Нет статуса

Автор: Богданочка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-11-01 15:00:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

А ми приходим у цей світ Весною...

А ми приходим у цей світ Весною,
Коли Земля вплітає в коси квіти.
Господь майстерно сад фарбує хною,
А янголи з небес нам шлють привіти.

Як ніжна айва, королевою в саду,
Ховає щоки в листя, зашарівшись...
Горіх шепоче їй " Тебе вкраду"...
Пташки сміються, в кронах причаївшись...

А ми, мов ті пташки, всьому радієм...
І кожен новий день - це відкриття!
Бо ми - весь світ! І ми себе лелієм...
А мамині обійми - сенс життя...

Та час пливе, і вже Весна за руку
Веде до Літа юнаків, дівчат...
Воно вже мовить нам свою науку:
"Дитинство не повернеться назад..."

Та що нам це? Коли ми молоді!..
Коли ми пестимось у променях любові...
І птАхи - пАрою... у власному гнізді,
Малюють мрії дивні, волошкОві...

Посеред трав, солодкої малини,
Пахучих, стиглих, ніжних полуниць,
Мету так вправно ліпимо із глини,
Мов бачачи майбутнє до дрібниць.

Та помилки, по крапельці, - у море...
А море - в океан розбитих мрій.
Життя буває з нами так суворе,
І з долею стаєм в нерівний бій.

І ми самі крокуєм тихо в Осінь,
За руку ведучи своїх малят.
Вже не за себе, а за діток просим,
Вслухаючись у тупіт ноженят...

А під ногами - листя пожовтіле,
Як музика осіння, шарудить...
Усе стає до болі зрозуміле:
Ти мусиш цінувати кожну мить...

Курличе в небі журавлиний ключ,
ПтахИ у теплі землі відлітають.
Ми ж тиснем руку Часу голіруч,
Втекти кудись можливості не маєм...

І вже непрохана Зима - до нас, у гості,
Несе з собою холод, мерзлоту...
І за вікном - синички білохвості,
Скидають сніг із крилець на льоту...

І дзеркало, давно забуте нами,
Мов ворог, причаїться у кутку.
І спогади, дірявими човнами,
Нестимуть радість - тиху і хитку...

А у саду - так гарно, білосніжно....
Дерева перлами із інію покрились.
Горіх так само пригортає айву ніжно,
Лиш айва вже зів'яла й похилилась...

А ми приходим у цей світ Весною,
Коли Земля вплітає в коси квіти.
Господь майстерно сад фарбує хною,
А янголи з небес нам шлють привіти...

                                              8.10.14.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 363

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Пилипенко Сергей Андреевич

Жалею, что почти не умею писать на родном языке. Но всегда наслаждаюсь читая такие стихи...!

С теплом ................................. Серёга

2014-11-10 00:08:38

Богданочка

Щиро дякую! І Вам усього найкращого! Пробачте, що так пізно відповідаю

2015-02-03 21:47:08

Лисич Валентина

Гарно!.. Замилувалась!..

2014-11-10 00:03:23

Богданочка

Щиро дякую Вам, Валентино!!!

2014-11-10 00:05:03

Лев Чорний

Дуже імпонують Ваші асаціації з природою! Дякую за цю красу!

2014-11-04 01:00:03

Богданочка

Це я Вам дякую за те, що читаєте!

2014-11-05 11:45:31

Ирина Рассветная

Цінуймо - кожну мить!

2014-11-02 01:11:51

Богданочка

Так, Ірино... Особливо тепер... Щиро дякую!

2014-11-02 12:24:32

Сокольник С

Чудово, сонечко!!!

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2014-11-02 00:37:41

Богданочка

Щиро дякую Вам, Сокольнику

2014-11-02 00:40:14

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений