Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-02-27 00:47:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

В. Шекспір (К. Марло ) СОНЕТ 7

Світило благодатне, поготів,
Підніме вранці голову зіркову.
Віддати честь йому бажають ті,
Що вірять Богу... Може, знову й знову,

Воно підніметься на пагорб дня ,
Нагадуючи юнака... У гримі,
Милуючись, погляне на поля,
В житті залишивши всіх вірних римі

Прийдешнього... У праці, так бува.
За золотою брамою, величне;
В зеніті, по-юначому, в дивах-
Уранці; все ж надвечір, як мефічне...

Так, ти вступаючи у божий день,
Помреш, нащадків  втративши, лишень.

История cоздания стихотворения: