Автор: Лунь
Тема:Переводы
Опубликовано: 2015-12-29 18:45:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вспомни меня

Запро́дав честь за пару медяков,
ищи измену средь других в азарте,
внеся её в реестр земных грехов.
Одно прошу: меня не вспоминай ты.

Пунктиром слёз торя маршрут свой вдаль,
размазывай исток их тряпкой мятой.
Из душ погибших пресс-релиз составь,
но лишь прошу: меня не вспоминай ты.

И пусть один взошёл на пьедестал,
а мысли все – возвышенны и святы,
какую б жизнь в деталях не создал,
я лишь прошу: меня не вспоминай ты.

Когда ж дойдёшь в скитаньях до поры
блаженной запредельности познанья,
меня припомни! Рушатся миры?
Дарует вечность Бог на покаянье…

28.12.15

Згадай мене

Продавши честь за пару мідяків,
Шукай натхненно серед інших зраду,
Складаючи реєстр земних гріхів.
Та лиш одне прошу: мене не згадуй.

Свій шлях торуючи пунктиром сліз,
Їх джерело брудним квачем розмазуй.
Готуй із душ загиблих прес-реліз,
Та лиш одне прошу: мене не згадуй.

На п’єдесталі в гордій самоті
Нове життя в подробицях вигадуй.
Твої думки – піднесено-святі!
Та лиш одне прошу: мене не згадуй.

Коли ж зберешся в спокій відійти
І осягнеш блаженну потойбічність,
Згадай мене! Руйнуються світи?
Для покаяння Бог дарує вічність…

© Маргарита Шеверногая

История cоздания стихотворения: