Автор: Дмитро Хмарний
Тема:Переводы
Опубликовано: 2016-12-02 14:44:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Давно - отвергнутый тобою (Переклад)

Давно - покинутий тобою,
я йшов по світлих берегах,
Окутий думкою тяжкою,
до хвиль тягнувся... Поспішав.
Вони так приязно ясніли.
На край безодні я ступив -
і раптом хвилі потемніли,
і страх умить мене спинив.
Колись - закохані й щасливі,
ходили часто ми сюди,
ти величала тихі хвилі,
а я благав тебе: Не йди!
Тепер один! Один! Без тебе
минають змучено роки,
душа здіймається до неба,
пустують рідні береги.
Знайома думка знову лине,
і на краю стрімкім стою.
І не лякають дикі хвилі,
а звуть в "небаченість" свою...

История cоздания стихотворения:

Оригінал Некрасова:

Давно - отвергнутый тобою,
Я шёл по этим берегам
И, полон думой роковою,
Мгновенно кинулся к волнам.
Они приветливо яснели.
На край обрыва я ступил -
Вдруг волны грозно потемнели,
И страх меня остановил!
Поздней - любви и счастья полны,
Ходили часто мы сюда.
И ты благословляла волны,
Меня отвергшие тогда.
Теперь - один, забыт тобою,
Чрез много роковых годов,
Брожу с убитою душою
Опять у этих берегов.
И та же мысль приходит снова -
И на обрыве я стою,
Но волны не грозят сурово,
А манят в глубину свою...