Автор: Оксана Васильевна Федишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-01-30 15:50:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Шкаралупи обломок

      Більшість патріотів схильні до думки, що пам’ять не допустить повторних геноцидів. Я думаю, що
неоперена пам’ять у світі злочину та беззаконня – безсила. Пам’яті потрібно духовне обмундирування.  
Тільки чиста пам’ять, заручена зі святістю неба,  збереже від лихоліття.

___ Шкаралупи обломок ___

Пам’ять людська, як мале каченя
в шапочці із шкаралупи,
їй під крилом би погрітись щодня –
в теплій батьківській халупі.
Ще не оперена, в горні стихій
ще беззахисна від вітру,
і безпорадна в недолі лихій,
як на жертовнику світу,
тихо згасає, димить в небуття.
Пам’ять людська нетривала…
прагне, як те заблукале дитя
неньчиного покривала.
Крилечко мамине, наче броня,
схованка від небезпеки,
адже чатує здалека щодня
випадку злюка-пащека.
Так підросте каченя без турбот…
і як гуртується зграя,
на дискотеці в обіймах марнот
хто  шкаралупу згадає?
В пір’я одягнеться – і попливе,
встромиться вглиб, у верх задом,
там калорійне відкриє, нове…
дамою стане і згодом –
знову яйце, шкаралупа, дитя –
в світ появився потомок.
Що таке пам’ять? Нове відкриття
чи шкаралупи обломок?
                    ______
Ті шкаралупи – лахміття старе –
мамі – алмаз, самородок…
Ненька-історія дрібки збере –
пам’яті скарб… для народу.

История cоздания стихотворения: