Автор: Алла Ларичкина
Тема:Переводы
Опубликовано: 2022-08-02 13:01:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Душа на колінах Болеслав Лесьмян

В обітниці Бога на небі душа на колінах стояла,
Понуро і якось байдуже життя своє там пригадала.

Вона не дивилась навколо, не бачила  там ясні зорі,
Вона сумувала від жалю з своєї нещасної долі.
Вона не хотіла весілля, кохання до нього не знала,
Не згадувала нікого, нічого не забувала.

Жила у нелюбих обіймах не зраджувала, терпіла,
Ніхто й не питав її навіть, чого вона справді хотіла.
Уста цілувала нелюбі, вважала, що це її доля
Що так і буває у шлюбі, не бачив ніхто її болі.

І тільки тепер зрозуміла,  отут біля Бога і неба
Нічого не можна укрити, і укривати не треба.
І смерть їй відкрила правду, яку вона довго ховала,
Та правда їй вдарила в очі,  і тут вона все пригадала.

Душа спалахнула страхом, якщо за її похованням
За нею прийде і коханий, не витримавши розставання,
До неї простягне руки... чи зможе її він пробачить,
Коли він загляне в очі і ту нелюбов в них побачить.

                                                           Boleslaw Lesmyan

Przybyła dusza na klęczkach do nieba w bożą obczyznę,
Nie chciała patrzeć na gwiazdy i na wieczności pierwszyznę.
Nie chciała ulec weselu, ni nowym jaśnieć obliczem,
Ani wspominać nikogo, ani zapomnieć o niczem.

I rozpuściła warkocze i pomyślała w błękicie,
Że w niekochanych objęciach przemarnowała swe życie,
Bez zdrady i bez oporu, starannie kryjąc swą ranę,
Pieściła usta nielube i oczy niemiłowane.

I trwała dla nich bezwolna, i kwitła dla nich bezduszna
I przezywała je - losem i była losom posłuszna.
A że nie kochała tak tkliwie, a nie kochała tak czule,
Że nikt w jej jasnym uśmiechu nie trafił myślą na bóle.

Lecz teraz nagle pojęła, że wobec Boga i nieba
Już nic nie wolno ukrywać i nic ukrywać nie trzebа
Śmierć w niej obnaża pośpiesznie prawdę tak długo tajoną,
Tą prawdą skrzą się źrzenice, tą prawdą błyska się łono!

I dusza lękiem spłonęła, że wkrótce po jej pogrzebie
Przyjdzie w ślad za nią kochanek, aby odnaleźć ja w niebie.
Wyciągnie ku niej ramiona, ziemskiej wyzbyte rozpaczy,
I zajrzy w oczy i dawne jej niekochanie zobaczy.

История cоздания стихотворения: