Автор: Юрий Пивоваров
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-10-05 22:26:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Переклад на англійську вірша 2. Циклу сонетів Ріка дитинства автора Леся Леся

Переклад написано з метою реклами як експортний варіант задля нагоди, коли автор публікуватиме свої твори в
закордонних виданнях.

Леся Леся Ріка дитинства (цикл сонетів)

https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=53857&poem=435873

2.
Торкала мама кісок завитки,
Цілунками вкривала щоки ніжно.
А неповторним запахом п'янким
Так вабило до себе її ліжко.

Яким воно було мені пухким!
Не знала більше м'якості такої:
Мене це відчуття через роки
Буває, у безсонні заспокоїть.

Хоча й тече небажана сльоза -
Нічого не вернути нам назад.
Я спогадами біль у серці гою.

Твій образ, мамо, не розмився, ні,
Ти на синці ще дмухаєш мені
Із посмішкою ніжною й легкою.

***
Переклад:

My mamma used to stroke my braids of curl,
And kissed my cheeks with such a tender feeling.
I can’t forget unique and pleasant smell,
That made her bed so welcome and appealing.

It seemed a fluffy precious thing I had!
The softness of that kind I I never find it:
The memories I saved about this bed
In sleepless nights are making me feel quiet.

Although unwanted tears fall now and then –
That joy is in the past I can’t return.
Those memories will ease my heart that’s aching.

Your image, mamma, doesn’t fade away,
Till now I see you blow my bruises’ pain,
And smile at me again so warm and gentle.

***

Далі, як довідковий матеріал, наведено машинний переклад Google англійського тексту (відредагований мною), щоб
показати, що я не тільки постарався зберегти ритм і римування вірша Лесі, але й що зміст мого тексту англійською в
кожному рядку є схожим на зміст оригінального вірша.

***
Моя мама гладила мої коси,
І цілувала мене в щоки з таким ніжним почуттям.
Я не можу забути унікальний і приємний запах,
Це зробило її ліжко таким бажаним і привабливим.

Здавалося, у мене була пухнаста дорогоцінна річ!
Такої м'якості я ніколи не знайду:
Спогади, які я зберегла про це ліжко
В безсонні ночі дають мені почуватися спокійно.

Хоч небажані сльози раз у раз капають –
Ця радість у минулому, яке я не можу повернути.
Ці спогади полегшать моє серце, яке болить.

Образ твій, мамо, не меркне,
Досі я бачу, як ти роздуваєш біль моїх синців,
І знову посміхнися мені так тепло і ніжно.

***
Моя мама гладила мои кудри,
И с таким нежным чувством целовала меня в щеки.
Я не могу забыть неповторимый и приятный запах,
Это делало её постель такой желанной и привлекательной.

Казалось, у меня была пушистая драгоценная вещь!
Такой мягкости я никогда не нахожу:
От воспоминаний, которые я сохранила об этой кровати
В бессонные ночи мне становится спокойно.

Хоть нежеланные слезы падают то и дело –
Эта радость осталась в прошлом, и я не могу её вернуть.
Эти воспоминания облегчат моё сердце, которое болит.

Твой образ, мама, не меркнет,
До сих пор я вижу, как ты снимаешь боль с моих синяков,
И улыбаешься мне снова так тепло и нежно.

История cоздания стихотворения: