ЖИВОПИС – ЦЕ ПОЕЗІЯ, ЯКУ БАЧАТЬ, А ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЖИВОПИС, ЯКИЙ ЧУЮТЬ!
АП - Авторские программы регистрируются по согласованию с Администрацией сайта. Авторы УПП самостоятельно разрабатывают и проводят мероприятия в своих программах без непосредственного участия Администрации.
Подробнее можно узнать тут
83. Авторська програма «Поет-Художник». Радонька - Пабло Пікассо. «СПОВІДЬ СТАРОГО МУЗИКАНТА»
Дорогі друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується.
Нагадаю, що АП «Поет-Художник» - не пізнавально-навчальна програма про художників, як деколи думають. Це про поетів, які пишуть про художників, знаходять джерело натхнення у творчості художників. Тому прошу писати свої «рецки» переважно про враження від віршів. Але, якщо хочете поговорити про художника, то будь ласка!
У цьому випуску АП «Поет-Художник» гостею-господаркою є наша колега, авторка УПП, талановита поетеса і невтомна ведуча форуму "Зради та перемоги" Радонька. Передаю їй слово, зустрічайте, читайте, обговорюйте, діліться своїми думками.
З найкращими побажаннями до всіх, щиро - Тетяна Лавинюкова.
От що розповіла про художника Пабло Пікассо та про історію свого вірша за мотивами картини Радонька:
Картина "Старий Гітарист» була створена Пабло Пікассо в 1903 році, коли він жив в Іспанії в той період, що пізніше буде називатися «Блакитним періодом». Цей період був відзначений майже універсальним використанням монохроматичної синьої палітри, похмурих і гнітючих кольорів, збіднених тонів.
"Старий гітарист” є однією з показових робіт і за технікою, і за сюжетом, і за силою трагедії. Ми бачимо сивого халамидника, який знаходить розраду в старенькій гітарі. Одяг його нагадує лахміття, а тіло настільки виснажене, що витягнуті худі пальці рук деякими критиками сприймалися як данина поваги Ель Греко.
Незграбну постать живописець навмисне помістив у замкнений тісний простір, ще й вивернувши її в незручну позу. Все це підкреслює людські страждання і почуття безвиході, а також нестерпну самотність. Відірвавши погляд від дивних рук, перше, на що звертаємо увагу, – це очі старця. Вони сліпі. Ця трагічна деталь також була неодноразово застосована Пікассо. Колись, в найкращі часи, були конкурси і я написала вірш "Сповідь старого музиканта" за картиною Пікассо «Старий гітарист».
СПОВІДЬ СТАРОГО МУЗИКАНТА
Прагнув творити життя, Мріяв зігрітись під сонцем, В людях шукав співчуття, Поряд - самі незнайомці.
Вірші складав для жінок, Мріяв дістатися неба, Було багато думок, Та чи така в них потреба?
Довго блукав у пітьмі, Мріяв побачити зірку, Світла не треба юрмі, Холодно стало та гидко.
Пісня - моє каяття, Музика - Божа молитва, Наче не було життя, Програна вщент моя битва.
Дякую Радонці і всім-всім, хто взяв участь в обговоренні. Я теж пам'ятаю той конкурс. Брала в ньому участь. Зараз переглядала тут коментарі, зацікавила думка В. Шатровського: "Да, он находится не в лучший момент своей жизни, может быть почти на дне, но пытается допеть свою песню, а она ещё далеко не допета. Это явно пытаются выразить и яркое пятно гитары, и чувственные кисти рук, удлинённые музыкальные пальцы которых, причём совсем не старого человека, подчёркивают это - удары судьбы посеребрили его голову, но не душу.".
Я тоді (у конкурсі) побачила старого музиканта засмученим, але не таким, що вважає себе переможеним, програвшим. У мене старий сумує, бо прощається з гітарою. Але він дарує гітару онуку - життя і музика триватимуть.
Бачення нашої Радоньки - надзвичайно переконливе. Гадаю, воно може точно відповідати замислу художника.
Ще раз всім дякую. Радоньку АП Поет-Художник нагороджує подарунком!
Дякую Вам, Тетяно, за можливість ще раз згадати про прекрасний конкурс. Дякую всім, хто відгукнувся добрим словом.
Все буде Україна! Кажемо це повсякчас.
Доброго дня, Радонько. Уклінно дякую за поетичне втілення задуму великого майстра в полотні, яке залишиться надбанням всього людства. Теж брав участь у тому конкурсі, який змусив переосмислити всі непідробні почуття самотності, скорботи, безвиході та такої особливої творчої живучості, яку втілив Пабло Пікассо у цій картині. Трагічні деталі тільки ще сильніше підкреслюють здатність вірити в краще, боротися і не здаватися, йти сходами буття до вищого, і творити... Радонько, спасибі величезне, удачі, добра, любові і МИРУ всім світлим силам землі!..
Я чудово пам'ятаю конкурс, який проводився за цією картиною. Було багато думок авторів стосовно мальованого образа.
Цікаве бачення, Радонько, і гарна розповідь.
Я согласен с Натальей, картина изображает гитариста в горизонтальном положении. Напряжённые, достаточно мощные, шейные мышцы свидетельствуют об этом. Поникшая голова, от якобы безысходности ( вертикальное положение ) не напрягала бы мышцы. Да, он находится не в лучший момент своей жизни, может быть почти на дне, но пытается допеть свою песню, а она ещё далеко не допета. Это явно пытаются выразить и яркое пятно гитары, и чувственные кисти рук, удлинённые музыкальные пальцы которых, причём совсем не старого человека, подчёркивают это - удары судьбы посеребрили его голову, но не душу.
Но автора стиха отменно передаёт именно её взгляд на произведение Пикассо.
Завжди подобався мені такий живопис. Завжди переживав якісь дивні, хвилюючі емоції від картин моїх улюблених художників - Пікассо, Дега, Малєвіча. Прекрасна і таоановита наша поетеса Радонька змогла віртуозно вкласти ці емоції в слова. Складається така монолітність, що я навіть починаю забувати ті часи, коли ця картина існувала без вірша. Це і є майстерність поета - висвітлити та упорядкувати оці незрозумілі таємні емоції від картини, які, здавалося б, не мають вербального виразу. Дякую!
"Пісня - моє каяття,
Музика - Божа молитва,
Наче не було життя,
Програна вщент моя битва".
Вдивляючись в картину і прочитавши вірш, зупинився на одному й тому ж питанні: "Це вірш написаний по картині, чи картина писалася по віршу? Та добре розумію, що автори з різного часу, але яка гармонія"!
пикассо передал картиной свое душевное состояние.
искусство – это ложь, которая помогает нам увидеть правду.
мне она ближе в перевернутом виде, есть мнение, что именно такое положение картины правильное, хотя мое мнение, что правильно только то, что мы видим или чувствуем.
я чувствую так:
Стомило пенку на солнце,
вот бы слизать...
Спокойная сонная
осенняя благодать.
...только попробовать
-томлённое молоко?
-ряженка? -йогурт?
может и -мёд?..
Тонкие листья
тешат глаза.
К плотным пластинам
-воском-
припала пыльца.
Разнообразие форм.
Однообразный цвет.
Воздух напитан солью
-мутный-
слезой прогрет.
Most Popular Rock Songs
On YouTube
1 Passenger | Let Her Go
3.7B
2 Imagine Dragons –
Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers &
Coldplay - Something Just(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.