Автор: Тетяна Сливко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2014-12-01 11:00:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Україна понад усе

Горить рідна Україна.
Полум'ям палає.
ЇЇ тіло у руїнах,
кров'ю істікає.

Яничаре, сучий сину,
глянь, як ненька гине.
Зрадив її - й на чужину
втік, а кача плине.

Гинуть дітоньки невинні,
матінки ридають
(їх синочки в домовині).
Рід твій проклинають.

Встали хлопці за Вкраїну,
встали за Єдину.
Живе дух у них козацький-
ти ж згинаєш спину

перед Пуком, що за зраду
платить всім "деньгами".
А притиснуть, то за владу
здасть із патрохАми.

Ось така то тобі слава,
нерозумний сину.
Не давав Бог тобі права
рвати Україну.

Ох , правий був геній світу
(голову схиляю).
-доборолись твої діти,-
казав,-Аж до краю.
Доборолись...

История cоздания стихотворения: