Автор: Андре
Тема:Переводы
Опубликовано: 2023-09-24 16:03:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У РОЗДУМАХ: СКІЛЬКИ Ж КРАСИ...

(Вільний переклад вірша
Філіпа Морена Френо "Дика жимолість")

Застиг він, побачивши ніжну ту квітку,
Яка у тіні красувалася,- диво!
То - жимолість,- файна ж яка вона влітку,
Зростав у самотності кущ той сміливо.-
Дивився на листя й тоненькі гілки ті,
Радіючи: скільки ж чудового в світі!

Нога нічия квітку ту не розчавить
Нехай, і рука не завдасть чиясь лиха,-
Як можна залишити чорну відмітку
Такій от красі?- Її ж бачити - втіха.
Той кущ, а струмочок як дзвінко співає,
Он, поруч,- такою природа буває.

Дивився.- На жаль, промине швидко дуже
Період цвітіння,- планує ж природа...-
Не треба, мовляв, сумувати так, друже,-
Собі шепотів,- квіточка - яка ж врода!
Осіння йде сирість, невдовзі і стилість,-
Едем був й немає,- на все Божа милість.

І вранішнє сонце, і роси вечірні,-
З'явилася, квітка, від них у цей світ ти,
Фантазії, мабуть-таки, неймовірні,
Але ж...- Боже Око усе бачить звідти.
У роздумах: стільки ж краси...- То дарунки
Землі все,- і Осені, он, візирунки...


The Wild Honey Suckle

Fair flower, that dost so comely grow,
Hid in this silent, dull retreat,
Untouched thy honied blossoms blow,
Unseen thy little branches greet:
No roving foot shall crush thee here,
No busy hand provoke a tear.

By Nature’s self in white arrayed,
She bade thee shun the vulgar eye,
And planted here the guardian shade,
And sent soft waters murmuring by;
Thus quietly thy summer goes,
Thy days declining to repose.

Smit with those charms, that must decay,
I grieve to see your future doom;
They died—nor were those flowers more gay,
The flowers that did in Eden bloom;
Unpitying frosts, and Autumn’s power
Shall leave no vestige of this flower.

From morning suns and evening dews
At first thy little being came:
If nothing once, you nothing lose,
For when you die you are the same;
The space between, is but an hour,
The frail duration of a flower.

Philip Morin Freneau (1752 — 1832)

Андре

История cоздания стихотворения: