Автор: Рту
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-04-06 18:31:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

παν

Ти — ніч, яка падає з неба
світлом старих ліхтарів —
помираєш і воскресаєш, себто
відбиваєшся блиском з-під ніг.

Ти — промені сонця, що тихо пливуть
вікнами та по дзеркалах автівок —
живеш серед бомжів і приблуд,
серед хтивих мадам та дівок.

Ти — Афродіта з замашками Зевса
(ще невідомо, мабуть, навпаки),
хоч не приходиш на землю займатися сексом
чи ґвалтувати. Все ж ґвалтувати таки.

Ти — Мазда (та, що Захура),
невідомо, для чого, невідомо, куди —
ніби й Матір, але стара курва,
як і Зевс. Один — один.

Твоє ім'я у кожному паролі від вай-фаю,
кров твоя у шприці кожного героїнового наркомана,
під удари твого серця налаштовуються всі оркестри,
зіниці твої на кожному кривавому песо,
твій голос такий знайомий до болю
і ліжко досі пахне тобою.

2017

История cоздания стихотворения: