Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-10-16 19:42:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Хортиця

Твої десять порогів, мої вісім гріхів.
Перетнулись на мить два далекі світи.
Подих прісних глибин у судинах зомлів.
Я пірнула чим дужч без якоїсь мети.
Хвилі бились в очах, виринало життя.
Я навчилась любити твої стрімчаки,
Хоч боліла душа, зникло серцебиття.
Та між нами на мить розступились віки.
Як горіла земля, як здригались степи.
Кінь копитами бив остогидлий типчак,
Як на чайках пливли посивілі чуби.
Сухожилля душі танцювали гопак.
Подивилась у синь ледь замріяних хвиль,
Мов чаклунство тягнуло пірнути, втекти
У цю мить, в цю свободу, в цей ниючий біль.
В дивнім сні на яву заручились світи.
Твої десять порогів, мої вісім гріхів.
Богу - душу, а гідність лишили собі.
Місце дії, обітниць і праведних слів...
Що залишив цей острів на згадку тобі?        

История cоздания стихотворения:

Невеличка подорож на Хортицю. Рядки написані у поїзді. Неймовірні
враження. Запоріжжя надихає.