Автор: Григорий Божок
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2017-11-28 13:11:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ВСЕПРОЩАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО

Кров  за  кров,  священна  кровна  помста
Мете  людей  з  землі  й  винищує  роди:
Зло  невичЕрпне  і  не  стане  вдосталь -
Лиш  повнить  море  сліз,  страждань,  біди.

Око  за  око!  Зуб  за  зуб!  Мука  за  муку!
Непрощення  за  те,  що  вже  збулось
Вогонь  і  меч  кладуть  в  сталеву  руку
Й  в  світах  ріками  крові  пролилось.

Непрощення  -  це  яд,  що  душу  роз’їдає,
Живить  старих  ї  творить  нОвих  ворогів:
Ненависть  й  лють  до  помсти  закликає
Без  міри,  заспокоєння,  без  берегів.

Життя  іде  і  всі  в  нім  хочуть  жити,
Спокутуючи  і  сприймаючи  спокуту,
За  неосуднеє  потрібно  всіх  простити
Хоч  ніким,  нікому  і  нічого  не  забуто.

Пам'ять  ятрить  і  сипле  сіль  на  рану:
Знайди  в  сумлінні  всепрощальне  джерело
І  чистим  перед  Богом  і  собою  станеш
Простивши  всім  й  собі  за  те,  що  вже  було.

Те,  що  пройшло  уже  ніколи  не  поверне,
Живи  сьогодні  тим,  що  в  тебе  нині  є
Й  твоє  майбутнє  з  прощенням  не  щезне
І  кожен  в  ньому  матиме  завжди  своє.

Минуле  знай,  щоб  бід  не  повторити,
Живи  тепер  та  за  сьогодні  дбай
І  щоб  в  прийдешньому  достойно  жити
Працюй,  твори,  кохай,  прощай!
* Фото  картини  Маши  Борисенко  «Натюрморт»
              25.11. 2017р., Київ

История cоздания стихотворения: