Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-05-17 23:31:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І ЗНОВУ СЕРЦЕ У ПРИЦІЛІ...

І ЗНОВУ СЕРЦЕ У ПРИЦІЛІ...

І знову серце у прицілі...
Так хочу крикнути: "Стривай!"
Це вже було, - "червоні", "білі"...
Та хтось командує: "Стріляй!"

Тобі розкажуть, що завгодно:
"Бо місія твоя свята!
Правдиво, гідно, благородно,
В твоєму домі йде війна..."

"Враги, фашисты, оккупанты"-
А вчора, ще були брати !!!!!
Спецназ, в морпіхи і десанти...
Тепер закляті вороги...

В тіні, хтось потерає руки,
Кепкує блазень - режисер...
У кулуарах тиснуть руки...
І триумфує Люцифер

Війна залишиться війною,
В ній горе, втрати, сльози, смерть...
Як припинити параною?
Де все навколо шкереберть...

Не думали і не гадали,
Що нам підкинуть цей "сюжет"
"Чому нас, братці, розділяли ?"-
десь запитає , - кулемет...

У відповідь лише гармати,
"У війнах правди не шукай!
Поглянь, ось  плаче Ненька - Мати,
Сини ідуть за небокрай...

І знову серце у прицілі...
Так хочу крикнути: "Стривай!"
Це вже було, - "червоні", "білі"...
Та хтось командує: "Стріляй!"

Ігор Волощук 2020

История cоздания стихотворения: