Автор: микола родиненеко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2016-05-27 23:26:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

На передовій АТО

      

Жахливі життєві обставини,
накинули на шию удавку.
Руки,ноги закували в кайдани,
але не треба на пам’ять булавку.

Тормошить свідомість, котрий вже рік,
твоя постать, посмішка, грація.
Забуваю про поважний свій вік,
дурманиш мов бджілку акація.

Відчуваю тебе на відстані,
здолаю кручі, гори високі.
Не зупинять: яри нездолані,
підірвані мости, ріки холодні.

В думках, вже були разом сьогодні,
бо вони не підвладні тортурам.
Не реагуй на наклепи жодні,-
далі не будемо по конурам.

Поки відчуваю: твоє тепло,
пестощі щирі,дотики ніжні.
Міцно тримаю БМП кермо,
але в спогадах обійми палкі.

Вони дають мені стимул життя,
бажання вернутися до хати.
Не пропасти на полях в забуття,
всі тяготи АТО подолати.

         М.В.Родиненко

23,18 - 27.05.2016 року

История cоздания стихотворения: