Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 7 Автор: Светлана Осипова
Сейчас на сайте 1757 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Некоторые мгновения длятся секунду, но врезаются в память на века...

Автор: Азазель
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2014-07-22 18:15:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Маю йти

- Плач-не плач, моя голубко, нічого не зміниш…Маю йти.
- А як же діти? На кого покинеш? Що я маю їм казати та як утішати?
Ти ж бо знаєш  - похитнеш цим й так слабку вже мати.
Пожалій хоч їх… не можу…відпустить не сила…

Обійняв, пішов за двері. Довго голосила,
сльози падали камінням та душило в грудях.
«Боже милий, я благаю, вбережи!
Не судять, чом не судять тих поганців, що біду зазвали?!
Чом вони, щурі трикляті, в схронах по підвалах?
Чи ще ліпше в приймах з пивом (наглості набрались)
та за що стільки соколів кращих (!) поховали?!
Ось тепер і мій Микола, чесний, принциповий,
теж пішов… чи повернеться? Хай же тобі, Вова!»

Розуміла (?) - так звичайно – треба всім прощати,
не по Божому закону смерті й зла бажати…
Та вона була лиш жінка, злякана дитина,
мов та пташка пташеняток берегла родину.
Може тОму, що (так сталось) не пізнала батька?
Він загинув у Афгані…а за що?...
Розп’яття стиснула в долоні міцно, витерши обличчя,
І набрала звичний номер:
«Вибач…так... не личить бути плаксою, я знаю…
час усім змужніти…я молитимусь, ти чуєш, за усіх…
А діти… будуть знати, що їх татко, мов хоробрий лицар,
захищає честь і гідність, й скоро їм насниться.
Бережи себе лишень-бо… теж тебе кохаю...
Ти повернешся, я вірю… ні, я точно знаю!»

История cоздания стихотворения:

можливо поштовхом стало прийняття закону про часткову мобілізацію.... як дружині та матері, чесно, дуже лячно! а взагалі просто вже накипіло та захотілось якось виплеснути цей постійний біль

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 474

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 10.
Азо, я читала - а у горлі ком та очі щипає...

Важко на серці нам, дружинам та матерям синів, навіть тим, чиї чоловіки не на війні... Весь час ставлю себе подумки на місце тих, інших жінок... Страшно... І тривожно за близьких((((
2015-01-18 13:31:46
Да, Ира, страшно...но с другой стороны и гордость берет за наших мужчин. Так хочется мира уже...
2015-06-11 00:08:54
таким болем буде боліти ще довго і багатьом, ой як багатьом! бо той, що захотів крові, ще не впився нею - бо свою, рідну не проливає, а лиш чужу.
а щоб біль не з/їдав одну душу, і є цей засіб, дар неба - слово. що сві, кому болить, гартувались, щоб всі, хто любить, захастили своє
2015-01-18 13:13:18
Дуже вірно сказано, Василю. Дякую за розуміння
2015-06-11 00:10:20
Зворушливий вірш. Дійсно, дуже лячно. До цього були не готові. Але ми маємо вистояти.

З повагою...
2014-07-25 13:17:04
так, маємо! дякую за розуміння
2014-07-25 14:57:34
Очень сердечно, Аза... Когда я узнала, что мой единственный кузен может уйти на войну, ненависть к путлеру удесятирилась.
2014-07-25 10:55:37
это да...с ненавистью бороться сейчас очень трудно, Наталья, я вас понимаю... какие потом могут быть доводы, оправдания и т.п....когда любимого и дорогого человека уже не вернуть... пустая демагогия...
2014-07-25 11:02:26
Аза, мытаря и язычника можно ненавидеть, а этот мерзавец именно такой: блудник, идолопоклонник, вор, убийца, лгун.
2014-07-25 11:09:55
...у меня вот на родине (маленьком городке) сегодня хоронят 21-летнего парня, единственного сына......внука одноклассницы моей мамы....мама этого мальчика чуть старше меня......отойти не могу......при этом знаю, что сейчас многие знакомые ДНР-щики и ЛНР-щики рьяные, что заварили эту всю бадягу, по отсидкам в тёплых местечках в Украине (почему-то не в России!)... развожу руками...
2014-07-30 10:23:56
Видно сволочи эти еще надеются на победу. А зря! Да и раша не примет их.
2014-07-30 10:43:16
да я, Наталия, говорю о тех, кто не воевал, а на словах: "на референдум!", "не посрамим память дедов!", "фашизм не пройдёт!", "отстоим наши земли, дома!" и т.д....а как до дела, то решили переждать, где побезопасней, пока ими называемые "укросы" и "нацики" зачистят их дома, садики/школы для их детей от реальных бандюков с оружием, которые устроили террор и разрушают под корень всю инфраструктуру, грабят и т.д....
... я понимаю, что все мы ошибаемся, но, ёлки, имей мужество исправить с честью свои ошибки, не прячась за спинами других! я так считаю
2014-07-30 13:23:22
А у нас ребятки домой неживыми возвращаются...
2014-07-30 14:51:00
в этом-то вся и трагедия ситуации и верх возмущения, как по мне
2014-08-05 18:02:08
Нялёгкая жаночая доля, калі аб'яўляецца мабілізацыя. Чакаць, каб муж, сын ці каханы вярнуліся жывым, верыць у Бога і спадзявацца на тое, што па Яго волі вярнуўся мір і спакой.

Закрануў верш эмоцыямі і стогнам жаночай душы.

З падтрымкай у час выпрабаванняў, Юра.

2014-07-25 10:33:08
Дякую, Юрію! Зараз дійсно хочеться підтримки і дружнього слова, ДУЖЕ нелегкі часи....
2014-07-25 10:35:18
Цалкам згодны з Вашымі думкамі, Наташа!
2014-07-25 10:57:10
Женская доля... провожать, ждать и верить... Благодарю за стихотворение! Вдохновения неиссякаемого! С теплом души, Николь

2014-07-24 18:03:24
Спасибо, Николь! И вам желаю того же
2014-07-24 18:07:10
Дуже зрозумілі і болісні почуття, Азочко.

Тримаймося, така наша жіноча доля.
2014-07-22 22:12:00
так, Нікуля, тримаймося!
2014-07-23 10:48:26
...Болючий вірш, Азунь...дуже болючий...

2014-07-22 20:45:05
і не кажи, Лю...сама наревілась поки писала...
дякую за подарунок
2014-07-22 21:06:22
... сумно читати, болісно розуміти, що відчуває героїня цієї новели ... Наснаги, Вам, Наташо! З повагою.



...
2014-07-22 19:18:53
Дякую, Дмитре! скільки таких героїнь зараз... хіба одна...
2014-07-22 20:32:42
Добрий вірш. Розумію твої відчуття. Жінкам завжди важче в такі часи, ніж чоловікам. Не турбуйся. Все буде гаразд. )
2014-07-22 19:00:32
хотілось би....та поки не знаю як це зробити самій ...та всім іншим жінкам... Тримаймося!
2014-07-22 19:03:48

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Міняти треба гімн, але не тільки слова! Хто б що не казав - але сучасний гімн України - не більше, ніж вдала стилізація "Мазурки Домбровського", гімну Польщі. І якщо добре вслухатися, то навіть декілька музичних речень є запозичених звідти, я просто не кажу про перший рядок тексту „Jeszcze Polska nie zginęła“!
Як там Кобзар казав:"Свого не цурайтесь!"?
Рецензия от: Алексей Гонтарь
2019-09-22 00:30:04
Ув. Владимир, я абсолютно солидарен с Вашим видением и пониманием
этой темы. И по гимну и особенно по флагу. Вы правы в том, что символизм, как смысловая и энергоинформационная конструкция основательно влияет на наше настоящее и будущее. Поэтому нам необходимо провести правильную коррекцию. С Ув. Олесь
Рецензия от: Олесь Жученко
2019-09-22 00:16:41
Большое спасибо: глубоко и, к сожалению, справедливо. Дальнейших Вам творческих удач.
Рецензия от: Чухнина Мария
2019-09-22 00:16:25
На форуме обсуждают
Гліб Бабіч
«Камінь на горі». #Байки_для_своїх

Коли ти воював, тобі теж дмухали в вуха і висіли на руках.
Мовляв, навіщо? Свої були з тобою і роби(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-09-21 22:02:13
Аліна Косовська
10 год
Мені сьогодні 21.
Я не святкую, ні.
Я на війні з 16 років.
П'ятий день народження я проводжу тут. По клаптиках відгриз(...)
Рецензия от: Юрко
2019-09-21 18:31:44

Любимое автора:

  • Два счётчика, шеф!
  • МЕЛОК
  • Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.