Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Ребро Адама
Тема:Переводы
Опубликовано: 2020-07-20 09:10:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Александр Вертинский
Мадам, уже падают листья
На солнечном пляже в июне
В своих голубых пижама
Девчонка — звезда и шалунья —
Она меня сводит с ума.
Под синий berceuse океана
На желто-лимонном песке
Настойчиво, нежно и рьяно
Я ей напеваю в тоске:
«Мадам, уже песни пропеты!
Мне нечего больше сказать!
В такое волшебное лето
Не надо так долго терзать!
Я жду Вас, как сна голубого!
Я гибну в любовном огне!
Когда же Вы скажете слово,
Когда Вы придете ко мне?»
И, взглядом играя лукаво,
Роняет она на ходу:
«Вас слишком испортила слава.
А впрочем... Вы ждите... приду!..»
Потом опустели террасы,
И с пляжа кабинки свезли.
И даже рыбачьи баркасы
В далекое море ушли.
А птицы так грустно и нежно
Прощались со мной на заре.
И вот уж совсем безнадежно
Я ей говорил в октябре:
«Мадам, уже падают листья,
И осень в смертельном бреду!
Уже виноградные кисти
Желтеют в забытом саду!
Я жду Вас, как сна голубого!
Я гибну в осеннем огне!
Когда же Вы скажете слово?
Когда Вы придете ко мне?!»
И, взгляд опуская устало,
Шепнула она, как в бреду:
«Я Вас слишком долго желала.
Я к Вам... никогда не приду».
1930
Цоппот, Данциг
*****************
Переклад
На сонячнім пляжі у червні
В блакитних своїх піжама -
Бешкетниця мила нечемна -
Із розуму мене звела.
На жовтім піску узбережжя,
Де тихо шепоче прибій,
Про ніжне кохання безмежне
Наспівую їй у журбі:
«Мадам, що я можу сказати!
На жаль відлунали пісні!
Не треба так довго терзати
В червневі часи чарівні!
Я гину, в коханні палаю!
Ви марева чиста блакить.
Скажіть мені слово, благаю!
Благаю, до мене прийдіть!»
І погляд грайливий лукаво
Зронила вона на ходу:
«Занадто зіпсула вас слава.
А в тім... Ви чекайте... Прийду!..»
Ось вже спорожніли тераси,
На пляжі немає кабін,
І навіть рибацькі баркаси
Пішли у морську далечінь.
А потім прощались надривно
Зі мною птахи на зорі.
І втративши зовсім надію,
У жовтні я їй говорив:
«Мадам, уже падає листя,
Вже осінь немов в забутті.
В саду хризантеми барвисті.
І грона висять золоті.
Я гину в осіннім багатті.
Ви марева чиста блакить.
Скажіть мені слово, благаю!
Благаю, до мене прийдіть!»
Понуривши стомлений погляд,
У відповідь мовила враз:
«Жадала я вас надто довго...
Ніколи не прийду до вас...»
2020
©ІБ (rebro_adama)
История cоздания стихотворения:
Приємно читати Ваші вірші. Дякую. |
Рецензия от: Ніна Трало 2024-04-27 17:02:24 |
Чудова робота |
Рецензия от: Ніна Трало 2024-04-27 16:57:19 |
Госта сатира — не завада
правді у всі часи. Бо
робота «над помилками» (в
даному разі — разючими й
трагічними для цілої
країни!!!)— то є один зі
шляхів до здорового
глузду, то є ліки від
затьмарення мозку. А то
голосування «по приколу»
вже понад пʼять
років КОЛЕ Гострим болем усю державу… Спливають ріками крові ті приколи. Навіть подумали страшно, а збагнути й прийняти???!!! Чи не забагато сигналів, щоб схаменутись, люди?! Слава Україні та її героям! |
Рецензия от: Веснянка 2024-04-27 16:52:17 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |