Автор: Павло Браницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-07-20 21:55:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

УРИВОК про козака ОМЕЛЬКУ ПУГАЧА із поеми БУВАЛЬЩИНА ПРО ПЕТРА КАЛНИШЕВСЬКОГО

- А Пугачов був теж із гайдамаків?

- Омелька Пугач?
                    Вжеж!
                             Із розбишаків…
П`ять років був до того в запорожцях.
Потому,
           до панів «ходив» у гості.
Разом із Гонтою,
                     Залізняком.
                                    Вони
Усі були колишні козаки…
«Пускали півня» панству в гуляй-полі,
Шукаючи собі із вітром долі
Церковники підтримували їх
Замолюючи гайдамаків гріх.
Повстання правий берег охопило.
Але нерівними були народні сили.
Москвини та поляки об`єднались
І коліївці на їх милість здались.

Коли ж Івана та Максима захопили
І більшість гайдамаччини розбили
Омелько втік подалі на Урал
Де імператором Петром себе назвав.
Як цар народний створював Укази
Та Маніфести,
                   що писались разом
З представниками козаків, татар
Та старовірів.
                  Чемний був бунтар…
Для козаків – ріка та вічна воля!
Для старовірів – хрест, молитва й доля
Для корінних народів із Уралу –
Залишити їх Звичаєве право.

Війна селянська потрясла Росію
Перелякалась, навіть, Катерина,
Прискоривши тим знищення Січі
(Як острів непокори в ті часи).
Повстання відбувалося два роки
Допоки не розправились жорстоко
З бунтівниками,
                   стративши Омельку,
Відтявши йому руки, ноги й пельку.
Але не обійшлося тут без змови
Його оточення згодилось на умови
Помилування,
                   здавши ватажка.
Така у нас з ним доленька важка…  

Ніхто з панів не любить власний нарід,
Згодившись тільки щоб рабами править.

История cоздания стихотворения: