Нет статуса

Автор: Яна Яна
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-07-07 15:27:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Шосте липня

Шосте Липня, день собі, як день.
Я вже звикла до нудного суму.
Мов би тінь. Та хто ж це я тепер?
Без вогню душа моя, без струму.

Літній дощ хлещи моє обличчя.
Ніч густа і сорому нема.
Зле та вбивче на душі затишшя.
Та і серце душить німина.

Шосте липня. Скільки тих хвилин?
Що мені залишиться від тебе?
Часу величезний давній млин
Пропускає долю через себе.

Літній дощ, червневе протиріччя,
На все небо молній полотно,
Я мертвію. Може не на вічно?
Та дощу, і часу все одно...

6.07.2023

История cоздания стихотворения:

3

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 57

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

Тимошенко Олександр

Дякую, за чудові вірші 🌹🌹🌹

2023-07-15 22:58:34

ЛИМ

Чудовий вірш!!!

2023-07-08 22:03:40

Яна Яна

Дякую

2023-07-08 23:24:29

ЛИМ

2023-12-17 03:06:39

артемия

Вірш наповнений тугою та біллю. Терпіння та стійкості у цей час!

2023-07-08 16:46:38

Яна Яна

2023-07-08 23:24:07

Юрий Пивоваров

Я прочитав в мережі висловлення нібито Вуді Аллена: «Спочатку вам довго буде дуже сумно, а потім стане однаково, і це – найприємніше відчуття». Я не згоден стосовно «приємності» відчуття, але воно в мене з’явилось в наявності: жарти не смішать, суперечки не цікавлять, світосприйняття відсторонене. Можливо, так задумано природою. Вірш нагадав мені про ці мої враження. Гарна мова! Вірш дуже красивий!

2023-07-07 17:45:43

Яна Яна

Дякую за теплий відгук...

2023-07-07 22:49:11

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений