Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Владимир Роберта
Тема:Переводы
Опубликовано: 2024-01-18 23:14:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Авторський переклад з російської
* * *
Я
і дзеркало.
Тобто –
я
і я.
В кожного тиша – і та своя.
В кожного темрява – теж своя.
Один перед одним –
я
і я.
Цигарку тримаю
і я тримаю.
Сховаю її –
нікого немає.
Мене нема
і мене нема.
Навкруги пітьма,
без вогню зокрема.
Вогник цигарки –
зіниці, як труби.
Вогник цигарки –
лагідні губи.
Ще затягнувся…
Ще раз…
І знову –
обличчя у тьмі,
як у тиші слово.
Вогник цигарки.
Димок у небо.
Пильно вдивляюсь
В самого себе.
Слухай, я!
Ми ж не шиті ликом,
Давай погутаримо,
Як чоловік з чоловіком.
По моїм очам
гадай-не гадай –
давай краще сам
душу викладай…
Вогник цигарки.
Димок… І тьма.
Я
І я…
І нікого нема.
Вогник цигарки.
Раз…
Два…
Три…
Ось – душа моя.
Дивись.
Замри!
Бачиш яка?
Руки сторонь!
Пізно – схопив я.
Та це ж є – вогонь.
Вогник цигарки
зірками в сторони.
Швидко склювали їх
чорнії ворони.
Смикнувся в судомі
Димок убого.
Темрява.
Й тиша.
І нема нікого.
Темрява
й тиша
звалились, як глиба.
Сірники…
Сірники…
Сірник знайти би.
------------------------------------------------------
* * *
Я
и зеркало.
То есть –
я
и я.
У каждого тишина своя.
У каждого темнота своя.
Друг перед другом –
я
и я.
У меня сигарета
и у меня сигарета.
Спрячу её –
никого нету.
Ни меня,
ни меня.
Ни огня,
ни огня.
Огонёк сигареты –
зрачки, как трубы.
Огонёк сигареты –
добрые губы.
Ещё затянулся...
Ещё раз...
И снова –
лицо в темноте,
как в тишине слово.
Огонёк сигареты.
Дымок кривой.
Вглядываюсь пристально
в себя самого.
Слушай, я!
Что за кислая мина?
Давай говорить,
как мужчина с мужчиной.
По моим глазам
нелегко разгадывать –
давай-ка сам
душу выкладывай...
Огонёк сигареты.
Дымок кривой.
Я
и я.
И нет никого.
Огонёк сигареты.
Раз...
Два...
Три...
Вот – душа моя.
Смотри.
Смотри!
Видишь какая?
Руками не тронь!
Поздно – схватил я.
А это – огонь.
Огонёк сигареты
звёздами в стороны.
Быстро склевали их
чёрные вороны.
Дёрнулся в судороге
дымок кривой.
Темь.
И тишь.
И нет никого.
Темь
и тишь
свалились глыбой.
Спички...
Спички...
Спички найти бы.
История cоздания стихотворения:
Понятно и близко... "Увянет не раскрывшийся цветок"... В увядших лепестках так много аромата... Так много в них последней красоты... |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-04-30 06:07:12 |
Ах, этот чудесник май, Когда умчались морозы, В саду сирень наломай, Утри у любимой слёзы. И вовсе не хулиган, Но всё в голове смешалось, Сирень я брошу к ногам, И ты простишь эту шалость . |
Рецензия от: Влад Каганов 2024-04-30 02:17:24 |
Спс., друг. С удовольствием прочитала. Душевно и поэтично. Удач тебе и дальше. |
Рецензия от: Чухнина Мария 2024-04-30 01:40:41 |
Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |