Лента рецензий

Зради та перемоги:: Часть - 9 (Радонька)

Сонячна пошта

Хочу подякувати Зрадонці, Том де Кет та авторам, які побажали залишитись невідомими, за надіслані історії про своїх репресованих родичів та корисну інформацію стосовно їх пошуку. Звертаю увагу, що є непоодинокі випадки, коли без вісті зниклих під час другої світової війни військовослужбовців родичі розшукали по базах репресованих. Узагальнюючи, можна виділити декілька основних напрямків пошуку:

2020-02-22 19:22:03 |

Сонячна пошта

1. «Бессмертный барак» https://bessmertnybarak.ru/search/
Тут переважно міститься інформація про арештованих та страчених на території Росії. З українськими базами даних відомості не збігаються, тобто потрібно обов’язково шукати по кожному проекту окремо.

2. «Відкритий список» https://ua.openlist.wiki/

3. Національний банк репресованих http://www.reabit.org.ua/nbr/

4. Галузевий державний архів Служби безпеки України
https://ssu.gov.ua/ua/pages/98
За посиланням є зразки документів з питання отримання архівних відомостей.

Архівну довідку про певну людину можна замовити та отримати звичайною поштою:
01601, г. Киев 1, ул. Малоподвальная, 16,
або по електронній пошті — на [email protected]

2020-02-22 19:24:59

Сонячна пошта

— Яку саме інформацію можна знайти в Галузевому державному архіві СБУ?

В першу чергу, це відомості про жертв радянських спецслужб, які на різних етапах називалися НКВС, МГБ, КДБ. Зокрема, це кримінальні або архівно-слідчі справи з протоколами допитів, постановами про арешт, судовими вироками. Важливо, щоб людина, інформацію про яку ви шукаєте, на момент арешту проживала або діяла на території України – в іншому випадку відомості про неї зберігаються в іншій пострадянській країні.

Якщо людина не була репресована, але нею цікавилися чекісти ( «розробляли», стежили, викликали на профілактику) або вона був агентом, теоретично інформація про нього теж може бути в архіві. Однак значна частина подібних матеріалів була знищена, тому не факт, що щось знайдеться.

Є в архіві і особисті справи працівників, агентів, інформаторів радянських репресивних органів.

— Все написане в архівних документах – правда?

У справах радянських репресивних органів багато фальсифікацій. Зафіксовані в протоколах свідчення часто є помилковими – їх могли давати під тиском або тортурами. Потрібно розуміти, що в документах можна наштовхнутися і на якісь неприємні відомості, про які раніше сім'я не знала.

— Що писати в запиті?

Форма запиту довільна, але є кілька важливих деталей.

1. Запит повинен бути складений на ім'я директора архіву Когута А. А.
2. Вкажіть свої ПІБ, адресу та контакти (номер телефону, e-mail).
3. Напишіть вимогу «Прошу здійснити пошук архівних відомостей щодо (ПІБ потрібну людину)» з додаванням детальної інформації про людину, яку ви шукаєте. Вкажіть всі ВІДОМІ деталі, які можуть полегшити пошук: точну дату і місце народження, місто проживання на момент арешту, злочини, в яких звинувачували, призначене покарання, табір, в якому сидів чоловік. Якщо якісь дані неточні - наприклад, рік арешту відомий тільки приблизно - вкажіть це. Якщо знаєте імена людей, які проходили по цій же кримінальній справі, додайте і їхні дані.
4. Вкажіть, що саме ви хочете від архіву – довідку або справу.

На сайті СБУ можна скачати зразок запиту і використовувати його в якості бланка. За уточненнями можна звернутися в читальний зал за телефоном 044-255-8584. Згідно із законом «Про звернення громадян» запит повинні розглянути протягом місяця. Зазвичай відповідь приходить раніше – через пару тижнів.

— Де саме знаходяться документи архіву СБУ?

Основна частина – в Києві. Однак чимало справ зберігається в обласних управліннях СБУ. В такому випадку запит слід направляти в потрібне обласне управління – контакти повинні бути у відповіді, є вони і на сайті СБУ. У відповіді вам надішлють контакти співробітника, який буде допомагати вам, або він сам зв'яжеться з вами за вказаною у запиті номером телефону.

— Де я зможу працювати зі справою?

Ознайомитися з документами можна там, де вони зберігаються. Тобто якщо справа знаходиться, наприклад, в управлінні СБУ в Одеській області, ймовірно, вам доведеться поїхати саме в Одесу.

Якщо з якихось причин ви не можете поїхати в Київ або одну з областей, можна спробувати написати заяву на ім'я керівника управління СБУ у вашій області з проханням дозволити знайомитися зі справою в управлінні вашого обласного центру. При цьому в заяві необхідно написати, в якому регіоні знаходиться справа, а також його номер – його буде вказано у відповіді на попередній запит. Не виключено, що вам підуть назустріч і надішлють документи до вашої області, щоб ви змогли працювати з ними недалеко від місця проживання.

— Мені написали (або подзвонили) і повідомили, що справу знайшли. Що робити далі?

Треба визначитися з днем, коли ви хочете прийти в архів, і попередити про свій візит.

Якщо ви плануєте працювати в Києві. У відповіді на запит ви знайдете ім'я працівника архіву, який буде вас обслуговувати. Зв'яжіться з ним за вказаним робочим номером телефону і повідомте, коли плануєте прийти. На вказаний день для вас замовлять перепустку. Про всяк випадок, краще дзвонити заздалегідь – наприклад, за тиждень до бажаної дати. Читальний зал в архіві невеликий, і якщо ви записуєтеся занадто пізно, вже може не залишитися вільних місць. У будь-якому випадку дзвонити слід не пізніше, ніж за день до походу в архів, інакше не вийде замовити перепустку. Якщо плануєте прийти в архів в понеділок – попередити потрібно не пізніше п'ятниці. Також уточніть, чи буде готова на запланований день потрібна вам справа.

Якщо ваші плани змінилися, передзвоніть і попередьте, що вас не буде. І не забудьте повторно замовити перепустку.
Читальний зал ГДА СБУ працює по буднях з 10 до 17 годин. Кожен останній робочий день місяця – санітарний.

Якщо ви плануєте працювати в регіонах. Так само попередьте працівника, контакти якого вам надіслали, про свій візит, і узгодьте з ним всі деталі.

— Як отримати перепустку і потрапити в архів?

Якщо ви плануєте працювати в Києві. Забирати перепустку треба в приймальні СБУ на Малопідвальній, 16, поруч з відомою головною будівлею спецслужби на Володимирській. Зайшовши з вулиці, зліва ви побачите віконце, в якому видають перепуски. Якщо воно закрите, потрібно натиснути на дзвінок поруч.

Ви передаєте до вікна своє посвідчення особи (паспорт, водійські права) і через кілька хвилин отримуєте його назад разом з перепусткою. Ніяких додаткових пояснень – на кшталт «Я в архів, у мене там справа» - не потрібно. Іноді (особливо вранці) біля віконця збирається черга, і чекати доводиться по 20-40 хвилин.

З перепусткою можна вирушати вже до самого архіву. Він знаходиться в п'яти хвилинах ходи від приймальні, на вул. Золотоворітській, 7. На вході потрібно показати черговому свій паспорт і перепустку, потім підійти до телефону, який стоїть поруч, і викликати супровід (номера написані поруч з телефоном). Через деякий час вийде працівник архіву, який відведе вас до читальної зали, проінструктує щодо роботи в архіві, попросить заповнити кілька паперів і видасть замовлені справи.

Якщо ви плануєте приходити в архів кілька днів поспіль, процедуру кожного разу доведеться повторювати. Але вже без дзвінків: досить сказати в читальному залі, що будете, наприклад, завтра.

Якщо ви плануєте працювати в регіоні. Щоб потрапити до будівлі обласного управління СБУ, теж потрібна перепустка. Як її зробити, підкаже працівник, який повинен з вами зв'язатися.

— Як працювати зі справами?

Справи читають прямо в залі. Ви можете сфотографувати документи своєю камерою (будь-якою, хоч телефонною) або відсканувати компактним сканером (теж своїм) і читати дома з екрану. Ніяких обмежень по кількості знімків немає. Фотозйомка зі спалахом заборонена. Все це можна робити безкоштовно.

Деякі справи архів уже встиг відсканувати, тому можна попросити скинути документи на флешку. Однак поки таких справ небагато.

— Я хочу розповісти свою сімейну історію в ЗМІ. Чи можна публікувати знімки справи в інтернеті?

Так, ви маєте право поширювати отриману інформацію будь-яким способом. Це стосується і імен причетних до репресій людей: слідчих, прокурорів, суддів. Якщо доступ до якихось даних обмежений законом, ви їх просто не побачите.

— Чи можна забрати вилучені речі рідних, які до сих пір зберігаються в архіві?

Ні, закон цього не дозволяє.

— Справу мого родича не знайшли, але я впевнений, що вона повинна бути. Куди вона могла подітися?

Частина документів архіву КДБ знищили самі чекісти. Встановити їх кількість неможливо: номера знищених справ записували в спеціальні журнали обліку, але від частини журналів також позбулися. Вважається, що чимало справ перед розпадом СРСР вивезли до Москви. Тамтешні архіви радянських спецслужб для простих громадян недоступні.

Майже всі наявні в архіві СБУ кримінальні справи внесені до картотеки. Якщо архіваріуси не змогли знайти кримінальну справу на якусь людину, швидше за все, в ГДА СБУ її просто немає. А ось серед оперативних справ, навпаки, до сих пір багато таких, що поки не описані і не внесені до картотеки. Якщо через кілька років ви знову відправите в архів запит на ту саму людину, не виключено, що на той час відомості про неї вже знайдуть, і відповідь буде позитивною.

— Що я можу ще зробити, щоб відшукати потрібну справу?

Можна спробувати самостійно пошукати згадку про потрібну людину в фонді 16 ГДА СБУ в Києві. У цьому фонді містяться короткі регулярні повідомлення керівництва українського КДБ і структур-попередників «наверх» про все цікаве, що відбувалося в республіці і про що не писали газети (зокрема про затримання і покарання інакодумців). Повідомлення датовані 1931-1991 роками, але більше шансів знайти згадки про події 60-80-х років минулого століття, коли репресії були не такими масовими, як за часів Великого терору 1930-х.

Якщо ви знаєте приблизний час, коли була репресована Ваша людина, необхідно знайти в каталозі в читальному залі потрібні місяці, виписати відповідні номери справ і на архівному комп'ютері переглянути їх у відсканованому вигляді. Знайшовши в повідомленнях знайоме прізвище, ви можете замовити копіювання відповідних сканованих аркушів. Ці повідомлення не такі детальні, як окремі кримінальні справи, але іноді їх цілком достатньо.

Зазвичай, коли така інформація не знайдена, у відповіді на запит є рекомендації з пошуку в інших місцях: в обласних архівах – іноді вже з номером потрібної кримінальної справи, що зберігається там, або в архівах інших силових структур – МВС, прокуратури, тощо. Якщо ви вирішили звернутися до цих установ, починати знову потрібно із запиту. Але майте на увазі, що на практиці отримати щось в архівах інших «силовиків» значно складніше – в тому числі і тому, що там працює менше людей.

2020-02-22 19:31:30

Сонячна пошта

— Яку саме інформацію можна знайти в Галузевому державному архіві СБУ? В першу чергу, це відомості про жертв радянських спецслужб, які на різних етапах називалися НКВС, МГБ, КДБ. Зокрема, це кримінальні або архівно-слідчі справи з протоколами допитів, постановами про арешт, судовими вироками. Важливо, щоб людина, інформацію про яку ви шукаєте, на момент арешту проживала або діяла на території України – в іншому випадку відомості про неї зберігаються в іншій пострадянській країні. Якщо людина не була репресована, але нею цікавилися чекісти ( «розробляли», стежили, викликали на профілактику) або вона був агентом, теоретично інформація про нього теж може бути в архіві. Однак значна частина подібних матеріалів була знищена, тому не факт, що щось знайдеться. Є в архіві і особисті справи працівників, агентів, інформаторів радянських репресивних органів. — Все написане в архівних документах – правда? У справах радянських репресивних органів багато фальсифікацій. Зафіксовані в протоколах свідчення часто є помилковими – їх могли давати під тиском або тортурами. Потрібно розуміти, що в документах можна наштовхнутися і на якісь неприємні відомості, про які раніше сім'я не знала. — Що писати в запиті? Форма запиту довільна, але є кілька важливих деталей. 1. Запит повинен бути складений на ім'я директора архіву Когута А. А. 2. Вкажіть свої ПІБ, адресу та контакти (номер телефону, e-mail). 3. Напишіть вимогу «Прошу здійснити пошук архівних відомостей щодо (ПІБ потрібну людину)» з додаванням детальної інформації про людину, яку ви шукаєте. Вкажіть всі ВІДОМІ деталі, які можуть полегшити пошук: точну дату і місце народження, місто проживання на момент арешту, злочини, в яких звинувачували, призначене покарання, табір, в якому сидів чоловік. Якщо якісь дані неточні - наприклад, рік арешту відомий тільки приблизно - вкажіть це. Якщо знаєте імена людей, які проходили по цій же кримінальній справі, додайте і їхні дані. 4. Вкажіть, що саме ви хочете від архіву – довідку або справу. На сайті СБУ можна скачати зразок запиту і використовувати його в якості бланка. За уточненнями можна звернутися в читальний зал за телефоном 044-255-8584. Згідно із законом «Про звернення громадян» запит повинні розглянути протягом місяця. Зазвичай відповідь приходить раніше – через пару тижнів. — Де саме знаходяться документи архіву СБУ? Основна частина – в Києві. Однак чимало справ зберігається в обласних управліннях СБУ. В такому випадку запит слід направляти в потрібне обласне управління – контакти повинні бути у відповіді, є вони і на сайті СБУ. У відповіді вам надішлють контакти співробітника, який буде допомагати вам, або він сам зв'яжеться з вами за вказаною у запиті номером телефону. — Де я зможу працювати зі справою? Ознайомитися з документами можна там, де вони зберігаються. Тобто якщо справа знаходиться, наприклад, в управлінні СБУ в Одеській області, ймовірно, вам доведеться поїхати саме в Одесу. Якщо з якихось причин ви не можете поїхати в Київ або одну з областей, можна спробувати написати заяву на ім'я керівника управління СБУ у вашій області з проханням дозволити знайомитися зі справою в управлінні вашого обласного центру. При цьому в заяві необхідно написати, в якому регіоні знаходиться справа, а також його номер – його буде вказано у відповіді на попередній запит. Не виключено, що вам підуть назустріч і надішлють документи до вашої області, щоб ви змогли працювати з ними недалеко від місця проживання. — Мені написали (або подзвонили) і повідомили, що справу знайшли. Що робити далі? Треба визначитися з днем, коли ви хочете прийти в архів, і попередити про свій візит. Якщо ви плануєте працювати в Києві. У відповіді на запит ви знайдете ім'я працівника архіву, який буде вас обслуговувати. Зв'яжіться з ним за вказаним робочим номером телефону і повідомте, коли плануєте прийти. На вказаний день для вас замовлять перепустку. Про всяк випадок, краще дзвонити заздалегідь – наприклад, за тиждень до бажаної дати. Читальний зал в архіві невеликий, і якщо ви записуєтеся занадто пізно, вже може не залишитися вільних місць. У будь-якому випадку дзвонити слід не пізніше, ніж за день до походу в архів, інакше не вийде замовити перепустку. Якщо плануєте прийти в архів в понеділок – попередити потрібно не пізніше п'ятниці. Також уточніть, чи буде готова на запланований день потрібна вам справа. Якщо ваші плани змінилися, передзвоніть і попередьте, що вас не буде. І не забудьте повторно замовити перепустку. Читальний зал ГДА СБУ працює по буднях з 10 до 17 годин. Кожен останній робочий день місяця – санітарний. Якщо ви плануєте працювати в регіонах. Так само попередьте працівника, контакти якого вам надіслали, про свій візит, і узгодьте з ним всі деталі. — Як отримати перепустку і потрапити в архів? Якщо ви плануєте працювати в Києві. Забирати перепустку треба в приймальні СБУ на Малопідвальній, 16, поруч з відомою головною будівлею спецслужби на Володимирській. Зайшовши з вулиці, зліва ви побачите віконце, в якому видають перепуски. Якщо воно закрите, потрібно натиснути на дзвінок поруч. Ви передаєте до вікна своє посвідчення особи (паспорт, водійські права) і через кілька хвилин отримуєте його назад разом з перепусткою. Ніяких додаткових пояснень – на кшталт «Я в архів, у мене там справа» - не потрібно. Іноді (особливо вранці) біля віконця збирається черга, і чекати доводиться по 20-40 хвилин. З перепусткою можна вирушати вже до самого архіву. Він знаходиться в п'яти хвилинах ходи від приймальні, на вул. Золотоворітській, 7. На вході потрібно показати черговому свій паспорт і перепустку, потім підійти до телефону, який стоїть поруч, і викликати супровід (номера написані поруч з телефоном). Через деякий час вийде працівник архіву, який відведе вас до читальної зали, проінструктує щодо роботи в архіві, попросить заповнити кілька паперів і видасть замовлені справи. Якщо ви плануєте приходити в архів кілька днів поспіль, процедуру кожного разу доведеться повторювати. Але вже без дзвінків: досить сказати в читальному залі, що будете, наприклад, завтра. Якщо ви плануєте працювати в регіоні. Щоб потрапити до будівлі обласного управління СБУ, теж потрібна перепустка. Як її зробити, підкаже працівник, який повинен з вами зв'язатися. — Як працювати зі справами? Справи читають прямо в залі. Ви можете сфотографувати документи своєю камерою (будь-якою, хоч телефонною) або відсканувати компактним сканером (теж своїм) і читати дома з екрану. Ніяких обмежень по кількості знімків немає. Фотозйомка зі спалахом заборонена. Все це можна робити безкоштовно. Деякі справи архів уже встиг відсканувати, тому можна попросити скинути документи на флешку. Однак поки таких справ небагато. — Я хочу розповісти свою сімейну історію в ЗМІ. Чи можна публікувати знімки справи в інтернеті? Так, ви маєте право поширювати отриману інформацію будь-яким способом. Це стосується і імен причетних до репресій людей: слідчих, прокурорів, суддів. Якщо доступ до якихось даних обмежений законом, ви їх просто не побачите. — Чи можна забрати вилучені речі рідних, які до сих пір зберігаються в архіві? Ні, закон цього не дозволяє. — Справу мого родича не знайшли, але я впевнений, що вона повинна бути. Куди вона могла подітися? Частина документів архіву КДБ знищили самі чекісти. Встановити їх кількість неможливо: номера знищених справ записували в спеціальні журнали обліку, але від частини журналів також позбулися. Вважається, що чимало справ перед розпадом СРСР вивезли до Москви. Тамтешні архіви радянських спецслужб для простих громадян недоступні. Майже всі наявні в архіві СБУ кримінальні справи внесені до картотеки. Якщо архіваріуси не змогли знайти кримінальну справу на якусь людину, швидше за все, в ГДА СБУ її просто немає. А ось серед оперативних справ, навпаки, до сих пір багато таких, що поки не описані і не внесені до картотеки. Якщо через кілька років ви знову відправите в архів запит на ту саму людину, не виключено, що на той час відомості про неї вже знайдуть, і відповідь буде позитивною. — Що я можу ще зробити, щоб відшукати потрібну справу? Можна спробувати самостійно пошукати згадку про потрібну людину в фонді 16 ГДА СБУ в Києві. У цьому фонді містяться короткі регулярні повідомлення керівництва українського КДБ і структур-попередників «наверх» про все цікаве, що відбувалося в республіці і про що не писали газети (зокрема про затримання і покарання інакодумців). Повідомлення датовані 1931-1991 роками, але більше шансів знайти згадки про події 60-80-х років минулого століття, коли репресії були не такими масовими, як за часів Великого терору 1930-х. Якщо ви знаєте приблизний час, коли була репресована Ваша людина, необхідно знайти в каталозі в читальному залі потрібні місяці, виписати відповідні номери справ і на архівному комп'ютері переглянути їх у відсканованому вигляді. Знайшовши в повідомленнях знайоме прізвище, ви можете замовити копіювання відповідних сканованих аркушів. Ці повідомлення не такі детальні, як окремі кримінальні справи, але іноді їх цілком достатньо. Зазвичай, коли така інформація не знайдена, у відповіді на запит є рекомендації з пошуку в інших місцях: в обласних архівах – іноді вже з номером потрібної кримінальної справи, що зберігається там, або в архівах інших силових структур – МВС, прокуратури, тощо. Якщо ви вирішили звернутися до цих установ, починати знову потрібно із запиту. Але майте на увазі, що на практиці отримати щось в архівах інших «силовиків» значно складніше – в тому числі і тому, що там працює менше людей.

2020-02-22 19:29:34 |