минске -технически ничтожно: представитель ОБСЕ разослал письма за все хорошее, против всего плохого - «стороны не возражают против их имплементации и т.д.», стороны эти письма подписали. Событие - не стоящее брифинга президента. Центральный вопрос: - зачем же нужно было запускать этот экстренный брифинг?.. Думаю, сценарий, с которым мы имеем дело называется «Преждевременный протест». Судя по активности «Нацкорпуса» в правительственном квартале, им поставлены задачи: - перехватить протест и собрать его на себя; - отжать альтернативные протестные группы; - чуть позднее - «с трудом договориться с зеленой властью», выдав то, что было запланировано с самого начала - за «трудный, но необходимый компромисс». Это перехват уличных протестов. Одновременно, по сценарию, должен произойти перехват парламентского протеста. Лучше всего, если бы это сделала отколовшаяся и «возмущённая группа» из самой «Слуги народа» - таким больше веры. Постепенно, позиции улицы и парламентского «протеста» должны быть согласованы, а в финале - легитимизированы через всенародный референдум. Предварительные выводы: 1. Мы - внутри сценарного управления. 2. Сценарий прописан заранее: синхронизация внешне- и внутриполитических событий идёт с точностью до часов. 3. Нам продают это, как «...тяжёлую борьбу, в которой ничего ещё не решено», а решено уже давно - на международном и внутреннем уровне. Вопрос, который требует прояснения: - Аваков в сценарном сговоре с Зеленским (Коломойским), частичном сговоре или действует самостоятельно,интригуя против Зе (Ко) с целью сохранения власти и влияния, особенно, на фоне готовящейся великой приватизации земли?.. Первоочерёдные действия: 1. На улице: не дать «Нацкорпусу» перехватить весь (!) протест или стать его главной силой. 2. В парламенте: немедленно образовать и возглавить протестную группу («ЕС»+ «Голос»+ «БЮТ»?) требовать, прежде всего, обнародования текста подписанных документов и, особенно, - их сравнения между собой. В настоящий момент даже парламент Украины не знает (!) содержание этих писем и, главное: идентичны ли их тексты? А то, как бы не оказалось, что Россия подписала одно, мы другое, ОБСЕ - третье, Франция - четвёртое. Далі буде.

Олександр Нестеров Закрутилося...... В окремих районах Донецької і Луганської областей, які окуповані Російською педерацією почався перепис населення.Перепис триватиме з 1 по 14 жовтня. На окупованій частині Донецької області відкрито 538 стаціонарних пунктів для збору інформації про мешканців. Громадян, які не зможуть заявити про себе особисто на пунктах, переписувачі зможуть відвідати їх на кладовищі. Навіщо рахують баранів ? Причин кілька. Найімовірнішою є уточнення виборчих можливостей місцевого населення. На тлі розмов про перспективу проведення чи то чергових «референдумів» про «особливий статус», чи виборів за українським законодавством відповідно до Мінських угод, ці цифри будуть надзвичайно важливі для прорахування наступних кроків. Ще одна причина перепису – розуміння обсягів використання коштів, які кремляни виділяють на підтримку окупованих територій. Розмови про те, що гроші там просто «дерибаняться», йдуть давно. Після кожного заїзду «гуманітарки» частина її опиняється на полицях магазинів. Урешті, дірка в бюджеті Росії таки зростає. Перепис має вийти на (більш-менш) зрозумілі цифри, адже утримувати окуповані території стає все накладніше. Кого не вбили – порахують і візьмуть на карандаш. Там зараз Ахметов і Медведчук розвели бурну діяльність...