Все буде Україна!

Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Рецензирование работ
Опубликовано: 2022-02-21 22:56:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я читаю нові мудрі книги...

Я читаю нові мудрі книги...

«Отже, ми хев е праблем і нід хелп. Англійська — мова міжнародного спілкування. Англійська — мова бізнесу й
науково-технічного прогресу. Англійська — мова, якої не знати сьогодні соромно. Усе так.
Було б неправильно заперечувати те, що із цієї мови в українську запозичення приходили здавна. Це і
комп’ютер, і трактор, і радар, докер, снайпер, бізнес, бюджет, гол, матч, бокс, нокаут, клоун, джаз і навіть те,
без чого за прочитання цієї книжки ми не сідали б за жодні пряники, тобто гумор. Це дуже звичні нам слова, і
жодної загрози з їхнього боку ми не бачимо.
Зате бачимо загрозу з боку всіх тих термінів, які масово повалили в національні мови зі сфери ІТ, з бізнесової
галузі, з банківської справи, з методик обробки даних і всього того, чим зараз живе людство і що приносить
йому
гроші. Нічого поганого ані в бізнесі, ані в грошах немає, і поява нових понять і слів на їх означення — явище
цілком закономірне. Проблема полягає в тому, що національні мови не встигають утворювати нові слова, а
часом
і взагалі не хочуть цього робити, бо англіцизмів їм цілком достатньо. Ви можете заперечити й аргументувати
тим,
що нові слова-англіцизми — це, навпаки, круто і свідчить про сучасність тих, хто їх уживає, а як вам, Ольго
Петрівно, щось не подобається, то йдіть уже в склеп облаштовувати собі старість — і певною мірою матимете
рацію. Однак крутими запозичення можна назвати лише тоді, коли вони стають загальновживаними. Цей термін
ми розглянемо трохи далі, а поки просто уточнимо: коли нове поняття входить у слововжиток усіх носіїв мови,
коли його означення зрозуміле всім — і молоді, і літнім людям, і Ольгам Петрівнам, і Сергіям з Олегами — тоді
ми
можемо стверджувати, що іншомовне слово виправдане, а головне — природне. Такі запозичення нам потрібні.
А от коли вони захоплюють мовлення окремих соціальних груп, як папуга Крамера — дупла європейських
птахів
чи амброзія — город, то ситуація припиняє бути здоровою. А здоровий глузд і вміння триматися золотої
середини
мова цінує понад усе. Ви думаєте, Максим Рильський даремно радив пильно й ненастанно полоти бур’ян?
Повірте, письменники ніколи нічого не радять даремно. Вони он навіть слова вигадують, це страшні провидці,
істинно вам кажу, та й тролити вміють неабияк, особливо коли не спойлерять одразу.»

Кінець цитати.
Це був уривок з мудрої книги мудрої авторки Ольги Дубчак. Ольга Дубчак — кандидатка філологічних наук,
фахова редакторка, літературна редакторка, аудіоредакторка і головна редакторка. Книга називається «Бачити
українською», видавництво Віхола, К. 2021, с. 79-81.
Як бачимо, авторка спокійно пише «круто», «крутими»…

Трохи далі (с. 85) читаємо: «Слово «круто» прийшло з молодіжного сленгу, але чи є зараз хтось, хто не вживає
цього слова на означення чогось… Ем-м… Крутого?»

Отже, разом з мудрою авторкою не вважаю мудрим чіпляння до окремих слів, які давно є загальновживаними,
або до авторських неологізмів тощо. З молодіжного сленгу прийшли «супер», «класно» і т.п. Якщо ми вживаємо
їх у наших «рецках», не бачу потреби здіймати галас.

Ще одна цитата (с.82): «… Здоровий глузд і золота середина – ось чим варто керуватись в мовленні. І трохи
чуттям стилю. Не треба боятися. Запозичення – це абсолютно нормальний процес, який свідчить, що мова
розвивається, контактує, відкрита до світу й переймає досвід людства. Звісно, бувають і перебори. Варто бути
уважним й розуміти: надмірне вживання тих чи інших слів шкодить гармонії й не прикрашає мовлення.».

История cоздания стихотворения:

Це публікація до Міжнародного дня рідної мови (21.02). Можуть спитати: чому саме цей фрагмент книги?
Редакція літературного порталу Читай розмістила кілька сторінок книги для ознайомлення читачів у вільному
доступі.
https://chytay-ua.com/blog.php?id=1170&lang=1

6

1

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 291

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 14.

Елена ТомА

Очень понравилась публикация.

2022-02-28 19:25:45

Елена ТомА

Ничего не стоит на месте, главное - чтобы не злоупотреблять такими заимствованиями.

2022-02-28 19:28:45

Эдуард Неганов

Дякую, Тетяна, хай нам щастить!

2022-02-27 15:03:48

Микола Савка

Запозичення,мені здається, не руйнують, а доповнюють мову.Якщо, як вище сказано, використовувати з розумом.

2022-02-23 18:23:15

Галина Бродская

Коли перебори- це завжди погано... Сподобалось! Тетяночко))) Дякую! Доброго вечора!!!

2022-02-23 17:58:48

райка

Полоти і ще раз полоти!)))

2022-02-23 16:29:53

Я Есть

Гарний допис, Тетяно, дякую за нього. Я ЗА здоровий глузд і чуття стилю!

2022-02-23 08:34:29

Сергей Сонник

Сподобалась Ваша публікація, Тетяно, актуальна... Як Ви знаєте, я дуже люблю новотвори і з задоволенням ними користуюсь, та скажу чесно, не завжди вдається створити щось вдале, інколи трапляються і словесні потворнятки... А запозичення, на мою думку, таки не всі мають право на існування, але я не фахівець у цій царині, тому рахуйте мою думку суб"єктивною))... натхнення Вам і гарного вечора!))...

2022-02-22 22:15:40

Николай Ничипорук

Суспільний розвиток йде до того, що на земній кулі утвориться єдина країна без жодного кордону. Всі нарди з’єднаються в єдиний народ з єдиними, але багатогранними звичаями; з єдиною, але багатою мовою. Якщо ми цураємось сприйняття іншомовних слів, то тим самим уповільнюємо розвиток суспільства. А розвинене суспільство складеться природним шляхом з окремих країн, які ввібрали в себе звичаї й мови інших кран і стали схожими, як рідні сестри-близнята. Які звичаї і які слова треба приймати в свій образ життя і в свою мову? Ті які найбільш поширені в світі.

2022-02-22 16:04:36

Ялина Блакить

Слушна публікація, Тетяно. Дякую.

2022-02-22 14:52:50

Юрий Пивоваров

Тетяно, чудовий текст! Процитована книга теж гарна! На мою думку, першоосновою є народна мова – самостійний організм, що живе власним життям. Норма це документ з підписом і печаткою. Теоретично, можна ухвалити закон, щоб писати «корова» через «а». Люди говорять як їм зручно, не заглядаючи в словники і довідники. Народна мова в принципі не може бути «неправильною». Норма фіксує стан живої народної мови в один з моментів її існування, після чого мова продовжує розвиватися далі незалежно від міністерських приписів, міняючи з роками вигляд, як і людина, від якої вимагають вклеїти нову фотокартку. Тобто, з часом нормативи потребують коригування. Жива народна мова – потужний організм, здатний самостійно звільнятися чи очищатись від запозичень і нашарувань. Якщо «прищеплені» неологізми «приживуться», то проіснують в мові століття чи два. А якщо будуть відторгнуті організмом, то самі собою забудуться через кілька років. Вважаю, що адміністративними заходами неможливо вплинути на те, як люди розмовляють, зокрема – на присутність в мові нових слів. До чого я веду: мова це не кришталевий скрижаль, на якому лазером викарбувані незмінні на віки вічні золоті правила, а живий організм, який з плином часу зазнає природних змін. Тетяно, дякую Вам за допис!

2022-02-22 14:52:43

Ольга Савенкова

Люди, як 1 поети, у своэму висловлюванн1, хочуть щось п1дкреслити особливо - образно, от 1 виникаэ жаргон. А т1, хто побачив, що воно влучно, п1дтримують цей вислов... Тому, наприклад, вислов: "Открыла варежку" говорить про те, що людина не т1льки почала говорити, а кричати, лаятись, то що. Але, але... людина, яка так скаже - видаэ свою зл1сть...
Таню, ця тема, мабудь буде актуальною завжди: чистота мови.

2022-02-22 10:06:29

Радонька

Дякую, Тетяно. Цікаво було читати. І погоджуюсь. Життя не стоїть на місці, поновлюється світосприйняття і мова теж змінюється. І це треба сприймати як належне. Не можемо ми зараз розмовляти мовою 19 сторіччя. Хоча б тому, що в наше життя прийшло багато нового, прогресивного.
Не треба боятися нового, треба боятися неграмотного. )

2022-02-22 08:40:15

Влад Горожанин

Неологізми - то таке. Старі добрі слова, які прийшли колись до мови, бо своїх не було, теж спочатку вважались неологізмами (хоч саме це поняття навряд чи тоді існувало). Чого я особисто не розумію - навіщо тягнуть, особливо до мовного ефіру та телебачення, іноземні слова, до яких є свої рідні синоніми. Особливо, якщо наші такі самі за звучанням фонеми мають зовсім інше значення. І це я навіть на торкаюся реклами, бо рекламна українська - то взагалі окрема мова. Тож, якщо й шукати проблему, то не в неологізмах. Вони - краплина в морі мовного сміття.

2022-02-22 00:01:05

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений