Автор: Оксана Васильевна Федишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-02-09 12:46:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ворона

                100   років
                від  Дня проголошення незалежності
                Української Народної Республіки

___Ворона___
Над Києвом чорна кружляє ворона,
у дзьобі виблискує стрічка  червона –
обряд не звершила таємно над містом,
бо раптом побачила ґудзик-намисто.
– Кар-р! Рона! Карона! – прокаркала ґава –
і стрічку понесла лавина Дніпрова.
Так вистояв Київ, а з ним Україна,
Грушевським очолена вміло, сумлінно.
Побачила ґава, що збилась на слові,
і ґудзик впустила у води Дніпрові.
Їй Бог не дозволив обскубати брата,
упала взамін на злодійку розплата:
тепер не літає, а ходить-блукає,
невже зголодніла,  поживу шукає?
Хижачка вишукує трупів і крові,
та топлять ідею злу хвилі Дніпрові.
З тих пір не вгамується чорна ворона:
– Десь тут загубила імперську корону.
За містом – смітник. Розгрібає відходи.
Для неї усе, що блистить – нагорода.
– Чи це план такий у царя-супостата,
щоб на смітнику вам усім бомжувати?
Лети у свій град, ненаситна торбино,
бо вже незалежна моя Україна.

© Оксана Федишин
#Книжка_"Стогін_часу"

История cоздания стихотворения: