Автор: Тетяна Чобан
Тема:Песни
Опубликовано: 2016-05-18 08:54:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чарівна квітка

В степу росла квітка чарівна,
Зелений лист, тонке стебло.
Вона неначе та царівна
Докола неї все цвіло.
             А ясний сокіл в небі синім
             На квітку нишком поглядав,
             Кружляючи в польоті вільнім,
              До неї ніжно промовляв:

-Ой,ти моя подруго мила,
Засмучена скажи чому.
Так низько голову схилила
І думу думаєш сумну?
                Чом твоє листячко зелене
                Пов'яло, сльози на очах,
                Чом не всміхаєшся до мене?
                Далеко ти в своїх думках.

-О, друже вірний мій крилатий,
Задумалася я на мить
Не можу голову підняти,
Бо моє серденько болить.
               А сонце дужче пригріває
              Давно не було вже дощу.
              І сили в мене вже немає,
               Та я не плачу, а мовчу.

На землю сокіл опустився,
Голівку квіточці підняв,
Крилом до неї притулився,
З джерел росою напував.
               Ожила, розцвіла чарівна
               Та квітка посеред степів,
               А сокіл знов до небокраю,
               Співаючи собі, летів,
                                                 летів,
                                                    летів,
                                                       летів,
                                                          летів...
                

История cоздания стихотворения: