Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-11-13 09:53:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чужа дружина (з Федеріко Гарсіа Лорки)

Півночі.., - на край долини привів я чужу дружину,
А думав вона цнотлива... цикади про це співали.

Я зняв шовкову краватку, вона - чотири корсети;
Кинджал в пісок не на згадку.., іспанці - коханці, поети..

Трояндове тіло горіло біліше лілій... не знати..
Зіркам, дарма місяць повний, такого блиску крізь шати...

А стегна її страждали, як спіймані дикі форелі:
Враз - холодом застигали, чи сонцем палали пустелі.

Так, кращим у світі шляхом, до ранку, що любить птиця,
Промчала єдиним махом любові метка кобилиця(!).

Забути той присмак тіла... Як? - Гордість пасує цигану...
Слова, що вона шепотіла, забуду як вранішню манну.

Бо зрадила свято тижня коханка з присмаком дива:
Вона ж бо була заміжня, мені божилась - цнотлива.

История cоздания стихотворения: