Кожен день твого життя - Важлива подія!

Автор: АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-05-21 09:34:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

21 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

Сьогодні, 21 травня, в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21
травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,
привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням
комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають,
що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного
режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% – українці). Величезну кількість із
них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже три мільйони українців), каторгу, табори,
примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників,
представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які
чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках
було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів.
Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися
режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце
поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у
1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих.
Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини.
Трагедія Биківні стоїть в одному ряду з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський
розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв
сталінських репресій.

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3711534-v-ukraini-vidznacaut-den-pamati-zertv-politicnih-represij.html

Прочитаймо вірші репресованих поетів.

Микола Зеров (1890-1937)
Київ з лівого берега

Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах… Загадався, спить,
І не тобі, молодшому, горить
Червлених наших днів ясна заграва.

Давно в минулім дні твоєї слави,
І плаче дзвонів стоголоса мідь,
Що вже не вернеться щаслива мить
Твого буяння, цвіту і держави.

Але, мандрівче, тут на пісках стань,
Глянь на химери бароккових бань,
На Шеделя білоколонне диво:

Живе життя, і силу ще таїть
Оця гора зелена і дрімлива,
Ця золотом цвяхована блакить.
1923

Михайло Драй-Хмара (1889-1939)
***
Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.

Люблю слова ще повнодзвонні,
як мед, пахучі та п'янкі,
слова, що в глибині бездонній
пролежали глухі віки.

Епітет серед них — як напасть:
уродиться, де й не чекав,
і тільки ямби та анапест
потроху бережуть устав.

Я славлю злотокосу осінь,
де смуток мій — немов рубін,
у перстень вправлений; ще й досі
не випав з мого серця він.

Дивлюся й слухаю: прозоро
співає струмінь битія,
і віриться, що скоро-скоро
так само заспіваю я.
1925

Василь Стус (1938-1985)
“Весь обшир мій – чотири на чотири”

Весь обшир мій — чотири на чотири.
Куди не глянь — то мур, кутор і ріг.
Всю душу з’їв цей шлак лілово-сірий,
це плетиво заламаних доріг.
І дальше смерті — рідна батьківщина .
Колодязь, тин і два вікна сумні,
що тліють у вечірньому вогні.
І в кожній шибі — ніби дві жарини —
журливі очі вставлено. Це ти,
о пресвята моя зигзице-мати!
До тебе вже шляхів не напитати
і в ніч твою безсонну не зайти.
Та жди мене. Чекай мене. Чекай,
нехай і марне, але жди, блаженна.
І Господові помолись за мене.
А вмру — то й з того світу виглядай.

История cоздания стихотворения:

3

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 149

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Серж Песецкий

Видно пам'ять відбило козлам, як лежати по розстрільних ровах,
Адже прийдуть Кати до катів, а потім прийдуть вони до стукачів.

2023-05-22 16:03:43

Тетяна Лавинюкова

Вчора була на Українському Парнасі (Саксаганського, 97). Просто у дворі розгорнули виставку документів до 21.05. Злочини рад. влади проти української нації волають до неба. Фотодокументи, фрагменти протоколів допитів, зізнання жертв. Биківня...
Нинішні агресори - прямі спадкоємці тих нелюдів. Хай українська земля горить їм під ногами. Віримо в націю та ЗСУ.
Сьогодні в Центральній бібілотеці Солом'янки літературно-музична зустріч пройшла під гаслом "Народе мій, я ще до тебе верну...". Пролунали твори на вірші поетів розстріляного відродження та шістдесятників: Євгена Плужника, Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Василя Стуса, Василя Симоненка... Гірко та світло. Вони завжди будуть з нами.

2023-05-21 21:37:49

Эдуард Неганов

Боже, допоможи Україні подолати злісні сили диявола. Нехай на планеті настане мирний час назавжди! Вічна пам'ять безневинно вбитим!

2023-05-21 13:20:45

Артем Бєлєвцов

Вічна пам'ять!🙏

2023-05-21 12:21:12

Раиса Татаркова

Вічна пам'ять безвинно убієнним...

2023-05-21 12:16:40

Владимир Новиков

І Вічна Слава тим, хто в ті часи повставав проти влади.

2023-05-21 13:34:04

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений