#poetsleep #поезіяОК

Автор: Олег Купрієнко
Тема:Эротические стихи
Опубликовано: 2016-02-29 22:21:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ігри вогонь і вода

Розмова переходить у інтригу.
Весна у спеку. Сяйний промінь сонця
Розтоплює між нами зимню кригу,
Що нам служила суттю охоронця.

Ледь просто так зустрілися з тобою,
У літку парк наповнений промінням.
Мій погляд тебе повнить теплотою,
А твій мене розпалює горінням.

Я ще не певен звідки стільки жару,
Від тебе сходить - з образу чи думки,
Що виливаєш в нашу нову пару -
Твої слова мені мов поцілунки.

У жестах і очах побачиш літо,
В моїх все переповнено фурором,
Вогонь в моєму серці мов прикрито
Нейтральних слів і посмішок декором.

Про одяг та розмова і про страви,
Про сенси і любов, про потойбічне.
Правдиво натякну про твої чари,
Ти не повіриш вперше, та у звичне.

Все просто, щиро, пафосом не грішне,
Але дедалі більше сонце наше.
Вино між нами, гумор, радість, смішно...
Та сповнюється жаром хтива чаша.

Нікого поряд, я у твоїй пастці!
І дотиком ти хочеш сонце вкрасти,
Сховати мою спеку в своїй ласці
Й водою мені гаряче припасти.

Мов музика нам листя у деревах,
Повітря наша ковдра, трави - ліжко.
І наш секрет гарячий у джерелах.
Остання до фонтану тут усмішка...

Я різко біля тебе, так несчувся
Коли струнку охоплено звабливу.
Вуста вустами ніжно ледь торкнувся,
І ти цілунок викрала грайливо.

Приємно так відчути твою спеку,
Куштуєм дійсне те що поміж нами.
Нема людей і парк від нас далеко,
Себе шукаєм - схоплюєм руками.

Нема вагань у полум'ї кохання -
Ти так розкута, спраглая, гаряча.
В твоїх долонях міцнеє пізнання,
Мою жагу до тебе що позначить.

Розпалено вогнем, пожежа всюди.
Ми делікатні як вода по всьому тілу.
Цілую, пещу, справді ніжні твої груди,
І ротом втягую їх лагідно і зріло.

Твоя рука що мене знизу так овила
У вир запрошує... і шлях вогняно-мокрий!
Я у тобі... Ах.. нескінченно охопила!
І я міцніше, більше, пружніше, хоробрий!

Стою позаду, а ти спрагла на колінах.
За плечі ніжно але міцно я тримаю,
І наш танок вогняно в парку кружить стінах,
І швидко рухаємось, палиш, я згораю.

І так остужуєм цілунком, ну і знову...
В коханні рухи, уже знаємо як грати!
І насолода у процесі підсвідомо,
Ще трохи й будеш у приємностях кричати.

Ти вся розслаблена, напружена, магічна!
І розливаєшся водою закипіло,
Із жаром швидше я стаю, це правда вічна -
Вогонь і воду поєднало наше тіло!

История cоздания стихотворения:

24.05.2014р.

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 1783

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Агния НЕ Барто

Чарівно, захоплююче, неймовірно пристрасно і ніжно!
"Нема вагань у полум'ї кохання -
Ти так розкута, спраглая, гаряча.
В твоїх долонях міцнеє пізнання,
Мою жагу до тебе що позначить" - так... гарно...завуальовано- оголеного!...

Забираю до скарбнички.

Наснаги у коханні і творчості!

2019-02-20 05:38:15

Олег Купрієнко

дякую)

2019-02-20 07:53:02

Сколибог Олег

стих статичен, как лозунги КПСС. Эротика - страсть и динамика

Взглядом, на бреющем, выхватываю
На шезлонге солнцем и ветром вкатанную,
Зазывную твою грацию.
Иероглифом видение – наркотик и премия,
А ещё загадка, ведь был утёнок гадкий –
Под иным углом зрения.
В юбке Распутин. Нет! Вумен неяда –
Микеланжело в соприкосновении.
Ловишь мгновение.
В стоне атомную энергию выплёскиваешь,
Сносит ось и гребёшь в прострации,
На бреющем
В сон
На лечение.
Всех благ

2017-04-08 08:10:55

Олег Купрієнко

екс-комуністи тоже люди

2017-04-10 12:02:45

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений