Автор: Лариса3
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-07 15:57:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мій ангел

Він приходив до мèне у дивних снах,            
Його помах крил – колисковий дзвін.           
І зливався цей світ у дрібних тонах,                  
Розкриваючи в темряві небосхил.                      

Він спитав, що я знаю про чудеса?                   
- Я для тèбе зроблю будь-який сюрприз!        
Відказала, що хòчу на небеса,                           
Щоб літати там, та не спадати вниз.       

Мені б просто крилом по твоїх руках,                  
Та за межі стіни  простягнути час.
Щоб для тèбе, на мить хоч, десь ні у снах,        
Бути всім і єдиною водночас...                                

А коли ми летіли туди, до хмар,                           
Там довкола нікого, тільки птахи,                        
Я хотіла в лице зазирнути овал,                          
Серед інших його сторонніх братів.   

Тільки щойно торкнувшись крилом орбіт,       
Відповів він: «Слабшає душа моя...                  
Там у тèбе весь вік, а у мèне – мить,                   
Якщо тут за обох не подбаю я.                            

Подивися ж, будь ласка, в очі мої:                        
Світло меж не вміє чекати, як ми!                    
Повернемося, бо у полоні тьми,                        
Я ніколи не зможу бачити сни.»                            
             *****
Якщо хтось запитає про чудеса,                  
Я скажу, що люблю лише небa бліц!
По зірковій дорозі в мріяних снах
Можна бігати, та не спадати вниз.   

История cоздания стихотворения: