Автор: Рту
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-06-18 11:31:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Пожежа

Пожежа... Бачиш? — місто палає,
випльовує залишки вчорашнього сніданку
з криками болю, стогонами та лаєм:
це бажання віддати
своїй зграї
своїм танком
(не)заслужені медалі.

Пожежа... Місто палатиме довго.
Воно й далі виприскуватиме зорі,
мов сліпий старець, який у пошуках Бога
добирається до свого дому,
де море й гори
немовби
поряд.

Пожежа... Місто вже допалало.
Більше не буде вигуків на дитмайданах,
безсоння, тихого сну, мовчання та лайок.
Буде лиш попіл, який із вітром у танго
тане,
тане,
тане,
та не розтане:
позаду надто багато планів,
попереду — невідома доля, доля, доля.

Пожежа... Вона не загасне ніколи.

2017

История cоздания стихотворения: