Автор: Юрий Пивоваров
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-06-07 22:38:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До дня народження О.С. Пушкіна. Проза

Одне іноземне джерело пише, що «Євгеній Онєгін» – поезія настільки довершена, що нікому не спадає на думку
замислитись про її зміст. Читачі чують ці вірші як музику.

За аналогією, мешканці тієї країни слухають промови її теперішнього керівника так само, як музику, не розуміючи
їхнього сенсу.

Таким же чином, згідно з німецькою легендою, щури пішли на звуки флейти Щуролова, тому що їм подобалась мелодія,
яку він грає.

Власне, в цьому міститься суть тоталітаризму – бездумно іти за лідером.

До речі, про це – пісня Abba «The Piper», 1980.

Користувач соціальних мереж з тамтешньої столиці, по-моєму, досить притомний, написав мені, що він знає багатьох,
кого обурює те, що коять їхні очільники, але та країна звалюється до тоталітаризму.

Біда в тому, що розважливі люди є, але вони в меншості. Переважна більшість крокує до тоталітаризму за своїм
Щуроловом.

Хороша новина в тому, що, на відміну від мешканців тієї країни, які ігнорують зміст сказаного, ми намагаємось
достеменно розібратися в тому, що чуємо. Наприклад, про це свідчить змістовна дискусія про Лесю і Шевченка на
форумі Порталу.

З цього випливає, що в нас немає підвалин, на яких можна звести тоталітарну систему. Трюк з телеканалом «1+1» –
непоказовий, тому що задурити голову телевізором можна навіть американському виборцю.

Таким чином, в нас тоталітаризм не приживеться!

Літературні критики стверджують, що С.Я. Маршак надав перекладам класиків пушкінську легкість і прозорість.

Літературознавець Дмитро Биков назвав С.Я. Маршака «генієм беззмістовності», який примудрився написати сотні
віршів і нічого при цьому не сказати. У віршах Маршака головне – їхня бездоганна довершена форма, витончена
естетичність. А вкладати у вірші будь-який зміст в умовах людожерського більшовицького режиму було для нього надто
ризиковано.

Як бачимо, у віршах О.С. Пушкіна їхня краса відволікає від змісту, і в поезіях С.Я. Маршака форма переважає
змістовність. Тобто, справді, С.Я. Маршак писав вірші співзвучні віршам О.С. Пушкіна!

На мою думку, Євгеній Онєгін – людина-брязкальце, без вектора, некорисна, і «не про нього зовсім спів», а про Тетяну.
Тетяна – іноземка з міцними моральними принципами, є «моделлю» російської людини в уявленні автора.

Тетяна дійсно полюбила Онєгіна на все життя – у фіналі твору вона йому зізнається: «Я вас люблю, до чого
хитрувати…». Жінки взагалі звертають увагу на ефектних, яскравих чоловіків. От і Тетяна любить Онєгіна, як люблять
шкідливий фаст фуд – розуміє, що це не на користь, але не може відмовитись.

Вона ладна була піти з ним, коли він її покликав, проте, одружена з генералом, Тетяна рішуче сказала: «Але я іншому
віддана, я буду вік йому вірна». Обов’язок для неї – найважливіше.

В особі Євгенія Онєгіна автор зобразив байронічного ліричного героя, який все навколо критикує, але нічого свого
конструктивного не пропонує. Раніше автор захоплювався ліричним героєм Байрона, а згодом повністю в ньому
розчарувався.

История cоздания стихотворения: