Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Ніна Трало
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-02-01 17:42:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Перевод на русский здесь:
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=45851&poem=265044
Всі кудись поспішають: ракети, експреси і люди.
Десь у сірих туманах розкидані долі й надії.
Лиш дерева й будинки неначе на прив’язі всюди
У димах аж під небом колишуть задавнені мрії.
Поспішають збудитись неонові ночі Америк,
Океанські цунамі змінить островів колорити,
Віковічні льоди ще допоки у водах не вмерли
Відпливають у далеч морозну, вітрами розкриту.
Шаленіють години в потоці сторіччя нового:
Забувається щось, щось рождається і відмирає.
Раптом вийде душа із суєтних тенетів малого,
Заридає в пітьмі, що на плечі її осідає.
І тоді від Нью-Йорку до димного пругу Сіднея
Сколихнеться під смогом зчорнілим земля полотняна,
Заголосить вода, стоголосо озвуться джерела,
Журавлина журба заридає в диму над полями.
День за днем проминає. А ночі, у росах скупавшись,
Поміж зорями тануть на тлі зарум’янених ранків.
Небуття і буття світ осяг і, у косу сплітавши,
Вибирає життя і ховає у пам’ять останки.
17.01.2018 р.
Все куда-то спешат - поезда, самолёты и люди.
Где-то в серых туманах разбросаны судьбы, надежды.
Лишь дома и деревья - как будто привязаны всюду -
в дымке неба всё ищут благую мечту, как и прежде.
Всё спешат пробудиться неоновы ночи Америк.
Океана цунами - сменить островов колориты.
Вечных льдов красоту не швырнут волны коркой на берег
Льды угонят ветра - им морозные дали открыты.
И минуты бушуют в потоке пришедшего века.
Что забыто давно, ну, а что-то родится иль вянет.
Вдруг да выйдет душа из суетных оков человека,
зарыдает во тьме, что опять её в прошлое тянет.
И тогда от Нью-Йорка до самых Сиднея околиц
всколыхнётся земля вдруг под смогом и скатертью ляжет.
А вода зажурчит голосами ручьёв - дальних звонниц.
Вторят им журавли, помахав натуральным плюмажем.
День за днём пролетят, ну, а росы, всё ночи купая,
среди звёзд их оставят, на лоне румяного утра.
Жизни небыль и быль мир постиг, их в косу заплетая.
Мир приветствует жизнь, славя чистой любви Камасутру.
Знаменка, 1 Февраля 2018 года
История cоздания стихотворения:
Як мило! Величезна Вами дяка за релакс! |
Рецензия от: Леся Леся 2024-04-26 16:25:26 |
Захоплююсь, Анатолію,
Вашою майстерністю в
перекладах. Успіхів Вам, всього найкращого. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-26 16:25:05 |
Понравился ваш весенний
стих. "Дрозд серенадами весенними каснулся" - кОснулся. Затронули эти серенады и мою душу. Они поселились на дереве возле балкона моего коттеджа много лет тому назад. По характерным белым меткам заметил, что дерево они передают по наследству. Поют эти птички задорно, весело, но часто спать мешают. |
Рецензия от: Владимир Новак 2024-04-26 16:24:58 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |