Нет статуса

Автор: Василий Климишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-04-11 08:44:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чому пишу...

Чому пишу, чому так легко,
Чому летять кудись думки?
Чому біжу, чому далеко,
Чому мов на перегонки?

Чому болить, чому не тіло,
Чому щось рветься із грудей?
Чому кричу, чому не чують,
Чому так хочу до людей?

Чому забуть, чому так важко,
Чому не хтів раніше жить?
Чому не я, чому не пташка,
Чому так серце защемить?

Чому тебе, чому кохаю,
Чому не можу не любить?
Чому живу, чому страждаю,
Чому без тебе важко жить?

Чому боюсь, чому не страшно,
Чому свій кожен хрест несе?
Чому не сплю, чому питаю:
“Чому це все, за що це все?”

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 496

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

Дема

Чому пишу?
Тому до не писать не можу!

2015-10-20 20:07:32

Василий Климишин

Эт точно )))

2015-10-21 20:58:03

Омельницька Ірина

Здравствуйте, Вася! Я рада Вас видеть! Всё нормально? Давно не было.

2015-06-21 16:43:48

Василий Климишин

Доброго дня, Ірино! Взаємно... Боровся за місцем під сонцем ...Можу сказати впевнено; "Поки що шезлонг мій!"

2015-06-21 17:14:54

Омельницька Ірина

2015-06-21 17:43:51

Альгиз

Все, про що питаєте, необхідно і саме в такій кількості.) Не ображайтесь на мене. Хочу вам дати пораду....просто живіть! Кілька років потому ви будете згадувати цей час з усмішкою, вважаючи його щасливими роками. Якщо сприймати всі події навчанням....тому ж коханню, буде і легше , і цікавіше.
І Василій правий, прислухайтесь до нього.

2015-04-22 10:01:05

Василий Климишин

Я не сміюся і не плачу,
Таке буває у житті.
Дивлюсь у всесвіт і не бачу
Яке наймення дать меті.

Бува вдихаю й ненадишусь,
Не вистачає відчуттів.
Бува вслухаюся й не чую
Того, чого почуть хотів.

Іду вперед і озираюсь,
Хоч за минулим не тужу.
Іду вперед? Лукавлю. Каюсь.
Просто, на місці не сиджу.

Не сію я, не пожинаю,
Я лише бережу траву,
Що стелиться до небокраю.
Вона жива і я живу...
.........................Просто, живу.

2015-04-22 19:51:04

Василий Томский

заважке читання цього "чому", принаймі, в середині рядків його можна гарно замінити іншими словами. бо розмір вірша і так немалий для повтору його. або не вживати його в якомусь одному із рядків, останньому у катренах, наприклад. все ж віршований текст саме тим і різниться від інших, чо легко читається, має читатися легко, приємно, мелодійно, про що б не був сюжет його

2015-04-22 09:49:18

Василий Климишин

Зараз я б вже не написав би вірш із такою кількістю повторів.Це один з перших. Я повністю згоден з Вашими зауваженнями. Дякую.

2015-04-22 19:44:19

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений