Ти була закута, рідна, у кайдани Та зневажливим відмічена тавром, Із тобою розправлялися тирани, Убиваючи і словом, і пером.
І спаплюжуючи, ноги витирали Об святе, що в серці кожного у нас. З брудом змішуючи, хвацько кепкували. Сподівались: забуття настане час!
Бо народ без мови, то неначе бидло, Що похнюпившись, несе ярмо своє. Та прокинулися люди — остогидло! Зрозумів народ, що в нього МОВА є!
Зазвучала, мов мелодія грайлива, Переливом самоцвітів на вустах, Мова щира, оксамитово-зваблива, Ти країною летиш, неначе птах.
Полониш собою, наче в буйноцвітті Зачаровує калина навесні, Українська мова — найгарніша в світі Найгарнішої країни на Землі!
История cоздания стихотворения:
Много лет я разговаривала на русском языке. И только 5 из них я говорила своею мовою.Когда жила в Винницкой и Житомирской областях. Мне очень нравилось звучание родного языка, но вернувшись в Кривой Рог, под давлением общества и социума опять перешла на русский. Был эпизод, когда пару женщин, им сейчас наверное лет по 65-70, просто набросились на меня чуть ли не с кулаками за то, что я заговорила на украинском. И только сейчас я могу говорить родным языком открыто, не боясь оскорблений и нападок, наслаждаясь звучанием и певучестью своей речи.
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1445
что же, сердце принимает и стихи Ваши, и признание.
а знав би хто та чув, що довелось вислухати мені за мою українську, за позицію несприйняття "нерускаво в городє", а я принципово, протягом вже тридцяти років розмовляю тільки украіїнською. і занєте, що найболючіше було? (бо все інше міні було байдуже) - що "гнобили" мене за українську мої друзі-українці! їм в "городє" було геть соромно розмовляти нею, зізнаватись, що вони українці, не вміли ні правильно висловитись,ні тимбільше писати.
вони так і не навчились. але що радує, що їх дітей я зараз вчу мови прабатьків, розкриваю таке багатство, мелодійність, співучість, м/якість, ніжність вимови та особливу душевність її...
радий знайомству з Вами
Дякую Вам, Василію за таке гарне та змістовне повідомлення.Меня теж дуже приємно ваша увага та наше знайомство. Я, на жаль, погано володію українською, бо в Кривому Розі взагалі особлива говірка-суржик бандюганський(( Але мабуть тече в жилах українська кров, яка постійно нагадує - я -Українка. Колись я жила рік на Вінничині, та ще 5 на Житомірщині. Заллюбки говорила українською і це було природньо. але..повернулась до міста "запроданців" і ось вона, російська..навіть ні, суржик...Мова гопників та понтів. Молода, несвідома, легко піддаючись впливу навколішнього середовища, с тугою згадувала Вінницьку говірку.Ох, і припала вона мені до душі..Отож зараз, я самоідентифікувалась -я -українка. І я вчу свою мову. а вам дякую щиро за свідомість та за ваше героїчне життя. Бо я добре пам'ятаю, як на мою бабусю, що 50 років прожила у місті, але говорила з житомирським діалектом, сусідки, сварячись , кричали:Бендерка!
я теж так гадаю.. як там говорят: Все вертається на свої круги"? Іноді я думаю, що це, що зараз з нами відбувається, то кара Божа, що ми забули: хто ми, звідки ми, і яка наша історія...Ми забули не тільки мову, але і прадідів своїх, свої звичаї, свох святині-берегині.. ми забули себе.. і йшли по життю, наче сліпі кошенята та втрапили у безодню...
Ви, Василію, вже мій друг!))) Сьогодні часу обмаль, але я прийду до Вас в гості, почитаю, що там у Вас є і ми з Вами пофілософствуємо, а може пожартуємо. як захочемо)))) До зустрічі. до речі, я посміхаюсь. Бо коли зустрічаєш приємну людину, не важливо в віртуалі чи в реальності, то настрій покращується !Ось))
напевне, або в майбутньому житті, а чи в минулому та мав якісь зносини з тими, хто мав веселити народ, потішати, чи й сам був мандрівним цирковим клоуном. люблю все, що розважає людей, дає втіху від сміху, дарує усмішку людям. і життя так будував, і дружбу водив з цією метою.
життя і має бути в радість, інакше навіщо в світ приходити?
ото якби бог давав сусідів-людей, а не сусідів=звірів
Я перепрошую, якщо побачити помилки в моєму письмі. Я не володію досконало українською. Багато років тому я вивчала її на курсах, тому, що моя дитина пішла навчатись в україномовну школу, а чоловік (українець) не міг допомогти у навчанні. Й дуже сміявся над моїм намаганням говорити українською. А я вважаю, якщо було б з ким говорити, я вже вірші писала на цей мові.
Альгіз, дуже ціню вашу приязнь до української мови.
Готова відкорегувати ваші вірші, написані українською.
Не часто (мало часу), але раз у місяць допоможу з великим задоволенням.
З любов'ю до патріотів,
Оксана.
Оксана Васильевна, я вам благодарна очень. Но я не пишу на украинском стихи, потому что думаю на русском. Я прекрасно все понимаю и могу переводить , не теряя смысл заложенный автором. Но писать. пока нет. Нужно учить язык ....в том понимании, что он не течет в моих жилах. Но я его люблю, может когда нибудь между нами возникнет обоюдная любовь))) и мы с ним сразу начнем писать. Вот тогда я к вам и обращусь!
Спасибо вам большое за понимание и предложение помощи!
Понимаю, Альгиз. Это так, как мне писать итальянской: понимаю, пробовала, но рифмы находить трудно.
Было время, что я полностью забыла русский. С длинными паузами вспоминала нужное слово, тем более рифмы... Попала на русский сайт, писала только маленькие экспромты... Но время - учитель.
На всякий случай - вам на помощь укр. рифмы: http://rymy.in.ua/s/bozhe
Всех благ!
Альгиз, доброго дня Вам! Так, я з Вами згодна, теж маю дуже мало досвіду у спілкуванні українською. Але ті маленькі крихти, що були в моєму житті дали мені наснагу та бажання читати, писати та розмовляти найгарнішою мовою найгарнішої країни. З теплом та повагою, я.
Язык здесь не причем,если человек урод он и в Африке урод. Украинский язык красив и певучий и русский язык красив, а вот славянская душа давно с чертом породнилась и разговаривает на его языке. С уважением.
Я очень жалею, что не владею литературным Украинским!
Родился и вырос в Сибири. В школе любые разговоры на украинском жестоко пресекались. Да и разговорная практика маловата. Сейчас приходиться учить родной язык заново!
Вот и я учу украинский заново, Сергей. Очень мало знаний.Ведь только школьная программа времен СССР, да пару лет практики и все. А ведь красив-то как язык.. Если честно, даже языком называть не хочется. Хочется ласково так:мова...
Оксано, дякую Вам, люба, за теплі слова. Маю надію, що колись в моїй крахні будуть лише добрі та світлі люди..Як і в Россії також..В Білорусії, Грузії, Польщі.. в усіх.. Але свої ближче до серця, тож хочеться, щоб наші діти, внуки, та чого гріха таїти, і ми також жили світло та злагодженно..Як то має і бути у людей, а не біомаси...
Все конечно помнят знаменитый путлеровский рассказ о бабушке и условиях при которых она могла бы быть дедушкой.
Один из моих Фейсбук Френдов внимательно проанализировал видел с последней встречи Путлера с фрау Меркель и нашел там еще одно доказательство сексуальной озабоченности Владимира Владимировича.
Если б у меня было больше свободного времени и умения, я бы на основании этого короткого ролика сделал бы Coub - видео.
Смотрите и наслаждайтесь холодным нордическим презрением, которым одарила фрау Меркель недомерка Путина.
П. С. Алиночка - ну сделайте же что то наконец. А то Вова начнет к Меркель клеится.
П. П. С. Открываю конкурс предположений на тему, что подумала Меркель в ответ на Вовочкин пассаж про первую брачную ночь.
И что означал ее взгляд ?
Эта строка меня смущает:
"«Чи не мова! Невеликеє цабе!»" - тут можно "це не мова", а причём тут "цабе" мне не понятно. Кроме того, русские так не говорят.
Что за точка между катренами?
"понурившись" - похнюпившись.
Та у меня римфа к слову "Тебе" не подбирается точная..Вот я "цабе" и прилепила.. Меня тоже она смущает..уже голова опухла думать))Шукаю, шукаю, а её нет((
Точку сейчас уберу... мабуть, опечатка..
а по поводу "понурившись"..А разве не говорят:" Їде понуро", вот отсюда и "понурившись".. в словаре украинского языка" понурий" - слово значит с опущеною головой, взглядом. Вот они и идут. опустивши головы и тягнут ярмо..
Геннадий, спасибо Вам, что подсказываете мне. Это неоценимая помощь и я Вам очень-преочень благодарна. Ну нет такого слова "преочень", я его выдумала, чтобы передать всю силу моей признательности.вот.
Русизмов и укранизмов в обоих языках предостаточно. Речь должна быть академичной и там, и там. Я указал чисто украинский вариант. К тому же он подходит.
По поводу поисков, если не нашлось, меняются строки, ничего не поделаешь.
"Що похнюпившись, тягне ярмо своє." - тягнЕ или тЯгне. Насколько мне изместно, аналогично русскому слову "тЯнет". Сбой строфы. Хотя в украинских стихах частенько слова выкручивают, это не есть круто.
Касаемо послесловия в стихе. Когда мне было 16 в Киеве, в подворотне легко можно было получить по морде за украинский язык. Мол, лимита, понаехали жлобы, селюки. Я помню прекрасно. Сам я начал учить украинский только в школе, в первом классе, как и другой иностранный - английский. Что такое русификация я знаю, был не на Марсе. Когда эти уроды в Крыму цинично объявляют, что украинский якобы второй государственный, при этом бандюки арестовывают за украинскую речь, меня тошнит от презрения.
Японский хокку в
украинской
действительности стал
белой лошадью в яблоках,я
имею в виду своего рода
эталон.Самурайский
стих.
Р.с. пусть нервы из
стали
Пусть в сердце остается
солнце
Украина победит
Воостановится
земля,воостановится
дома
Только память будет
помнит,не допустит больше
зла
Будущее радует
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Most Popular Rock Songs
On YouTube
1 Passenger | Let Her Go
3.7B
2 Imagine Dragons –
Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers &
Coldplay - Something Just(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.